Характеристика підсистеми «Операційний день банку»
Сукупність функціональних АРМ (ФАРМ) внутрішньобанківських розрахунків у БАІС об’єднують в єдину систему – програмно-технічний комплекс під назвою «Операційний день банку» (ОДБ), котрий забезпечує автоматизоване виконання внутрішньобанківських розрахункових і бухгалтерських операцій протягом одного операційного дня банку.
Нагадаємо, що операційний день банку – це та частина його робочого дня (як правило, перша половина), котра призначена для приймання та обслуговування клієнтів і виконання банківських операцій. При цьому платіжні повідомлення, що надійшли до банку протягом операційного дня, мають бути відображені на особових рахунках клієнтів та у відповідних розділах бухгалтерського обліку (балансу) того самого робочого дня.
Усі обліково-операційні роботи банку виконуються в підсистемі «Операційний день банку (ОДБ)». Підсистема ОДБ є ядром БАІС. Інформаційно і функціонально вона пов’язана з усіма іншими підсистемами БАІС. Основними функціями ОДБ є обробка платіжних документів. Основними первинними документами ОДБ є платіжні та касові документи. До них, зокрема, належать такі платіжні доручення, меморіальні ордери, видаткові та приходні касові ордери.
Платіжні документи, з якими працює ОДБ, можна розподілити на внутрішні,зовнішні та транзитні.
Внутрішні документи – це документи, проведення по яких виконується по особових рахунках банку.
|
|
|
Зовнішні – це міжбанківські документи, проведення по яких виконується між кореспондентськими рахунками та особовими рахунками банку. Зовнішні документи поділяються на початкові та зворотні.
Транзитні – це документи, по яких не виконуються проведення.
Підсистема ОБД – це багатофункціональна система, яка надає користувачеві широкий спектр функцій. Вона повинна забезпечувати здійснення таких операцій: перегляд, введення і редагування даних про клієнтів; перегляд відомостей про рахунки клієнта, що відкриті в банку; відкриття нових рахунків і закриття вже існуючих; обробка пакетів платіжних документів, які надійшли безпосередньо від клієнтів, чи по системі «Клієнт-банк»; ведення картотек; підтримка реальних залишків по рахунках протягом усього банківського дня; формування актуального балансу банку на будь-який момент часу; формування вихідних повідомлень за поточний і будь-який попередній банківський день; підтримка роботи віддалених виносних робочих місць та без балансових відділень; забезпечення функціонування банку в СЕП; формування звітності для НБУ та податкових органів.
Програмний комплекс ОДБ в переважній більшості випадків складається з таких АРМів: АРМ операціоніста, АРМ технолога, АРМ контролера [5].
|
|
|
Автоматизація управління кредитними ресурсами
Надаючи великого значення та вагомості управління процесами кредитування, особливу увагу слід приділяти питанням автоматизації задач управління кредитними ресурсами банку. Всі функціональні задачі управління процесами кредитування в комерційному банку виділені в окрему функціональну підсистему «Управління кредитними ресурсами банку».
Підсистема «Управління кредитними ресурсами банку»(«Кредит») необхідна для автоматизації робіт працівників кредитного, юридичного, аналітичного відділу та відділу безпеки, діяльність яких пов’язана з перевіркою кредитної заявки й установчих документів, прийняттям рішення про кредитування, укладанням кредитного договору та контролем його виконання.
Процес кредитування складається з певної послідовності операцій, які можуть бути згруповані таким чином:
- Подання клієнтом-позичальником кредитної заявки та пакета документів, необхідних для отримання кредиту;
- Розгляд банком та якісний аналіз кредитної заявки і відповідного пакета документів;
- Аналіз кредитоспроможності клієнта-позичальника і оцінка ризику кредитування (кількісний аналіз);
|
|
|
- На основі якісного та кількісного аналізу визначення рейтингу позичальника й прийняття рішення про надання кредиту;
- За умови позитивного для позичальника закінчення попередніх етапів підготовка до укладення кредитної угоди. Цей етап називається структуризацією позички.
- Укладення кредитного договору;
- Надання позички оформляється розпорядженням кредитного банку своїй бухгалтерії про відкриття позичкового рахунку;
- Контроль за виконанням кредитного договору;
- Аналіз кредитного портфелю, формування резервів та необхідної звітності;
Інформаційна модель розрахунку кредитоспроможності клієнта наведена на рис. 11.4
Перелічені етапи процесу кредитування не в однаковій мірі можуть бути формалізованими і відповідно автоматизованими
| |
Підсистема «Кредит» повинна забезпечувати автоматизоване виконання таких функцій:
1. Аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності, оцінка ризику при кредитуванні;
2. Ведення файлу кредитних договорів та всієї інформації, що стосується кожного договору;
|
|
|
3. Ведення й коригування розпоряджень на виплату кредитів;
4. Ведення та коригування строкових зобов’язань на погашення кредиту
5. Ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати відсотків по кредитному договору;
6. Нарахування відсотків по кредиту та облік їх сплати;
7. Автоматизований пошук та видача інформації про кредитний договір, розпорядження на оплату і зобов’язання про погашення кредитної заборгованості;
8. Перегляд залишків на позичкових рахунках, контроль своєчасності погашення позик клієнтами-позичальниками та визначення заборгованості;
9. Аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.
Перелічені функції реалізуються в межах наступних комплексів-задач підсистеми «Кредити»:
· оцінка кредитоспроможності позичальника і визначення ступеня ризику його кредитування;
· визначення параметрів кредиту та формування кредитного договору;
· облік та контроль погашення кредитної заборгованості;
· аналіз кредитного портфеля,визначення розміру резервування та формування звітності по кредитуванню.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 947; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!