Алгоритми розв’язування задач
I. Визначення енергетичної цінності жирів.
1. Знайти загальну кількість жирів (рослинного і тваринного походження), що потрапили в організм людини за добу з їжею,г: Загальна кількість жирів, г = кількість жирів рослинного походження, г + кількість жирів тваринного походження, г ;
2. Розрахувати енергетичну цінність жирів, які отримав організм за добу кДж: Енергетична цінність жирів кДж = кількість жирів, г х енергетична цінність 1 г жиру, кДж / г ;
II. Визначення кількості жирів, які поступили в організм людини при збалансованому харчуванні, враховуючи енергетичну цінність отриманих поживних речовин.
1. Знайти кількість вуглеводів, які поступили в організм людини за тиждень, г:
2. Розрахувати кількість жирів. При збалансованому харчуванні співвідношення вуглеводів і жирів становить відповідно 1:4
Кількість жирів,г
Хід роботи
Завдання : виконайте вправи та розв’яжіть задачі за варіантами (див. завдання до практичної роботи 2)
Варіант _
Запишіть результати розв'язання запропонованих завдань
Завдання 1.
|
|
|
Завдання 2.
Дано: Рішення:
Відповідь
Завдання 3.
Дано: Рішення:
Відповідь
Вихідний контроль навчальних досягнень.
Виберіть правильні твердження :
1. Більшість ліпідів – складні ефіри гліцерину.
2. Головною ознакою є їх висока полярність.
3. Воски і ацилгліцериди – ліпіди складної будови.
4. Мета з якою добувають ліпіди – харчові потреби.
5. Агрегатний стан природних ліпідів залежить від вмісту в них залишків насичених жирних кислот.
6. Немає на землі жодної живої істоти, яка б не містила у собі ліпіди.
Висновок до практичної роботи:
|
|
|
| Вхідний контроль | Виконання робота | Вихідний контроль | Рейтингова оцінка | Оцінка за 5-ти бальною системою | Підпис |
І н с т р у к ц і й н а к а р т а
Практичної робота № 3
Тема:Приблизний розрахунок витрат білків, жирів та вуглеводів у людини.
Мета:навчальна:ознайомитись з принципами проблемного розрахунку
|
|
|
витрат білків, жирів та вуглеводів у людини;
виховна: продовжити формувати пізнавальний інтерес та світоглядні ідеї у студентів, вміння логічно викладати та аргументувати власну точку зору;
розвиваюча: розвивати вміння прогнозувати властивості глюкози, сахарози, крохмалю на основі знань про їх будову та продовжити розвивати вміння порівнювати, систематизувати навчальну інформацію, роботи висновки;
Обладнання та матеріали:зошит для практичних робіт, мікрокалькулятор.
Вхідний контроль навчальних досягнень:
1. Метаболізм – це … 2. Етапи обміну речовин . . . 3. Загальний обмін - … 4. Величина загального обміну залежить від . . .
Методичні рекомендації до практичної роботи
Витрата енергій необхідна для підтримання життєдіяльності всіх органів, температури тіла, називається загальним обміном. Величина загального обміну залежить від статі, віку, ваги, росту. Для вивчення обміну речовин необхідно знати, скільки речовин поступає в організм і скільки їх витрачається. Тобто, необхідно підведення балансу приходу та витрат речовин. Приход поживних речовин визначається шляхом хімічного аналізу їжі. Якщо з числа грамів прийнятих з їжею білків, жирів, вуглеводів відняти кількість незасвоєних та виведених речовин то різниця покаже істинний приход речовин в організм. Витрату речовин в організмі можна визначати за способом Шатернікова. Респіраційний апарат Шатернікова призначений для тривалих, багаточасових дослідів на тваринах, людині, що дозволяє визначити:
|
|
|
1) об’єм поглинутого кисню
2) об’єм виділеної вуглекислоти
3) кількість виділеного азоту
При обчисленні енергетичних витрат людини важливе значення має визначення величини дихального коефіцієнта.
