Запорозька Січ у ХV—ХVIII ст.
Хортицька 1553(6)—1557 (Острів Мала Хортиця)
Томаківська 70-ті рр. ХVI ст. — 1593 (Острів Томаківка)
Базавлуцька 1593—1638 (Острів Базавлук)
Микитинська 1639—1652 (Острів Микитин Ріг)
Чортомлицька 1652—1709 (Острів, який омивався річками Чортомлик, Прочна і Скарбна)
Кам’янська 1709—1711 та 1730—1734 (Мис, утворений річковою протокою Козацьке Річище та гирлом річки Кам’янка)
Олешківська 1711—1728 (Урочище Олешки на південь від місця впадання Інгулу в Дніпро)
Нова 1734—1775 Півострів, що омивався річкою Підпільною (протока Дніпра)
Клейноди — спеціальні військові знаки, регалії або атрибути українського козацтва, які використовувалися в ХVI—ХVIII ст. Уперше були надані Війську Запорозькому 1578 р. польським королем Стефаном Баторієм.
· Хоругва - Бойовий прапор у військових підрозділах українського козацтва
· Бунчук – Палиця завдовжки 2—2,5 м, з кулею або вістрям на верхньому кінці, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Указував місцезнаходження гетьмана під час бою
· Булава – Ознака влади гетьмана.
· Печатка – Печатка Війська Запорозького надавалася судді. Мала круглу форму, виготовлялася зі срібла. На ній був зображений козак у гостроверхій шапці й кафтані, із шаблею, порохівницею на боці та мушкетом на лівому плечі
Козацькі повстання 90-х рр.
1591-93 рр. – Повстання під проводом Криштофа Косинського.
23 січня 1593 р. – К. Острозький розбиває Косинського в битві на р. П’ятці.
|
|
|
Травень 1593 р. – Наступ Косинського на Черкаси. Загинув у бою з Є. Вишневецьким.
1594-96 рр. – Повстання на чолі з Северином Наливайком.
Поразка від поляків в урочищі Гострий камінь (біля Трипілля). Повстанці оточені в урочищі Солониця (біля м. Лубни). Козаки видають Наливайка полякам. 1597 р. – Наливайка стратили.
Військове мистецтво козаків
Особливості
· Основу козацького війська складала піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю
· Велика увага приділялася артилерії: перевагу надавали легким гарматам завдяки їх маневреності в бою
· Досконало володіли мистецтвом морського бою. Їхній флот складався із чайок — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове і носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями і шаблями та невеликими гарматами
· Розробили власну тактику ведення бою: галас (козаки змішувалися з ворогом і кожен запорожець демонстрував у бою власну хоробрість і військову майстерність); табір (військо рухалося похідним строєм, оточене возами, скріпленими між собою ланцюгами); самообкопування (засіб індивідуального захисту від обстрілу під час бою)
|
|
|
· Здійснювали також рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо
· Створили ефективну розвідку. Застосовували спеціальні розвідувально-сторожові підрозділи, які несли вартову службу в Степу і в разі небезпеки повідомляли про неї за допомогою системи димової сигналізації. Збирали інформацію про ворога в його володіннях за допомогою спеціальних розвідників і на підставі їхніх повідомлень готували свої походи
Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний.
КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ Петро Кононович (бл. 1582 — 20(10).04.1622) — гетьман Війська Запорозького, відомий полководець і політ. діяч. 1592—98 навч. в Острозькій школі. По завершенні навчання став запороз. козаком. Бл. 1602 — на поч. 1603 одружився зі шляхтянкою Анастасією Повченською, від шлюбу з нею мав, очевидно, сина Лукаша. Протягом 1616—22 чотири рази був обраний гетьманом Війська Запороз. Невдовзі після обрання К.-С. гетьманом бл. 4 тис. козаків під його проводом висадилися 22 лип. під Кафою (нині м. Феодосія) — сильною турец. фортецею та великим невільницьким ринком. Здобувши дві кам’яні цитаделі, оволоділи містом із бл. 80-тис. нас. та визволили багато християн. бранців. Сагайдачний та його козаки погодилися рушити в Московську державу на допомогу королевичу Владиславу (згодом — польс. король Владислав IV Ваза), який домагався царської корони, що її бояри пообіцяли йому 1610. За участь у моск. поході запорожці вимагали від польс. влади свободи віросповідання для православних та припинення насильницького насадження церковної унії. У черв. 1618у похід виступили кілька десятків тисяч козаків. 11 жовт. відбувся невдалий для польс.-козац. війська штурм укріплень Москви, а згодом було укладено рос.-польс. Деулінське перемир’я 1618. 25 берез. 1620 р. в Києві гетьман з кількома тис. козаків урочисто зустрів єрусалимського патріарха. К.-С. був серед тих, хто активно переконував Феофана III відновити вищу ієрархію Правосл. церкви. К.-С., який під час Хотинської війни 1621 отримав тяжке поранення, помер у Києві.
|
|
|
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 414; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!