За якого з наведених захворювань знижена екскреція D -ксилози з сечею?



A. непереносність лактози

B. непереносність сахарози

C. непереносність глюкози

D. непереносність мальтози

Е. непереносимість жирів

39. В основі первинної непереносністі глюкози лежить недостатність:

A. інкреторної функції підшлункової залози

B. активного транспорту глюкози крізь мембрану ентероцита

C. ферменту лактази

D. ферменту інвертази

Е. ферменту ліпази

40. В основі первинної спадкової непереносності фруктози лежить:

A. дефект активного транспорту фруктози крізь мембрану ентероцита

B. недостатність ферменту сахарази

C. недостатність інсулярного апарату підшлункової залози

D. надмірне споживання пацієнтом фруктів і соків

Е. вірної відповіді немає

41. Хворі на целіакію добре переносять:

A. пшеницю

B. кукурудзу

C. жито

D. овес

Е. манну крупу

42. Яку фракцію білків злаків не переносять хворі
на целіакію?

A. альбумінову

B. глобулінову

C. проламінову

D. глютеїнову

Е. всі перераховані

43. Основа лікування при целіакії:

A. замісна ферментна терапія

B. агліадинова дієта

C. корекція розладів балансу електролітів

D. імуномодулююча терапія.  

Е. безлактозні суміші

44. Для непереносності білка коров'ячого молока
характерна:

A. креаторея

B. амілорея

C. стеаторея І типу

D. стеаторея II типу

Е. все вище перераховане

Яку форму муковісцидозу виявляють найчастіше?

A. з переважним ураженням дихальної системи

B. з переважним ураженням органів травної системи

C. меконіальна непрохідність

D. змішана

Е. синдром згущення жовчі

46. Для муковісцидозу не характерне:

A. зниження активності трипсину

B. стеаторея II типу

C. стеаторея І типу

D. помірна амілорея і креаторея

Е. підвищення рівню інсуліну

 

47. При муковісцидозі не показана:

A. замісна ферментотерапія

B. муколітична терапія

C. гормональна терапія

D. антибактеріальна терапія

Е. всі відповіді вірні

48. У виникненні ексудативної ентеропатії не має значення:

A. надмірна кількість білка в їжі

B. збільшення трансудації білка

C. підвищення проникності кишкових мембран

D. зниження реабсорбції білка в травному каналі

Е.активність осмотичних процесів       

49. За даними копрологічного дослідження
при ексудативній ентеропатії виявляють:

A. стеаторею II чи III типу

B. амілорею

C. креаторею

D. стеаторею І типу

Е. нічого з вищеперерахованого

50. Дієтичне лікування при ексудативній ентеропатії включає:

A. збільшення вмісту білка в їжі

B. збільшення вмісту вуглеводів

C. збільшення вмісту жиру

D. збільшення загальної енергетичної цшності іж

Е. всі відповіді вірніі

ВІДПОВІДІ

1-C; 2-A; 3-D; 4-C; 5-D; 6-C; 7-D; 8-D; 9-D;

10-D; 11-B; 12-D; 13-B; 14-A; 15-D; 16-D; 17-D; 18-C; 19-B;

20-D; 21-у; 22-A; 23-D; 24-A; 25-C; 26-C; 27-B; 28-D; 29-C;

30-C; 31-B; 32-C; 33-C; 34-B; 35-D; 36-A; 37-B; 38-C; 39-B;

40-A; 41-B; 42-C; 43-B; 44-D; 45-D; 46-B; 47-C; 48-A; 49-A;

50-A.

 

Скласти диференціально-діагностичні таблиці:

1.Хвороба Крона та неспецифічний виразковий коліт

2.Виразкова хвороба та виразковоподібна функціональна диспепсія.

3.Синдром подразненого кишківника.

 

7. Рекомендована література.

1. Баранская Е. К. Запоры. // Consilium Provisorum. - 2001. - Т. 1. - № 4.

2. Дегтярева И. И., Скопиченко С. В. Дуфалак. Классическое применение и перспективы. - К: ЗАО «Атлант ЮЭмСи», 2003. - 233 с.

3. Елизаветина Г. А., Арбатская М. Д., Минушкин О. Н. Хронические заболевания кишечника. Современный взгляд на этиологию, патогенез, диагностику и лечение (обзор) // Кремлевская медицина. Клинический вестник. -1998.-№2.

4. Склярів О. Я., Косий Є. Р., Склярів Є. Я. Фізіологічні та клінічні основи гастроентерології. (За ред. проф. Є. М. Панасюка).- Львів, 1997. - 348 с

5. Шемеровский К. А. Рекомендации по диагностике и лечению запора (К59.0 по МКБ-10). - Санкт-Петербург. - 2002. - 12 с.

6. Фридтьоф Халлмаш. Токсичность традиционно используемых слабительных средств // Med. Sci. Monit. - 2000. - № 6 (3). - С. 618-628.

7.Яковенко Е. П., Агафонова Н. А. Механизмы развития запоров и методы их лечения // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии.-2003. -№3.- С. 25-32.

8. The Irritable Bowel Syndrome Manual. Edited by Reinhold W. Stockbrugger and Fabio Pace. - London. - 1999. - 115 p.


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 623; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!