Методи письмового опитування.
В основі письмового опитування лежить опосередковане спілкування експериментатора з випробуваним. Реалізується за допомогою анкетування і тестування. Питання повинні бути: - короткими, - зрозумілими. Виняток: кількість питань фіксована, питання не мають підштовхувати до вірної відповіді, необхідна попередня апробація. Види анкетувань визначаються за: 1. способом проведення: (контактними; заочними (організується за допомогою кореспондентських зв’язків); пресові (реалізуються шляхом розміщення анкет в журналах і газетах). 2. характером можливих відповідей: відкритими; закритими (припускають вибір однієї або кількох відповідей із ряду запропонованих); змішаними (можна вписати варіант, або дати заздалегідь вибрану відповідь); 3. за диференціацією респондентів: адресне (певній категорії респондентів), загальне (на питання відповідають всі бажаючі); 4. за позицією респондентів: іменні, анонімні.
Тестування. Розглядається як цілеспрямоване, однакове для всіх випробуваних обстеження, проведене в жорстко контрольованих умовах, що дозволяє об’єктивно вимірювати характеристики досліджуваного явища чи процесу. Тестування буває: - фізичне, - інтелектуальне, - психологічне. Процес тестування являє собою виконання досліджуваними завдань, що вимагають відповідної діяльності. За характером пред’явлення завдань тести бувають: - прямими (коли випробуваний знає що і навіщо досліджується), - непрямими (об’єкт дослідження прихований від респондента). Тестування також використовується у практичній і педагогічній діяльності для визначення поточної успішності учнів (підсумкові). Варіанти завдань: 1. вибір правильної відповіді з кількості запропонованих, 2. виключення неправильної, 3. заповнення проміжків у тексті, 4. угрупування за певною ознакою, 5. розташування у певній послідовності.
|
|
|
Усесвітні закони.
Усесвітні закони стосуються всіх педагогічних явищ і процесів, діють на всіх рівнях, враховуються повсюдно. Як правило, вони є відображенням законів природи в педагогічній дійсності й описують як зовнішні, так і внутрішні зв'язки між її елементами. До них можна віднести:
закон цілісності педагогічного процесу, що говорить про те, що педагогічний процес являє собою визначену цілісність, порушення якої приведе до зникнення самого педагогічного процесу;
закон загального взаємозв'язку та взаємозалежності педагогічних явищ, що не існують ізольовано одне від одного. Одні є початком і продовженням інших;
закон розвитку говорить про те, що ніяке явище, як у природі, так і в педагогіці, не можна зупинити.
закон нескінченності педагогічного процесу. Говорить про нескінченний рух від старого до нового, від менш до більш досконалого, від простогодо складного, від невідомого до відомого.
|
|
|
Теоретичні методи науково-педагогічних досліджень
В основі теоретичних методів НПД лежить вивчення теоретичних джерел педагогічної інформації та теоретичне опрацювання результатів досліджень. Вони використовуються для вторинної обробки наявних даних і націлені на пошуки причинно-наслідкових зв'язків, виявлення тенденцій і закономірностей, побудову систем, складання програм тощо.
До теоретичних методів науково-педагогічних досліджень належать методи вивчення літературних джерел, конкретно-історичного аналізу, сходження від конкретного до абстрактного та від абстрактного до конкретного, метод моделювання.
Метод вивчення літературних джерел дає можливість ознайомитися з результатами досліджень, вже проведених у даній області. Він дозволяє систематизувати матеріал з обраної проблеми, провести порівняння кількох підходів, знайти сферу, куди слід спрямувати власні дослідницькі зусилля. Джерельною базою при використанні цього методу виступають програмні документи (закони, постанови, програми, концепції), монографічна та довідкова література, збірки наукових праць, матеріали конференцій, періодичні педагогічні видання й ін.
|
|
|
Метод конкретно-історичного аналізу базується на принципі соціальної зумовленості педагогічного процесу. Він дає можливість досліджувати педагогічні явища з урахуванням місця, часу й умов їх протікання, а також зв'язків і залежностей, з яких вони складалися чи складаються в реальній дійсності. Історичний досвід показує, що одне і те ж явище в одних умовах може бути прогресивним актом,а в інших - може дестабілізувати шкільну систему.
Метод сходження від конкретного до абстрактного націлений на виявлення закономірностей функціонування педагогічних систем і їх складових частин. У ході його реалізації можна виділити наступні етапи:
1) вивчення та опис педагогічного явища;
2) виділення його компонентів;
3) об'єднання їх у цілісну систему;
4) вивчення їх внутрішніх і зовнішніх зв'язків;
5) визначення головних особливостей досліджуваного явища,
6) виявлення закономірностей розвитку та функціонуваннядосліджуваної системи.
В основі методу сходження від конкретного до абстрактного лежить індуктивний шлях пізнання педагогічної дійсності, коли вивчення часткового приводить до відкриття загального. Включаючи механізми дедуктивного пізнання (від загального до часткового), можна говорити про метод сходження від абстрактного до конкретного.
|
|
|
Метод моделювання являє собою наочно-образне зображення педагогічних явищ, процесів, закономірностей і т.д. у вигляді формул, схем, таблиць, матриць, діаграм, малюнків, креслень,геометричних фігур тощо. Основною перевагою дослідника, що користується зазначеним методом, є вміння в невеликому обсязі вмістити велику інформацію про досліджуване явище, її згортання та розгортання приводить до вдосконалення розумової діяльності, дає повне сутнісне бачення досліджуваного процесу чи явища, дозволяє знайти їх місце в більш
широкій змістовній та технологічній цілісності.
Дитячий колектив.
Колектив показує найвищу стадію добровільно організованої людської спільноти. Він виступає як умова індивідуального розвитку дитини. Ознаки колективу.
1. наявність соціально значущої мети, яку усвідомлюють усі члени дитячої спільноти.
2. спільна суспільно-корисна діяльність, спрямована на досягнення мети.
3. відношення взаємної залежності. Система підпорядкування і відповідальності за себе та інших.
4. психологічний клімат
5. традиції, атрибути.
Лутошкін подав стадії розвитку колективу у вигляді образів:
1. піщаний розсип - коли нема зв’язків між дітьми, а разом вони завдяки зовнішнім впливам.
2. м’яка глині - коли між дітьми з’являються неміцні зв’язки, що можна легко змінити чи зруйнувати.
3. мерехтливий маяк - поява привабливої, манливої мети.
4. червоне вітрило - як символ руху задля її досягнення.
5. палаючий смолоскип - коли колектив, як певна згуртована єдність.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 294; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!