Тема 2: Сутність і природа конфлікту
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛIН
Робоча програма та методичні рекомендації
до вивчення навчальної дисципліни «КОНФЛІКТОЛОГІЯ»
(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)
КИЇВ – 2011
Конфліктологія: Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Київ: Навчально-науковий інститут права та психології Національної академії внутрішніх справ, 2011. – 21 с.
Укладачі: Буймістер А.І., професор кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат історичних наук, доцент;
Кирієнко Л.А., викладач кафедри гуманітарних дисциплін
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін. Протокол № 1 від 26.08.2011 року
Завідувач кафедри О.М. Цапко
Схвалено методичною радою академії
Начальник НМЦ
Полковник міліції О.А. Андреєв
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
| Навчальний рік | 2010/2011 | 2011/2012 | 2012/2013 |
| Дата засідання кафедри | |||
| Номер протоколу | |||
| Підпис завідувача кафедри |
1. СТРУКТУРА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ
НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «КОНФЛІКТОЛОГІЯ»
|
|
|
(за вимогами кредитно-модульної системи)
Організація та забезпечення навчального процесу в Навчально-науковому інституті права та психології Київського національного університету внутрішніх справ передбачає кредитно-модульну модель навчання, що враховує засади Європейської кредитної трансферної системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових кредитів та модульно-рейтингової системи контролю.
Згідно освітньо-професійної програми «Конфліктологія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру студентами денної форми навчання 3 курсу (6 семестр) за спеціальністю «Правознавство» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».
Програма розрахована на 36 годин аудиторної та позааудиторної роботи, що відповідно до ECTS становить 1 кредити. Структурно навчальна дисципліна складається з 1 змістовного модуля, який включає 10 годин лекційних і 6 годин семінарських занять, 2 години індивідуальної та 16 годин самостійної роботи, а також 1 поточний модульний (тестовий) контроль, що становить 2 години.
Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, модульні (тестові) контролі та індивідуальна робота у вигляді самостійних занять під керівництвом викладача та індивідуальних контрольних співбесід.
З метою якісного виконання завдань навчального курсу передбачається значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
|
|
|
Оцінка рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється за допомогою поточного і підсумкового контролю. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульного (тестового) контролю. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді заліку.
Робоча навчальна програма складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, змісту програми (включаючи плани семінарських занять, завдання для самостійної та індивідуальної роботи), інформаційно-методичного забезпечення, контрольних запитань і завдань для самоперевірки, переліку літературних джерел.
| Курс: підготовка спеціалістів | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| 1 | 2 | 3 |
| Кількість кредитів ECTS: 1 Змістових модулів: 1 Загальна кількість годин: 36 Тижневих годин: за розкладом занять | 6.0301 6.030102 Юридична освіта, Бакалавр | Обов’язкованавчальна дисципліна Студенти: 3 курс (6 семестр), спеціальність «Правознавство» Лекції(теоретична підготовка): 10 годин Семінари: 6годин Самостійна робота: 16 годин Індивідуальна робота: 2години МК(практичні заняття): 2години Вид контролю: ЗАЛІК |
2. ОПИС ПРЕДМЕТА, МЕТА Й ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
|
|
|
Конфліктологія являє собою окрему галузь наукового знання, предметом вивчення якої є соціальна природа, причини, типи та динаміка конфліктів, шляхи, методи, засоби їх попередження та врегулювання.
Маючи споконвічно комплексний характер, конфліктологія знаходиться в руслі поглиблення гуманітарної освіти. Практичне значення конфліктології визначається тим, що уникнути дисгармонії у міжособистісних стосунках практично неможливо, а отже конфлікти є цілковито природним, нормативним явищем соціальної взаємодії. Нерідко конфлікт виявляється не тільки неминучим, а й прийнятним «виходом» з ситуації, що склалася, майже єдиним способом, що дозволяє відновити рівновагу у взаєминах людей, дійти злагоди у справах, приватних та загальних інтересах, нормах поведінки.
|
|
|
Знання конфліктології істотно допомагає розпізнавати конфлікти, вживати заходів щодо їх профілактики та вирішення; дає можливість краще орієнтуватися у складностях соціального життя, шукати оптимальних розв’язання у конфліктних ситуаціях, знаходити найефективніші способи впливу на поведінку людей, які знаходяться у конфліктному протиборстві.
