Індустріалізація 1920-30-х рр. в Україні.
Індустріалізація УРСР 1920-1930-х рр. — форсований процес будівництва промислових підприємств важкої і легкої промисловості на території Української РСР з кінця 1920-х років до1941 р.
Індустріалізація України кардинально змінила соціально-економічні процеси, а також у великій мірі менталітет українського народу в ХХ столітті..
Причини індустріалізації в Українській РСР
· Відхід від Нової економічної політики
· Загальна індустріалізація СРСР;
· Курс на «прискорене соціалістичне будівництво»
· Сталінський курс «великого перелому»
Політика «соціалістичної індустріалізації» України відповідала загальносоюзному курсу.
«Ми відстали від передових країн на 50-100 років. Ми повинні пробігти цю відстань за десять років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть».
Україна визначалася як основний плацдарм проведення індустріалізації в СРСР, оскільки саме в Україні знаходилися основні вугільні родовища і підприємства металургії.
У 1 п'ятирічці 400 з 1500 промислових підприємств передбачалося спорудити саме в Українській РСР.
Ставилася основна мета — забезпечити перевершуючий і першочерговий розвиток галузей групи А (паливна, енергетична, хімічна, машинобудівна і т. ін.).
Індустріалізація України, як і всього Радянського Союзу, проходила за рахунок крайнього перенапруження трудових і промислових ресурсів. Матеріальні стимули часто замінювалися моральними, політико-ідеологічними.
|
|
Індустріалізація супроводжувалася активним інформаційним забезпеченням. Одним із аспектів такої політики стало «соціалістичне змагання» у всіх галузях народного господарства.
Методи індустріалізації:
· підвищення продуктивності праці;
· вдосконалення розподілу праці (вугільна промисловість, машинобудування)
· поліпшення організації робочих місць (легка промисловість, машинобудування);
· інтенсифікація роботи машин і агрегатів (машинобудування, залізничний транспорт, текстильна промисловість);
· інтенсифікація технологічних процесів (чорна металургія) і т. ін.
Протиріччя індустріалізації:
· поступове збільшення норм вироблення на 35-45 %;
· нещадна експлуатація трудових ресурсів;
· експлуатація і деградація села;
· участь у «сталінській індустріалізації» тисяч репресованих «ворогів народу».
Також разом з будівництвом нових промислових підприємств була істотно реформована система освіти: збільшена технічна письменність кадрів, розширена номенклатура професій.
Нові промислові підприємства
З кінця 1920-х років до 1941 р. в Україні були побудовані сотні нових промислових підприємств. Головні підприємства отримували комплектуючі і обслуговували всю територію СРСР.
|
|
Головні новобудови:
· ДНІПРОГЕС;
· Запоріжсталь;
· Криворіжсталь;
· Азовсталь;
· Харківський тракторний завод.
· Новокраматорський машинобудівний завод та ін.
Реконструйовані підприємства
В ході «сталінської індустріалізації» в Україні були капітально реконструйовані вже існуючі підприємства, засновані в кінці XIX — на початку XX століть.
Головні реконструйовані підприємства:
· Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча;
· Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського;
· Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського;
· Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта і т. ін.
Культові фігури «трудового героїзму» в Україні
Велику популярність придбали в 1930-і роки окремі приклади «трудового героїзму».
· Олексій Стаханов — у вугільній промисловості;
У ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна-Ірміно» Олексій Стаханов за допомогою двох помічників-кріпильників добув 102 тонни вугілля при нормі 7 тон на 1 вибійника, в 14,5 рази перекривши норму видобутку. Прикладу Стаханова стали слідувати інші виробничники. Подвиг Стаханова поклав початок поняттям «стахановці» та «стахановський рух» на всій території СРСР.
|
|
· Парасковія Ангеліна — в тракторній промисловості;
· Макар Мазай — в металургії.
Результати індустріалізації УРСР 1920-1930-х років
В кінці першої п'ятирічки в Українській РСР підприємства союзного підпорядкування виробляли 69,8 % продукції, республіканського — 20,3 %, місцевого — 9,9 %. З середини 1930-х років все більше виявлявся курс на мілітаризацію народного господарства, створення ВПК.
Кардинально змінилося співвідношення між промисловістю і сільським господарством в структурі економіки Української РСР. Різко скоротилися всі види приватної власності. Ліквідовувалися іноземні концесії.
· у 1940 році рівень промислового виробництва збільшився в 7 разів в порівнянні з 1913 р.;
· за обсягами виробництва важкої промисловості Україна обігнала низку розвинених європейських країн: друге місце в Європі з випуску машин (після Великобританії) і друге місце з виплавки чавуну (після Німеччини);
· Україна з аграрної країни перетворилася на індустріально-аграрну. Було ліквідовано безробіття, з'явилися тисячі нових робочих місць.
БІЛЕТ№22
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 843; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!