Основні компоненти педагогічного дослідження



Педагогічне дослідження є проблемно-орієнтованим процесом, який включає ряд компонентів. Розглянемо їх.

Педагогічне дослідження починається з визначення наукової проблеми. Наукова проблема – це усвідомлення та формулювання дослідникомнеможливості вирішення труднощів і протиріч засобами наявних знань і досвіду.

Вірно визначена проблема є передумовою успіху її вивчення. Наукова проблема не висувається довільно, а є результатом глибокого вивчення практики та наукової літератури. Вона характеризує реальний рух пізнавального процесу і фіксує його суперечності на певному етапі розвитку науки. При цьому сутність проблеми криється у суперечностяхміж фактами педагогічної дійсності та їхнім теоретичним осмисленням.

Приклад формулювання суперечностей наукового дослідження.

У ході дослідження необхідно вирішити суперечності між: зростаючими вимогами ринку праці до якості формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь як основи розробки бізнес-плану та недостатньою розробленістю теоретичних і практичних аспектів методики їх формування; необхідністю застосування комп'ютерних технологій у процесі формування проектувальних умінь з бізнес-планування та недостатньою розробленістю засобів для їх реалізації.

Обов’язковим компонентом педагогічного дослідження є обґрунтування актуальності проблеми, яке передбачає відповідь на запитання: «Чому цю проблему важливо розв'язувати сьогодні?». При обґрунтуванні актуальності дослідження враховують прогнозоване теоретичне значення теми; ступінь опрацювання її в науці; можливий вплив передбачених й запланованих результатів на теоретичне положення та уявлення, які існують у даній галузі; практичну потребу в опрацюванні теми; прогнозований соціально-економічний ефект від впровадження отриманих результатів.

Актуальними у педагогіці є проблеми створення:

- нової теорії виховання, адекватної соціально-економічним та політичним змінам у країні;

- теорії гуманістичного виховання й освіти та їх найважливішого компоненту – світогляду особистості, зорієнтованого на національні та загальнолюдські цінності;

- нових концепцій освіти та інші.

Опис актуальності дослідження закінчується висновком про те, що, незважаючи на наявні теоретичні праці, наукові знання з проблеми, яка розглядається, є недостатніми, застарілими або зовсім відсутні. Це і обумовлює вибір теми дослідження.

Проблема знаходить відображення у темі дослідження.

Теманаукового дослідженняце лаконічне формулювання проблеми дослідження.

Правильний вибір теми дослідження значною мipою визначає успіх усієї подальшої роботи. Можливими шляхами вибору теми дослідження є:

- запозичення теми з критичних оглядів досягнень у галузі педагогіки, освіти, управління, психології або з переліку тем, який рекомендується відповідними комісіями;

- критичний огляд виконаних у даній галузі наукових робіт, що допомагає виявити питання, на які автори цих праць не дали належних переконливих та обґрунтованих відповідей;

- повторення раніше виконаного дослідження, але з новими матеріалами, з використанням нових методів або нових технічних засобів;

- вивчення педагогічних явищ або зв'язків між явищами, які спостерігаються випадково, і сутність яких у рамках інших досліджень залишається незрозумілою;

- системне структурування інформації тощо.

Незалежно від способу вибору теми дослідження, вона повинна бути перспективною. Основними критеріями перспективності теми є:

- її актуальність, яка виражається у теоретичній і практичній значущості для педагогіки і освіти;

- новизна отриманих фактичних даних, методів чи напряму дослідження;

- безпосередній зв'язок з потребами освітянської практики і діяльністю навчальних закладів;

 - цілеспрямованість на вирішення певного наукового завдання у конкретному напрямі освіти, педагогіки та психології;

- реальність виконання поставлених наукових завдань.

Приклад формулювання теми наукового дослідження.

Тема дослідження: «Методика формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп'ютерних технологій».

Чим конкретніше сформульована педагогічна проблема і тема, тим простіше визначити об'єкт і предмет дослідження, його мету і завдання.

Об'єкт наукового дослідження – це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення.

Для вірного визначення об'єкту дослідження, необхідно відповісти на запитання: «Що є носієм проблемної ситуації і підлягає дослідженню?». У педагогічній науці об’єктом дослідження виступають педагогічні процеси та явища. Часто дослідники-початківці об'єктом чи предметом свого дослідження помилково називають учасників педагогічного процесу.

Вивчити об'єкт повністю та досконало в одному дослідженні практично неможливо. Для теоретичного аналізу і наступного дослідження вибираються декілька властивостей або якостей об'єкта, які й складають предмет даного педагогічного дослідження.

Предметнаукового дослідження – це частина об'єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Приклад формулювання об’єкта і предмета наукового дослідження.

Об'єкт дослідження: процес формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

Предмет дослідження: мета, зміст, засоби та технологія формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь.