Все вищезазначене підкреслює актуальність і важливість конфліктології у багатьох життєвих і професійних ситуаціях, при вирішенні конкретних проблем. Відомості, що почерпнуті з цієї галузі знань, полегшують вибір засобів для того, щоб найбільшою мірою використовувати позитивний потенціал конфліктів й, разом з тим, мінімізувати їх негативні наслідки.
Тому за сучасних умов значення знань конфліктології зростає. Це потребує поліпшення організації процесу навчання, використовування активних методів та прийомів навчання.
Однією з ефективних форм організації навчальної роботи є семінар. На семінарах поглиблюються теоретичні знання слухачів, контролюється якість засвоєння матеріалу, формуються вміння працювати з літературою, публічно виступати, самостійно аналізувати соціальні явища та процеси, усвідомлюється практичне значення проблем, що обговорюються. Отже, студенти навчаються творчо застосовувати знання при розв’язуванні конфліктних ситуацій, які можуть мати місце у їх майбутній професійній діяльності.
Мета викладання курсу конфліктології полягає в тому, щоб надати студентам базові знання з конфліктології, розуміння внутрішніх механізмів конфліктів; навчити студентів ефективно діяти у конфліктних ситуаціях, сформувати у них практичні вміння та навички, необхідні для передбачення можливості виникнення конфліктів, їх аналізу і діагностики, попередження, врегулювання та конструктивного вирішення.
Ці знання виступають необхідною складовою професійної готовності психолога до практичної діяльності у сучасних соціальних умовах, допоможуть підвищити конфліктологічну компетентність, сформувати конфліктостійкість, а також мінімізувати деструктивний вплив конфліктів, пов’язаних з професійною діяльністю психолога.
Реалізація поставленої мети вимагає від студентів виконання низки завдань:
· засвоїти основні поняття та категорії конфліктології;
· визначити основні закономірності виникнення та розвитку конфліктних ситуацій та конфліктів;
· сформувати вміння використовувати теоретичні знання для розв’язування практичних задач щодо вирішення виникаючих конфліктних ситуацій;
· з’ясувати організаційний механізм управління конфліктами та стресами;
· навчитися обирати оптимальний стиль поведінки у конфліктній ситуації;
· вміти застосовувати отримані знання у практичній діяльності.
Успішне виконання зазначених завдань можливе за умов організації активної навчально-пізнавальної діяльності студентів, самостійної підготовки, написання наукових робіт, активного опрацювання навчальної літератури.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
словесні, наочні, практичні; евристичний, пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
поточний контроль, оперативний контроль, модульний контроль, підсумковий контроль.
МОДУЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
(СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ)
| № з/п | Назва змістових модулів і тем | Всього годин | Лекції | Семінарські заняття | Практичні заняття + МК | Індивідуальна робота | Самостійна робота | Порядок вивчення (год.) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Змістовий модуль І «Загальна теорія конфлікту та управління конфліктними процесами» | 36 | 10 | 6 | 2 | 2 | 16 | ||
| 1. | Тема 1: Конфліктологія як наука і навчальна дисципліна | 4 | 2 | 2 | Л1-2 | |||
| 2. | Тема 2: Сутність і природа конфлікту | 4 | 2 | 2 | С1-2 | |||
| 3. | Тема 3: Еволюція конфліктологічних ідей | 6 | 2 | 4 | Л2-2 | |||
| 4. | Тема 4: Динаміка конфлікту | 6 | 2 | 4 | С2-2 | |||
| 5. | Тема 5: Переговори і медіація | 6 | 4 | 2 | Л3-4 | |||
| 6. | Тема 6: Управління конфліктами | 4 | 2 | 2 | С3-2 | |||
| 7. | Тема 7: Правовий конфлікт | 4 | 2 | 2 | Л4-2 | |||
| 8. | Модульний контроль | 2 | 2 | МК1-2 | ||||
| 9. | Індивідуальна робота | 2 | 2 | ІР1-2 | ||||
| Разом по дисципліні | 36 | 10 | 6 | 2 | 2 | 16 | ||
| Форма контролю: ЗАЛІК | ||||||||
4. МЕТОДИКА ЗДІЙСНЕННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСУМКОВОГО РЕЙТИНГУ
Рейтингова оцінка змістовного модуля – оцінка рубіжного (модульного) контролю – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи разом з оцінками поточного контролю індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу (позитивна оцінка якої є обов’язковою). Максимальна оцінка рубіжного (модульного) контролю становить 100 балів.
З метою оптимізації оцінювання поточної успішності також вводяться бальні коефіцієнти, які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності студентів протягом змістовного модуля.
