Виходи та константи одержаних 4-арил-1,4-дигідропіридинів
Сполука | Брутто формула | М, г/моль | Вихід, % | Т. пл., 0С | Розчинник для кристалізації |
2.1 | C20H22O4N1F3 | 397 | 55,4 | 144-147 | етиловий спирт-вода |
2.3 | C20H21O4N1F3Br1 | 476 | 43,697 | 170 | етиловий спирт-вода |
2.4 | С20H20O4N1F3Br2 | 555 | 41,08 | 129 | етиловий спирт-вода |
2.5 | C18H16O4N1F3 | 367 | 53,4 | 180 | етиловий спирт |
2.7 | C16H10O4N1F3 | 337 | 54,59 | 292-293 | етиловий спирт |
2.8 а | C19H19O3N2F3 | 380 | 34,74 | 216 | ацетон – гексан |
2.8 б | C20H21O3N2F3 | 394 | 30,46 | 274 | ацетон – гексан |
2.9 а | C18H16O2N3F3 | 363 | 32,2 | 223 | ацетон – гексан |
2.9 б | C21H20O2N3F3 | 403 | 32,74 | 287 | ацетон – гексан |
2.11 а | C17H13O3N2F3 | 350 | 33,53 | 259 | ацетон – гексан |
Таблиця 2.2
Данні елементного аналізу деяких 4-арил-1,4-дигідропіридинів
Сполука | Брутто формула | Знайдено, % | Розраховано,% | |||||||
С | H | N | F | C | H | N | F | |||
2.1 | C20H22O4N1F3 | 58,9 | 5,51 | 5,47 | 14,29 | 60,45 | 5,54 | 3,53 | 14,36 | |
2.5 | C18H16O4N1F3 | 58,8 | 4,38 | 3,79 | 15,57 | 58,86 | 4,36 | 3,81 | 15,53 | |
2.7 | C16H10O4N1F3 | 57,1 | 2,92 | 4,17 | 16,87 | 56,97 | 2,97 | 4,15 | 16,91 | |
2.8 а | С19H19O3N2F3 | 58,6 | 5,08 | 7,33 | 14,4 | 60 | 5 | 7,37 | 15 | |
2.3. Дослідження рістрегулюючої активності похідних 4-(о-трифлуорометилфеніл)-1,4-дигідропіридину
|
|
Проведено вивчення біологічної активності синтезованих похідних 4-арил-1,4-дигідропіридину на проростках озимої пшениці та томату.
Математична обробка даних
Статистична обробка отриманих результатів включала обчислення середньої арифметичної величини (x), середнього квадратичного відхилення (σ), помилки середньої арифметичної (m), різниці між середніми арифметичними варіантів (d), достовірності за критерієм Ст’юдента середньої арифметичної (tx), та різниці між варіантами (td). Визначення цих параметрів проводилось за наступними формулами:
х =
n – кількість отриманих даних.
σ
m =
d = x1 – x2
де х1 та х2 – середні арифметичні величини контрольного та дослідного варіантів.
Tx =
td =
де m1 та m2 – помилки середньої арифметичної контрольного та дослідного варіантів [47, 48].
Вплив передобробки насіння озимої пшениці розчинами одержаних гетероциклів
Для з’ясування впливу передобробки насіння розчинами досліджуванихречовин на проростання та ріст проростків озимої пшениці, насіння стерилізували у розчині Са(ОСl)2 (15 хв.), замочували протягом п’яти хвилин в розчинах досліджуваної речовини, з додаванням плівкоутворювача; у контрольному варіанті насіння замочували у дистильованій воді, а також у розчині етилового спирту (5 см3 спирту і 95 см3 дистильованої води), після чого культивували в універсальній ґрунтосуміші, протягом 2-х тижнів при 9-годинному фотоперіоді. Ріст та розвиток проростків оцінювали за такими біометричними показниками: висота пагону, довжина кореня, маса проростків [45, 46].
|
|
![]() |
Дослід №1
2.1
Контроль №1 – дистильована вода.
Контроль №2 – дистильована вода та етиловий спирт.
1. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.1);
2. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.1);
3. – 1∙10-6 моль/дм3 (2.1);
4. – 1∙10-7 моль/дм3 (2.1);
5. – 1∙10-8 моль/дм3 (2.1).
