Звільнення з військової служби.

Звільнення з військової служби відбувається:

• в запас у разі придатності за станом здоров’я до військової служби в мирний час або воєнний;

• у відставку, якщо їх визнано військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби із зняттям з військового обліку.

Звільнення військовослужбовців строкової служби проводиться командиром військової частини на підставі Указу Президента України в порядку, встановленому Міністром Оборони України.

Звільнені в запас солдати, матроси, сержанти і старшини направляються до військових комісаріатів за місцем проживання до призову на строкову службу.

Військовослужбовці строкової служби можуть бути звільнені в запас достроково за станом здоров’я або за сімейними обставинами.

Дострокове звільнення в запас за станом здоров’я проводиться командирами військової частини на підставі висновків військово-лікарських комісій, затверджених відповідними вищими штатними військово-лікарськими комісіями.

Достроково піддягають звільненню в запас за сімейними обставинами військовослужбовці, у яких у період строкової служби в наслідок зміни сімейного стану виникло до ст. 17 Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу “ право на відстрочку від призову.

Особливості проходження військової служби солдатами, сержантами, старшинами за контрактом

Граничний вік перебування на службі для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, становить - до 45 років;

Військовослужбовці, у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на службі за їх бажанням після укладення нового контракту на строк не більше 5 років, а в Службі безпеки України - не більше 10 років.

У разі прийняття на військову службу між державою від імені якої діє Міністерство Оборони України в особі командира військової частини (начальника установи) і громадянином України укладається контракт за встановленою формою на строк не менш як на три роки. Після закінчення строку вона може бути продовжена за новим контрактом на строк не менш як три роки до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Укладення нового контракту має бути здійснено не пізніше як за три місяці до закінчення строку служби за першим контрактом.

Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, командором (начальником) військової частини (у станови), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи) та зберігається кожною стороною.

Контракт є підставою для видання наказу про зарахування особи до Збройних Сил України та призначення її на посаду.

Під час укладення контракту угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності особи службі, яку вона проходитиме. Умова про випробування повинна бути зазначена в контракті. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність особи службі, на яку її приймають, командир військової частини (начальник установи) має право розірвати контракт.

Призначення на посади, переведення, присвоєння і позбавлення військових звань та відрядження військовослужбовців які проходять службу за контрактом, надання і продовження відпусток здійснюється в порядку, призначеному Положенням щодо солдатів, матросів, сержантів, старшин строкової служби. Ці військовослужбовці мають права і виконують обов’язки нарівні з військовослужбовцями строкової служби. Жінки військовослужбовці мають право на одержання всіх видів державної допомоги, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям із дітьми“. Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, і прослужили два роки, мають право звільнятися з розташування військової частини та проживати за її межами після закінчення робочого дня за умови одночасного звільнення не більш 30% усіх військовослужбовців.

Військовослужбовці за контрактом мають право на відпустки:

- чергові;

- додаткові.

Військовослужбовці-жінки, крім того, користуються правом на відпустки по вагітності, пологах, по догляду за дитиною.

Чергові відпустки надаються за кожний рік служби за контрактом із збереженням матеріального забезпечення. Тривалість цієї відпустки встановлюється у разі вислуги до 10 календарних років - 30 діб, від 10 до 20 років - 35 діб, від 20 до 25 - 40 діб. понад 25 років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

Солдати, матроси, сержанти, які проходять службу за контрактом звільнюються з військової служби:

в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний час або воєнний,

у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям із військового обліку.

Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять, службу за контрактом, звільняються з військової служби за наступними обставинами:

після закінчення строку контракту;

за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій

службі;

за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

у зв’язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; за службовою невідповідністю;

у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;

у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Звільнення з військової служби проводиться наказами командирів, яким надано право прийняття солдатів, матросів, сержантів на службу за контрактом.

Військовослужбовці, щодо яких ведеться слідство або кримінальна справа розглядається в суді, звільненню з військової служби не підлягають до остаточного рішення у справі.