Дихальним коефіцієнтом ДК називається відношення об’єкта виділеного СО2 до об’єм поглинутого організмам О2:
ДК=VCO2/VO2
Величина ДК є специфічною для різних груп поживних речовин: для вуглеводів ДК= 1,0, для жирів – 0,7 для білків – 0,8. Різниця у величині ДК при споживанні білків, жирів та вуглеводів пов’язана з особливостями окислювальних процесів організмі. Так в процесі метаболізму при окисленні глюкози до кінцевого продукту відбувається повний розклад молекули з виділенням СО2 і Н2О. В цьому випадку 1 молекула глюкози, з’єднуючись з 6 молекулами О2 окислюється з виділенням 6 молекул СО2 і 6 молекул Н2О. Отже: VСО2/VО2=6 об’ємів О2=1. Інакше відбувається процес окислення жирів.
В цьому випадку поглинутий О2 витрачає не тільки окислення С (утворення СО2), але і для окислення водню (утворення води). Тому величина ДК при окисленні в організмі жирів завжди менше 1:
ДК = VCO2/VO2= 102 об'ємів СО2/145 об’ємів О2 = 0,7.
Відомо, що білок в організмі окислюється не до кінця і частина білкових сполук (продукти неповного їх окислення) виділяється з організму. Цьому відповідає менша величина дихального коефіцієнта (ДК= 0,8).
Співвідношення між величиною поглинутого кисню, виділеного вуглекислого газу та дихальним коефіцієнтом при витрати поживних речовин можна збудувати у вигляді таблиці.
Таблиця 1.
Величини поглинутого кисню, виділеного вуглекислого газу, дихального коефіцієнту при окисленні різних груп поживних речовин.
| При окисленні 1 грама | Поглинається кисень в літрах | Виділяється вуглекислий газ в літрах | Дихальний коефіцієнт |
| Білки | 0,97 | 0,77 | 0,8 |
| Жири | 2,0 | 1,4 | 0,7 |
| Вуглеводи | 0,83 | 0,83 | 1,0 |
За даними таблиці можна розрахувати витрату речовин в організмі, тобто можна підрахувати яка кількість білків, жирів, вуглеводів окислились в організмі людини (за певний часовий термін). Припустимо, що людина за добу виділила 330л СО2, 11,4г N2, спожила 530л О2. За цими даними можна підрахувати витрату білків, жирів, вуглеводів.
Хід розрахунку:
1) Скільки розпалося білка, якщо виділено 11,4 азоту: 1г N2=6,25г білка 11,4гх 6,25 = 71,25г білка
2) Скільки СО 2 виділилося при окисленні 71,25г білка: 71,25г х 0,77л = 54,9л
3) Скільки необхідно О 2 на окислення 71,25г білка: 71,25г х 0,97= 69 л
4) Скільки було витрачено О 2 на окислення жирів і вуглеводів разом : 530- 69л = 461л
5) Скільки СО 2 виділилося при окисленні жирів та вуглеводів : 330-54,9л = 275,1л
6) Позначимо об’єм О2 , витрачений на окислення жирів через Х л, тоді об’єм О2, необхідний на окислення вуглеводів, буде дорівнювати: 461л-Х 7) Об’єм СО 2, який виділився при окисленні вуглеводів дорівнює об’єму при цьому О2, тобто 461 – Х (ДК при окисленні вуглеводів 1).
8) Скільки СО 2 виділилося при окисленні жирів. Якщо ми прийняли, що об’єм О2, необхідного для окислення жиру Х, тоді об’єм СО2 ,який виділився дорівнює 0.7Х (ДК при окисленні жирів 0,7) СО2/Х = 0,7 СО2 = 0,7Х
9) Загальний об’єм СО2 , що виділився при окисленні без азотистих продуктів дорівнює 275,1л. Він складається із об’єму СО2, що виділився при окисленні жиру (0,7Х) і об’єму СО2,що виділився при окисленні вуглеводів (461-Х). За цими даними можна скласти рівняння, що визначає величину Х, тобто об’єм О2, який пішов на окислення жиру: 275,1л = 461л – (Х+ 0,7Х)Х = 62 л
10) Розрахуємо об’єм О2, що був витрачений на окислення вуглеводів: 461л-62л=399 л
11) Скільки окислилось вуглеводів, якщо на окислення 1г вуглеводу йде 0,83л О2 399/0,83 = 480,7г вуглеводів
12) Скільки окислилось жирів, якщо на окислення 1 г жиру йде 2 л О2 62/2 = 31 г жирів
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 651; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!