Запалення лімфатичних вузлів.



Лімфаденіт– запалення лімфатичного вузла при інфекційних й паразитарних захворюваннях, імунізації та деяких незаразних хворобах. Розрізняють: гострі, хронічні, неспецифічні і специфічні лімфаденіти, а за характером запалення – серозні, геморагічні, гнійні, фібринозні і продуктивні.

Лімфовузли морфо-функціонально тісно пов’язані з певними органами і тому кожний місцевий патологічний процес відбивається на діяльності лімфатичних лімфовузлів. З лімфою, що надходить лімфатичними судинами у лімфатичні вузли, потрапляють різні сторонні частинки, продукти тканинного розпаду і запальної реакції, мікроорганізми, токсини. Вони спричиняють різні ураження самих лімфатичних вузлів, а другого боку, як антигенні подразники зумовлювати ряд морфологічних змін, серед яких виявляють запальні процеси та імуно-морфологічні (специфічні дії). Причини: інфекційно-токсичні хвороби. Перебіг: гострий і хронічний. За походженням:гематогенний і лімфогенний. За характером запалення: серозний – лімфовузол збільшений, на розрізі сіро-червоного кольору, соковитий; геморагічний – вузол яскраво-червоний, в’ялий; гнійний – поодинокі або множинні гнійні вогнища; продуктивний (туберкульоз, сап) – вогнищеве або дифузне розростання сполучної тканини.

Поміркуйте над питаннями:

Як проявляється порушення функції серця і їх причини?

Яка патолого-анатомічна характеристика ендокардитів?

Яка патолого-анатомічна характеристика міокардитів?

Яка патолого-анатомічна характеристика перикардитів?

В чому відмінність гіпертрофії від дилатації?

Які патологічні процеси відбуваються в судинах?

Яка патолого-анатомічна характеристика спленіту?

Яка патолого-анатомічна характеристика лімфаденіту?

 

 

Патологія системи крові

1.Зміни загального об’єму крові.

2.Загальна анемія, її причини, класифікація.

3.Зміни кількісного і якісного складу еритроцитів.

4.Зміни кількісного і якісного складу лейкоцитів.

 

Зміни загального об’єму крові.

Гіперволемія– збільшення об’єму крові.

ü Проста – пропорційне збільшення еритроцитів і плазми (переливання великої кількості крові або при посиленій фізичній роботі).

ü Поліцитемічна – збільшення за рахунок еритроцитів (в умовах високогір’я або при хворобах, що пов’язані з кисневим голодуванням).

ü Олігоцитемічна – збільшення за рахунок рідкої частини (при прийомі великої кількості води).

Гіповолемія– зменшення об’єму крові.

v Проста – за рахунок плазми і формених елементів (при крововтратах).

v Поліцитемічна – за рахунок втрати рідкої частини (при зневодненні, потовиділенні, водному голодуванні).

v Олігоцитемічна – зменшення за рахунок недостатності еритроцитів (при анемії і крововтратах).

 

Загальна анемія, її причини, класифікація.

Анемія– патологічний процес, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об’єму крові. Класифікують анемії за патогенезом:

ü Постгеморагічна анемія – внаслідок крововтрати при пораненнях, післяродових кровотечах; виснаження кісткового мозку призводить до утворення юних форм еритроцитів.

ü Гемолітична (токсична) анемія – при отруєнні хімічними речовинами і токсичній дії біологічних факторів, виникає гемоліз еритроцитів, який призводить до накопичення в крові білірубіна і появи юних еритроцитів внаслідок посиленого гемопоезу.

ü Апластична анемія – виникає внаслідок порушення процесів розмноження і дозрівання еритроцитів у кістковому мозку, де відбувається кровотворення. Причини:

- хімічні речовини (бензол, сполуки свинцю, цитостатичні препарати);

- дія іонізуючої радіації;

- тривале застосування деяких лікарських препаратів (сульфаніламідів, антибіотиків, амідопірину);

- ураження кісткового мозку інфекцією (інфекційна анемія коней, туберкульозна інтоксикація, сепсис);

- лейкоз.

За здатністю кісткового мозку до регенерації анемії бувають:

ü Гіпорегенерараторна анеміясупроводжується пригніченням еритропоезу із зменшенням кількості ретикулоцитів крові (юні еритроцити). Вона виникає у разі авітамінозів, голодування, хронічної крововтрати, інтоксикацій, інфекційних захворювань.

ü Дизеритропоетична анеміяпорушення еритропонезу. За цих умов більшість еритроїдних клітин руйнується в кістковому мозку внаслідок гемолітичних явищ, що характерно для злоякісних новоутворень.

ü Арегенераторна анеміявиникає внаслідок значних порушень системи кровотворення, коли не можна знайти ознак еритрогенезу не лише в крові, а й у кістковому мозку.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 444; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!