Тема 9. ПЛАТЕЖІ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ



 

1. Екологічний податок.

2. Збори за забруднення атмосфери.

3. Збори за забруднення водних об’єктів.

4. Збори за розміщення відходів.

Література: [2, 4-6, 8, 9, 11-17].

 

1. Екологічний податок – загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Екоподаток належить до загальнодержавних податків, який сприяє реалізації принципу «забруднювач платить», шляхом стимулювання споживачів і виробників до екологічно приємлимої діяльності. Даний податок зараховується до державного і місцевих бюджетів у співвідношенні відповідно до Бюджетного кодексу України. Платниками екоподатку на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, що виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, які під час провадження діяльності здійснюють:

Ø викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

Ø викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення незалежно від місця використання ними палива;

Ø скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

Ø розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих, видів відходів як вторинної сировини;

Ø утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

Ø тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Екологічний податок об’єднує такі основні елементи:

- порядок вилучення коштів в економічних суб’єктів;

- ставки податку, які встановлюють величину збору за одиницю шкідливого впливу на довкілля;

- фактичну масу надходження забруднюючих речовин у довкілля і допустимі межі порушення середовища, в межах отриманих дозволів з віднесенням даних платежів на витрати підприємства.

2. В Україні функціонує два види податків за викиди в атмосферу, а саме: стаціонарними і пересувними джерелами забруднення. Екоподаток за викиди забруднюючих речовин в атмосферу базується на фактичній масі викиду забруднюючої речовини в атмосферу для стаціонарних джерел забруднення і на фактичній масі використаного палива для пересувних джерел забруднення.

Екоподаток за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення з 01.01.11 р. включається до складу ціни на паливо. Відповідно платниками екоподатку за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення є як громадяни України, так й іноземці та особи без громадянства. Розмір податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря обчислюються платниками податку і податковими агентами самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів (для стаціонарних джерел забруднення) або виходячи з кількості фактично реалізованого палива (для пересувних джерел забруднення), і розраховується за формулою

 

,

де М і - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини, т;

Н пі - ставка податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини, грн.

Платник екоподатку, який при провадженні господарської діяльності здійснює різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини. Платники екоподатку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення сплачують за місцем розміщення джерел забруднення, а податкові агенти сплачують екоподаток за місцем знаходження пунктів продажу палива.

3. Сума екоподатку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (П с), обчислюються платниками самостійно щокварталу з наростаючим підсумком, виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою

 

,

 

де М і - маса скиду і-тої забруднюючої речовини, т;

Нпі - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду забруднюючої речовини, грн.;

Кос - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

При скиданні у водні об’єкти невідомої речовини застосовується ставка податку встановлена для речовин з найменшою величиною гранично дозволеної концентрації або орієнтовно безпечного рівня впливу на довкілля.

4. Екоподаток за розміщення відходів сплачується підприємцями, які розміщують відходи у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, які не виключають часткового забруднення довкілля. За розміщення деяких надзвичайно небезпечних відходів встановлені окремі ставки податку, а саме:

- обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 548,47 гривень за одиницю;

- люмінесцентних ламп – 9,54 гривень за одиницю.

Загалом ставки податку за розміщення відходів встановлені залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів. При розміщенні відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовують ставку податку, встановлену за розміщення відходів I класу небезпеки. Суми податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу з наростаючим підсумком виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою

 

,

 

де Нпі - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів, грн.;

Мі - маса відходів і-того виду, т;

КТ - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів (табл. 2);

Ко - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення довкілля.

Таблиця 2

Значення коефіцієнта розташування зони розміщення відходів у природному середовищі

Місце розміщення відходів Км
1. В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них 2. За межами населених пунктів ( на відстані більше 3 км від їх меж) 3,0   1,0

Якщо у плановому році підприємство не має джерел забруднення або не планує здійснення викидів, розміщення відходів, скидів забруднюючих речовин, то воно повинне подати до податкового органу за місцем своєї реєстрації та/або розташування джерел забруднення заяву про відсутність у даному році об’єкта обкладення екоподатком. У разі неподання такої заяви підприємству потрібно буде щокварталу подавати декларації із прочерками. За неподання чи несвоєчасне їх подання до підприємства будуть застосовані штрафні санкції в розмірі 170 грн, а при повторному порушенні – 1 020 грн. за кожне таке порушення.

 


Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 65;