Антикварна та археологічна діяльність 18-19 ст.



 Антикварна діяльність як усвід збираня старожитностей було предтечею археографічної діяльності – вивчення докум та ін.памяток з метою їх залучення до наукового і культ обігу. Вона включає пошук,наукове обгрунтування і публікацію докум.джерел. На межі 18 -19 ст в українознавстві поширився антикварний напрямок та збиральницька діяльність , форм. гуртки антикварів. Важливе значеня мала діяльність Андріана Чепи – одних з перш колекц антиквар діяльності укр.. Серед діячів антикв напр. виділяються Ханенко, Маркович, Туманський, Апостол. Мих. Ханенко У його шоденику фіксуються суспільні військ. та  цивіль події, козацька служба.У щоден. Якова Марковича –зафіксовані події 1717 -1767 рр. Видавничу діяльність впровадив Федір Туманський. Автор програми всебічного опису Малоросії. Прикладом українознавчого підходу може служити праця О.Шафонського –складена з 2-х частин :1-відомості про геогр. і іст. Укр.;2-про правову сист.,звичаї побут,нас.,роз-ток госп. на Лівобер.

 

І-я українського національного відродження к.18-поч.19 ст.

національне відродження – усвідомлення етносом себе як нації, процес що розпочинаеться відродженням культури нації, а закінчується формуванням політ вимог досягнення державності. Дослідник Грох запропонував періодизацію – 1) початок зацікавлення своєю власною історією, мовою; 2) етап патріотичного піднесення, коли нац. від стає прерогативою широких мас населення, проникнення народної мови в села.3) формування політичних ідей. Лисяк-Рудницький ділить нац. відр. на періоди на основі соціальної бази1) дворянсько-шляхетський – 80-ті рр.. 18 ст. – 40-р. 19 ст.;2) народницький етап – нац. відродження стає справою інтелегенціїа) романтичний – 40-60 рр. 19 ст.2) народницький – 60-80 рр. 19 ст.3) модерні стичний етап( з 90-тизх 19 ст. – 1914 р.)

 

13. Становлення критичної історії в працях якова та Олександра Марковичів, Дмитра Миколайовича Бантиша-Каменського.

російський історик і археограф.Головна праця «Історія Малої Росії» в чотирьох томах.Джерела виступали «Історія Русів».Праця охоплює період з найдавніших часів до скасування гетьманства в Україні. Основні ідеї Каменського і його праці: підкреслюється автохтонність слов’ян; коротко розповідається про Київську Русь; взагалом зазначає народження нової укр. літератури.Головне значення праці – в тому, що він вперше вдався до архівних студій і став використав. архівні матеріали.

Створення повноі іст. Укр.. на науков. засадах взялися брати Я. і О. Марковичі у 1798р. «Записи про Малоросію,іі жителів і виробництва»описуеться внутр. жит. укр.. нар. Матеріал не за хрон.,а за проблемно темат. принципом .Праця з 6 розділів:1-найдав. Іст. Укр..-вважав малоросію «Колискою росів»;2- сусп. Устр. Малорос.;3-геогр. Опи.с укр..;4- етногр. Хар-ка укр.. 5-перелік річок і назв основ. Поселень і селищ уздовж них .6-мінерали знайдені в укр..Праця напис.

 

Історія русів» - унікальне явище української і-ї.

Новим явишем в тверджнеі націон і-г є створеня істр русів. Він є най виз твором кінця 18поч 19 ст. Автор і дата стореня не відомі, є припушено і гіпотези. Автором може бути – Кониський, , Полетика,Безбородько, Репнін, Худорба. Твір був виявлений в 1828 р у бібл на Стародубшині. У 1846 р – опубліковано. Книга пов’язана логічно та хронологічно(на 2 періоди- до татар навали і після ординська доба). Праця починається кородкою передмовою , далі суцільний текст., відсутне підсумкове завершеня, закінчується 1769 р. Основні ідеї - ідея безперервного процесу розвитку русів, і культурного права кожного народу. Витоки слов’янства походять на терет від Дунаю до Західної Двіни. Вся Руська земл – розгляд як Київське князівство. Головна подія відводиться визвольній війні Б. Хмель. Яка оцінюється як всенародна. Ключові постаті: Б. Хм.,якого вважає досконалим політиком. Негативно відноситься до Ю.Хм. І. Мазепи. Елементи науковості показує джерельна база твору.   

Зародження та становлення народницького напряму в укр. І-ї. М. Максимович, М. Костомаров.

Костомаров Микола, син поміщика, вчився у Московському пансіоні, працював викладачем гімназії у Києві, професором кафедри рос. історії у Харк. універе. Його науцкова творчість ґрунтувалася навколо проблеми історії Укр.. періоду формування народу. Написав більше 300 монографій. Написав «Книгу буття укр. народу», «Брати українці» де провідні ідеї1)покірність стану суспільства заповідям християнства 2) слов’яни мають бути рівноправними народами у світов. цивілізації. 3) за ідею месеонізму 4)за ідею об’єднання слов’ян і показати світу приклад миру, 5) за федеративний устрій слов’янського союзу.6) висловлював думку, що творцем історії є народ, а не цар.7) виступав за те, що самобутність укр. держави не має під собою важливішого підґрунтя. Співпрацював з Шевченком, Тургенєвим. Мих.Максимович праця«Сказання про Коліївщину. Максимович у своїх дослідженнях засобами історичної науки виправдовував прогресивність і справедливість боротьби народних мас проти гнобителів; його погляди в цьому напрямкові збігалися з народними. Писав про нестерпний гніт і панування Польщі над українським народом.

 


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!