Сутнісні підходи та характеристика сільського туризму
Сільський зелений туризм, за визначенням експертів Всесвітньої туристичної організації є одним з секторів туристичної індустрії, що динамічно зростають. У багатьох країнах туристичні поїздки до села чи в сільську місцевість займають вже друге місце після відпочинку на морі [11, с.21].
Сільський туризм здатний забезпечити економічну та демографічну стабільність у сільських місцевостях та вирішити їхні соціально-економічні проблеми. Сільський туризм, як частка агробізнесу, істотно впливає на благополуччя села, розвиток соціальної інфраструктури та сфери обслуговування, стимулює облаштування сільських осель та благоустрій сільської місцевості створює додаткові шляхи наповнення місцевих бюджетів.
Сільський туризм має значне пізнавальне значення і, відпочиваючі, особливо діти, мають можливість ознайомитися з місцевим фольклором, звичаями, традиціями, процесами сільськогосподарського виробництва, дізнатися, звідки береться молоко, хліб та інші продукти харчування.
Зелений (сільський) туризм – це рекреаційні подорожі в сільську місцевість як реакція на «екологічний тиск» в містах. Це один з видів малого бізнесу, який піднімає роль краєзнавства, усереднює елементи активної діяльності і відпочинку, створює життєве середовище, наближене до природи. Цей вигляд туризму усе більш поширюється в розвинених країнах.
Вперше про зелений туризм як про новий вигляд відпочинку у нас заговорили в 1996 році, коли група однодумців з Ужгороду, Києва, Сімферополя і Берегового звернулася в Мін’юст з проханням зареєструвати статут Союзу сприяння розвитку сільського зеленого туризму[6, с.12].
|
|
|
За мету учасники Союзу взяли зробити відпочинок на селі прибутковою справою, залучити в нього селян, яких не залучає фермерство, і дати городянам альтернативу відпочинку на заморських курортах. До 2003 року, коли був ухвалений закон, що дозволяє власникові приватного господарства владнувати в своєму подвір’ї умови для прийому туристів, такі садиби працювали напівлегально. За 11 років існування в Україні «зеленого туризму» з’явилося більше тисячі таких садиб.
І якщо раніше, аби отримати інформацію про те, як їх знайти потрібно було перерити сотні журналів і не один десяток інтернет-сайтів, то тепер відомості про них можна отримати з одного джерела – сайту Союзу сприяння розвитку сільського зеленого туризму. [7, с.6]
Користуватися електронною базою просто і зручно: вибираєте потрібний підрозділ з переліком всіх областей, де можна знайти притулок в комфортних садибах. Тут можна побачити фотографію «садиби», і якщо вона припала до душі – пройтися по засланню і взнати детальнішу інформацію. Аж до того, які птиці розбудять вас вранці і які ягоди можна знайти в лісі.
|
|
|
Європейці давно роздивились, що організація відпочинку на селі якщо і не так прибуткова, як на відомих морських і гірськолижних курортах, то стабільний дохід принести все ж може. Зараз зелений туризм неймовірно популярний в країнах ЄС. По деяких оцінках, сільський туризм в Європі приносить від 10% до 20% від загального доходу туристичної індустрії. [31,с.23].
Сільський зелений туризм – явище багатогранне. Один з його аспектів, зважаючи на сучасний стан соціально-економічного розвитку країни є соціальний. Тому сільський зелений туризм слід розглядати як один із засобів диверсифікації джерел доходів сільського населення, як компонент комплексного розвитку сільських територій і сільської інфраструктури, а також як один з чинників стратегії подолання бідності в сільській місцевості.
Саме тому, в нашій країні, яка розвивається, сільський зелений туризм всіляко підтримується і заохочується державою, доступ до діяльності в цій сфері максимально спрощений, а суб’єкти, які надають послуги в цій сфері, отримують всілякі преференції, у тому числі і податкові. Другий аспект полягає в дістані додаткових можливостей для популяризації української культури, поширення знань і інформації про історичні, природні, етнографічні особливості України, яка є підставою для визнання сільського зеленого туризму суспільно коштовною і корисною сферою стосунків, яка заслуговує на всіляку підтримку з боку держави. [18, с.21]
|
|
|
Виходячи з цього, а також з досвіду європейських країн, класична форма сільського зеленого туризму не стосується відомішого в Україні поняття – надання готельних послуг. Центральною фігурою в організації відпочинку на селі виступає сільська сім’я, яка проживає в селі, здійснює основну діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, і побічну, з використанням майна цього господарства для надання послуг у сфері сільського зеленого туризму, а саме: забезпеченням відпочивальників житлом, живленням (може харчуванням), ознайомленням з місцевою культурою і традиціями [3].