Отже об'єкт наукового пізнання виступає загальною сферою пошуку, а предмет – як конкретне, що вивчається. Один і той самий об'єкт може досліджуватися у різних аспектах. Тому визначення предмета слід розуміти як вирізнення певного paкуpcy дослідження, як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об'єкта. Важливою вимогою є відповідність предмета об'єкту дослідження. Дотримання цієї вимоги допомагає обґрунтовано сформулювати мету дослідження.

Мета наукового дослідження–ідеальне уявлення про результат дослідницької діяльності.

Метою будь-якої наукової роботи є виявлення нових або уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію. Мета дослідження визначає і спрямовує діяльність дослідника, мобілізує волю і енергію на розв'язання проблеми і досягнення результату.

Приклад формулювання мети наукового дослідження.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити методику формування проектувальних умінь з бізнес-планування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп'ютерних технологій.

Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення.

Завдання наукового дослідження – конкретні кроки щодо досягнення мети дослідження.

Щоб визначити завдання конкретного педагогічного дослідження, рекомендується відповісти на запитання: «Що необхідно зробити, щоб досягти мети дослідження?». Як правило, формують 4-5 завдань. Завдання, які є більш частковими, виступають підзавданнями до одного з основних. Ієрархічно організована послідовність завдань утворює програму діяльності.

Єдиного стандарту у формулюванні завдань не існує, але загальними тенденціями є такі:

• перше завдання пов'язують з виявленням, уточненням, поглибленням, методологічним обґрунтуванням сутності, природи, структури, законів функціонування і розвитку об’єкта, який вивчається;

• друге завдання спрямовують на аналіз реального стану предмета дослідження, динаміки, внутрішніх протиріч його розвитку;

• третє завдання направлене на розкриття загальних способів перетворення об'єкта, на побудову його моделей, виявлення умов ефективного функціонування та їх дослідно-експериментальну перевірку;

• четверте завдання пов'язують із виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності досліджуваного явища, процесу тощо;

• п'яте завдання присвячують створенню, розробці конкретних методик і технологій та практичних рекомендацій щодо їхнього використання.

Завдання дослідження, з одного боку, розкривають сутність теми дослідження, а з іншого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання.

Приклад формулювання завдань наукового дослідження.

Завдання дослідження:

1. Обґрунтувати сутність проектувальних умінь як педагогічної проблеми.

2. Провести аналіз шляхів і засобів формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

3. Теоретично обґрунтувати та розробити модель формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування і на цій основі здійснити проектування відповідних комп'ютерних засобів.

4. Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити у процесі вивчення дисципліни «ІІрограмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» методику формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь засобами комп'ютерних технологій.

5. Впровадити у процес вивчення дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» методичні рекомендації щодо формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану засобами комп'ютерних технологій.

Об'єкт, предмет, мета і завдання окреслюють ту галузь педагогічної діяльності, яка досліджуватиметься у науковій роботі. Однак, вони не розкривають обраний автором принциповий шлях реалізації поставленої проблеми. Він розкривається у провідній ідеї, яка формулюється у вигляді гіпотези дослідження.

Гіпотеза дослідження – науково обґрунтоване припущення, яке вимагає подальшої перевірки.

Гіпотеза наукового дослідження за конструкцією – це розгорнуте речення, в якому досить докладно викладено модель і систему заходів, за рахунок яких дослідник сподівається отримати певні результатів. Вона передбачає, які організаційні форми освітянської діяльності найкраще використати для розв'язання даного завдання, які умови є провідними, а які – такими, що корегують, який засіб розв'язання педагогічного завдання є ефективним тощо. Найбільш продуктивні гіпотези мають таку структуру: «Якщо має місце явище А, то має місце й явище В при виконанні умови С».

Отже, за структурою гіпотеза може складатись з двох елементів: передбачення і припущення. Передбачення – це визначення нового стану або процесу існування предмета дослідження, а припущення – це умови і засоби, виконання та урахування яких призводить до переходу предмета дослідження у новий стан. Зміст гіпотези повинен бути конкретним, відповідати меті, об'єкту і предмету дослідження. Як правило, гіпотеза не виникає у свідомості дослідника спонтанно. Вона є результатом глибокого осмислення теоретичних праць, досвіду практичної діяльності у тій чи іншій галузі педагогіки.

Приклад формулювання гіпотези наукового дослідження.

Гіпотеза дослідження: якщо внести зміни до процесу навчання майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю, то якість формування у них проектувальних умінь з розробки бізнес-плану підвищиться за умови реалізації методики, розробленої на засадах застосування багатомірної комп'ютерної навчаючої системи, яка проектується на основі використання моделі формування проектувальнихумінь з виділенням структурних елементів діяльності фахівця.

 

Важливими характеристиками педагогічного дослідження є наукова новизна отриманого знання та його значення для науки і практики.

У формулюванні наукової новизни важливо враховувати три провідні умови:

1. Розкриття виду результату, тобто необхідно вказати, який тип нового знання добув дослідник. Це може бути вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей або методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, форм виховної роботи, які раніше не були відомі у педагогіці.