 

3.2. Порядок проходження військової служби прапорщиками та мічманами

Порядок проходження військової служби регулюються Тимчасовим положенням про проходження військової служби прапорщиками та мічманами відповідно до Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову

службу.”

До прапорщиків і мічманів належать громадяни України яким присвоєно встановлені законом військові звання в армійських частинах - прапорщик, старший прапорщик; у Військово-Морських Силах - мічман, старший мічман.

Військова служба прапорщиків і мічманів складається зі служби за контрактом і виконання військового обов’язку в записі.

Прапорщики і мічмани можуть перебувати на військовій службі до досягнення 45-річного віку.

Початком військової служби прапорщиків і мічманів вважається день від’їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні виданому військовим комісаріатом.

Прийняття на військову службу. Укладення контракту.

На військову службу як прапорщики так і мічмани можуть бути прийняті особи віком від 19 до 25 років, які відповідають вимогам військової служби і виявили бажання добровільно на ній перебувати, з числа:

військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій службі не менше року;

військовозобов’язаних які не мають звань офіцерського складу; жінок із відповідною спеціальною підготовкою, які мають вишу або середню спеціальну освіту.

Перелік посад прапорщиків та мічманів, що можуть займати жінки визначається Міністром Оборони України.

У разі прийняття на військову службу між державою від імені якої діє Міністерство оборони України в особі командира військової частини /навальника установи/, та громадянином України укладається контракт за встановленою формою на строк не менш як п’ять років. Після закінчення цього строку військова служба може бути продовжена за новим контрактом на строк не менш як на три роки щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Укладення нового контракту має бути здійснено не пізніш як затри місяці до закінчення строку служби за попереднім.

Прапорщики та мічмани, у яких закінчився контракт і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до досягнення граничного віку перебування в запасі.

Контракт укладається за тією ж формою, що і з громадянами, які приймаються на військову службу не інші посади за контрактом.

Присвоєння військових звань.

Військові звання прапорщиків та мічманів особам, прийнятим на військову службу, присвоюють з урахуванням їх ділових, моральних якостей, військової та спеціальної підготовки, службового досвіду, посади яку вони займають, та інших умов, передбачених Положенням.

Особам, прийнятим на військову службу за контрактом як прапорщики або мічмани вперше, присвоюються військові звання відповідно прапорщика або мічмана.

Військові звання старшого прапорщика і старшого мічмана присвоюються прапорщикам і мічманам, які прослужили як прапорщики та мічмани 5 і більше років, причому не менш як один рік на посадах, що комплектуються старшими прапорщиками та старшими мічманами або офіцерами, а також прапорщиками та мічманам які займають посади старшин підрозділів і командирів взводів протягом З років незалежно від строку перебування у військовому званні прапорщика чи мічмана.

Військові звання старшого прапорщика та старшого мічмана можуть бути присвоєні також прапорщикам і мічманам:

за високі морально-бойові якості, виявлені ними під час проходження служби, незалежно від строку служби у званні прапорщик або мічмана і займаної посади;

за відмінну службу під час бойового чергування в порядку встановленому Міністерством оборони України. Військові звання прапорщиків та мічманів присвоюються наказом командуючого армією, прирівняної до нього особи.

Прапорщики і мічмани можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким надано право присвоювати військові звання, та за вироком суду у випадках дискредитації ними своєї честі та гідності.

Відпустки прапорщикам та мічманам надаються в тому ж порядку як і іншим військовослужбовцям за контрактом.

Звільняють прапорщиків та мічманів на тих же підставах, як і військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом не посадах солдат, матросів, сержантів, старшин.

 

3.3. Порядок проходження військової служби

особами офіцерського складу.

Порядок проходження військової служби особами офіцерського складу визначаться Тимчасовим Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу відповідно до Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”.

До офіцерського складу належать громадяни України, яким присвоєно встановлені Законом військові звання від молодшого лейтенанта і вище.

Військова служба осіб офіцерського складу включає військову службу за контрактом, призовом та службу в запасі.