Спостереження показали, що досліджувана сполука (2.1), в залежності від концентрації, проявлявляє рістрегулюючу дію різного ступеня вираженості. За результатами проведених випробувань встановлено:
1) показник «висота пагону» достовірно зменшувався у варіантах з сполукою (2.1) у всіх концентраціях;
2) сполука (2.1) сприяє збільшенню маси проростків пшениці, але варіант (2.1) з С = 1∙10-5 моль/дм3 у цьому відношенні переважає над іншими сполуками;
3) сполука (2.1) з С = 1∙10-6 моль/дм3 здійснює негативний вплив на масу проростків пшениці.
|
|
Результати дослідження представлені в таблиці 2.3 та рис. 2.1.
Таблиця 2.3
Зміна біометричних параметрів при передобробці насіння озимої пшениці розчинами 2,6-диметил-3,5-дикарбоетокси-4-(о-три- флуорометилфеніл)-1,4-дигідропіридину (2.1) при вирощуванні у ґрунті
Варіант | Висота пагону | Довжина кореня | Маса | |||
мм | % | мм | % | мг | % | |
(Контроль №1) | 181,2±10,3 | 181,3±12,9 | 353±33,6 | |||
(Контроль №2) | 198,4±5,2 | 178,8±14,7 | 389±27,9 | |||
1. 2.1 | 155,3±6,63 | -21 | 219,7±11,8 | 18,7 | 359±29,5 | -6,9 |
2. 2.1 | 159,4±5,31 | -17,8 | 243,4±19,7 | 30,8 | 548,6±90,72 | 38,8 |
3. 2.1 | 157,5±4,41 | -22,1 | 236±14,36 | 22,78 | 221,8±16,2 | -41,7 |
4. 2.1 | 162,5±8,04 | -14,5 | 225,7±13,45 | 21,4 | 408±42,3 | 3,5 |
5. 2.1 | 160,7±7,84 | -13,7 | 223,7±12,66 | 20,5 | 403±41,7 | 3,1 |
Рис. 2.1 Зміна біометричних параметрів при передобробці насіння озимої пшениці розчинами похідних 1,4-дигідропіридину (Контроль №1), (Контроль №2), (1. 2.1), (2. 2.1), (3. 2.1), (4. 2.1), (5. 2.1) при вирощуванні у ґрунті
Таким чином, при замочуванні насіння пшениці у розчині 2,6-диметил-3,5-дикарбоетокси-4-(о-трифлуорометилфеніл)-1,4-дигідро-піридину, найбільший вплив спостерігався на масу рослин.
|
|
Дослід №2
2.1 2.3 2.5 2.8 а
Контроль №1 – дистильована вода.
Контроль №2 – дистильована вода та етиловий спирт.
1. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.1);
2. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.3);
3. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.5);
4. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.8 а);
5. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.1);
6. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.3);
7. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.5);
8. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.8 а).
Спостереження показали, що досліджені сполуки проявляють рістрегулюючу дію різного ступеня вираженості. За результатами проведених випробувань встановлено:
1) параметр «висота пагону» зростав, але у варіантах зі сполукою (2.8 а) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3 цей показник виражається у збільшенні ростової активності пагонів проростків пшениці;
2) речовини ряду (2.1-2.8 а) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3 позитивно впливають на ростову активність коренів проростків пшениці, особливо цей вплив проявляється у сполуці (2.8 а) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3 та у сполуці (2.1) з С = 1∙10-5 моль/дм3 ;
3) показник «маса проростку» достовірно збільшувався у варіантах зі сполукою (2.1) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3;
4) речовина (2.5) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3 здійснює негативний вплив на довжину коренів проростків пшениці.
Результати дослідження представлені в таблиці 2.4 та рис. 2.2.
