Охоронні заходи до проведення геологорозвідувальних робіт
1. Оформити відведення земельної ділянки під будівництво свердловин згідно існуючого законодавства та положень.
2. Зняти родючий шар ґрунту на всій площі відведеної ділянки на глибину 0,5 м і закладу вати його в місце, передбачене схемою земельних робіт.
3. Для збереження знятого родючого шару вибрати рівне або підвищене місце, на якому немає застою поверхневих вод і не виступають ґрунтові води.
4. З метою попередження водної та повітряної ерозії, заскладований родючий шар повинен бути засіяний багаторічними травами.
5. Розбивку площі під бурову потрібно провести так, щоб природний уклін місцевості забезпечував стік води в бік відстойного амбару.
6. Площадки під буровою, силовим і насосним блоками, блоками приготування розчину, під складом ГММ і хімреагентів, біля гирла водної свердловини – бетонуються. Бетонні майданчики оконтурюються зв’язують в єдину систему.
7. При будівництві бурової передбачається повторне використання стічних вод за схемою повторного водопостачання, що зменшить використання підземних вод питної якості на виробничі потреби.
8. Для попередження потрапляння дизпалива на землю і зменшення впливу відпрацьованих газів ДВЗ встановлюється закритий блок-глушник з гідравлічним іскрогасником-колектором.
9. Встановити водомірне обладнання для обліку використання питної води.
10. Провести якісне цементування обсадної колони артезіанської свердловини від гирла до верхнього водоупору.
|
|
|
Охоронні заходи в процесі буріння і випробування свердловин
1. Для попередження забруднення водоносних горизонтів кайнозойського комплексу спуск кондуктора в пошукових свердловинах проводити до покрівлі верхньокрейдяних відкладів з цементуванням його від башмака до гирла.
2. З метою попередження нафтових викидів удосконалити систему противикидного обладнання.
3. Збір стічних вод, забруднених нафтопродуктами та хімреагентами, проводити в шламових амбарах і відстійниках.
4. Рідкі хімреагенти повинні зберігатися в металевих резервуарах, а сухі – на спеціальній бетонній площадці під дахом.
5. Запасний розчин зберігається в спеціальному залізобетонному резервуарі, на дно якого укладено спеціальний протифільтраційний екран із утрамбованої вологої глини і поліетиленової плівки.
6. 
Відпрацьований розчин і шлам зберігаються в земляних амбарах, дно і стінки яких закріплені утрамбованою вологою глиною і поліетиленовою плівкою. Будівництво передбачається за схемою «Г» (ДСТ 41-08,01-74).
Заходи по відновленню земельних ділянок після закінчення геолого-пошукових робіт
1. Гідрогеологічна свердловина ліквідується згідно «Правил ліквідаційного тампонажу свердловин різного призначення», а глибока пошукова свердловина – згідно «Інструкції по ліквідації опорних, параметричних, пошукових, розвідувальних та інших свердловин».
|
|
|
2. Бурове обладнання та залізобетонні конструкції демонтуються і вивозяться.
3. Сиру нафту, залишки дизпалива, мастильних матеріалів вивозять на інші бурові.
4. Придатний буровий розчин вивозять для використання на інші бурові.
5. Звільнену від обладнання бурову ділянку відновлюють технічною та біологічною рекультивацією до стану придатності використання за основним призначенням.
Рекультивація земельних ділянок проводиться в такому порядку:
а) шламовий амбар і амбар для відстою води представляють собою котлован глибиною 2-3 м, обвалований навколо раніше викопаною землею. Обваловка висотою 1 м. розміри амбарів 45 
30 =0,135 га і 14 12=0,17 га. В чотирьох протилежних кутах амбарів викопують траншеї глибиною 3 м, в які зливають залишки глинистого розчину і технічної води, при цьому рівень рідини в траншеях і амбарах повинен бути нижче рівня землі на 1,5 м. Після відстоювання рідини і часткового вбирання її ґрунтом, проводять поступове засипання амбарів і траншей ґрунтом з обваловок. Після засипання амбарів і траншей проводять загальне планування площадки;
|
|
|
б) ділянки під дизельним і насосним блоками, складом хімреагентів мають сильну деформацію ґрунту і велике забруднення.
Після зняття з них металевої основи за допомогою бульдозера знімають забруднений шар ґрунту товщиною 0,15 м. Знятий ґрунт засипають в шламовий амбар, проводять планування площадок. Потім проводиться загальне планування відведеної земельної ділянки із збереженням природного нахилу території.
Заскладований родючий шар наноситься товщиною 0,5 м рівномірно по всій площадці (2,3 га). Після чого проводять оранку і боронування і підбираються залишки металу і каміння.
Рекультивація під’їздних шляхів проводиться шляхом оранки і рихлення дисковими боронами.
Біологічна рекультивація представляє собою обробку рослинного шару відведеної ділянки землі органічними і мінеральним добривами згідно рекомендацій агрономічної служби. Ці роботи проводить основним землекористувач. Підприємство відшкодовує витрати по справці-розрахунку.
Висновок
Переддипломна практика проходилася в ПЕГДС під керівництвом головного геолога Назаришина В.В. з 13 квітня по 5 травня 2007 року.
|
|
|
За час проходження переддипломної практики закріпилися знання з основних дисциплін, таких як загальна геологія, стратиграфія і літологія, тектонічна геологія, нафтопромислова геологія, гідрогеологія, буріння, охорона праці, основи екології, іноді направлено їх окремих розділів.
Переддипломна практика надала практичні навики роботи з керновим та шламовим матеріалом, їх первинною обробкою, описом, документацією, навики роботи з каротажними діаграмами, їх інтерпретації тощо.
У ході практики були відібрані дані для дипломного проекту з теми «Підрахунок запасів газу і конденсату продуктивного горизонту С-5 Наріжнянського газоконденсатного родовища», а також оформлені всі графічні додатки, що будуть супроводжувати текстову частину дипломного проекту.
Всі набуті практичні знання і навики будуть використані в роботі над дипломним проектом і в подальшій роботі зі спеціальності «Розвідування нафтових та газових родовищ».
Література:
1. Звіт «Детальна геолого-економічна оцінка Наріжняньского газоконденсатного родовища» – ДП «Полтава РГП»
2. Жданов М.А. «Нефтегазопромысловая геология и подсчет запасов нефти и газа», М.: Недра, 1981 г.
3. Бакиров А.А., Табасаранский З.А., Бордовская М.В. «Геология и геохимия нефти и газа», – М.: Недра, 1982 г.
4. Коцкулич Я.С., Кочкодан Я.М. «Буріння нафтових і газових свердловин», – К.: Вік, 1999 р.
5. И.Х. Абрикосов, И.С. Гутман «Общая нефтяная и промысловая геология», – М.: Недра, 1982 г.
6. Знаменский В.В., Жданов М.С., Петров Л.П. «Геофизические методы разведки и исследования скважин», – М.: Недра, 1991 г.
7. Соколов В.Л., Фурсов А.Я. «Поиски и разведка нефтяных и газових месторождений», – М.: Недра, 1984 г.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 525; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!