Еволюційна модель вимог фізіократичних доктрин до розвитку бухгалтерського обліку
| Етапи вимог | Авторство доктрини | Основний зміст вимог |
| 1 | Ф. Кене | · створення національної системи обліку та її задіяння в управлінні державою (галуззю); · балансове узагальнення найважливіших об’єктів обліку: людського капіталу; земель сільськогосподарського призначення (фізичного капіталу); посівів, худоби (біологічного капіталу); · інформаційне забезпечення методу «Економічної таблиці» |
| 2 | С. Подолинський | · виділення важливості бухгалтерського узагальнення відновлювальних енергетичних активів; · обліково-інформаційне забезпечення збільшення продуктивності праці |
| 3 | В. Вернадський | · побудова спеціалізованого обліку під «живу» економіку |
| 4 | В. Леонтьєв | · інформаційне наповнення методу «затрати-випуск»; · побудова нової оцінки (вимірювання) відновлювальних енергетичних активів |
| 5 | Радянська облікова система | · запровадження єдиної національної системи бухгалтерського обліку та врахування при її побудові галузевих особливостей; · запровадження єдиної методології визначення собівартості продукції (робіт, послуг) |
| 6 | Західна облікова система | облікове забезпечення: · методу затрати-випуск; · бюджетної підтримки виробництва: продуктів харчування, біопалива, біоенергії |
| 7 | Система МСФЗ | · відображення в МСФЗ особливостей сільськогосподарської діяльності (МСБО 41); · запровадження єдиних підходів в оцінці біологічних активів і сільгосппродукції |
|
|
|
У системі чинних МСФЗ вже функціонують вузькоспеціалізовані стандарти, які в західних науково-професійних бухгалтерських виданнях означені як галузеві. Для аграрної галузі економіки таким є МСБО 41 «Сільське господарство». Встановлено наявність галузевого підходу до побудови облікових систем у США, Росії, Казахстані, Білорусії. Це пов’язується з тим, що в глобальному світі компанії та країни конкурують у галузевих площинах, а розвиток бухгалтерського обліку мотивований зростаючими інституційними запитами на специфічну інформацію.
Останнє потребує уточнення наукових поглядів щодо предмета та об’єктів бухгалтерського обліку. Запропоновано предметом бухгалтерського обліку вважати реальні, визначені соціально-правовими відносинами, господарські процеси, які мотивовані до відображення в обліку запитами інституцій. Об’єктами бухгалтерського обліку є складові його предмета, які знаходять окреме (як об’єкти) відображення в обліковій системі та представляють інформаційну цінність для користувачів.
Дослідженнями фінансової звітності станом на 31.12.2008 року та регістрів бухгалтерського обліку аграрних підприємств України встановлено, що об’єкти обліку біологічних перетворень і відновлювальних енергетичних активів займають від 36 до 71 % балансових узагальнень всіх активів. На проміжні звітні дати частка таких об’єктів у досліджуваних підприємствах ще більша. Наявне домінування в предметі та об’єктах бухгалтерського обліку біологічної складової, яке в перспективі суттєво збільшиться при постановці на баланс земель сільськогосподарського призначення, і не тільки (табл. 3), передбачає потребу ідентифікації галузевих факторів вартості, розробки стандартних показників і забезпечення зіставності звітності за цими показниками.
|
|
|
Таблиця 3
Визначена специфіка предмета та об’єктів обліку в підсистемі аграрного бухгалтерського обліку
| Предмет | Об’єкти |
| Процеси, пов’язані з біологічними перетвореннями та примноженням фізичного капіталу та біологічних активів («жива» економіка) | · Використання та примноження: - земельного капіталу; - еколого-природоохоронного капіталу; - біологічних активів; - енергетичних активів (у т.ч. сільськогосподарської продукції). · Виробництво сільськогосподарської (біологічні перетворення) та харчової продукції. |
| Специфічні господарські процеси | · Відносини власності, у т.ч.: майнові, земельні. · Спеціальні режими оподаткування: ФСП; ПДВ; земельний податок тощо. · Державна (бюджетна) підтримка за програмами · Особливості організації різноманітних форм господарювання, формування соціальної, природоохоронної та екологічної інфраструктури. |
| Процеси зміни активів, формування фінансових результатів діяльності | · Формування та використання галузевих нематеріальних активів (порід тварин, сортів рослин тощо). · Зміна вартості біологічних активів. · Формування та розподіл результатів сільськогосподарської діяльності. |
|
|
|
Узагальнення проблем практики, доктрин теорії фізичної економії та біологічної метафори в економіці дозволило визначити нові аспекти побудови обліку в аграрній сфері, посилити розвиток теорії бухгалтерського обліку галузевими аспектами та цим забезпечити теоретичний базис розробки Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.