Категорії офіцерського складу

• молодший офіцерський склад /від молодшого лейтенанта до капітана включно:

• старший офіцерський склад ( від майора до полковника включно);

• виший офіцерський склад (від генерал-майора до генерала армії України включно).

Відповідно до Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” особам офіцерського складу присвоюються такі спеціальні військові звання:

до військових звань офіцерського складу медичної і юридичної служб Збройних Сил України та інших військових формувань, військових судів і прокуратур, які мають відповідну освіту, додаються слова “медичної служби” і “юстиції”;

до військових звань громадян, які перебувають у запасі чи у відставці додаються слова відповідно “запасу” або у “відставці”.

Офіцерський склад, що перебуває на військовій службі комплектуються

а) за контрактом у добровільному порядку:

випускниками військово-навчальних закладів, яким присвоєно офіцерське

звання:

офіцерами запасу, які досягли граничного віку перебування на військовій

службі;

жінками віком до 35 років, яким присвоєно військове звання офіцерського

складу;

б) за призовом офіцерами, призваними на військову службу із запасу.

Особи офіцерського складу перебувають на військовій службі до досягнення ними певного граничного віку.

Граничний вік перебування на військовій службі осіб офіцерського складу

• молодші лейтенанти, лейтенанти, старші лейтенанти, капітани - до 45 років;

• майори, підполковники - до 50 років;

• полковники - до 55 років;

• генерал-майори, генерал-лейтенанти - до 60 років;

• генерал-полковники - до 60 років;

• генерал-армії України - до 60 років.

Офіцери Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження військової служби, на їх прохання Міністром оборони України, вищим командуванням інших військових формувань можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік до 5 років, а доктори наук і професори - до 10 років.

Військовослужбовці, у яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на службі за їх бажанням після укладення нового контракту на строк не більше 5 років, а в Службі безпеки України - не більше 10 років.

Контракт укладається в такій же формі що й контракти з іншими громадянами, які бажають вступити на військову службу.

Військові звання офіцерського складу присвоюються військовослужбовцям і військовозобов'язаним з урахуванням їх професійно-психологічних якостей, організаторських здібностей, військової та спеціальної підготовки, досвіду служби, посади, яку вони займають так інших умов, передбачених Тимчасовим Положенням “Про проходження військової служби офіцерським складом".

Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється :

солдатам, матросам, сержантам і старшинам із вищою освітою, які пройшли навчальні збори і склали іспити за програмою підготовки офіцерів запасу перед закінчення строкової військової служби;

військовозобов’язаним із вищою освітою після проходження строкової військової служби та зборів для підготовки офіцерів запасу і складання відповідних іспитів:

курсантам, випускникам вищих військово-навчальних закладів і студентам військових кафедр (факультетів, відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів після їх закінчення з рівнем підготовки не нижче як бакалавр:

випускникам вищих навчальних закладів, визнаних за станом здоров'я непридатними до військової служби у мирний час ( обмежено придатними другого ступеня у воєнний час ) внаслідок каліцтва, одержаного за обставин, не пов'язаних із проходженням військової служби;

курсантам і слухачам військово-навчальних закладів із п’яти і шестирічним

строком навчання під час переведення на останній курс;

військовослужбовцям, які мають вищу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, під час атестування до офіцерського складу запасу;

прапорщикам і мічманам, які мають вишу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю і призначені на посади офіцерського складу та успішно виконують службові обов'язки з урахуванням віку і наявності погреби в офіцерах даної спеціальності, а також під час звільнення їх із військової служби в запас за умови перебування на військовій службі на посадах прапорщиків і мічманів не менш як 6 років;

жінкам до ЗО років, які мають середню спеціальну освіту споріднену з відповідною військовою освітою, і перебувають у запасі;

жінкам, які мають вишу освіту, споріднену з відповідною військовою спеціальністю, в разі прийняття на військову службу для призначення на посади офіцерського складу або переміщення на ці посади з посад солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і успішно виконують службові обов’язки.

