Індустріалізація 1920-30-х рр. в Україні.



Індустріалізація УРСР 1920-1930-х рр. — форсований процес будівництва промислових підприємств важкої і легкої промисловості на території Української РСР з кінця 1920-х років до1941 р.

Індустріалізація України кардинально змінила соціально-економічні процеси, а також у великій мірі менталітет українського народу в ХХ столітті..

Причини індустріалізації в Українській РСР

· Відхід від Нової економічної політики

· Загальна індустріалізація СРСР;

· Курс на «прискорене соціалістичне будівництво»

· Сталінський курс «великого перелому»

Політика «соціалістичної індустріалізації» України відповідала загальносоюзному курсу.

«Ми відстали від передових країн на 50-100 років. Ми повинні пробігти цю відстань за десять років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть».

Україна визначалася як основний плацдарм проведення індустріалізації в СРСР, оскільки саме в Україні знаходилися основні вугільні родовища і підприємства металургії.

У 1 п'ятирічці 400 з 1500 промислових підприємств передбачалося спорудити саме в Українській РСР.

Ставилася основна мета — забезпечити перевершуючий і першочерговий розвиток галузей групи А (паливна, енергетична, хімічна, машинобудівна і т. ін.).

Індустріалізація України, як і всього Радянського Союзу, проходила за рахунок крайнього перенапруження трудових і промислових ресурсів. Матеріальні стимули часто замінювалися моральними, політико-ідеологічними.

Індустріалізація супроводжувалася активним інформаційним забезпеченням. Одним із аспектів такої політики стало «соціалістичне змагання» у всіх галузях народного господарства.

Методи індустріалізації:

· підвищення продуктивності праці;

· вдосконалення розподілу праці (вугільна промисловість, машинобудування)

· поліпшення організації робочих місць (легка промисловість, машинобудування);

· інтенсифікація роботи машин і агрегатів (машинобудування, залізничний транспорт, текстильна промисловість);

· інтенсифікація технологічних процесів (чорна металургія) і т. ін.

Протиріччя індустріалізації:

· поступове збільшення норм вироблення на 35-45 %;

· нещадна експлуатація трудових ресурсів;

· експлуатація і деградація села;

· участь у «сталінській індустріалізації» тисяч репресованих «ворогів народу».

Також разом з будівництвом нових промислових підприємств була істотно реформована система освіти: збільшена технічна письменність кадрів, розширена номенклатура професій.

Нові промислові підприємства

З кінця 1920-х років до 1941 р. в Україні були побудовані сотні нових промислових підприємств. Головні підприємства отримували комплектуючі і обслуговували всю територію СРСР.

Головні новобудови:

· ДНІПРОГЕС;

· Запоріжсталь;

· Криворіжсталь;

· Азовсталь;

· Харківський тракторний завод.

· Новокраматорський машинобудівний завод та ін.

Реконструйовані підприємства

В ході «сталінської індустріалізації» в Україні були капітально реконструйовані вже існуючі підприємства, засновані в кінці XIX — на початку XX століть.

Головні реконструйовані підприємства:

· Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча;

· Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського;

· Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського;

· Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта і т. ін.

Культові фігури «трудового героїзму» в Україні

Велику популярність придбали в 1930-і роки окремі приклади «трудового героїзму».

· Олексій Стаханов — у вугільній промисловості;

У ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна-Ірміно» Олексій Стаханов за допомогою двох помічників-кріпильників добув 102 тонни вугілля при нормі 7 тон на 1 вибійника, в 14,5 рази перекривши норму видобутку. Прикладу Стаханова стали слідувати інші виробничники. Подвиг Стаханова поклав початок поняттям «стахановці» та «стахановський рух» на всій території СРСР.

· Парасковія Ангеліна — в тракторній промисловості;

· Макар Мазай — в металургії.

Результати індустріалізації УРСР 1920-1930-х років

В кінці першої п'ятирічки в Українській РСР підприємства союзного підпорядкування виробляли 69,8 % продукції, республіканського — 20,3 %, місцевого — 9,9 %. З середини 1930-х років все більше виявлявся курс на мілітаризацію народного господарства, створення ВПК.

Кардинально змінилося співвідношення між промисловістю і сільським господарством в структурі економіки Української РСР. Різко скоротилися всі види приватної власності. Ліквідовувалися іноземні концесії.

· у 1940 році рівень промислового виробництва збільшився в 7 разів в порівнянні з 1913 р.;

· за обсягами виробництва важкої промисловості Україна обігнала низку розвинених європейських країн: друге місце в Європі з випуску машин (після Великобританії) і друге місце з виплавки чавуну (після Німеччини);

· Україна з аграрної країни перетворилася на індустріально-аграрну. Було ліквідовано безробіття, з'явилися тисячі нових робочих місць.

БІЛЕТ№22


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 843; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!