ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУРСОВОЇ РОБОТИ



Згідно з  Положенням  про  організацію  навчального  процесу  у вищих

 навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів.

Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань, оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Уже на цій першій спробі можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні (архівні) джерела; здатність застосувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета дослідження.

Найкращі курсові роботи слід рекомендувати як усні або стендові доповіді на наукових конференціях наукового студентського товариства, а також для друкування у збірниках наукових студентських праць. Розширені та доповнені курсові роботи можуть стати у майбутньому дипломними або магістерськими проектами.

Курсову роботу з зарубіжної літератури виконують на ІІ курсі денної та заочної форми навчання. Теми курсових робіт та наукових керівників затверджуються на засіданні кафедри теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури на початку нового навчального року. Студент може запропонувати свою тему, але вона має бути погоджена з викладачем і затверджена на засіданні кафедри. Запропонований темарій курсових робіт знаходиться на кафедрі, де студенти мають можливість визначитися з найбільш цікавою для себе темою і почати роботу разом із викладачем.

Керівництво курсовими роботами здійснюється кваліфікованими викладачами. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових робіт покладаються на завідуючого кафедрою.

Незалежно від обраної теми, структура курсової роботи має бути такою:

- титульний аркуш (Додаток 4);

- зміст (Додаток 5);

- вступ (Додаток 6);

- розділ із підрозділами, де розкривається теорія питання та аналізуються художні твори;

- висновки (Додаток 7);

- список використаної літератури;

- додатки (при необхідності).

 

Обсяг курсової роботи – 25-30 сторінок, список використаних джерел – 20-25 найменувань.

 

 

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

    Курсову роботу доцільно виконувати в такій послідовності:

 

- вибір теми;

     - з’ясування об’єкту і предмету дослідження;

- визначення мети і завдань роботи;

- виявлення і відбір літератури з теми та її опрацювання;

- складання попереднього плану;

- написання вступу;

- виклад теорії і методики;

- формулювання висновків;

- оформлення списку використаних джерел та додатків (при необхідності).

 

Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її

 рецензування, підготовка до захисту і захист курсової роботи.

 

    Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

- підготовчий,

- етап роботи над змістом;

- заключний етап.

 

 

ПІДГОТОВЧИЙ  ЕТАП

    Етап починається з вибору теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його літературознавчим і читацьким інтересам. Слід враховувати, при розробці якої теми студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи.

 

З’ясування об’єкта, предмета і мети дослідження

Визначаючи об’єкт, треба знайтивідповідь на запитання: що розглядається?

Зазвичай об’єктом виступає те, що досліджується. Як правило, в курсовій роботі літературознавчого характеру об’єктом дослідження єлітературні та критичні твори, які аналізуються в процесі виконання роботи.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Зазвичай предметом виступає те, що в об’єкті має наукове пояснення. Як правило, в курсовій роботі предметом дослідження є та проблема, яка винесена в назву дослідження.

Мета дослідження – пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження ( наприклад, з’ясування визначення певного жанру, історія його виникнення і розвитку в контексті світової літератури);

- всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, що дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

- обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми.

 

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми курсової роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку:

- каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального

 закладу;

- каталоги провідних наукових бібліотек міста (Парламентська бібліотека, бібліотека імені В.Вернадського);

- бібліотечні посібники;

- списки використаних джерел, які подаються у наукових працях;

- виноски й посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін.;

- покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань;

- реферативні журнали.

Серед наукових і науково-методичних джерел важливе місце посідають провідні фахові журнали „Слово і час”, „Зарубіжна література в школах України”, „Всесвітня література в середніх навчальних закладах України”, „Всесвітня література та культура в навчальних закладах України”, „Русский язык, литература и культура в школе и вузе», а також російські видання «Иностранная литература», «Русская литература», «Вопросы литературы», «Новое литературное обозрение», «Литературная учеба».

В читальному залі університету є каталоги-путівники учителя зарубіжної літератури за 1998-2004 рр. і за 2005-2006 рр. (Укладач І. Хроменко. – Тернопіль: Мандрівець, 2005 і 2007 рр.).

Сучасне дослідження неможливе без використання Інтернет джерел. Проте треба дуже вибірково поставитися до розміщеної в Інтернет ресурсах літератури, тому що не всі роботи виконані на високому науковому рівні. І, звичайно, не варто звертатися до шкільних творів і примітивних студентських рефератів з фактичними й орфографічними помилками. 

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Бібліографічні виписки джерел краще робити в блокноті з алфавітом, щоб потім використати при оформленні бібліографії. Після опрацюваннянеобхідної кількості виписаних джерел студент зустрічається зі своїм науковим керівником, який виділить, які праці треба опрацювати в першу чергу, а до яких не варто звертатися. Після цього студент розпочинає їх вивчення, переходячи до другого етапу роботи над дослідженням.

 

ІІ

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з’ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором.

Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Конспектуючи матеріал, слід постійно пам’ятати тему курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Кожна цитата має супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Використання думок інших авторів за особисті розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики і кваліфікується як плагіат. Однак це не означає, що студент зовсім не повинен спиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення.

Правильна та логічна структура курсової роботи – це запорука успіху розкриття теми.

 Попередній план роботи студент складає самостійно і показує своєму науковому керівникові, щоб обговорити й уточнити всі його пункти.

 

 

     


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 293; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!