 

Військове звання лейтенанта присвоюються :

випускникам вищих військове навчальних закладів, кафедр (факультетів, відділень) військової підготовки вищих навчальних закладів із рівнем підготовки не нижче магістра, а також курсантам і студентам зарахованим до цих закладів до 1993 року. Звання лейтенанта запасу військовослужбовцям, які звільнилися з військової служби, присвоюється безпосередньо після закінчення військово-навчального закладу;

молодшим лейтенантам, у яких закінчився встановлений строк вислуги в цьому військовому званні, та тим, які мають вишу освіту з рівнем магістра, спеціаліста незалежно від строку вислуги у званні.

Перше офіцерське звання військовослужбовцям присвоюється Міністром Оборони України.

Чергові військові звання молодшого і старшого офіцерського складу військовослужбовцях присвоюються в послідовному порядку за наявності відповідних показників професійно-психологічного добору, позитивної атестації та відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, яку вони займають і після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні.

Чергове офіцерське військове звання офіцерського складу до полковника включно може бути присвоєно Міністром Оборони України в порядку заохочення, достроково, після закінчення, як правило, не менш як половини встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні або після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні на один ступінь вище за військове звання, передбачене штатною посадою, яку займає офіцер, за зразкове виконання обов’язків військової служби, високі показники в бойовій підготовці, зміцнені військової дисципліни за умови, що він займає цю посаду не менш як один рік.

Для офіцерів, які закінчили військово-навчальні заклади з п'ятирічним і більше строком навчання встановлюється строк вислуги у військовому званні молодшого лейтенанта (лейтенанта) один рік.

Строк вислуги у присвоєному офіцерові званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння цього звання.

Офіцери можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким надано право присвоювати військові звання, та за вироком суду у випадках дискредитації ними честі та гідності.

Офіцери, позбавлені військового звання, поновлюються в колишньому військовому званні незалежно від штатної посади, яку вони займають, не раніш як через рік із дня позбавлення за умови позитивної атестації, наказами начальників, які прийняли рішення про позбавлення військового звання, прирівняних до них осіб і вище.

До поновлення офіцера в колишньому військовому званні та присвоєння йому чергового звання повторне позбавлення військового звання не допускається.

 

Призначення на посаду, переміщення і просування по службі.

Посади, що підлягають заміщенню особами офіцерського складу і відповідні їм військові звання визначаються спеціальним переліком. Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського складу, затверджується Президентом України за поданням Міністра Оборони України, а посад, що підлягають заміщенню особами молодшого і старшого офіцерського складу - Міністром Оборони України.

Осіб офіцерського складу призначають на штатні посади прямі начальники відповідно до їх компетенції у порядку, що встановлюється Міністром Оборони України.

Для призначення на посаду військовослужбовець повинен відповідати загальним і спеціальним вимогам. До загальних відносяться вимоги яких додержуються при призначенні на будь-яку посаду: наявність у кандидата необхідних професійно-психологічних якостей, відповідність його військового звання займаній посаді. Спеціальні дуже різноманітні. Вони встановлюються до однієї посади чи групи посад. До таких умов відносяться, наприклад, вимоги спеціальної освіти, певного стажу роботи та таке інше.

Підстави переміщення по службі осіб офіцерського складу

• на виші посади шляхом просування по службі:

• на рівноцінні посади - у разі службової потреби (зміни штатів.

організаційних заходів) чи проведення планової заміни в місцевостях із

встановленим строком служби, а також із метою більш доцільного використання військовослужбовців;

• у зв’язку з вступом до навчального закладу із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання:

• на нижчі посади на підставах, передбачених і пунктом 36 Тимчасового Положення:

• для роботи в державних органах і організаціях за особистою згодою офіцера.

Рішення про переміщення по службі офіцера приймається відповідним командиром (начальником) з урахуванням висновку атестаційної комісії та думки його безпосереднього начільника.

