Тема 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ



 

1. Природоохоронні заходи: суть і класифікація.

2. Визначення ефективності природоохоронних заходів.

3. Еколого-економічна оцінка проектів.

Література: [2, 4-6, 8, 9, 11-13, 15-17].

 

1. Природоохоронні заходи – комплекс дій людини спрямованих на попередження та послаблення негативного антропогенного впливу на довкілля.

Розрізняють: – одноцільові заходи–направлені в основному на зниження забруднення довкілля; – багатоцільові заходи – направлені на зниження забруднення навколишнього середовища і на поліпшення економічних результатів діяльності підприємств.

Як показує практика, здійснення природоохоронних заходів це доволі складний процес, який включає стадії: розробки, обґрунтування та впровадження. Не кожен із запропонованих природоохоронних заходів реалізовується на практиці. Це обумовлено рядом причин, основною з яких є економічна доцільність проведення запропонованого заходу. Доцільність природоохоронних заходів характеризують показники ефективності. В основі показників ефективності лежать ефекти від проведення природоохоронних заходів. Ефект будь-якого природоохоронного заходу включає в себе:

Ø економічний ефект;

Ø соціальний результат;

Ø екологічний ефект.

Всі дані результати виражаються у вартісній формі лише з невеликою відмінністю – соціальний та екологічний ефекти напряму в вартісних показниках, так як економічний ефект (ΔЧД, ΔС тощо), не виражаються. Внаслідок ймовірності вираження всіх результатів у вартісній формі можна прорахувати загальний ефект природоохоронних заходів, який поряд із приведеними затратами є складовою економічного обґрунтування доцільності проведення природоохоронних заходів та дозволяє визначити ефективність.

Ефективність– це взаємозалежність між вкладеннями і результатами, яка визначається як відношення результатів (доходів) до затрат (витрат), виражених у грошовій формі.

Оцінка ефективності природоохоронних заходів має такі особливості:

Ø впровадження природоохоронних заходів не завжди супроводжується отриманням прибутку в чистому вигляді (конкретного прибутку);

Ø природоохоронні заходи зазвичай довгострокові;

Ø ефект від реалізації даних заходів характеризується накопичувальною і синергетичною дією, яку переважно складно прорахувати;

Ø результат від проведення заходу не завжди отримує підприємець, який впроваджував природоохоронний захід.

Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається внаслідок розрахунків різних видів ефективності: економічної, екологічної та соціальної.

2. Аналіз ефективності природоохоронних заходів здійснюється за допомогою методу аналізу затрат-результатів або ефективності. В основі методу лежить співставлення затрат і результатів природоохоронних заходів. Аналіз затрат-результатів проводиться на основі реальних показників, а для визначення теперішньої вартості стосовно майбутньої застосовується метод дисконтування або компондування. Серед основних показників аналізу виділяють чистий економічний ефект (чистий приведений дохід), загальної економічної ефективності капітальних вкладень, рентабельності інвестицій, внутрішньої норми прибутку заходу.

Показник загальної економічної ефективності капітальних вкладеньрозраховується за формулою

 

,

 

де Е іj – повний економічний ефект і-того виду від упередження збитків на j-тому об’єкті, грн.;

С н – річні поточні витрати на обслуговування і утримання основних фондів, які забезпечили даний ефект, грн.;

К н – капітальні витрати в будівництво фондів природоохоронного призначення, грн.

Капітальні вкладення рахуються ефективними якщо Е ак > Е н. Е н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Е н = 0,14).

Крім вартісних показників для визначенні ефективності природоохоронних заходів використовують натуральний показник.Він розраховується як зниження шкідливих речовин в атмосфері, водному середовищі та ґрунті на одиницю капітальних вкладень, які визвали дані зміни

 

,

 

де ∆В – величина зміни викидів (різниця в обсягах до і після впровадження природоохоронних заходів) шкідливих речовин з урахуванням коефіцієнта шкідливості;

 

∆В = ∑ K і – В ),

 

де K і  – коефіцієнт шкідливості і-того інгредієнта.

В і В – величина викидів інгредієнта і-того виду відповідно до і після впровадження природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів ґрунтується на порівнянні витрат на їх здійснення з досягнутими завдяки даним заходам економічними результатами. Даний ефект дозволяє порівнювати варіанти природоохоронних заходів, які неоднакові за своїми економічними і соціальними результатами, а обмеженість ресурсів не дає змогу одночасно провести всі необхідні природоохоронні заходи. Відповідно розрахунок чистого економічного ефекту (чистого приведеного доходу) природоохоронних заходів ґрунтується на різниці дисконтованих за один рік показників доходу (ефекту) та інвестиційних витрат за даним проектом і визначається за формулою

 

,

 

де B t – доход (ефект) в році t,

V t – коефіцієнт дисконтування, який визначається за формулою

 

,

С t – інвестиційні витрати в році t,

T – тривалість розрахункового періоду,

r – норма дисконту.

Критерієм вибору найкращого заходу є максимальна величина одержаного чистого економічного ефекту.

Для оцінки можливостей інвестицій у природоохоронні заходи застосовують показник похідний від чистого приведеного доходу рентабельність інвестицій – відношення дисконтованого доходу (ефекту) або прибутку до дисконтованих інвестиційних витрат

> 1

При виборі варіантів проектів можливих інвестицій найбільш вигідними є інвестиції, які мають чистий прибуток, тобто створюють доходи, що перевищують витрати.

3. Для забезпечення ефективного використання природних ресурсів та не допущення погіршення стану навколишнього середовища будь-які проектні рішення (будівництво нових та реконструкція старих підприємств, будівництво доріг, проведення зрошувальних та осушувальних робіт, перепрофілювання земельних та водних басейнів та ін.) проходять еколого-економічну оцінку. Дана оцінка передбачає:

- забезпечення раціонального природокористування і охорони довкілля;

- дотримання норм і правил рекультивації земель та збереження родючого шару ґрунту;

- обґрунтування доцільності вибору земельних угідь для проведення меліорації земель;

- оцінку ефективності заходів, що виключають забруднення атмосфери, водойм і ґрунтів шкідливими викидами та скидами;

- обґрунтування санітарно-гігієнічної доцільності спорудження об’єктів;

- аналіз наявних заходів щодо запобігання водної та вітрової ерозії, вторинного засолення, підтоплення і забруднення земель;

- наявності заходів із запобігання забруднення підземних та поверхневих вод шкідливими викидами та скидами;

- експертизу проектів на відповідність вітчизняним та зарубіжним екологічним стандартам.

Еколого-економічна оцінка проектів проводиться в чотири етапи:

- оцінка допустимості будівництва нових та реконструкції діючих підприємств;

- еколого-економічне обґрунтування передбачуваного будівництва нових підприємств;

- мінімізація впливу запроектованого об’єкту на довкілля;

- визначення порівняльного еколого-економічного ефекту капітальних вкладень на будівництво нових і реконструкцію діючих виробничих об’єктів.

 


Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 151;