У розділі 3 «Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України: теоретико–організаційна сутність та шляхи реалізації» критично оцінено існуючі урядові програмні документи й наукові розробки концепцій розвитку бухгалтерського обліку в Україні, доведено невідкладність запровадження Концепції для аграрного сектору економіки, визначено її теоретичну основу, сформульовано місію, завдання, робочі гіпотези, базові принципи та складові інституціонального забезпечення реалізації місії Концепції, визначено очікувані результати від запровадження Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України (рис. 4).
|
|
|
Реформування бухгалтерського обліку вимагає попереднього з’ясування наявності теоретичних розробок та інституціональних можливостей в реалізації таких планів. Це, в основному, і є завданням відповідних концепцій.
Прийняті в Україні програмні документи з розвитку бухгалтерського обліку (Програма та Стратегія) не вирішили ці завдання, оскільки їх зміст і спрямованість не ґрунтується на сучасних доктринах економічних теорій, не враховує стан національного інституціонального забезпечення, а орієнтований на імплементування МСФЗ. З іншого боку, існуючі наукові розробки щодо запровадження Концепції розвитку бухгалтерського обліку в Україні не мають теоретичної цілісності та практичної завершеності.
Враховуючи важливість облікового забезпечення виконання аграрним сектором економіки України провідної ролі в національних і глобальних масштабах, проаналізовано можливості вирішення назрілих проблем шляхом запровадження відомчої аграрної статистики та встановлено, що її на нинішньому етапі потрібно розглядати лише як складову частину Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.
Місія Концепції полягає у визначенні напрямів розвитку галузевої системи бухгалтерського обліку для виконання нею провідної ролі в інформаційному забезпеченні лідируючих позицій аграрного сектору економіки України на національних і глобальних ринках, збереженні та примноженні унікального вітчизняного природно-ресурсного потенціалу.
Науково-теоретичною базою Концепції стали робочі гіпотези та базові принципи, розроблені на основі вищеозначених парадигми бухгалтерського обліку економіки сталого (гармонійного) розвитку, інституціональної теорії бухгалтерського обліку, біолого-фізичної основи аграрної економіки та трирівневої моделі побудови бухгалтерського обліку і звітності.
Концепцією сформовано як завершений програмний документ відповідно до вимог чинного законодавства. Завдання Концепції розроблено з урахуванням стану вітчизняного інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки.
Встановлено, що в Україні не діє ієрархія державного регулювання бухгалтерського обліку, а облікові «правила гри» мають узагальнену сутність та фактично доводяться Мінфіном до інституту власників підприємств без інституціонального забезпечення. Натомість останні глобальні економічні виклики привнесли посилення державного регулювання бухгалтерського обліку в США, ЄС та інших країнах, що ґрунтується на концепції обов’язкових нормативів на всіх рівнях управління та сприйнятті обліку важливою складовою національної безпеки.
Ці дослідження та вищеозначені теоретичні постулати дозволили сформулювати законодавчі завдання Концепції. Основні з них передбачають: посилення значення національного регуляторного органу з бухгалтерського обліку через перегляд його функцій, підходів до формування складу; відновлення впливу та відповідальності Мінагрополітики за формування й дотримання методології обліку в аграрному секторі; відновлення системи подання бухгалтерської звітності до місцевих органів галузевого управління; реформування системи державного управління бухгалтерським обліком взагалі та в аграрній галузі зокрема; формування системи відомчої аграрної статистики; забезпечення першочерговості побудови економічної роботи в державі на даних бухгалтерського обліку.