Таблиця 2.4
Зміна біометричних параметрів при передобробці насіння озимої пшениці розчинами 1,4-дигідропіридину (1. 2.1), (2. 2.3), (3. 2.5), (4. 2.8), (5. 2.1), (6. 2.3), (7. 2.5), (2. 2.8) при вирощуванні у ґрунті
Варіант | Висота пагону | Довжина кореня | Маса | |||
мм | % | мм | % | мг | % | |
(Контроль №1) | 282,5±6,16 | 165,9±10,94 | 423±25,74 | |||
(Контроль №2) | 239,3±19,02 | 137,5±11,81 | 283,3±19,61 | |||
Речовини з концентрацією С = 1∙10-4 моль/дм3 | ||||||
1. 2.1 | 300,57±23,57 | 25,6 | 239±7,77 | 73,81 | 424,6±0,57 | 49,88 |
2. 2.3 | 250±17,71 | 4,44 | 236,3±13,37 | 71,85 | 322,1±1,60 | 13,695 |
3. 2.5 | 308,6±19,20 | 28,96 | 183±18,20 | 33,09 | 309,5±18,56 | 9,25 |
4. 2.8 а | 393,6±17,86 | 64,48 | 371,6±17,19 | 170,25 | 359,3±19,70 | 26,8 |
Речовини з концентрацією С = 1∙10-5 моль/дм3 | ||||||
5. 2.1 | 290±25,36 | 21,19 | 283,75±26,56 | 106,36 | 422,3±3,42 | 49,06 |
6. 2.3 | 277,6±17,62 | 16 | 226,7±14,98 | 64,87 | 259,16±25,70 | -8,52 |
7. 2.5 | 296±20,38 | 23,69 | 151,75±7,97 | 10,36 | 298,25±29,09 | 5,28 |
8. 2.8 а | 411,8±7,45 | 72,085 | 346,4±25,63 | 151,9 | 400,4±22,15 | 42,33 |
Рис. 2.2 Зміна біометричних параметрів при передобробці насіння озимої пшениці розчинами похідних 1,4-дигідропіридину (Контроль №1), (Контроль №2), (1. 2.1), (2. 2.3), (3. 2.5), (4. 2.8 а), (5. 2.1), (6. 2.3), (7. 2.5), (2. 2.8 а) при вирощуванні у ґрунті
Таким чином, при замочуванні насіння у розчинах монозаміщених 1,4-дигідропіридинів найбільший вплив спостерігався на масу рослин та на висоту пагона.
Дослід № 3
2.1 2.4 2.7 2.9 а
Контроль №1 – дистильована вода.
Контроль №2 – дистильована вода та етиловий спирт.
1. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.1);
2. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.4);
3. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.7);
4. – 1∙10-4 моль/дм3 (2.9 а);
5. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.1);
6. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.4);
7. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.7);
8. – 1∙10-5 моль/дм3 (2.9 а).
Спостереження показали, що досліджені сполуки проявляють рістрегулюючу дію різного ступеня вираженості. За результатами проведених випробувань встановлено:
1) речовини ряду (2.1-2.9 а) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3 позитивно впливають на ростову активність коренів проростків пшениці, особливо цей вплив проявляється у речовині (2.1) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3 та у речовині (2.9 а) з С = 1∙10-4 моль/дм3;
2) речовини ряду (2.1-2.9 а) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3 не здійснюють суттєвого впливу на ростову активність пагонів проростків пшениці;
3) речовини ряду (2.1-2.9 а) з С = 1∙10-4 моль/дм3 і С = 1∙10-5 моль/дм3 суттєво не впливають на збільшення маси рослин пшениці;
4) сполука (2.4) з С = 1∙10-4 моль/дм3 негативно впливає на масу проростків пшениці.
Результати дослідження представлені в таблиці 2.5 та рис. 2.3.
Таблиця 2.5
Зміна біометричних параметрів при передобробці насіння озимої пшениці розчинами 1,4-дигідропіридину (1. 2.1), (2. 2.4), (3. 2.7), (4. 2.9 а), (5. 2.1), (6. 2.4), (7. 2.7), (8. 2.9 а) при вирощуванні у ґрунті
Варіант | Висота пагону | Довжина кореня | Маса | ||||||
мм | % | мм | % | мг | % | ||||
(Контроль №1) | 282,5±6,16 | 165,9±10,94 | 423±25,74 | ||||||
(Контроль №2) | 239,3±19,02 | 137,5±11,81 | 283,3±19,61 | ||||||
Речовини з концентрацією С = 1∙10-4 моль/дм3 | |||||||||
1. 2.1 | 300,57±23,57 | 25,6 | 239±7,77 | 73,8 | 424,6±0,57 | 49,87 | |||
2. 2.4 | 196,36±7,36 | -17,9 | 161,91±9,95 | 17,7 | 297±21,35 | 4,83 | |||
3. 2.7 | 297±21,87 | 24,11 | 183,4±18,24 | 33,38 | 378,6±16,9 | 33,6 | |||
4. 2.9 а | 281,76± | 17,74 | 269,8± | 96,2 | 378±19,86 | 33,4 | |||
Речовини з концентрацією С = 1∙10-5 моль/дм3
![]() Мы поможем в написании ваших работ! |