Таблиця бальних коефіцієнтів
| Коефіцієнт | Назва / Складові | Вартість |
| К1 | Поточні оцінки семінарських занять | |
| «5» («відмінно») «4» («добре») «3» («задовільно») «2» («незадовільно») Відсутність оцінок | +5 +4 +3 –2 –1 | |
| К2 | Відвідування лекцій | |
| постійно один та менше половини пропусків всіх лекцій відсутність на більше, ніж половині всіх лекцій | +2 0 –1 | |
| К3 | Відвідування семінарських та практичних занять | |
| постійно один та менше половини пропусків всіх занять відсутність на більше, ніж половині всіх занять | +2 0 –1 | |
| К4 | Ведення конспекту | |
| змістовно, акуратно змістовно задовільно відсутність конспекту | +2 +1 0 –1 | |
| К5 | Складання модульного контролю | |
| у визначений термін поза терміном повторне | +1 0 –1 |
Загалом результати рубіжного (модульного) контролю оцінюються як сума показників успішності навчання, що виводиться з результатів модульної контрольної роботи, бальних коефіцієнтів (що включають і оцінки поточного контролю), а також додаткових балів (за виконання завдань індивідуальної, самостійної роботи і результати навчально-творчої діяльності) та розраховуються за формулою:
Мn = М0 + (К1 + К2 + К3 + К4 + К5) + ДБ, де
М0 – «вартість» модульної контрольної роботи в балах, отриманої під час поточного тестування. Її максимальна «вартість» – 80 балів;
К1…К5 – «вартість» коефіцієнтів (див. «Таблицю бальних коефіцієнтів»). Максимальна «вартість» суми коефіцієнтів становить 10 балів;
ДБ – додаткові бали. Максимальна кількість ДБ – до 10 включно.
Якщо оцінка за підсумками рубіжного (модульного) контролю становить менше 60 балів, модульний контроль проводиться повторно. Перескласти його потрібно до наступного рубіжного (модульного) контролю. Незадовільні оцінки, пропуски занять вважаються відпрацьованими за результатами позитивно складеного модульного контролю.
Оцінка заліку виставляється за підсумковою рейтинговою оцінкою (згідно єдиної бальної системи оцінювання академічної успішності студентів). У разі бажання підвищити підсумковий рейтинг з дисципліни – складання заліку обов’язкове.
Єдина бальна система оцінювання академічної успішності студентів
(з врахуванням національної шкали та шкали ECTS)
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою університету |
| A | 5 («відмінно») | 90–100 |
| B | 4 («добре») | 85–89 |
| C | 4 («добре») | 75–84 |
| D | 3 («задовільно») | 70–74 |
| E | 3 («задовільно») | 60–69 |
| FX | 2 («незадовільно» з можливістю повторного складання) | 35–59 |
| F | 2 («незадовільно» з обов’язковим повторним курсом) | 1–34 |
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Змістовий модуль І
«Загальна теорія конфлікту та управління конфліктними процесами»
Тема 1.Конфліктологія як наука і навчальна дисципліна
Конфліктологія як наука. Конфліктологічна проблематика в історії соціально-філософської думки, психології, політології. Міждисциплінарний характер наукового дослідження конфліктів, методика аналізу. Місце конфліктології в системі наук. Становлення конфліктології як сучасної науки і практики.
Об’єкт і предмет конфліктології: дискусійний характер питання у вітчизняній і зарубіжній літературі. Структура сучасної конфліктології як наукової дисципліни: загальна теорія конфліктів, окремі галузі конфліктології та прикладна конфліктологія.
Конфліктологія як навчальна дисципліна. Її статус у системі професійної підготовки психологів, соціальних працівників.
Тема 2: Сутність і природа конфлікту
Конфлікт як складне соціальне явище. конфлікту. Позитивна та негативна роль конфліктів у житті людини і суспільства. Сутність конфлікту, його основні ознаки та структура. Причини виникнення конфліктів. Межі конфлікту. Характеристики наслідків конфлікту.
Класифікація конфліктів: внутрішньоособистісні та міжособистісні, між особистістю і групою, міжгрупові та міждержавні конфлікти. Специфіка міжгрупових конфліктів і механізми їх виникнення. Конфлікти в різних сферах суспільного життя (політичні, фінансово-економічні, управлінські, виробничі, соціальні, сімейні). Функціональні і дисфункціональні наслідки конфлікту.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 460; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!