Встановлено пріоритетність методологічної складової реалізації завдань Концепції, оскільки вона є основою побудови галузевих стандартів бухгалтерського обліку земель сільськогосподарського призначення, біологічних активів, бюджетної підтримки виробництва, і не тільки. Доведено, що виконання цих завдань потребує посилення сутності інструменту методології в теорії та практиці бухгалтерського обліку аспектами прогнозування та організацією діяльності суб’єктів методологічного впливу. Методологія бухгалтерського обліку визначається як організація суб’єктами методологічного впливу науково-професійної системи знань для вирішення та супроводження завдань, що задаються (ставляться) перед бухгалтерським обліком практикою господарювання та направленістю розвитку економічних теорій та концепцій.
З проведених досліджень сформульовано методологічні завдання Концепції, основними з яких визначено: прогностичні аспекти (за принципом, що на міжнародні бухгалтерські «правила гри» краще впливати на стадіях їх розробки, ніж потім під них підлаштовуватись); розробка галузевих національних стандартів з бухгалтерського обліку; забезпечення участі суб’єктів методологічного впливу аграрної галузі в регуляторних органах з бухгалтерського обліку міжнародного та національного рівнів; посилення статусу галузевого методологічного органу з бухгалтерського обліку (який функціонує при Мінагрополітики України з 1992 року).
В структурі Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку важливе місце відведено Комітету з інтерпретації МСФЗ. Аналіз роботи цього Комітету дозволив зробити припущення, що інтерпретація МСФЗ є подібною до звичних для вітчизняних бухгалтерів методик або методичних рекомендацій у роботі бухгалтерів. В Україні цій складовій не приділяється належної уваги. Опитування близько двох тисяч бухгалтерів засвідчило величезну потребу в рекомендаціях щодо застосування П(С)БО. Проте за весь час запровадження П(С)БО Мінфіном України затверджено лише 8 методичних рекомендацій та інструкцій по їх застосуванню.
Узагальнення цих досліджень дозволило зробити висновок про важливість процесів моделювання в теорії і практиці бухгалтерського обліку. Доведено, що розробка методик (як впорядкованої системи застосування методів обліку для відображення певного процесу чи явища), або методичних рекомендацій (як сукупності алгоритмів, що визначають послідовність реалізації методик) є важливою та невід’ємною складовою інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку. Серед основних завдань Концепції з методичного спрямування виділено: формування єдиної по галузі облікової політики; запровадження централізованої методики визначення ринкових (справедливих) цін на біологічні активи та сільськогосподарську продукцію; регламентацію ведення виробничого (управлінського) обліку; організацію обліку за спрощеною системою для малих форм господарювання на селі.
Стан зрілості неформального інституту бухгалтерів є визначальним для успіхів у розвитку як системи бухгалтерського обліку, так і економіки конкретних підприємств, галузі, держави. В ієрархії складових інституціонального забезпечення професійні об’єднання бухгалтерів і те, що «в головах» бухгалтерів і користувачів фінансової звітності, займають найвищий щабель. Без зрушень на цьому щаблі розвиток попередніх складових ієрархії приречений. Встановлено, що жодний вітчизняний програмний документ з розвитку бухгалтерського обліку не розглядає цю проблему системно.
Критично оцінено запровадження в Україні західного підходу до розвитку професії бухгалтера. Встановлено, що основою діяльності вітчизняних професійних об’єднань бухгалтерів є імплементована проектом USAID США система набуття бухгалтерами членства в професійній організації на основі російськомовної сертифікації CAP – CIPA. Бухгалтерів, що сертифіковані за цією програмою в Україні налічується близько 4 тисяч. Разом з тим чисельність таких бухгалтерів, об’єднаних у три вітчизняні бухгалтерські організації, становить менше 1% їх загальної кількості, а з них лише 30-40% підтримують свої об’єднання сплатою членських внесків. Державна позиція щодо питань професійної придатності вітчизняних бухгалтерів відсутня. Україна не має узгодженої національної програми професійної освіти бухгалтерів. Потужний освітній потенціал України залишається до цієї проблеми байдужим, а подекуди й безкомпромісним противником системи професійної освіти. Підвищення кваліфікації бухгалтерів при освітніх закладах проходять за рік лише сотні бухгалтерів при потребі для України десятків тисяч. Розроблені Федерацією аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України та узгоджені з Міносвіти та Мінагрополітики України програми професійної освіти для бухгалтерів сільськогосподарських підприємств (CAPA) і бюджетних установ (CAPS) є єдиним винятком, що лише запроваджується на галузевому рівні.
