Звільнення України від загарбників. Завершення Другої світової війни.
На вирішальному етапі битви за Україну радянські війська, зосереджені на теренах України, мали значну перевагу над ворогом. Так, у складі І, II, III та IV Українських фронтів налічувалося понад 2,3 млн. осіб, 28,8 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 2 370 літаків. Українські фронти, відповідно, очолювали відомі полководці (М. Ватутін, І. Конєв, Р. Малиновський, Ф. Толбухін).
Їм протистояло німецьке угруповання армій «Південь» (командувачі Е. Манштейн і В. Модель), яка налічувала 1,8 млн. солдатів і офіцерів, 16,8 тис. гармат і мінометів, 2,2 тис. танків і штурмових гармат, 1 460 літаків.
За 1944 рік на теренах України радянські війська здійснили 35 військових операцій, значна частина яких стала виявом найвищих зразків військового мистецтва.
24 січня 1944 року війська І та II Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі. Незважаючи на опір ворога, війська обох Українських фронтів 28 січня з'єдналися в районі м. Звенигородки. У «котлі» опинилися 10 гітлерівських дивізій, багато артилерійських, танкових і саперних частин, загалом майже 80 тис. солдатів і офіцерів.
На честь «Нового Сталінграда», як назвали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала Українським фронтам 20 залпами з 224 гармат. Бойові частини, що відзначилися в боях, одержали почесні назви «Корсунських» і «Звенигородських».
Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська І Українського фронту розпочали наступальні дії на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався в складних умовах заболоченої місцевості та бездоріжжя. Велику допомогу радянським частинам надали партизанські загони О. Сабурова, О. Федорова, В. Бегми та ін. 2 лютого 1944 року звільнено від окупантів Луцьк і Рівне. У результаті наступу радянських військ визволено Проскурів, Тернопіль, Вінницю.
30-31 січня 1944 року війська III та IV Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало великого значення збереженнюпід своїм контролем Нікополя та Кривого Рогу — районів, багатих на марганцеві та залізні руди. Війська генералів Р. Малиновського та Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону німців і, переслідуючи частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) та Кривий Ріг (22 лютого).
У березні - квітні 1944 року розпочався другий етап грандіозної битви на Правобережжі. Війська І Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 року здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. Радянські війська вийшли до передгір'я Кар-пат. 5 березня - 17 квітня 1944 року війська II Українського фронту в ході Умансько-Ботошанської операції розгромили VIII німецьку армію, вийшли 26 березня 1944 року до державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії — країни-сателіта фашистської Німеччини. Війська III Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію. 28 березня вони визволили Миколаїв, а 10 квітня — Одесу.
8 квітня 1944 року розпочалися бої за Крим. 11 квітня визволено Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-го-динного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 року Севастополь звільнено від загарбників.
12 травня 1944 року Крим повністю визволили від фашистів. 17-та німецька армія втратила десятки тисяч осіб убитими та полоненими, майже всю бойову техніку.
Улітку 1944 року розпочався заключний етап визволення України від німецько-фашистських загарбників. 13-14 липня розгорнулися бої з угрупованням гітлерівських армій «Північна Україна» на Рава-Руському та Львівському напрямках. У результаті потужного наступу були оточені значні сили ворога під Бродами (Львівська область) — 8 дивізій чисельністю до 60 тис. осіб. У боях знищено понад 38 тис. гітлерівців, понад 17 тис. узято в полон. Серед розбитих сил вермахту була й дивізія СС «Галичина». Вона втратила більше половини свого складу. З оточення вирвалося тільки 3 тис. осіб, решта (3,7 тис.) потрапила в полон, загинула або перейшла в УПА. У ході успішного здійснення Львівсько-Сандомирської операції (13 липня - 29 серпня 1944 року) була знищена група армій «Північна Україна». Війська II та III Українських фронтів унаслідок Яссько-Кишинівської операції (20-29 серпня 1944 року) розбили групу армій «Південна Україна».
У жовтні 1944 року в ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території України: 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а наступного дня — решта населених пунктів Закарпатської України.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Друга світова війна не мала собі ривних за розмахом воєнних дій, застосування бойової техніки, кількістю учасників і жертв, політичними, економічними та технологічними наслідками.
