Хронічний гастрит (період загострення)



 

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти Із зниженою секрецією соляної кислоти
Внутрішньошлункова рН-метрія: а) нормоацидний стан: - рН тіла шлінку 1,6-2,3; - рН антрального відділу 2,1-3,0. б) гіперацидний стан: - рН тіла шлінку <1,6; - рН антрального відділу <2,1.   Облужнююча здатність шлункового соку: частіше субкомпенсована: рНантрума-рНтіла=1,5-4,0;   декомпенсована: рНантрума-рНтіла<1,0-1,5;   рідко коли компенсована: рНантрума-рНтіла≥4,0; Внутрішньошлункова рН-метрія: Гіпоацидний стан: - рН тіла шлунка >2,3 - рН антрального відділу >5,9-6,0     Облужнююча здатність шлункового соку: частіше компенсована: рНантрума-рНтіла≥4,0  

 

  • Визначення кислотності шлункового соку фракційним методом:

Дебіт соляної кислоти

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти Із зниженою секрецією соляної кислоти
рН шлунка фракційним методом ВАО≥1,14-2,38 ммоль/година SАО≥3,20-5,30 ммоль/година Суттєвим є підвищення показників базальної секреції. рН шлунка фракційним методом ВАО<1,14 ммоль/година SАО<3,20 ммоль/година

ВАО – базальна кислотна продукція; SAO – субмаксимальна кислотна продукція

 

  • Визначення інфекції Helicobacter pylori одним із методів – бактеріологічний, дихальний уреазний, серологічний (ІФА), ПЛР.
  • УЗД органів черевної порожнини для визначення біліарної та панкреатичної патології (одноразово).
  • Загальний аналіз крові та сечі (одноразово)
  • Протеїнограма (одноразово).
  • Копрограма, аналіз кала на скриту кров (реакція Грегерсена)
  • Аналіз калу на яйця глистів (тричі).

 

 

Основні принципи лікування

 

При загостренні

1. Вирішення питання про умови лікування (стаціонар чи амбулаторно).

2. Вибір рухового режиму, використання ЛФК.

3. Вибір режиму і характеру харчування, призначення дієтичного харчування (стіл №1,2,5).

4. Індивідуалізоване призначення комплексного лікування (з урахуванням етіології, основних патогенетичних механізмів, домінуючого синдрому).

 

При ХГ, асоційованих з НР, призначення ерадікаційної терапії проводиться за однією з загальноприйнятих схем – потрійна чи квадротерапія (В).

 

Варіанти потрійної терапії (курс лікування 7 днів).

1. Де-нол дітям до 12 років 120х3 мг/добу, старше 12 років - -240х3 мг/добу.

Кларитроміцин 250 мг 2 рази на добу.

Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.

 

2. Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день.

Метронідазол по 250-500 мг 2 рази на день.

Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.

 

Через 4 тижні після проведеного лікування повинен бути проведен контроль за ерадікацією Helicobacter pylori за допомогою дихального тесту з 13/С-сечовиною або визначення фекального антигену H.p.

При відсутності ерадикації Helicobacter pylori використовується друга лінія лікування.

 

 

Квадротерапія (курс лікування 7 днів).

Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день.

Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.

Кларитроміцин (клацид) по 250 мг 2 рази на день.

Метронідазол по 250-500 мг 2 рази на день (або фуразолідон).

 

При інших формах гастриту медикаментозна терапія проводиться з урахуванням рівня кислотопродукції та типа порушень моторно-евакуаторної функції шлунку (С).

 

 

При гіперацидному гастриті, який характеризується підвищеними показниками кислотопродукції, показано призначення антисекреторних препаратів (М1 – холінолітик гастроцепін строком на 4 тижні, або блокатори Н2 – рецепторів гістаміну строком на 2 тижні) з наступним використанням в якості базисного засобу одного з препаратів групи комплексних антацидів (Смекта, Маалокс, Фосфалюгель та інші) на 10-20 днів.

 

При гіпоацидному гастриті призначають стимулятори шлункової секреції на строк 3-4 тижні (плантаглюцид, ацидін-пепсін).

Незалежно від рівня кислотопродукції призначається альтан, який виявляє репаративну протизапальну та антимікробну дію, цитопротектори - для відновлення співвідношення між факторами агресії та захисту оболонки шлунку (смекта, сукральфат, ліквірітон).

При порушеннях моторної функції шлунка рекомендується застосування прокінетиків – Мотіліум.

При спазмах та вираженому больовому синдромі призначаються спазмолітики (Но-шпа, Галідор) або М2 – холінолітик (Метацин), на строк 1-2 тижні.

Доцільним є призначення антистресорної терапії – Персен по 2-3 табл. на добу в залежності від віку, Сибазон по 4-10 мг на добу в залежності від віку.

Для поліпшення трофіки СОШ показано застосування репарантів (Спіруліна, облепіхова олія , метилурацил та інші), полівітамінних препаратів строком на 3 – 4 тижні.

У стадії клінічної ремісії - фітотерапія, бальнеотерапія, ЛФК.

Диспансерний нагляд проводиться на протязі 3-х років від останнього загострення, кратність ендоскопічного дослідження – один раз на рік.

 

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!