А тепер давайте розглянемо одне із розслідувань того ж Сергія Щербини – «Як заробляли на Євро-2012. Кримінальні справи»
У вступі Сергій поверхнево розповів про об’єкти розслідування:
«Треба сказати, що сам чемпіонат справді став святом. Українці радо ходили до фан-зон вболівати за улюблені команди, пити пиво, спілкуватися з іноземцями… Всім все сподобалося.
Однак залишилися й специфічні «досягнення». Наприклад, скандали, пов’язані з головними будівельниками об’єктів та безтендерними закупівлями при підготовці до чемпіонату.
Останнім таким випадком став суд у справі щодо розкрадань у банку «Родовід», під час якого керівник фірми-генпідярдника реконструкції НСК «Олімпійський» «АК «Інжиніринг» Володимир Артюх зізнався у скоєнні економічного злочину.
Також після завершення чемпіонату все ще з'являється інформація про закупівлі на десятки мільйонів гривень в рамках підготовки до «Євро».
Головний ідеолог чемпіонату Борис Колесніков заявляв про намір оскаржувати в суді заяви про корупційні діяння влади в ході підготовки «Євро-2012».
Але спочатку, напевно, варто оскаржити кримінальні справи, порушені за результатами діяльності будівельників об’єктів чемпіонату.
У розпорядженні «Української правди» опинилася низка документів, які свідчать про непідробну цікавість Державної податкової служби та СБУ до будівництв, які вели компанії, так чи інакше пов’язані з Колесніковим.
Більше того, ці документи дозволяють скласти уявлення про схеми, за якими зникали державні кошти.»
|
|
|
Далі у розслідуванні Сергій навів конкретні приклади в окремій гілці підготовки до «Євро» - закупівлі крісел для НСК «Олімпійский». Він зазначив, що директор підприємства «Спецпостач» незаконно включив до складу податкового кредиту свого підприємства завищену суму ПДВ з операцій закупівлі стільців у фірми «Вайліс». Журналіст також відмітив, що наразі справа про стільці «Олімпійського» майже «похована».
Потім річ пішла про кримінальну справу, пов’язану зі стадіоном Арена «Львів»: «Нову справу слідчі податкової порушили 15 березня цього року за тією ж частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу, що й у випадку поставки крісел для НСК "Олімпійський".
У розпорядженні «Української правди» опинився текст судової постанови про чергову виїмку документів на підприємстві «Спецпостач», з якого можна дізнатися результати слідства.
Податківці стверджують, що керівники цього підприємства відобразили у звітності «безтоварні» операції з придбання крісел у тієї ж сумнозвісної «Компанії «Вайліс».
Далі були наведені коментарі експертів: «На думку слідчих, в подальшому підприємці незаконно включили до складу податкового кредиту підприємства «Спецпостач» суму ПДВ з вищезазначених операцій. Внаслідок цих дій держбюджет нібито не дорахувався 4 901 тис грн.
|
|
|
Але найцікавіше, що закуплені крісла підприємство «Спецпостач» продало генпідряднику будівництва іншого стадіону, який будувався за державні кошти, - «Арени «Львів».
Цим генпідрядником було підприємство «Альткомкиївбуд», яке належить до донецької групи «Альтком».
У Черкаській обласній податковій «Українській правді» повідомили, що ця справа активно розслідується.
«Досудове слідство за кримінальною справою триває. Проводяться всі можливі слідчі дії та оперативні заходи, направлені на всебічне, повне та об’єктивне встановлення істини», - зазначили податківці. На жаль, подробиць вони не навели.
Далі було наведено документ, котрий підтверджував цю інформацію. [Додаток 3, 3.1.]
Усі описані вище кримінальні справи, дали змогу «Українській правді» зробити наступні висновки: «При будівництві обох стадіонів, яке фінансувалося державою, різні генпідрядники закуповували крісла в одного постачальника. А цей постачальник в обох випадках співпрацював з однією фірмою, яку тепер податківці вважають «помийкою».
І це тільки стадіонні крісла. Про те, як закуповувалося все інше, та як відбувалося саме будівництво об’єктів «Євро-2012», можна тільки здогадуватися».
|
|
|
Далі у розпорядженні «Української правди» опинилася цікава постанова Галицького райсуду Львова. З судового документа випливає, що держпідприємство у липні-серпні 2010 року прийняло земляні роботи, виконані генпідрядником будівництва львівського стадіону «Альткомкиївбуд». Під час даних робіт, зокрема, використовувався природний пісок, поставлений субпідрядниками на підставі договорів, укладених восени та влітку 2010 року. У судовій постанові також йшлося про те, що після перевірки використання державних коштів під час будівництва львівського стадіону було встановлено безпідставне завищення ціни на пісок.
«Українська правда» звернулася до Львівського управління СБУ з проханням про коментар щодо цієї справи.
Редакції підтвердили: справа щодо службовців держпідприємства була порушена і розслідується. Однак львівський підрозділ СБУ відмовився надати інформацію щодо обставин розслідування, пославшись на норми Кримінально-процесуального кодексу. [Додаток 3, 3.2.]