Одним із важливих напрямків управління та підтримки економічного стану регіонів нашої країни, а особливо її сільських територій, може стати прискорений розвиток туристичної індустрії. У ряді регіонів країни сільські території мають відповідне природно-ресурсне, певне інфраструктурне, праце ресурсне та частково організаційно-інформаційне забезпечення, що і зумовлює розвиток галузі на рівні сільської території.
|
|
|
Ні для кого не секрет, екологічна ситуація в містах залишає бажати кращого. Ми, городяни, користуючись усіма благами цивілізації, повинні платити за це задоволення своїм здоров’ям. Тому вирватися хоча б на пару тижнів із галасливого та курного міста, пожити у злагоді з природою, дихати свіжим повітрям, харчуватися тільки натуральними та свіжими продуктами, пити джерельну воду та парне молоко для багатьох є раєм на землі. Саме за цим і їдуть у село. Тут все своє, вирощене дбайливими господарськими руками, смачне й корисне. І нехай на яблуці або груші, зірваної вами з дерева, не буде написано «Без ГМО», ваше внутрішнє чуття підкаже вам, що це – натуральне, таке, яким йому й належить бути. [19, с.81]
Хтось скаже, а навіщо їхати в село, якщо можна відпочити на дачі? Дійсно, з цим можна погодитися, якщо, по-перше, ця сама дача у вас взагалі є, по-друге, вона розташована в екологічно чистій місцевості, та, по-третє, якщо відпочинок на дачі буде таким же повноцінним і цікавим, як у селі.
Зелений туризм відкриває нові можливості. Городяни їдуть у села чи хутори пожити зовсім іншим життям. Це повернення до першоджерел. Краса сільських пейзажів, близькість річок, озер, лісів, гір, відсутність стресів та метушні, здорове харчування добре впливають на людину, зміцнюють її і духовно, і фізично. Це одна з переваг зеленого туризму.
Крім того, зелений туризм включає також пізнавальний елемент. Туристи знайомляться з сільськими традиціями та культурою, народними промислами та ремеслами. Зелений туризм – це не тільки споглядання, але й активна участь у житті села. Туристи ведуть сільський спосіб життя. Вони живуть в затишних садибах, збирають гриби та ягоди, ходять на полювання та риболовлю, допомагають у полі, при бажанні можуть навчитися їздити верхи на коні, виготовляти горщики з глини, плести вироби з лози та навіть доїти корову (погодьтеся, для багатьох городян це справжній подвиг - вони до корови підійти бояться, не те, щоб її подоїти) тощо. Також туристи беруть участь у народних обрядах та гуляннях. [11, с.87
Сільський туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати в приватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становище. За агротуризмом в Україні велике майбутнє [26,с.7].
Український сільський туризм може стати візитною карткою нашої держави на міжнародному туристському ринку, про що свідчить бажання іноземців познайомитись з історичним та природним потенціалом України.
Тематика й види екскурсій, які можна проводити і в сільській місцевості, дуже різноманітні. Адже не тільки в містах відбувалися визначні історичні події, жили відомі діячі суспільного й культурного життя, будувалися визначні споруди. До найпоширеніших видів екскурсійної діяльності в сільській місцевості належать краєзнавчі. Ці екскурсії охоплюють як природу, так і історію, етнографію, архітектуру місцевості, життєписи видатних осіб, які народилися або жили тут.
Основою для підготовки екскурсій у сільській місцевості можуть стати матеріали краєзнавчих і меморіальних музеїв, як державних, так і тих, що працюють на громадських засадах (у школах або при клубах). Саме працівники й активісти цих осередків організовують і проводять пошукову, методичну та екскурсійну роботу в сільській місцевості. [27, с.29]
Восени 1999 р. було видано перший каталог «Сільські садиби Гуцульщини», яким скористалися сотні сімей (українців та іноземних громадян, які працюють в Україні), що на новорічні та різдвяні свята обрали саме такий вид відпочинку. На початку 2000 р. вийшов у світ довідник-каталог «Відпочивайте в українському селі», де зібрано адреси господарств з різних регіонів України, які готові прийняти гостей [31, с.43].
Отже, з усього попередньо сказаного можна зробити висновок що, сільський (зелений) туризм в Україні набуває дедалі більшого поширення. Формування національного туристичного ринку є наслідком складної взаємодії внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних процесів, які спричинюють потребу в туризмі і формують попит на туристичні послуги. Саме ці процеси зумовлюють різні моделі формування національного туристичного ринку.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 354; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!