Ентерит, коліт, хімостаз, копростаз, дистопія кишківника.



Дистопія– зміщення кишечнику внаслідок порушення перистальтики, пошкодження черевної ділянки і при вроджених аномаліях.

Випадіння– переміщення органів в сусідню порожнину або в зовнішнє середовище. Наприклад, розрив діафрагми, випадають органи в грудну порожнину.

Грижа– випадіння органа з наявністю оболонки, яка обмежує цей орган від сусідньої порожнини або від зовнішнього середовища. Отвір, через який випадає орган називається – грижовим кільцем. В стиснутих судинах органів розвивається гіперемія, а в тканинах набряк, некроз. Грижі є: пупкова – випадання петель кишечника під шкіру в ділянці пупка; мошоночна – в мошонку; пахова – в пахове кільце.

Завороти і перекручування– обороти петель кишок навколо своєї осі, утворення вузлів з петель кишечнику, виникає при порушенні перистальтики, швидких рухах. Частіше зустрічається у коней, тому що в них довга брижа.

Інвагінація– входження в порожнину кишки сусідньої ділянки кишкової трубки. Причина: порушення ритму перистальтики, що супроводжується спазмом окремих частин кишок.

При дистопіях в кишечнику виникає непрохідність його, накопичення і засвоювання вмістимого, порушення кровообігу і некрози, навіть смерть.

Застій вмісту в тонкій кишці – хімостаз, в товстому відділі кишок – копростаз(завал).

Трапляється найчастіше у коней, собак і свиней. Вони можуть бути первинними (зумовлені порушенням годівлі та послаблення перистальтики кишок) і вторинними (при механічній (звуження або повністю закривання просвіту кишок) або динамічній (обумовлена морфофункціональними розладами, що викликають сповільнення або припинення пересування вмісту кишок при одночасному збереженні вільному просвіту в травному тракту, спастичні скорочення кишкової стінки) непрохідності) Кормові маси висихають, виникає запор, запалення, метеоризм.

При розтині відділ тонкої кишки розширений, товстої виявляють сухуваті, злежані, ущільнені калові маси. Стінка кишки в цих місцях потоншена, анемічна, рідше застійна повнокровна. При довготривалих хімо- і копростазах вона потовщена з гіпертрофією м’язового шару.

Ентерит– запалення тонкої кишки: дванадцятипалої кишки – дуоденіт, порожньої – еюніт, клубової – ілеїт, товстої – коліт, сліпої – тифліт, ободової – коліт, прямої – проктит.

Запалення кишок розрізняють за такими показниками: походженням, перебігом, характером морфологічних змін, секреції, ексудату, локалізацією, розповсюдженням.

За походженням запалення бувають: первинними специфічними, що спричинені: ешеріхіози, паратуберкульоз, сальмонельоз, трансмісивний гастроентерит свиней, ентеро- і ротавірусна інфекція

244
; первинні неспецифічні – годівля тварин зіпсованими кормами, тривала одноманітна неповноцінна годівля, недостатнє подрібнення і пережовування кормів, особливо грубих, згодовування тваринам кормів оброблених отрутохімікатами або з високим вмістом мінеральних добрив і речовин (кухонна сіль).

Вторинне запалення спричинене секундарною інфекцією порушенням функцій нервової, ендокринної та імунної системи, хворобами печінки, підшлункової залоз та інших. За перебігом: гостре, під гостре та хронічне; за характером морфологічних змін запалення: ексудативне і проліферативне, атрофічне та гіпертрофічне.

Залежно від характеру ексудату: серозне, катаральне, фібринозне, геморагічне, гнійне. За локалізацію і розповсюдженням запального процесу: дифузним і вогнищевим.

Серозний – макроскопічно характеризується розрідженим вмістом, слизова оболонка гіперемійована, набрякла, волога, блискуча, іноді всіяна крововиливами. На розрізі слизова та підслизова оболонки потовщені і набряклі.

Гострий катаральний ентерит, коліт– відмічають розріджений вміст кишок з домішками слизу. Слизова оболонка нерівномірно почервоніла, особливо на вершинах складок, набрякла, розпушена, вкрита напівпрозорим чи помутнілим серозно-слизовим, іноді слизово-гнійним, а зрідка геморагічним ексудатом.

Розрізняють дві форми фібринозного ентериту і коліту:

Крупозний ентерит і коліт– характеризується поверхневим пошкодженням слизової оболонки кишки, при якому відкладені плівки сіро-жовтуватого (сіро-бурого) або сіро-білуватого висівкоподібного нальоту легко знімаються. Фібринозні нашарування мають вигляд еластичних циліндричних трубок або зліпків. Після видалення їх відкриваються почервонілі набухлі ділянки слизової оболонки, іноді з крововиливами.

245
Дифтеритичний ентерит, коліт– характеризується відкладанням фібрину на поверхні і товщині слизової оболонки в поєднані з некрозом уражених ділянок. Фібринозні нашарування відкладаються глибоко і щільно пов’язані зі слизовою оболонкою, тому після їх видалення залишаються глибокі дефекти-виразки (обмежені враження слизової оболонки кишок).

Дифузне ураження–характеризується потовщення стінки кишки, яка гіперемійована і вкрита сірим або сіро-бурим, мовби висівкоподібним нальотом, який знімається з певним зусиллям. Фібринозні нашарування та некротизована оболонка кишки перетворюється на сиро подібну масу, яка розтріскується, тому поверхня кишки нагадує кору дерева.

Геморагічний ентерит, колітможе бути поверхневим і глибоким. Макроскопічно в кишечнику кров’янистий вміст, а слизова оболонка кишки нерівномірно забарвлена в темно-червоний або вишневий колір з численними крапково-плямистими крововиливами, помутніла, набрякла і розпушена. При глибокому запалені стінка кишки просякнута серозно-геморагічним ексудатом і набрякла.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 685; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!