Організаційно-виробнича (практична) проблемність у навчанні.
Практична проблемність одержала свою назву завдяки власній суті, яка полягає в тім, що нових знань дитина не отримує, а переносить раніше засвоєні знання в нову ситуацію, застосовує їх на практиці. При цьому розвивається практичне мислення, що дозволяє використовувати весь арсенал наявних знань у будь-якій практичній ситуації та оптимально сполучати теорію з практикою. Для підвищення ефективності проблемного навчання необхідно: 1) користуватися всіма типами проблемності в їх сукупності, виділяючи провідну для кожного вікового періоду. Під нею розуміється проблемність, з якою діти справляються самостійно, без допомоги вчителя. Тільки навчившись переносити знання в нову ситуацію (початкові класи), школяр може адекватно оцінити що відбувається (середні класи), а в результаті цього побачити протиріччя, сформлювати гіпотезу і т.д. (старші класи).
2) Зважаючи на те, що проблемність у навчанні використовується для розвитку мислення, вона повинна застосовуватися на кожнім уроці, а не раз у тиждень, а то й у місяць. Проблемність, що використовується в навчанні, повинна постійно ускладнюватись, створюючи поле Інтелектуального напруження для кожного учня.
3) Важливою умовою виходу за межі відомого є засвоєння певного мінімуму, що став би стартовим майданчиком для подальшого розвитку, своєрідною критичною масою, спроможною ініціювати креативність. Бажано, щоб таким мінімумом стала навчальна програма.
|
|
|
Досвід емоційно-ціннісних відносин як компонент соціального досвіду й змісту навчання являє собою наслідок людських потреб, що спонукають останніх до діяльності. Він регулює вибірне ставлення до об'єктів діяльності та до неї самої, визначає їх відповідність потребам, робить оцінку ймовірності задоволення останніх, створює імпульс до активності, що позначається на темпі, якості, рівні виконуваної роботи. У педагогічному процесі досвід емоційно-ціннісних відносин виступає як сукупність мотивів, потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, які реалізуються в освітній сфері. Досвід емоційно-ціннісних відносин (згода - незгода, прийняття -неприйняття, любов нелюбов, бажання небажання та ін.) формується в процесі адекватних переживань (радість, засмучення, страх, сором, задоволення тощо), викликаних як змістом навчання, його технологією, так і взаєминами між учасниками педагогічного процесу. Якщо реакція учнів на дії вчителя на уроці неадекватна, то запланований ним результат навряд чи буде досягнуто.
На рівні практичної педагогічної свідомості значимість досвіду емоційно-ціннісних відносин можна визначити наступним прикладом. Як добре вчитель не спланував урок, щоб діти і зрозуміли, і запам'ятали теріал (засвоїли знання), і багаторазово повторили (сформували уміння), і застосували в нестандартних ситуаціях (досвід творчої діяльності), якщо учень не захоче все це прийняти (досвід емоційно-ціннісних відносин), то ніякого навчання не буде. Зіставляючи роль і значення всіх перелічених компонентів (знання, способи діяльності, досвід творчої діяльності та досвід емоційно-нісних відносин), четвертий можна визначити як головний, тому що саме він, поєднуючи в собі три попередні компоненти, становить основу особистості, на формування якої націлений педагогічний процес. Підводячи підсумок, можна констатувати, що засвоєння всіх елементів ціального досвіду дозволяє людині не тільки успішно функціонувати в суспільстві, бути гарним виконавцем, але й діяти самостійно, не просто „вписуватися» в систему, але й бути в змозі змінити її. Тому шкільна освіта готує до життя такого, яке воно є, до існуючого порядку речей, але готує таким чином, щоб людина змогла зробити власний внесок у цей порядок, аж до його реформування.
|
|
|
КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
Педагогічна теорія та практика нараховують більше сотні методів Зрозуміло, що таку кількість методів необхідно угрупувати за ознаками.У залежності від кількості ознак, покладених в основу класифікацій методів навчання, вони називаються моно-, бі-, три-, тетра- і т.д. класифікації. До монокласифікацій можна віднести класифікації методів навчання:
|
|
|
За джерелом знань методи навчання поділяються на словесні (джерело - слово), наочні (образ), практичні (дія).
За шляхом засвоєння (пізнання): індуктивний (від часткового до загального), дедуктивний (від загального до частки) і традуктивний (за аналогією);
За дидактичними цілями, методи засвоєння знань, формування умінь І навичок, застосування, закріплення, перевірки та контролю знань, умінь і навичок;
За пізнавальною активністю учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький;
За рівнем засвоєння матеріалу, такі, що сприяють первинному його засвоєнню (інформаційно-розвиваючі та пошукові), та такі, що сприяють закріпленню й удосконаленню набутих знань (усілякі вправи);
До бікласифікацій відноситься класифікація методів навчання за ступенем активності вчителя та самостійності учнів. У ній попарно представлені методи викладання та відповідні їм методи учіння
|
|
|
До трикласифікацій можна віднести класифікацію методів навчання за дидактичною метою і відповідними їй діяльностями вчителя й учнів.
