Українсько-російська міждержавна угода 1654 р.
Причини угоди:
1) Пошук нового союзника у війні з Річчю Посполитою, у зв'язку з постійними зрадами Кримського хана.
2) Спільність релігії (Московська держава також православна), близькість мов і культур.
3) Бажання Росії поширити свій вплив на Україну.
Майже від початку повстання Xмельницький утримував дипломатичні зв'язки з Москвою, але цар Олексій Михайлович уникав від підтримки повстання, бо це означало б війну Москви з Річчю Посполитою. Проте польські поразки в Україні і загроза, що Xмельницький визнає зверхність Оттоманської Порти, заохотили Москву до нових переговорів з гетьманом.
1 жовтня 1653 р. Земський собор, який відбувався у Москві, прийняв рішення про включення України до складу Московії, а 23 жовтня (2 листопада) 1653 р. московський уряд оголосив війну Речі Посполитій. Для ведення переговорного процесу між обома державами в Україну з Москви 9 (19) жовтня 1653 р. вирушило велике посольство на чолі з боярином В.Бутурліним. Місцем проведення генеральної військової ради було обрано м. Переяслав.
8 (18) січня 1654 р. – Переяславська рада.
Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Однак Б. Хмельницький зажадав, щоб посли першими принесли присягу від імені царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим. Ніякого письмового договору в Переяславі укладено не було. Після тривалої наради і враховуючи слова Бутурліна, які гетьман і старшина тлумачили як рівнозначні присязі царя, українська сторона склала присягу. Всього у день Переяславської Ради присягу склали 284 особи. Від імені царя гетьману було вручено грамоту та знаки гетьманської влади: військовий прапор (хоругву), булаву та шапку. Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом узялися за вироблення умов договору. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю ряд представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко. Не присягала Запорізька Січ.
|
|
|
Україно-російська міждержавна угода 1654 р.
Угода була оформлена в березні 1654 р. у Москві. Українські посли представили «Просительні статті про права усього малоросійського народу» із 23 пунктів і отримали на них відповідь у вигляді 11 царських резолюцій і трьох окремих жалуваних грамот, відомих під назвою «Березневі статті». Оригінал до наших днів не зберігся.
|
|
|
· Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б. Хмельницького і всього Війська Запорозького
· Окремо від усіх статей визначалася 60-тисячна кількість козацького реєстру.
· Українські урядники — війти, бурмістри, райці, лавники — повинні збирати всякі доходи (грошима і збіжжям) й передавати їх до царської казни через тих людей, яких пришле цар. Ці ж люди повинні наглядати за правильним збором податків
· Царська жалувана грамота про передачу Чигиринського староства під гетьманську булаву
· Гетьману дозволялося зноситися з іншими державами за умови повідомлення царя. Зносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського наказу
· Підтвердження права київського митрополита і всього православного духовенства на маєтності, якими вони володіли
· Московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Річчю Посполитою весною 1654 р.
Наслідки угоди
1) Юридично зафіксовано акт відокремлення і незалежності від Речі Посполитої Війська Запорозького та оформлення над ним протекції московського царя
2) Вступ Московської держави у війну з Річчю Посполитою
3) Поширення впливу Московської держави на Україну.
4) Подальше використання Росією цієї угоди як юридичної підстави того, що Україна сама попросилася під протекторат Москви, а тому Україна є частиною Росії. І відповідно до цього – постійне зазіхання Росії на українські землі.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 531; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!