Досягнення бажаного розвитку професії бухгалтера в Україні неможливе без участі держави. Останнє не суперечить нинішній політиці Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). Навпаки, МФБ, Світовий банк, ООН радять кожній країні шукати в цьому свій шлях.
Узагальнення та практичне осмислення стану розвитку цього інституту, дозволило сформулювати завдання Концепції з розвитку професії бухгалтера. Головні з них: законодавче закріплення сутності та статусу професійного бухгалтера; надання професійним об’єднанням бухгалтерів статусу дорадницької професійної ланки економічної системи громадянського суспільства, з включенням до відповідних державних програм; запровадження спільно з професійними бухгалтерськими об’єднаннями, освітніми закладами державної програми підвищення кваліфікації та сертифікації професійних бухгалтерів; державна підтримка становлення територіальних відділень професійних об’єднань бухгалтерів в аграрних регіонах; об’єднання зусиль державних, освітніх, наукових і професійних складових інституціонального забезпечення для участі в розробці МСФЗ, національного законодавства та розвитку професії.
Важливою складовою проведених досліджень є розрахунок очікуваних результатів від запровадження Концепції. Незважаючи на відсутність практики подібних розрахунків у державних програмних документах й наукових розробках, розраховано пряму фінансову ефективність та непрямий інвестиційний ефект від запровадження Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України. Перша включає економічний ефект від запобігання втрат грошових коштів унаслідок порушень в методології обліку (майже 1,8 млрд. грн. на рік, розрахований на базі аналізу Звітів про результати діяльності органів контрольно-ревізійної служби: ГоловКРУ та КРУ Мінагрополітики) та ефект від економії коштів у результаті запровадження галузевої системи підвищення кваліфікації та сертифікації бухгалтерів аграрних підприємств, (майже 66,5 млн. грн., розрахований на підставі аналізу вартості навчань та сертифікації за програмами CAP – CIPA і CAPA).
Непрямий інвестиційний ефект досягається за рахунок постановки на баланс земель сільськогосподарського призначення (за чинною нормативною грошовою оцінкою, в сумі 446 млрд. грн.) та об’єктів інтелектуальної власності (на підставі інтерпретації звітних даних підприємств системи УААН та Державного департаменту інтелектуальної власності, в сумі майже 6 млрд. грн.). Критично оцінюючи такі розрахунки, відмічено, що вони не тільки створюють уявлення щодо масштабності проблем на вирішення яких спрямована Концепція, але і вимагаються при розробці такого роду документів. Натомість, найбільша ефективність від реалізації завдань Концепції очікується від здатності бухгалтерської інформаційної системи забезпечити аграрному сектору економіки лідируючі позиції на національному та глобальному ринках.
У розділі 4 «Теоретико-методологічне забезпечення формування галузевих стандартів бухгалтерського обліку» розкрито теоретичні передумови запровадження стандартів бухгалтерського обліку аграрного сектору економіки, означено напрями розвитку методології обліку найбільш важливих об’єктів – фізичного, біологічного та інтелектуального капіталу, бюджетної підтримки розвитку сільської економіки та територій, побудови галузевої бухгалтерської звітності.
Запровадження таких стандартів є ключовим, фундаментальним завданням усіх бухгалтерських інституцій аграрного сектору економіки. Підготовка цих стандартів актуальна і для міжнародної професійної спільноти. Незважаючи на складність реалізації такої ідеї для України, з позиціонуванням лідерства її аграрного сектору економіки в глобальному світі, ці завдання є принципово важливими.
Визначено стратегічні завдання розвитку методології галузевих стандартів: ідентифікація галузевих факторів вартості; визначення стандартних показників вимірювання факторів вартості; забезпечення зіставності звітності за цими показниками. Критично оцінено практику ідентифікації факторів вартості в галузевих стандартах з обліку сільськогосподарської діяльності (МСБО 41 та П(С)БО 30), методиках з обліку земель сільськогосподарського призначення, специфічного інтелектуального капіталу, бюджетної підтримки агровиробництва.