1. Комунікативний метод призначений для передачі та засвоєння готових знань. Формою реалізації цього методу може бути усний виклад, бесіда, робота з книгою.
2. Пізнавальний метод використовується з метою придбання знань шляхом спостережень, моделювання, демонстрації й ін., у ході яких відбувається самостійне осмислення, аналіз, узагальнення, систематизація матеріалу, що вивчається. До цього методу належать робота з наочним приладдям,спостереження.
3. Перетворюючий метод спрямований на засвоєння та творче застосування умінь і навичок. Цей метод реалізується шляхом вирішення задач, виконання вправ, лабораторних та практичних робіт.
4. Систематизуючий метод використовується для узагальнення та систематизації вивченого матеріалу.
5. Контрольний метод націлений на виявлення якості засвоєних знань і умінь та їх корекцію в разі потреби. Діяльність учнів полягає у виконанні контрольних і самостійних робіт, практичних завдань, відповідей на поставлені питання.
До полікласифікацій належать три групи методів:
1.Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
- Словесні, - наочні, - практичні, - Індуктивні, - дедуктивні; - репродуктивні, - проблемно-пошукові (аспект мислення); - Методи самостійної роботи,під керівництвом учителя
2.Методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності:
- Методи збудження інтересу до навчання;
- Методи створення поля інтелектуальної заборгованості та відповідальності в навчанні.
З. Методи контролю й самоконтролю в навчанні:
- Методи усного контролю;
- Методи письмового контролю;
- Метод лабораторно-практичного контролю.
Практичні методи навчання.
При використанні, джерелом знань є дії самих учнів. Ціль таких методів - формування умінь і навичок. В їх основі лежить діяльність учнів по застосуванню отриманих знань. До цієї групи методів належать:
Вправи - багаторазове повторення розумової або практичної дії, що відбувається з метою оволодіння нею або для її вдосконалення: математичні, літературні, хімічні. За сферою прикладання зусиль: фізичні, інтелектуальні. За видом навчальної діяльності: Усні - широко застосовуються в навчальному процесі. Вони пов’язані з розвитком мови і мислення і використовуються для викладу знань.
Письмові - сприяють розвитку культури писемного мовлення. Графічні - розвивають мислення, вчать упорядковувати зображення на площині, вчать охайно писати і креслити, малювати. Лабораторно - практичні - вчать умінню користуватись приладами, вимірювальною апаратурою, реактивами. Виробничо-трудові - готують дітей до виконання певної виробничої діяльності і вчать їх трудитися.
Словесні методи навчання.
Усне слово
- пояснення - це монологічне тлумачення понять, законів, правил, істотних властивостей досліджуваного об’єкта, явища.
- інструктаж - націлений на роз’яснення ходу наступних робіт, примомів виконання і дослідження помилок. Види: - вступний, - заключний, - поточний (в процесі виконання робіт), - індивідуальний, - фронтальний.
- бесіда - це діалогічний метод навчання, що відбувається за допомогою системи ретельно продуманих питань і відповідей. Види: - вступні, - поточні, - підсумкові, - узагальнюючі, - контрольно-корекційні, - повідомлення нових знань.
- дискусія - це полілогічний спосіб навчання школярів, що реалізується в процесі обговорення проблеми.
- лекція - це монологічний спосіб викладення об’ємного, цілісного блоку знань. Охоплює великий обсяг матеріалу. Види: - вступні, - підсумкові, - оглядові, - поточні.
- розповідь - являє собою монологічний виклад навчального матеріалу, що застосовується для послідовної, систематизованої, образної подачі певної інформації.
За характером викладання: - літературно-художні, - описові, - наукові.
За дидактичними цілями: - вступні, - розповідні, - підсумкові.
За функціями: - навчальні, - виховні, - активізуючі.
Письмове слово лежить в основі методів навчання. Воно повинно бути: - лаконічним, - змістовним, - зрозумілим.
- рецензування - це процес експертної оцінки виконаної роботи, в результаті якої виконується рецензія.
- конспектування - це коротке, систематизоване відображення прочитаної чи почутої інформації.
- складання плану - дозволяє зберегти логіку і послідовність висловленого матеріалу. Види: - простий, - складний.
- тезування - це короткий виклад основних думок, доповіді тексту, витриманий у стверджувальній формі.
- нотування - короткий, суттєвий виклад тексту.
- реферування - це коротке систематизоване подання інформації, або добір інформації з визначених проблем.
Наочні методи навчання.
До наочних методів навчання входять методи демонстрації, ілюстрації та відеометод. В їх основі лежить реалізація принципу наочності навчального процесу.
Демонстрація - починається з цілісного пред’явлення досліджуваного процесу і ознайомлення з його зовнішнім виглядом, потім переходить до виділення значимих якостей і виявлення сутнісних характеристик. Ефективність застосування методу демонстрації в навчальному процесі залежить від правильного вибору об’єктів та моделей демонстрації.
Ілюстрації - забезпечує показ і сприйняття предметів і явищ у їхньому символічному зображенні.
Відеометод - дозволив значно розширити можливості наочного навчання, перетворюючи його в цілісну інформаційну технологію.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 302; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!