Характерні риси права України в епоху «застою».



Звід законів УРСР був виданий як офіційне видання Президії Верховної Ради УРСР. Це означало, що він є таким же джерелом офіційного опублікування законодав­ства, як, наприклад, "Відомості Верховної Ради УРСР" і "Зібрання постанов уряду УРСР", і що на нього можна посилатися при вирішенні справ у державних органах. Звід законів УРСР будувався як зібрання актів. Проте він значно відрізнявся від інших зібрань і збірників чинного законодавства, в тому числі й від систематичного і хронологічного зібрань, виданих Міністерством юстиції УРСР Згадані збірники були результатом суто систематизаційної роботи, інкорпорації законодавства. Але їх видання, яке, по суті, відіграло роль "інвентаризації" нормативних актів, стало важливим кроком до вищої стадії систематизації законодавства — підготовки і видан­ня Зводу законів УРСР.

Адміністративне законодавство

Адміністративне законодавство ІЗ жовтня 1980 p. вперше в історії радянського права були прийняті Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміні­стративні правопорушення, які стали базою для кодифікації всього законодавства про адміністративну відповідальність. В них були сформульовані положення про адміністративну відповідальність, визначено коло органів і осіб, уповноважених накладати адмініст­ративні стягнення, порядок розгляду і вирішення адміністративних справ. Вперше в радянському законодавстві давалося визначення адміністративного правопорушення (проступку), яким визнавалась протиправна, винна (навмисна або необережна) дія (бездіяльність),

Цивільне і господарське законодавство..

Особливе значення у цивільному законодавстві надавалося регулюванню зобов'язальних відносин, суть яких полягала у забез­печенні найсуворішої планової та договірної дисципліни, підви­щенню ролі прямих договорів з метою стимулювання господарської ініціативи підприємств. Зокрема, на це спрямовувалося

Житлове законодавство.На початку 80-х років було кодифіко­вано житлове законодавство. У 1981 p. прийняті Основи житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, а у 1983 p.— житлові кодекси союзних республік. В УРСР такий Кодекс був прийнятий ЗО червня 1983 р. У житловому законодавстві визначалися порядок надання громадянам жилої площі, підстави для поліпшення житло­вих умов (забезпеченість жилою площею на одного члена сім'ї нижче встановленого для даної місцевості рівня, невідповідність жилого приміщення санітарним і технічним вимогам та ін.). У законодавстві також передбачалися категорії громадян, які мали право на першочергове і позачергове одержання житла. Законодав­ство приділяло увагу питанням збереження житлового фонду, його експлуатації та ремонту. В Основах і ЖК УРСР передбачалась відповідальність службових осіб і громадян за неналежне вико­ристання житлового фонду та інші порушення житлового законо­давства.

Сімейне законодавство.Радянське сімейне законодавство про шлюб і сім'ю декларувало зміцнення сім'ї, охорону інтересів матері та дитини, здоров'я молодого покоління. Про ці та інші завдання говорилося в Основах законодавства Союзу РСР і союзних респуб­лік про шлюб і сім'ю, прийнятих 27 червня 1968 p., а також у виданому у відповідності з ними 20 червня 1969 p. Кодексі про шлюб та сім'ю УРСР.

Трудове законодавство. У період, що розглядається, трудові відносини регулювали передусім прийняті 15 липня 1970 p. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю. Вони містили не тільки загальні принципи, які були вихідним положен­ням для наступного законодавства СРСР і союзних республік, а й норми, що безпосередньо регулювали певну групу трудових відно­син. Питання праці робітників і службовців, не передбачені Осно­вами, могли регулюватися законодавством СРСР і союзних респуб­лік у межах їх компетенції. Відповідно до Основ Верховна Рада УРСР 10 грудня 1971 p. прийняла Кодекс законів про працю УРСР, введений у дію з 1 червня 1972 p.

Природноресурсове законодавство. У період, що розглядається, було прийнято не мало правових актів, які регулювали охорону і раціональне використання землі, її надр, вод та інших об'єктів природи.

Земельне законодавство встановлювало виключне право влас­ності держави на землю, яка здійснювала повноваження власника щодо усіх земель, незалежно від того, у чиєму користуванні вони знаходилися. У грудні 1970 p. Верховна Рада СРСР затвердила Основи водного законодавства Союзу РСР і союзних республік, які набрали чинності з 1 вересня 1971 p. Відповідно до них 9 червня 1972 p.. був прийнятий Водний кодекс УРСР, введений у дію з 1 листопада 1972 p. Водне законодавство було покликане забезпечити раціона­льне використання вод для потреб населення і народного господар­ства, охорону вод від забруднення і виснаження, попередження і ліквідацію шкідливого впливу вод, поліпшення стану водних об'єк­тів, зміцнення законності в галузі водокористування. Водне зако­нодавство визначало компетенцію Союзу РСР і союзних республік у галузі регулювання водних відносин, форми участі громадських організацій і громадян у здійсненні заходів щодо охорони водних ресурсів, встановлювало державний контроль за використанням і охороною вод, кримінальну і адміністративну відповідальність за порушення водного законодавства.

Кримінальне законодавство.

Досить суттєві зміни і доповнення до кримінального законо­давства СРСР і УРСР було внесено указами Президії Верховної Ради СРСР від 8 лютого і 15 лютого 1977 p. Цими законодавчими актами вводилося відбування покарання в колоніях- поселеннях для осіб, які вчинили злочин з необережності, розширювалося коло засуджених, до яких могли застосуватися умовно-дострокове звіль­нення і заміна невідбутого покарання більш м'яким.

Виправно-трудове законодавство.11 липня 1969 p. Верховна Рада СРСР прийняла Основи виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік. На їх базі в Україні 23 грудня 1970 p. був затверджений і з 1 червня 1971 p. введений у дію Виправно-трудовий кодекс УРСР. Це законодавство мало завдан­ня забезпечити виконання кримінального покарання.

Процесуальне законодавство..

Основні принципи процесуального права були закріплені в Конституції УРСР 1978 p. Це такі, як здійснення правосуддя тільки судом на засадах рівності усіх громадян перед законом; участь у суді першої інстанції народних засідателів; колегіальність розгляду ци­вільних і кримінальних справ у всіх судах; незалежність суддів та народних засідателів та підкорення

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 489; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!