Соціально-психологічні особливості впливу пропаганди
Існування пропаганди фактично не можливе без засобів масової комунікації (таких, як телебачення, Інтернет, різноманітні друковані джерела та багатьох інших – і цей список не обмежується лише ЗМІ). Тому необхідно розглянути сам спосіб впливу різних технік і методів пропаганди в контексті масової комунікації та соціальної психології.
Аналізуючи етапи розвитку уявлень про масової комунікації, умовно можна виділити два основних підходи до розгляду цього явища, але при цьому необхідно розуміти, що дані підходи були обумовлені рівнем розвитку каналів комунікації та існуючою системою виробництва і споживання інформації.
З сорокових років ХХ століття американські дослідники стали розділяти аналіз аудиторій масової комунікації на дві суміжні області: атомізм і дослідження лідерів думки. Згідно концепції атомізму , аудиторія складається з розрізнених і незалежних один від одного людей («атомів»). Тобто, дослідник в даному випадку виходить з того , що люди перебуваючи під прямим впливом того чи іншого засобу масової комунікацій , і кожен з них самостійно і незалежно від інших сприймає та оцінює одержувані повідомлення [1].
Для маси, розглянутої таким чином, характерно формування, закріплення та доведення до автоматизмів стійких і однотипних відповідних реакцій безлічі індивідів на зміни. Таким чином така маса має низку специфічних характеристик. По-перше, її члени можуть бути з будь-якої соціальної верстви, культурного рівня та благополуччя. По-друге, маса складається з людей, які, як правило, є анонімами, невідомими один для одного; відповідно, взаємодія, в тому числі обмін досвідом, між членами маси як такими не відіграє великої ролі. По-третє, маса - це нечітко організована спільність, і хоча вона розглядається як єдине ціле, але при цьому вона не здатна - на відміну від тієї ж натовпу – діяти цілеспрямовано і злагоджено [1].
|
|
|
Одним з перших дослідників, які вивчали в таком контексті масову комунікацію, був Г.Лассуелл, що опублікував в 1927 році роботу «Пропаганда техніка в світової війни», в якій на прикладі військової пропаганди Першої світової війни робив висновки про технології ефективного інформаційного впливу.
В основі підходу Г.Лассуеллла лежить гіпотеза про одинакові реакції на пропагандистський вплив, точніше - про єдині базові інстинкти, які і забезпечують таку єдність реакції. Будучи представником фрейдизму, він вважає базові інстинкти абсолютно ірраціональними і такими, що не підлягають свідомому контролю. Війна дає волю цим інстинктам, які в мирний час прибувають в пригніченому стані, і саме на мобілізації найпримітивніших первісних інстинктів і заснована воєнна пропаганда. Чим вищий рівень напруженості в суспільстві, чим сильніше виражені в кожного індивіда примітивні інстинкти, тим ефективніше працюватиме пропаганда і тим легше люди повірять її повідомленням [63].
|
|
|
У своїй роботі він дає визначення масової пропаганди як нового "молота і наковальні громадської солідарності", нової рушійної сили
індивідуалізованого сучасного світу, яка зливає мільйони людських істот в єдину.
Продовжуючи працювати в цьому напрямку, Лассуелл пропонує теорію "магічної кулі" пропаганди ("magic bullet"), яка виходить з того, що в умовах індивідуалізованого масового суспільства масова комунікація виконує функцію компенсації та заміщення зруйнованих соціальних зв’язків і в силу цього здійснює на кожного окремого ізольованого індивіда нічим не опосередкований вплив, якому він не здатен протистояти. Індивіди не просто не можуть протистояти впливу, але реагують на нього в цілому однаковим чином, одні й ті ж стимули породжують у них одну і ту ж реакцію.
Тому в процесі масової комунікації кожен член суспільства цілеспрямовано отримує свою, заздалегідь визначену "дозу" впливу. Як і чарівна куля, яка завжди точно і безпомилково знаходить свого адресата, так само точно і безпомилково діє в суспільстві масова комунікація. Єдина система стимулів породжує єдину систему реакцій, і масова комунікація повністю підпорядковує собі суспільний організм. Відповідно вплив пропаганди носить глобальний (як за охопленням, так і за ступенем впливу) характер, оскільки в «атомарному» суспільстві повідомлення пропаганди, поширювані за допомогою каналів масової комунікації, фактично без перешкод впливає як на індивіда, так і на його соціальне середовище.
|
|
|
У ході проведених пізніше під керівництвом П. Лазерсфельда досліджень було виявлено, що масова комунікація не діє на індивіда на пряму. Це вплив опосередковується мікрогрупою, причому посередниками при передачі комунікативного впливу слугують "лідери громадської думки" ("opinion leaders"), тобто люди, що користуються авторитетом в цій мікрогруп і одночасно займаються тією чи іншою проблемою. Саме лідери громадської думки активно читають газети і слухають радіо, а потім транслюють отриману інформацію своєму оточенню, даючи при цьому власне тлумачення. Всі інші члени такої соціальної групи в сферу впливу газет і радіо потрапляють значно рідше і схильні користуватися інформацією "з других рук" [62].
|
|
|
Іншими словами, міжособистісна і внутрішньогрупова комунікація опосередковує масову за схемою: "ідеї часто передаються від радіо і газет до лідерів громадської думки, а вже від них - до менш активних верств населення».
Для ілюстрації цього можна навести такий приклад. М.Янович і Е. Шілз, вивчаючи настрої німецьких солдатів наприкінці 1944 – поч. 1945 року (на основі щомісячних опитувань, проведених серед військово- полонених військовою дослідницькою організацією "Psychological Warfare Branch"),
шукали емпіричні докази того, що вплив як тоталітарної індоктринації, так і союзницької пропаганди на солдатів мало обмежений характер, і був опосередкованим впливом лідерів громадської думки (в ролі яких, в даному випадку, виступали молодші офіцери) і мікрогрупи (підрозділу) в цілому.
Так, солдати були схильні сприймати відповідальних за пропаганду і агітацію політичних офіцерів як " чужинців" і " несправжніх солдатів" і слабко реагували на їх агітацію (як і на агітацію за допомогою листівок і газет). Взагалі серед пересічних солдатів вермахту існувала думка, що "нацизм починається через десять миль після того, як закінчується лінія фронту". Більше того: як показали опитування, вони мало цікавилися і загальним ходом військових дій за межами своєї ділянки. Вони були цілком замкнуті на комунікацію всередині своєї мікрогрупи, і поки ця група відрізнялася високим рівнем згуртованості, а молодші офіцери забезпечували достатній рівень патерналістського захисту, солдати були здатні до ефективного та рішучого супротиву, незалежно від оцінки загальної військової ситуації [58].
На сучасному етапі склався комплексний підхід до розгляду соціального впливу пропаганди, суть якого полягає в тому, що для досягнення необхідних результатів інформаційний вплив повинен здійснюватися як через опосередковані форми комунікації (телебачення, радіо, Інтернет), так і використовуючи «лідерів громадської думки», які є каналами безпосередньої комунікації для своїх мікрогруп.
Такий підхід дозволяє з різних сторін поглянути і на об'єкт впливу. Виходячи з описаних вище теорій, об'єктом пропаганди виступає і власне індивід, так його найближче соціальне оточення (мікрогрупа). Таким чином, досягається, з одного боку, впровадження ідеологем в індивідуальну свідомість і їх подальше закріплення соціальним середовищем, з іншого.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 142; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!