Просування по службі осіб офіцерського складу проводиться відповідно до професійних якостей, досягнутих результатів та виявлених здібностей, а також з у рахуванням виконання завдань у складних умовах служби.

Переміщення осіб офіцерського складу з вищих посад на нижчі може проводитися:

- у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів;

- за станом здоров’я відповідно до висновку військово-лікарської комісії;

- на посади з меншим обсягом роботи, виходячи з професійно-психологічних, ділових та моральних якостей;

- у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до дисциплінарного статуту;

- за віком або за сімейними обставинами за згодою військовослужбовця;

- за висновками атестаційної комісії.

 

Атестування.

Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки офіцерських кадрів, визначення об’єктивної та принципової оцінки професійної підготовки та морально-психологічних якостей кожного офіцера, відповідності посаді й перспективи його службового використання, створення резерву кадрів для просування по службі та навчання проводиться атестування осіб офіцерського складу.

Підстави проведення атестування осіб офіцерського складу

• закінчення строку контракту (не пізніш як за три місяці);

• підвищення або пониження на посаді;

• звільнення з військової служби через службову невідповідальність;

• відкомандирування до державних органів і організацій та військових формувань, створених відповідно до законодавства України;

• проходження військової служби протягом 4 років на одній посаді.

Атестування офіцерів слухачів (ад'юнктів, докторантів вищих військово-

навчальних закладів (науково-дослідних установ)), проводиться після закінчення військово-навчальних закладів (ад’юнктури, докторантури). У рік закінчення військово-навчального закладу (ад'юнктури, докторантури)за новим місцем служби вони не атестуються.

Атестування офіцерів, яким присвоєно перше офіцерське звання проводиться не раніше як через рік служби на офіцерських посадах.

Офіцерів, призваних із запасу на військову службу на два роки, атестують під час звільнення в запас.

Осіб офіцерського складу атестують їх прямі начальники від командира роти, прирівняної до нього особи і вище.

Порядок проведення атестування осіб офіцерського складу визначається Міністром Оборони України.

 

Відпустки.

Офіцери які перебувають на військовій службі, мають право на відпустки зі збереженням матеріального забезпечення:

- чергові;

- додаткові.

Жінки-офіцери, крім того, користуються правом на відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною.

Тривалість щорічної чергової відпустки офіцерів, які мають вислугу до 10 календарних років, становить 30 діб, від 10 до 20 років -35 діб. від 20 до 25 років - 40 діб, понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

Офіцери-інваліди, а також учасники бойових дій та прирівняні до них особи щорічні чергові відпустки одержують без урахування вислуги років строком 45 діб у зручний для них час.

Чергова відпустка повинна бути надана протягом календарного року. В разі особливих випадків з дозволу безпосереднього начальника - командира корпусу, прирівняної до нього особи та вище - чергова відпустка може бути надана за минулий рік у першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано через виняткові обставини.

Відпустка тривалістю 40 діб і більше на прохання офіцера може бути використана у два прийоми за умов, щоб основна її частина буде не менш як 30 діб.

Офіцерам прийнятим на військову службу із запасу або за призовом на два роки, чергова відпустка в році початку військової служби нараховується пропорційно часу з дня прийняття і до кінця календарного року з розрахунку два з половиною дні відпустки за кожний повний місяць служби. При цьому офіцерам, які мають право на відпустку тривалістю 10 діб і більше, оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад і надається додатковий час на дорогу. Відпустка тривалістю менш як 10 діб за бажанням офіцера може бути використана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.

Офіцери які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до відповідних категорій для встановлення пільг і компенсацій щорічну відпустку використовують у зручний час. Вони мають право на отримання додаткової відпустки із збереженням матеріального забезпечення строком 14 робочих днів на рік.

За особливий характер служби та за роботу з шкідливими умовами праці надаються щорічні додаткові відпустки з збереженням матеріального забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Офіцерам, які мають право на додаткову відпустку за кількома підставами, відпустка надається за однією з них.

Додаткові відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 діб.