Обґрунтовано концепцію поетапного запровадження галузевих стандартів через першочергову апробацію ідеї в методиках і методичних рекомендаціях.
Підтверджена обґрунтованість критичного ставлення до імплементування в практику обліку України МСБО 41 «Сільське господарство». Розкрито пропозиції щодо адаптування цього стандарту, враховані Мінфіном України при розробці методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів. Проте, незважаючи на трирічну практику застосування цього стандарту в Україні, 98 % бухгалтерів відмічають проблему оцінки біологічних активів і сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю, для 62 % – додатковою проблемою є визначення за цим стандартом фінансових результатів діяльності підприємств, 39 % – додатково відмічають проблеми організації аналітичного обліку за новими об’єктами. Для подолання цих проблем розроблено методологічні підходи й методику оцінки сільськогосподарської продукції та біологічних активів за справедливими цінами, упорядковано аналітичний, синтетичний облік й порядок визначення фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності. Основними теоретико-методологічними напрямами вдосконалення цього стандарту визначено: відновлення застосування категорії собівартості продукції (активів); розробка нової методології оцінки (на галузевих факторах вартості); визначення підходів до побудови обліку сільськогосподарської діяльності в різних формах господарювання.
Дослідженнями визначено основоположним принципом обліку земель сільськогосподарського призначення пріоритетність змісту над формою, що нівелює фактор власності, вимагає відмінної від об’єктів нерухомості методології обліку цього активу як ресурсу планетарного значення, національного багатства та господарського активу. Базуючись на попередніх методичних розробках, визначено теоретико-методологічні напрями формування відповідного стандарту. Серед яких головні: окреме балансове узагальнення цього активу й розширення показників звітності за його господарським, національним та планетарним значенням; розробки підходів постановки на баланс орендованих у фізичних осіб земель; розширення об’єктів обліку та контролю збереження й поліпшення якісних властивостей ґрунту; організація обліку органічного землеробства; розробка методології оцінки земель сільськогосподарського призначення.
В Україні частка нематеріальних активів у загальних активах підприємств не досягає 1 %, тоді як у розвинутих країнах цьому приділяється значна увага для успішного розвитку та позиціонування в глобальній економіці. В авангарді вітчизняної аграрної економіки (підприємствах системи УААН) частка об’єктів прав інтелектуальної власності (ОПІВ) становить 4,5%, проте останнє має більшу нормативну мотивацію, ніж перспективу отримання економічних вигод. У зв’язку з цим у роботі розроблено: класифікацію об’єктів обліку ОПІВ для аграрної галузі (що забезпечують: індивідуалізацію підприємств; створення нових засобів і предметів праці; впровадження генетико-селекційних технологій); методику аналізу стану використання таких активів (коефіцієнти: ефективності створення та використання ОПІВ, впливу цих активів на фінансовий та інвестиційний стан); бухгалтерські проведення за операціями з комерційного використання ОПІВ. Методологічне забезпечення цієї проблеми передбачає: розробку правил ідентифікації ОПІВ; запровадження чітких методик оцінки та амортизації; узгодження відображення операцій з ОПІВ у бухгалтерському, податковому та статистичному обліку.
Дослідження проблем обліку бюджетної підтримки агровиробництва виявили, що у міжнародній практиці застосовуються відповідні спеціалізовані стандарти: МСБО 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» та МСБО 41 «Сільське господарство». В розвинутих країнах суб’єкти аграрного виробництва, що отримують державну фінансову підтримку, зобов’язані подавати поглиблену бухгалтерську звітність. У вітчизняних стандартах з бухгалтерського обліку на відміну від МСФЗ ці питання окремо не розкриті. В Україні розроблено певне методичне забезпечення цієї проблеми на вимоги галузевого управління та правил СОТ. Останнє слугує базою побудови відповідного бухгалтерського стандарту, методологічною спрямованістю якого має бути: розкриття інформації у всіх видах звітності за бухгалтерськими даними; виявлення впливу на результати діяльності; ідентифікація об’єктів обліку і контролю бюджетної фінансової підтримки.
