Діяльність гетьмана реєстрового козацтва П. Конашевича-Сагайдачного



· Козацьке військо було перетворене на регулярне військове формування, суттєво збільшено кількісний склад козацького флоту

· 1618 р. приєднався до «Ліги міліції християнства», мета якої — боротьба з Османською імперією

· Разом із Військом Запорозьким вступив до Київського братства, забезпечивши його захист і підтримку

· У зверненнях до польського уряду вимагав офіційного визнання православної церкви та надання їй прав і привілеїв

· За його вирішальної участі було відновлено православну ієрархію у Речі Посполитій

· Уславився вдалими морськими і сухопутними походами на володіння Османської імперії і Кримське ханство

· 1618 р. разом з великим козацьким військом брав участь у поході королевича Владислава на Москву

· У битві під Хотином (1621 р.) очолював 40‑тисячну козацьку армію, яка, приєднавшись до польських військ, відіграла вирішальну роль у розгромі турків

Доба героїчних походів українського козацтва

1602 р. Козаки на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли у Чорне море і під Кілією розгромили турецький флот

1606 р. Здобуття козаками Варни, найбільшої турецької фортеці на західному узбережжі Чорного моря, яка вважалася неприступною

1608 р. «Дивовижними хитрощами» запорозькі козаки здобули, зруйнували й спалили Перекоп

1609 р. Козацькі чайки з’явилися біля стін турецьких придунайських фортець Ізмаїл, Кілія та Білгород

1614 р. Козацький флот із 40 чайок, очолюваний гетьманом П. Сагайдачним, здолав Чорне море і напав на Трапезунд, а потім, рухаючись у західному напрямку, спустошував узбережжя. Штурмом було взято Синоп, спалено зброю і весь турецький флот, що стояв у гавані

1615 р. Флот П. Сагайдачного у складі 80 чайок і 4 тис. козаків підійшов до Босфора й атакував Стамбул

1616 р. П. Сагайдачний з величезною флотилією із 150 чайок, 7 тис. козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафаі взяв її в облогу. За кілька днів фортецю було здобуто і спалено

1620 р. Узимку козацький флот здійснив похід на Білгород і Кілію. Звільнено 3 тис. невільників, що потрапили в турецький полон у битві під Цецорою

1620 р. Поразка поляків під Цецорою. Б.Хмельницький потрапив в полон, а його батько загинув

150 тис. Турецьке військо йде проти Речі Посполитої. Поляки звертаються за допомогою до Сагайдачного.

Хотинська війна (1620—1621 рр.)

Хотинська війна — війна, розпочата Османською імперією проти Речі Посполитої з метою загарбання українських і польських земель. Завершилася поразкою Туреччини.

Наслідки війни

· Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру і не допускати походів запорожців до Криму і Туреччини.

· У результаті героїчних дій українських козаків у битві під Хотином було розвіяно міф про непереможність турецької армії. Були взяті під сумнів плани подальшого завоювання Османською імперією європейських країн.

· Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками.

 

10 квітня 1622 р. – П. Сагайдачний помирає від рани, якої зазнав під Хотином.

Визвольні повстання українського народу 20—30-х рр. ХVII ст.

Передумови повстань

· Конфлікт з польською владоюунаслідок порушеннякозаками умов Хотинськогомиру (поновлення морськихпоходів і втручання у справиКримського ханства)

· Рішення польської владизменшити козацький реєстріз 40 до 3 тис. осіб та поверненняусіх виключених ізнього до попередніх господарів

· Зіткнення інтересів козаківі польських землевласниківу боротьбі за володіння південноукраїнськимиземлями,які намагалася привласнитишляхта

 

1625 р. Повстання на чолі з М. Жмайлом. Охопило майже всю Наддніпрянщину. Польська влада намагалася силою ліквідувати «козацьку сваволю» в Україні.

Куруківська угода — мирна угода, підписана 26 жовтня 1625 р. гетьманом С. Конецпольським

і козацькою старшиною, очолюваною гетьманом М. Дорошенком, якою завершився польсько-козацький конфлікт 1625 р. Основні умови:

· Амністія усім учасникам повстання

· Збільшення козацького реєстру до 6 тис.

·  Встановлювалася річна платня за службу в сумі 60 тис. злотих і додаткові виплати старшині

· За реєстровими козаками зберігалося право обирати гетьмана, але затверджувати його мав король

· Козаки, які залишалися поза реєстром, поверталися під владу панів

· Козаки зобов’язувалися не втручатися в релігійні справи в Україні, відмовитись від морських походів і стосунків з іноземними державами

 

1630 р. – Повстання на чолі з Тарасом Федоровичом (Трясилом). Перший великий збройний виступ козаків, який мав національно-визвольну спрямованість: «боротьба за віру» і проти польсько-шляхетського панування. Переяславська угода (Реєстр – 8 тис. чол.).

“Статті для заспокоєння руського народу” — державно-політичний акт, виданий королем Владиславом IV Вазою і затверджений сеймом у січні 1633, що узаконював існування православної церкви в Україні. Згідно з цим документом православна церква в Україні офіційно діставала право мати свою ієрархію на чолі з митрополитом і 4 єпископами, вільно відправляти службу, мати церкви, монастирі, друкарні, школи, братства. Київським православним митрополитом обрано П.Могилу.

1635 р. Повстання на чолі з Іваном Сулимою. Спроба запорожців ударемнити намагання польської влади ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель. Зруйнували збудовану на Дніпрі польську фортецю Кодак та вирізали її гарнізон.

1637— 1638 рр. – Повстання на чолі з П. Бутом (Павлюком), Я. Остряницею, Д. Гунею. Викликане спробами польської влади «очистити» реєстр Війська Запорозького від бунтівників. У відозвах козаки сповіщали про намір визволити «народ наш православний від ярма поневолення і мучительства

тиранського лядського й для помсти за вчинені кривди…»

 


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 836; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!