Додаткові відпустки через хворобу надаються на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. В цілому час безпосереднього перебування на лікуванні в лікувальних закладах та у відпустці через хворобу не повинен перевищувати чотирьох місяців /крім випадків, коли чинним законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні/. Цей строк може бути продовжений рішенням безпосереднього керівництва командуючого армією, прирівняної до нього особи і вище на підставі висновку лікувального закладу. Після закінчення встановленого строку безперервного перебування на лікуванні та у відпустці через хворобу офіцери підлягають огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх до військової служби.

У разі звільнення особи офіцерського складу з військової служби відпустка через хворобу не надається.

Особам офіцерського складу, які навчаються у військово-навчальних закладах, під час перерви навчальних занять надається додаткова (канікулярна) відпустка на строки, визначені навчальним планом. Вона не зараховується до чергової відпустки.

Особам, які закінчили військово-навчальні заклади і яким присвоєно перше військове звання офіцера, чергова відпустка надається тривалістю 30 діб до направлення на місце проходження служби.

Відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною жінкам-офіцерам надаються в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок відкликання військовослужбовців із відпустки визначається Міністром Оборони України.

У разі відкликання з чергової відпустки офіцерам надається невикористана її частина, як правило у поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 діб і більше, офіцеру виплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад, але не далі пункту, із якого його було відкликано, а також надається додатково час на дорогу.

 

Звільнення з військової служби.

Звільнення осіб офіцерського складу з військової служби здійснюється :

- в запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;

- у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям із військового обліку.

Порядок представлення осіб офіцерського складу до звільнення з військової служби призначається Міністром Оборони України.

Офіцери можуть бути звільнені з військової служби за наявністю підстав, що передбачені чинним законодавством.

Підстави звільнення і військової служби осіб | офіцерського складу

• за вислугою строків служби;

• за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі. Окремі категорії офіцерського складу, перелік яких затверджується Міністром Оборони України, за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби за віком, якщо їм до досягнення встановленого граничного віку залишилось п’ять та менше років за умови наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років.

• за станом здоров’я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

• у зв’язку зі скороченнях штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на військовій службі;

• після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;

• через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України:

• за службовою невідповідністю;

• у зв’язку з обвину вальним вироком суду, що набрав законної сили;

• за власним бажанням за наявності вислуги не менш як п'яти років у календарному обчисленні на посадах офіцерського складу.

Проходження військової служби.

У мирний час відповідно до статей 19 та 23 Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу" офіцери запасу віком до ЗО років у кількості та за військово-обліковими спеціальностями, визначеними Кабінетом Міністрів України, за наказом Міністра оборони України можуть бути призвані для проходження військової служби на посадах офіцерського складу. Під час проходження військової служби вони виконують обов’язки та користуються правами, пільгами, та видами забезпечення, передбаченими для офіцерського складу Збройних Сил України.

Призвані із запасу особи офіцерського складу, які позитивно атестуються, за наявності потреби в офіцерах відповідної спеціальності після закінчення строків служби, за їх бажанням, можуть продовжити службу, уклавши контракт за встановленою формою на строк не менш як три роки, щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Призвані із запасу особи офіцерського складу звільняються з військової служби в запас за підставами, передбаченими Тимчасовим Положенням.

Таким чином, правове регулювання здійснення загального військового обов’язку, підготовки, приписки і призову громадян на строкову військову службу, умов звільнення зі строкової військової служби, порядку заміни її альтернативною (невійськовою) службою, порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань України і особливості проходження військової служби по категоріям військовослужбовців, їх правовий статус визначені Законами України “Про загальний військовий обов'язок та військову службу "Про альтернативну ( невійськову) службу“, іншими законодавчими актами військової сфери, Державною програмою реформування та розвитку Збройних Сил України, Положеннями про проходження служби по категоріям військовослужбовців, Статутами Збройних сил України та іншими нормативними документами.

 


Дата добавления: 2014-01-07; просмотров: 5472; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