Дослідження побудови нової бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств мотивувалися потребою посилення інформаційного забезпечення галузевого управління, перспективами запровадження трирівневої моделі побудови МСФЗ, необхідністю відображення у звітності специфіки «живого» типу економіки.
Представлений в роботі проект річного звіту сільськогосподарського підприємства та методичні рекомендації з формування звіту-брошури корпоративного рівня розроблено на основі вищеозначених теоретико-методологічних установок.
Доведено несуттєвість для підприємств витрат, пов’язаних із забезпеченням розширення показників бухгалтерської звітності, оскільки така інформація де-факто існує, хоча і не повною мірою систематизується, а персонал свідомий щодо її значення для здійснення в інтересах селян ефективної аграрної політики.
ВИСНОВКИ
У дисертації науково узагальнено та запропоновано новий підхід до розв’язання проблем теорії і практики бухгалтерського обліку через його розвиток у взаємозв’язку із сучасними економічними теоріями й концепціями та посиленням впливу галузевих чинників у функціонуванні глобальної економіки. Вирішується проблема обліково-інформаційного забезпечення виконання агарним сектором України провідної ролі в національній та світовій економіці, збереження та примноження унікального вітчизняного природо-ресурсного потенціалу. За результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. Розвиток системи МСФЗ і побудованих на їх основі національних систем бухгалтерського обліку потребує науково-теоретичного посилення та має перспективу на принципах і під егідою ООН. Пріоритетними є концепції конвергенції та адаптування МСФЗ над їх імплементуванням. Зростання значення бухгалтерського обліку вбачається через забезпечення вимог сталого розвитку та потреб галузевої конкуренції. Україна з її науковим потенціалом і позиціюванням лідерства у світовій аграрній економіці здатна та зобов’язана розв’язувати проблеми бухгалтерської інформаційної системи.
2. Розв’язання проблем теорії та практики бухгалтерського обліку можливе у взаємозв’язку із сучасними економічними теоріями, концепціями й антикризовими програмами. За синергетичною теорією останнє потребує певних умов і стимулів. Такими стимулами визначено концепцію сталого розвитку, а умовами – інституціональне забезпечення. Реалізація цього передбачає: переорієнтацію ланцюга регулювання та стандартизації бухгалтерського обліку; формування основ нової парадигми та інституціональної теорії бухгалтерського обліку; розвиток інституціонального забезпечення національних систем бухгалтерського обліку.
3. Назрілим є наукове означення параметрів та основних положень нової парадигми бухгалтерського обліку економіки сталого (гармонійного) розвитку. Її ключовими особливостями визначено: еволюційність побудови; трирівневу структуру (загальний, галузевий та корпоративний рівні); поглиблене відображення процесів і явищ в різних типах економіки («живої», «індустріальної», «розумної»); формування нової методології оцінки; інформаційне забезпечення реалізації методу «Економічної таблиці» (затрати-випуск); узгодження у фінансовій звітності приватних та суспільних інтересів. Нова парадигма уточнює зміст облікових категорій та в першу чергу формує передумови розвитку бухгалтерського обліку через його галузеві сегменти.
4. Мотиваційною основою розбудови інституціональної теорії бухгалтерського обліку є подолання проблем змістовності бухгалтерських інформаційних систем та їх використання в управлінні. У глобальному світі нова теорія спрямована на вирішення проблем несприйнятності МСФЗ національними інституціональними середовищами, зміну вектору запитів на облікову інформацію від інститутів транснаціонального бізнесу на потреби інститутів сталого розвитку. Головними завданнями нової теорії є: мінімізація трансакційних витрат на одиницю продукції, подолання ефекту «асиметрії інформації»; визначення факторів, що формують вартість бізнесу в різних галузях економіки; розбудову галузевих і корпоративних рівнів системи та стандартів бухгалтерського обліку. Нова теорія вивчає системність і взаємозалежність усіх складових інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку.
5. Класифікація та ієрархія складових інституційного забезпечення розвитку бухгалтерського обліку визначена такими щаблями: формальні інститути; регуляторні та контролюючі інститути; інститути забезпечення розвитку професії та неформальні інститути. Ця система взаємопов’язана й взаємозалежна, а визначальне значення для успіху реформ мають складові верхніх щаблів (неформальних інститутів і розвитку професії). Встановлено, що у вітчизняних програмних документах з розвитку бухгалтерського обліку проігноровано вищеозначені теоретико-методологічні доктрини, що й зумовило нездатність системи бухгалтерського обліку відстоювати національні економічні інтереси.