Потім описані кримінальні справи «Українська Правда» попросила прокоментувати керівника Нацагентства з «Євро-2012», яке було розпорядником бюджетних коштів при підготовці до чемпіонату, Володимира Ковалевського. Виявилося, що у цій поважній установі нічого не знають про інтерес податківців до закупівель крісел, оскільки зазначені питання не належать до компетенції Нацагентства. Сергій також зазначає, що у листопаді 2011 року, при підготовці першої статті про «справу за стільці», керівники Нацагентства навіть організували зустріч кореспондента «Української правди» з представниками підприємств-постачальників. А тепер – «питання не в компетенції».
|
|
|
Підбиваючи підсумок, журналіст повідомляє, що порушення кримінальних справ жодним чином не доводить нічию провину. Злочинцем когось може визнати лише суд. Проте чи дійдуть описані кримінальні справи до суду - велике питання.
«Тим не менше, вони з'явилися. І вони свідчать, що різні генпідрядники будівництва об’єктів до «Євро-2012» працювали за одними і тими ж схемами та з одними і тими ж людьми. Логічно припустити, що всі ці дії мали одного координатора.
Також ці історії можуть частково пояснити заяви опозиціонерів про грандіозні «відкати», які мали місце при підготовці до чемпіонату і досягали 50%.
«Євро-2012» закінчилося. Очевидно, тепер нас чекає проект «Олімпійська надія». Тобто підготовка до зимової Олімпіади 2022 року, що стало однією з «фішок» президента Віктора Януковича. З огляду на «біографію» «Євро-2012», можна приблизно уявити, що це буде.», - говорить Сергій Щербина у своєму розслідуванні.
Це розслідування не є досить вдалим, адже суть зачепленої проблеми видно, є фактаж, а ось доказів малувато. Звісно, якби це була звичайнісінька стаття в газеті, то ніяких недоліків не було б, але ж це журналістське розслідування, а тут необхідно працювати з багатьма джерелами інформації, а ще більше зусиль прикласти, щоб усю цю інформацію підтвердити.
ВИСНОВКИ
Зараз журналістські розслідування один з найбільш затребуваних жанрів серед усієї журналістики, яка є. Його функціональність полягає у тому, що воно вистежує, аналізує, оприлюднює складні моменти та проблемні ділянки у суспільстві. Звісно, за радянських часів все було інакше, але чим далі ми просуваємось, тим більше виникає потреба у розслідуваннях, чим сильніше суспільство хоче щось змінювати у своїй країні, тим більший попит на журналістські розслідування. Події «Помаранчевої революції» та «Майдану» лише зайвий раз це підтвердили. Є лише одна ‘невеличка’ проблема, людей, котрі хотіли б займатись такою діяльністю дуже мало.
Інтернет-видання «Українська правда» розвивалась дуже швидкими темпами. Через 5 років з моменту її створення, видання перейшло на самоокупність. «Українська правда» є незалежним виданням, що гарантує надання лише правдивої інформації та виключає факт її фальсифікації. Українська правда за весь час існування виконала колосальну роботу у розвитку жанру журналістських розслідувань в Україні, а на сьогоднішній день це видання залишається одним із провідних серед українських ЗМІ у напрямі розслідувань.
Але ж чим розслідування «Української правди» відрізняються від розслідувань інших інтернет-видань? Перш за все – достовірністю. Про стиль викладення інформації можна навіть не говорити, оскільки це немає жодного значення, коли мова йде про достовірність інформації, а також про повноту розслідування.
У ході аналізу журналістських матеріалів видання «Українська правда», ми дослідили декілька масштабних економічних та політичних розслідувань:
1. Реструктуризація активів Roshen Петром Порошенко та створення трьох офшорів;
2. Причетність Януковича до присвоєння 5 мільярдів гривень за рахунок фірми;
3. Кримінальні справи під час «Євро-2012».
На підставі проведеного нами аналізу , можна зробити висновок, що «Українська правда» не лише висвітлює важливу інформацію, непомітну звичайній людині, а й робить це, підтверджуючи усі факти різноманітними доказами.Про помилки говорити майже не доводиться. Але і «Українська правда» має свої недоліки: мала доказова база у деяких розслідуваннях; бракує думок незалежних експертів; багато поверхневої інформації.Практична значущість нашого дослідження полягає у потребі подальшого розвитку такого жанру журналістики як «журналістські розслідування». У наш час, за наявності потужної корупційної системи у владі, за наявності «тіньових» схем у роботі компаній, які мають відношення до не доброчесних політиків, необхідність у журналістських розслідуваннях дуже висока, адже люди, котрі просто не мають змоги дізнатись правду, будуть просто потрапляти у пастки влади, у грошові афери і т.д. Тому кому як не людям, які займаються журналістськими розслідуваннями, які відкривають очі суспільству, піднімати нашу країну на більш цивілізований рівень розвитку.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 89; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!