2. Визначення рівня новизни отриманого результату, його місця серед відомих наукових фактів. У зіставленні з ними нова інформація може виконувати різні функції: бути отриманою вперше, уточнювати, конкретизувати існуючі знання, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати.

Поняття наукової новизни досить відносне. Рівень нового в отриманих результатах може бути різний. Це визначається типом виконаного дослідження, умовами його використання.

Приклад формулювання наукової новизни дослідження.

Наукова новизна одержаних результатівполягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю на основі використання багатомірної комп'ютерної навчаючої системи, що дозволило підвищити якість сформованості проектувальних умінь;

- дістала подальший розвиток систематизація проектувальних умінь майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю; розвиток полягає у виділенні груп умінь за структурними характеристиками етапів розробки бізнес-плану;

- з метою підвищення надійності удосконалено метод оцінки рівня сформованості проектувальних умінь; удосконалення полягає у врахуванні відповідності незалежних експертних оцінок і самооцінки студентів якості сформованості проектувальних умінь.

Сама по собі характеристика новизни є недостатньою для оцінки виконаної роботи, її необхідно доповнювати критеріями педагогічної значущості, бо вона, як і новизна, може мати теоретичну і практичну цінність.

Теоретична значущість є інтегральною характеристикою впливу проведеного дослідження на педагогічні ідеї та методи, комплексним показником його перспективності, доказовості, концептуальності. Вона може виявлятися у сфері загальної педагогіки, її окремої дисципліни (дидактики, теорії виховання, спеціальної методики).

Практичне значення характеризує реальні зрушення у навчанні й вихованні, які досягнуті, чи можуть бути досягнутими через упровадження в педагогічну практику результатів проведеного дослідження.

Практичне значення є найважливішою ознакою наукового пошуку, який далеко не завжди може претендувати на важливий теоретичний результат. Тому слід ураховувати, що проведене дослідження має бути обов'язково підкріплене статистичними показниками вірогідності, надійності, репрезентативності, без яких наукова робота справлятиме враження лише суб'єктивних міркувань автора та не матиме потрібного практичного значення.

Приклад формулювання практичного значення дослідження.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні у процес вивчення дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» методики формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, комп'ютерної навчаючої системи «Бізнес-планування на підприємствах», методичних рекомендацій щодо проведення лабораторних робіт за темою «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств».

    Знання основних компонентів педагогічного дослідження дозволить досягти високих результатів у вивченні педагогічних проблем, зробити цей процес творчим та таким, який відповідає сучасним науковим вимогам.

Логіка наукового дослідження

Основним елементом пізнання поряд із методологію є логіка наукового дослідження, під якою розуміють певний шлях у науковому пошуку. Наукове дослідження вимагає логічної послідовності певних етапів, основу яких складає раціональне мислення як відображення закономірностей реальної дійсності, що відповідає таким вимогам:

· конкретність;

· послідовність;

· обґрунтованість.

Логіка (грец. розум, думка) – наука про закони, прийоми правильної побудови думки, націленої на пізнання об'єктивної дійсності, основними завданнями якої є:

· досягнення істинності знання;

· побудова структури розумового процесу;

· застосування вірних методів пізнання тощо.

Методологічний апарат наукового дослідження включає в себе:

· принципи організації та проведення наукового дослідження;

· методи наукового дослідження та способи визначення його стратегії;

· науковий апарат: понятійно-категоріальну основу наукового дослідження (актуальність, наукову новизну, евристичну цінність, теоретичну та практичну значущість, проблематику, об'єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання).

Вся сукупність складників наукового пошуку є основою методологічного апарату, тому під педагогічним дослідженням розуміють цілеспрямоване пізнання, результати якого представлені у вигляді системи понять, законів, теорій.

Практика здійснення дослідження підлягає наступній логіці:

1. Визначення теми, проблеми, цілі, об’єкту, предмету і задач дослідження, тобто наукового апарату.

2. Розробка плану дослідження.

3. Складання списку літератури та інших джерел інформації з проблеми дослідження.

4. Визначення загальної методики, методів і бази дослідження.

5. Вивчення теорії та історії проблеми (питання), аналіз базових даних.

6. Вивчення досвіду розв’язання проблеми на практиці.

7. Збирання фактичного та констатувального матеріалів.

8. Аналіз та узагальнення отриманих результатів, побудова на їх основі гіпотези (передбачення про шлях розв’язання проблеми).

9. Розробка методики перевірки гіпотези.

10. Проведення дослідно-експериментальної роботи.

11. Проведення контрольних зрізів.

12. Аналіз та узагальнення отриманих результатів (формулювання теоретичного обґрунтування проведеного дослідження).

13. Напрацювання практичних рекомендацій.

14. Оформлення результатів дослідження (курсова, дисертаційна робота, монографія, стаття та ін.).

Уміння дослідника щодо реалізації основних логічних компонентів значною мірою позначається на результатах дослідницької роботи.

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 90; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