6. Існує помилкове переконання, що теорія бухгалтерського обліку є унітарною та не потребує розвитку через галузеві аспекти. Проте, в глобальній економіці конкуренція та розвиток проходить в галузевих площинах, а, відтак, від бухгалтерської системи вимагається більше специфічної інформації. Ігнорування останнього є причиною більшості проблем інформаційного забезпечення управління. Вирішення зазначених проблем потребує, насамперед, теоретичного обґрунтування місця та місії галузевого сегменту в обліковій системі.
Традиційне трирівневе визначення змісту облікової системи не відповідає потребам сьогодення та не націлює її на гідну місію та місце в управлінських системах глобального світу, держав, галузей, корпорацій. Сучасну систему бухгалтерського обліку розглянуто як п’ятирівневу. Привнесені до класичного змісту цього поняття регуляторний та інституціональний рівні визначають мотивацію розвитку бухгалтерських облікових систем, їх поділ за національними ознаками і галузевими підсистемами.
7. Базові теоретичні засади побудови бухгалтерського обліку в аграрній галузі економіки закладено у наукових доктринах теорії фізичної економії. Ця теорія є не тільки матір’ю економічної науки, а й родоначальницею сприйняття бухгалтерського обліку як інформаційної системи державного управління в цілому та галузевого зокрема. На доповнення до цього, в Україні існує вагомий науковий базис, що дозволяє посилити впливовість аграрного сегменту теорії та практики в розвитку національної та міжнародної системи бухгалтерського обліку.
8. В системі чинних МСФЗ вже існують кілька вузькоспеціалізованих стандартів, які в західних науково-професійних бухгалтерських виданнях означені як галузеві. Встановлено наявність галузевого підходу до побудови облікових систем у США та країнах СНД. Проте розвиток аграрного сегменту теорії бухгалтерського обліку стримується консервативністю наукових поглядів щодо його предмета й об’єктів. Уточнення цих понять розширює теоретичне підґрунтя розвитку бухгалтерського обліку перш за все галузевими інституційними запитами до нього.
Безспірним є домінування «живої» (біологічної) складової в предметі та об’єктах аграрного бухгалтерського обліку. Це домінування, доповнене специфічністю об’єктів обліку земель сільськогосподарського призначення, майнових і земельних відносин, спеціальних режимів оподаткування, бюджетної підтримки виробництва й не тільки, потребує формування окремої аграрної складової в теорії бухгалтерського обліку, розробки МСФЗ і П(С)БО другого (галузевого) рівня та першочергового прийняття відповідної Концепції.
9. Урядові програмні документи з розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку (Програма та Стратегія) не можуть собою замінити необхідність запровадження Концепції, оскільки їх зміст і направленість не ґрунтуються на сучасних доктринах економічних теорій, не узгоджуються зі станом інституціонального забезпечення, не відповідають потребам національної економіки та вимогам чинного законодавства до такого роду документів. Існуючі наукові розробки теоретичних основ Концепції не мають цілісності, завершеності та практичної спрямованості.
Розроблена Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України є завершеним програмним документом, відповідає вимогам чинного законодавства, сучасним економічним теоріям та стану вітчизняних інституцій. Концепція націлена на вирішення чотирьох основних груп завдань: розвитку формальних інституцій; розвитку регуляторних інституцій; методологічних і методичних завдань та завдань щодо розвитку професії бухгалтера.
10. Законодавчо-нормативні завдання Концепції (формальні інститути) передбачають: посилення функцій національного регуляторного органу з бухгалтерського обліку; відновлення впливу та відповідальності Мінагрополітики за формування та дотримання методології обліку в аграрному секторі економіки; забезпечення першочерговості побудови економічної роботи в державі за даними бухгалтерської звітності.
11. Реалізація методологічних завдань Концепції окреслена в напрямах посилення впливу на теорію обліку сучасних економічних теорій; аспектів прогнозування; організації діяльності суб’єктів методологічного впливу.
