Перебіг воєнних дій проти Польщі в 1654–1657 рр.



23—25 березня 1654 р. Облога польськими військами Умані (Поляки не змогли взяти місто і відступили)

29 листопада – 9 грудня 1654 р. Облога поляками Брацлава (Після запеклих боїв місто було захоплено)

В січні 1655 р.– поляки і кримські татари беруть в облогу Умань, обороною якої командував Іван Богун. На допомогу Богуну приходять козаки на чолі з Мартином Пушкарем та московськими стрільцями.

19—29 січня 1655 р. Битва під Охматовом (Московські стрільці перші втекли з поля бою. Але контратака Івана Богуна, який непомітно з військом вийшов з Умані, переломила хід битви. Поляки з татарами змушені відступити. З обох сторін загинуло до 30 тис. осіб)

Липень 1655 р. –Швеція розпочинає війну проти Речі Посполитої(Шведський потоп)

19—30 вересня 1655 р. Облога Хмельницьким Львова. (Знята після сплати мешканцями міста викупу)

20—21 листопада 1655 р. Битва під Озерною (Козаки перемагають татар, але московські війська зазнають величезних втрат. Частина московського війська на чолі з Бутурліним потрапляє в полон. Хмельницький змушений просити Кримського хана відпустити Бутурліна).

 

Віленське перемир’я 1656 р.

Віленське перемир’я — угода між Річчю Посполитою і Московською державою, досягнута 24 жовтня 1656 р. у місті Вільно. Умови перемир’я:

· Припинення воєнних дій між Московською державою і Річчю Посполитою

· Обидві держави брали на себе зобов’язання не розпочинати переговорів про мир зі Швецією

· Домовленість про ведення спільних воєнних дій проти Швеції та Бранденбургу

 

Вересень – жовтень 1656 р.Хмельницький уклав угоду з трансільванським князем Дьєрдем II Ракоці, спрямованупроти Речі Посполитої.

Кінець грудня 1656 р. На допомогу трансільванському війську, яке порушило кордони Речі Посполитої, Хмельницький надіслав корпус під проводом наказного гетьмана Антона Ждановича, а згодом — ще кілька полків, очолюваних І. Богуном (усього близько 20 тис. осіб)

Лютий 1657 р. –Трансільвансько-українські війська розпочали наступ у напрямку Кракова,спустошуючи на своєму шляху міста і села; 18 березня – взяття Кракова. Через день трансільвансько-українські війська залишили місто і рушили на з’єднання з армією шведського короля Карла Х; 1 квітня У Хмелеві шведська і трансільвансько-українська армії об’єдналися. Армії перейшли Віслу і до 14 травня захопили Замостя, Люблін і Берестя; 9 червня Взяття Варшави; Середина червняСтановище союзників погіршилося. Річ Посполита мобілізувала сили для контрнаступу.Карл Х із частиною козаків залишив Польщу, польські війська вторглисяв Трансільванію. Після кількох поразок Дьєрдь II Ракоці почав шукатишляхів до порозуміння з поляками; 24 червня Трансільванський князь вступив у переговори з польським командуванням і капітулював. Жданович залишив князя і незабаром об’єднався з полками Ю. Хмельницького, що рухалися йому на допомогу; 11 липняТрансільванська армія, залишена напризволяще Дьєрдем II Ракоці, була вщентрозгромлена татарами під Магеровом. Провал трансільвансько-українськогопоходу не дозволив Хмельницькому реалізувати свій план возз’єднання українськихземель у межах єдиної держави

27 липня (6 серпня) 1657 р. –помирає Богдан Хмельницький в Чигирині і 25 серпня похований в Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував.


 

Карти

 


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 402;