З усіх континентів найбільш постраждала Єврорпа. Її поля були зорані траншеями, окопами, нашпиговані мінами, снарядами, осколками. Багато міст і сіл було зруйновано вщент. Міліони людей залишились без крову, опинилися на чужині. Промислове виробництво у країнах Європи скоротилося на 40%. Сильно постраждали всі види транспорту. Фінансове становище більшості воюючих країн стало катастрофічним. Всюди бушувала інфляція. Франк похудшав на 80%, фунт – на 38%. Англії навіть довелося продати 19% своєї закордонної власності. Щоб стабілізувати фінансовий стан. Значних збитків зазнало і сільське господарство: впала врожайність, незасіяними залишались великі площі. Великих змін зазнала якість і чисельність робочої сили.
|
|
|
Друга світова війна була складним політичним і соціальним явищем. Протягом шести років її характер і цілі учасників змінювались. Досвід війни показав, що в ній велику роль відіграють політичні домагання лідерів. Амбіції державних керманичів особливо зросли на завершальному етапі війни, коли війська за наказами своїх головнокомандуючих, незважаючи ні на які людські втрати, прагнули захопити якомога більше територій, аби досягнути повоєнних геополітичних переваг.
Але головним підсумком війни був розгром нацистської Німеччини, фашистської Італії і мілітаристської Японії. Ніщивної поразки зазнав фашизм (нацизм) – одна з найбільш реакційних і людиноненависницьких моделей тоталітаризму. Фашистські режими були ліквідовані, фашистські партії заборонені, фашистські ватажки справедливо покарані. Дискредитувала себе фашистська (нацистська) ідеологія.
Перемогою над фашизмом була перемогою демократії і гуманізму. Завдяки їй демократія зміцнила свої позиції у світі. Стала визначальною силою суспільного розвитку.
Однак перемога не усунула всіх суперечностей у світі. Для народів Східної Європи і частини країн Азії перемога над фашизмом і мілітаризмом не стала торжеством свободи і демократії, обернулася насадженням тоталітаризму але радянського зразку. Тоталітаризм радянського зразку (комунізм) завдяки тимчасовому союзу з демократичними країнами і спільній перемозі над фашизмом зміцнив свої позиції у світі, розширив ареал свого панування і кинув виклик тій же демократії і свободі.
Стратегічна мета – покінчити з тоталітаризмом, яку виношували найбільш сміливі і далекоглядні політики Заходу, не була досягнута. Перемога в цьому плані була половинчатою, не для всіх. У такій ситуації стало формуватися протиборство між Сходом і Заходом, комунізмом і демократією. Уособленням цієї боротьби стало протиборство двох наддержав — США і СРСР, що вилилося у «холодну війну»: нестримну гонку озброєнь, неприховану недовіру й ворожнечу протилежних таборів.
Війна поклала початок розпаду колоніальної системи. Боротьба народів колоній проти агресії злилася з національно-визвольним рухом проти метрополій, ростом національної самосвідомості в країнах Азії та Африки, що, зрештою, призвело до падіння колоніальних імперій і демократизації ряду європейських країн.
Друга світова війна змінила не тільки політичну карту світу, але й долю цілих народів, зокрема, депортованих і тих, що були піддані масовому геноциду (євреї, цигани, серби тощо). Відбувся розкол окремих народів і країн на два державні формування (В’єтнам, Корея, Німеччина, Китай), що на довгі роки затримало процес їхнього об’єднання. Друга світова війна дала могутній поштовх розвитку науки й техніки. До найбільших відкриттів періоду війни слід віднести виготовлення спільними зусиллями вчених кількох країн атомної бомби, що зрештою позначилося на всьому розвитку науки й техніки. Радарні установки, що були винайдені в Англії для виявлення німецьких повітряних армад, дали могутній поштовх для подальшого розвитку радіолектроніки. А в цілому, обидва ці напрямки у галузі фізики сприяли форсованому розвитку кібернетики.Німцям вдалося, хоча й на кінець вiйни, приступити до серійного виготовлення літаків з реактивними двигунами. До серйозних відкриттів періоду війни відносяться і німецькі ракети ФАУ-1 та ФАУ-2, що в подальшому зусиллями вчених США та СРСР трансформувалися у ракети-носії ядерної зброї та космічних кораблів.Величезний парадокс науки полягав у тому, що зусилля вчених підпорядковувалися винайденню ефективніших засобів масового знищення людей, а не засобів їхнього захисту.Завершальні бої Другої світової війни в Європі та на Тихому океані не були менш кривавими між у попередні роки. Війна до останнього дня забирала життя людей. Проте переможці і переможені у війні вже були відомі. Останні місяці війни стали кульмінацією співробітництва країн Антигітлерівської коаліції. Здавалось, що після такої жахливої війни з десятками міліонів жертв, величезних руйнувань наступить міцний мир і запанує співробітництво між державами. Проте в цей період стали проявлятися малопомітні симптоми майбутнього протистояння двох наддержав США і СРСР. Дії армій диктувалися вже не воєнними потребами, а політичними розрахунками на майбутнє. Завершення Другої світової війни стало і одночасно початком нової ядерної ери.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 530; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!