Методологія бухгалтерського обліку розглядається як організація суб’єктами методологічного впливу науково-професійної системи знань для вирішення та супроводження завдань, що ставляться перед бухгалтерським обліком практикою господарювання й розвитком економічних теорій. Методологія бухгалтерського обліку реалізується через організацію діяльності регуляторних інститутів. Доведено необхідність участі суб’єктів методологічного впливу аграрної галузі в регуляторних органах з бухгалтерського обліку держави та ООН.
12. Встановлено важливість розробки науково-професійними інститутами методик і методичних рекомендацій в ієрархії складових інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку. Першочерговими завданнями цього спрямування визначено: формування єдиної по галузі облікової політики; регламентація ведення виробничого (управлінського) обліку; організація обліку за спрощеною системою для малих форм господарювання на селі.
13. Успішне позиціонування конкурентоздатності підприємства безпосередньо залежить від професійності його бухгалтерської служби. Стан «зрілості» інституту бухгалтерів є визначальним для успішного розвитку як системи бухгалтерського обліку, так і економіки галузі в цілому. Завданнями розвитку професії бухгалтера в аграрній галузі економіки України визначено формування галузевої професійної організації бухгалтерів та запровадження спеціалізованої професійної освіти на міжнародних принципах. Доведено необхідність реалізації завдань Концепції з розвитку професії бухгалтера на теоретичних основах інституціоналізму.
14. Наявність галузевого сегменту теорії, методології та практики бухгалтерського обліку засвідчують його галузеві стандарти. Стратегічними завданнями методологічного забезпечення побудови галузевих стандартів є: ідентифікація галузевих факторів вартості; визначення стандартних показників їх вимірювання; забезпечення зіставності звітності за цими показниками. Обґрунтовано концепцію поетапного запровадження галузевих стандартів бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки через розробку методологічних і методичних підходів щодо обліку специфічних для галузі об’єктів.
15. Першочерговими завданнями посилення методології обліку біологічних активів і сільськогосподарської продукції визначено: уточнення аналітичних об’єктів обліку; посилення ролі виробничого обліку; перегляд методологічних підходів щодо оцінки; обґрунтування доцільності застосування цих методологічних підходів для різних форм господарювання. Розроблено методику оцінки біологічних активів і сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю, що включає: організаційні підходи; методики аналізу джерел інформації; порядок документального оформлення визначення справедливої вартості за об’єктами оцінки; алгоритми застосування методів визначення справедливої вартості; оформлення бухгалтерських записів і справ; розробку відповідних документів і регістрів.
16. Землі сільськогосподарського призначення потребують окремого балансового узагальнення як виключний і головний актив «живого» типу економіки. Першочерговими завданнями методології бухгалтерського обліку земель сільськогосподарського призначення визначено: розробку механізму постановки на баланс орендованих земель; розширення аналітичного обліку для запровадження системного контролю за збереженням і поліпшенням якісних властивостей ґрунту; розробку підходів та механізмів оцінки; розширення звітних показників.
17. Позиціонування лідерства України у світовій аграрній економіці вимагає належного облікового забезпечення та представлення у фінансовій звітності її потужного інтелектуального капіталу. Вдосконалення бухгалтерського обліку об’єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ) передбачає розвиток методології ідентифікації ОПІВ, їх оцінки та амортизації з урахуванням галузевої специфіки.
18. Розвиток методології обліку державної підтримки сільгоспвиробництва обґрунтовано на основі трирівневої моделі побудови бухгалтерського обліку та вимог СОТ. Головними теоретико-методологічними принципами підготовки відповідного стандарту визначено: з’ясування впливу державної підтримки на фінансові результати діяльності та уніфікація об’єктів обліку і звітності.
19. Головними методологічними завданнями розвитку системи бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств є: узгодження звітності окремих національних систем обліку; відображення у звітності специфіки фізичної та біологічної складової аграрної економіки; відображення виконання соціальної, продовольчої та енергетичної місії аграрного сектору і забезпечення відповідної підтримки з бюджету. На основі цього розроблено проект річного звіту сільськогосподарського підприємства та звіту-брошури корпоративного рівня.
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!