Магматизм, його різновиди та вплив на генезис і зміни нерівностей

Заняття 3

Лекція 3

Курс: III , спеціальність 5.04010303 “Пошук та розвідка гідрогеологічними

Та інженерно-геологічними методами”

                  

Розділ 2. Ендогенні чинники формування рельєфу

Тема 2.1 Будова земної кори. Рельєфоутворювальні процеси в земній корі.

  

    1. Будова земної кори.

   2. Тектонічні рухи, їх роль у рельєфоутворенні.

    3. Геологічна будова та її вплив на формування рельєфу.

    4. Магматизм, його різновиди та вплив на генезис і зміни нерівностей          

        земної поверхні.

    5. Властивості гірських порід і їх вплив на формування рельєфу (самост.). 

       

Література: 1. В.В. Стецюк, І.П. Ковальчук «Основи геоморфології», Київ, «Вища

                      школа», 2005 р., [1], с. 57 – 134, до п. 5 с. 129 – 131.

                     2. А.Н. Фоменко , В.И. Хихлуха «Общая физическая география и

                     геоморфология», М.: Недра, 1987 г., [2], с. 34 – 53.

 

Зміст лекційного матеріалу:

Будова земної кори

 

   Земна кора поділяється на 2 типи: континентальна земна кора та океанічна.

За складом та властивостями континентальна земна кора поділяється на 3 шари: осадовий, гранітний, базальтовий.

     Осадовий шар складається з рихлих та зцементованих відкладень, потужність яких коливається від десятків см. до 5-10 км. Нижче цього шару на материках розташовується шар щільних, кристалічних гірських порід, близьких за складом та властивостями до граніту, тому названий гранітним. Його потужність дорівнює 10-20 км. Під океанами цей шар відсутній. Нижче гранітного шару залягає шар порід, близьких за складом та властивостями до базальту, тому названий базальтовим. Цей шар під материками досягає 40 км. Під океанами земна кора представлена лише осадовим та базальтовим шарами, потужність яких не більш 15 км.

 

Найбільшими планетарними сучасними формами рельєфу Землі є:

   1. геосинкліналі;

   2. платформи;

   3. щити;

   4. крайові прогини;

   5. плити;

   6. серединно-океанічні хребти;

   7. острівні дуги;

   8. жолоби.

       

   Геосинкліналі – це лінійно витягнуті зони в межах суши, на яких спостерігаються інтенсивні коливальні рухи.

   Платформи – це ділянки в межах суши, на яких спостерігаються незначні коливальні рухи.

   Щити – це ділянки в межах платформ, на яких кристалічний фундамент виходить на денну поверхню.

   Крайові прогини – на межах геосинкліналей та платформ.

   Плити – це ділянки в межах платформ, на яких кристалічний фундамент перекритий потужним чохлом осадових порід.

Серединно-океанічні хребти – в межах ложа океанів, мають протяжність більш 60 000 км, висота 2 – 4 км.

Острівні дуги – тектонічні підняття у вигляді підводних хребтів, вершини яких виступають над поверхнею води.

Жолоби – це прогини земної кори, в яких розташовані найбільш глибокі западини Світового океану (Маріанська).

 

Тектонічні рухи, їх роль у рельєфоутворенні

Тектонічні рухи, які приймають роль у рельєфоутворенні, класифікуються за різними ознаками.

 

Класифікація тектонічних рухів за часом прояву:

1. давні,

2. новітні,

3. сучасні.

 

Класифікація тектонічних рухів за характером поширення

на земній поверхні:

1. коливальні (епейрогенічні),

2. диференційовані локальні,

3. орогенні.

 

Класифікація тектонічних рухів за напрямом джерела енергії:

1. вертикальні,

2. горизонтальні.

 

Класифікація тектонічних рухів за характером деформації

1. складчасті (плікативні),

2. розривні (диз’юнктивні).

 

Давні тектонічні рухи – АR, PR, PZ, MZ і частково KZ.

Новітні тектонічні рухи – тривають впродовж останніх 25 – 30 млн. років (альпійський період орогенезу).

Сучасні тектонічні рухи – існують досі (фіксуються повторним нівелюванням).

Коливальні (епейрогенічні) – мають вертикальний напрямок, охоплюють великі площі (млн. км2), викликають трансгресії та регресії морів.

 

Диференційовані локальні тектонічні рухи – мають локальне поширення.

Ерогенні (горотворні) – у зонах геосинкліналей (швидкість дорівнює 1 см/рік).

Вертикальні тектонічні рухи – формують планетарні форми рельєфу.

Горизонтальні тектонічні рухи – спричиняють переміщення літосферних плит.

Складчасті тектонічні порушення – це співвідношення антикліналей та синкліналей. Сюди також відносяться антиклінорії та синклінорії.

Розривні порушення – це тектонічні порушення з переміщенням мас гірських порід (скиди, насуви).

 

Геологічна будова та її вплив на формування рельєфу

 

Умови утворення гірських порід визначають їх форми залягання. Є первинні форми утворення – під час їх утворення, вторинні – після деформацій.

Інтрузивні магматичні породи залягають у вигляді:

          

          

Осадові гірські породи залягають шарами (горизонтально, моноклінально). Нахил вимірюється гірським компасом.

Стратиграфічне згідне залягання – це поступова зміна шарів гірських порід.

 

 

               

 

                                                 

 

 

Стратиграфічне паралельне незгідне залягання – відсутній 1 або більш шари.

Стратиграфічне кутове незгідне залягання – різні кути нахилу порід.

Є дві групи порушень первинного залягання порід:

1. складчасті (плікативні),

2. розривні (диз’юнктивні).

 

 

 

Магматизм, його різновиди та вплив на генезис і зміни нерівностей

Земної поверхні

 

Магматичні породи утворюються в наслідок охолодження магми (гарячого силікатного розплаву), яка переміщується в верхні зони земної кори з глибоких надр.

Інтрузивні магматичні породи – утворилися в умовах глибин,

ефузивні – в умовах поверхні.

Особливості утворення інтрузивних порід: магма охолоджується повільно, мінерали утворюються в присутності газів і парів, які сприяють їх кристалізації, в наслідок чого інтрузивні породи мають дуже виражену кристалічну будову.

Особливості утворення ефузивних порід: магма виливається на поверхню, охолоджується швидко, гази та пари води швидко виділяються, тому мінерали не встигають зрости, в наслідок чого такі породи мають скловату скрито кристалічну

або пористу текстуру.

За зовнішніми ознаками ефузивні породи можна відрізнити від інтрузивних за текстурою. Відрізнення в структурі пояснюються різними умовами кристалізації.

 

    Типи магм:

1. основна (базальтова) до 55 % SiO2

2. кисла до 78% SiO2

Температура магми всередині Землі 1500, при виверженні – 900 – 1200 С.

 

          

         

 

 

 

 

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 330; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!