Дидактика – теорія освіти і навчання. Завдання дидактики в умовах відродження національної школи.
Дидактика – галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, а також виховання у процесі навчання.
Предметом дидактики є зміст освіти, принципи навчання, методи навчання, форми організації навч діял, засоби навчальної діяльності.
Як галузь педагогіки, дидактика має такі основні категорії, або поняття: освіта, навчання, знання, викладання, учіння, уміння, навички, форми, принципи, методи, самоосвіта.
Науковими основами дидактики слід вважати: *психологія; *анатомія, шкільна гігієна; *методики вивчення окремих предметів; *вивчення передового пед досвіду; *науки, що відповідають певним навчання предметам.
Основні завдання дидактики: *оптимізація навчально-виховного процесу; *інтенсифікація навчання; *підвищення пізнавальної самостійності, творчої активності учнів; *посилення міжпредметних зв*язків; *вдосконалення форм і методів навчання; *навчання на національній основі з використанням світових досягнень в галузі навчання.
Двосторонній характер процесу навчання.
Викладання – це діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнем пізнавальних завдань, організації спостережень, керівництві роботою учнів у перевірці якості знань, умінь і навичок.
Учіння – цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння уміннями і навичками.
В процесі навчання відбувається двосторонній зв*язок між вч і уч, тому процес навчання є двостороннім. Це можна відобразити на моделі процесу навчання.
|
|
|
Модель процесу навчання:
Викладання Учіння
Мета і завдання мета і завдання
методи методи
засоби засоби
форми форми
Методологічною основою процесу навчання є теорія пізнання об*єктивної дійсності: живе споглядання – абстрактне сприймання – практична діяльність.
В процесі навчання на основі наукового пізнання вчитель забезпечує навчальне пізнання. Між науковим і навчальним пізнанням є ряд відмінностей:
Наукове пізнання Навч пізнання
Відкриття нових знань, законів, істин. Відкриття відомих законів, істин.
Довготривалий проц. Затрати на пізнання мінімальні.
Потребує доведень, перевірки, гіпотез. Немає потреби у перевірці.
Здійснюється самостійно Здійснюється під керівництвом вчителя.
Функції процесу навчання.
Освітня ф-ція: сформована на формування знань, умінь і навичок. Знання бувають теоретичні і фактичні. Теоретичні знання – це теореми, закони, поняття, правила. Фактичні – це події, географічні назви, окремі літературні поняття і тд.
|
|
|
Уміння бувають первинні і вторинні. Первинні – написання елементів окремих букв, цифр. Вторинні – написання слів, текстів.
Уміння є загальні і спеціальні. Загальні – читання, письмо, гра на муз інструменті, креслення, малюваня тд.
Спеціальні – навички праці за певною спеціальністю.
Розвивальна ф-ція передбачає:
* розвиток у дітей різних видів мислення і здійснення відповідних мислительних операцій: аналіз, синтез, порівняння, конкретизація, абстрагування, узагальнення, класифікація, вміння робити висновки.
*формування уваги (мимовільна і довільна), використання наочності, дидактичних ігор, проблемних ситуацій.
* пам*ять, чуттєве сприйняття. В процесі навчання подолання відповідних труднощів забезпечується через формування вольових якостей (наполегливість, дисциплінованість, відповідальність).
Виховна ф-ція передбачає:
* формування наукового світогляду (зміна пір року, кругообіг води в природі, теорема Піфагора).
* на основі читання творів про видатних діячів, історію розвитку нашої держави, героїчних подвигів формуємо у дітей певні ідеали та переконання.
* в процесі навчання слід правильно формувати взаємовідносини між вчителем і учнями, між самими учнями і їх батьками. Це сприяє формуванню позитивних навичок і звичок поведінки.
|
|
|
Протиріччя як рушійні сили процесу навчання.
Рушійними силами процесу навчання є подолання суперечностей або протиріч, які виникають у ньому.
Суперечності поділяються на зовнішні і внутрішні.
Зовнішні Внутрішні
*між потребами суспільства, зростанням цих потреб;
*між загальними знаннями та рівнем досягнення цих знань кожним учнем.
*між теоретичними знаннями та вміннями застосувати їх на практиці.
*між фронтальним викладом навчального матеріалу та способами його засвоєння. *між розумінням матеріалу вчителем і учнями.
*між бажанням бути першим і небажанням працювати.
Мотиви учіння школярів.
Мотиви – це внутрішні спонукання людини до дії. Відповідно з педагогічними знаннями, мотиви навчання поділяються на 3 види: позитивні, нейтральні і негативні.
Позитивні: *пізнавальний (у дитини виникає велике бажання вчитися, здобувати знання, ій подобається розв*язувати навчальні проблеми); *соціальний (Дитина хоче здійснити своє право на освіту, принести користь Батьківщині, справдити надію батьків) *перспективне спрямування (хоче оволодіти професією).
Нейтральні:*дитині все одно, вона вважає, що в процесі навчання нічого не зміниться.
Негативні: *страх перед отриманням негативної оцінки: *поведінка вчителя; немає друзів у класі; *немає умов для навчання вдома.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 553; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!