Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою:
1) початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту;
2) початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту;
3) початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту;
4) початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.
109. Залишки синтетичного рахунку:
1) повинні дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках;
2) повинні бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;
3) повинні бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;
4) ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.
110. Аналітичні рахунки призначені для:
1) конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;
2) узагальнення інформації, відображеної на синтетичних рахунках;
3) додаткового групування облікової інформації, обліченої на субрахунках;
4) обліку власного капіталу.
111. Субрахунки призначені для:
1) узагальнення інформації, обліченої на синтетичних рахунках;
2) конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;
3) додаткового групування даних аналітичного обліку;
4) обліку власного капіталу.
112. Оборотні відомості по рахункам синтетичного обліку повинні мати пар рівностей:
1) 1;
2) 2;
3) 3;
4) 4.
113. Перша пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
|
|
|
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) рівність дебетових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.
114. Друга пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) рівність кредитових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.
115. Третя пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) рівністю оборотів синтетичних рахунків і субрахунків.
116.Що означає відкрити рахунок бухгалтерського обліку:
1) записати господарську операцію;
2) записати сальдо і господарську операцію;
3) записати назву рахунку, сальдо і господарську операцію;
4) записати назву рахунку і сальдо початкове.
Що означає термін «скласти бухгалтерську проводку»?
1) вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції;
2) вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію;
|
|
|
3) вказати залишки по кореспондуючих рахунках;
4) вказати обороти кореспондуючих рахунків.
118. Облік на аналітичних рахунках може вестися в вимірниках:
1) натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових;
2) натуральних;
3) трудових;
4) комбінованих.
119. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок:
1) двосторонньої будови рахунку;
2) перенесення залишків з одних рахунків на інші;
3) рівності активу і пасиву балансу;
4) відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.
120. План рахунків це:
1) систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними ознаками
2) групування рахунків за певними однорідними ознаками
3) групування рахунків за економічним змістом
4) групування рахунків за призначенням і структурою
121. Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) необоротних активів;
2) запасів;
3) коштів розрахунків і інших активів;
4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
122. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) необоротних активів;
2) запасів;
3) коштів розрахунків і інших активів;
4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
|
|
|
123. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) необоротних активів;
2) запасів;
3) коштів, розрахунків і інших активів;
4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
124. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) необоротних активів;
2) запасів;
3) коштів розрахунків і інших активів;
4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
125. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) довгострокових зобов'язань;
2) поточних зобов'язань;
3) доходів і результатів діяльності;
4) витрат за елементами.
126. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) доходів і результатів діяльності;
2) поточних зобов'язань;
3) довгострокових зобов'язань;
4) витрат за елементами.
127. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) доходів і результатів діяльності;
2) поточних зобов'язань;
3) довгострокових зобов'язань;
4) збитків.
128. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) доходів і результатів діяльності;
2) поточних зобов'язань;
3) довгострокових зобов'язань;
|
|
|
4)витрат за елементами.
129. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:
1) позабалансових рахунків;
2) витрат діяльності;
3)довгострокових зобов'язань;
4)витрат за елементами.
130. Робочий план рахунків підприємства розробляють:
1) Міністерство фінансів України;
2) Державна казначейська служба України;
3) Правління Національного банку України;
4) саме підприємство.
131. Позабалансові рахунки призначені для:
1)відображення господарських операцій одностороннім записом;
2) відображення активів;
3) відображення пасивів;
4) відображення розрахункових операцій.
132. Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на:
1) рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;
2) основні регулюючі;
3) регулюючі операційні;
4) операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.
133. До рахунків з обліку активів відносяться:
1) 10-11;
2) 80-85;
3) 60,62;
4) 40-46.
134. До рахунків з обліку власних джерел відносяться:
1) власний капітал;
2) довгострокові зобов’язання;
3) рахунки з обліку оборотних активів;
4) необоротні активи, запаси.
135. Рахунки з обліку залучених джерел поділяються на:
1) довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання;
2) рахунки з обліку оборотних активів;
3) власного капіталу і доходів, результатів діяльності;
4) необоротні активи, запаси.
136. До рахунків фінансових результатів відносяться:
1) нерозподілений прибуток;
2) капітальні інвестиції;
3) виробництво;
4) загальновиробничі витрати.
137. Основні рахунки поділяються на:
1) контрарні, доповнюючі;
2) збірно-розподільчі;
3)матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові;
4) калькуляційні, порівняльні.
138. До операційних рахунків відносяться:
1) збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні, калькуляційні;
2) матеріальні, власного капіталу;
3) грошових коштів;
4) доповнюючи, контрарні.
139. Контрарні рахунки поділяються на:
1) контрактивні, контрпасивні;
2) порівняльні, бюджетно-розподільчі;
3)розрахункові і власного капіталу;
4) збірно-розподільчі, калькуляційні.
140. Рахунок «Основні засоби» відноситься до:
1) рахунку обліку активів;
2) рахунку обліку джерел власних засобів;
3) рахунку джерел залучених засобів;
4) рахунку по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.
141. Рахунок «Знос необоротних активів» відноситься до:
1) основних рахунків;
2) регулюючих;
3) операційних;
4) позабалансових.
142. Оборот – це:
1) залишок на початок звітного періоду;
2) сума господарських операцій за звітний періоду;
3) залишок на кінець звітного періоду;
4) початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.
143. По відношенню до балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до:
1) активних;
2) пасивних;
3)активно-пасивних;
4) позабалансових.
144. Поняття сальдо означає:
1) дебет;
2) кредит;
3) залишок;
4) оборот.
145. Залишок по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» означає:
1) непогашену кредиторську заборгованість;
2) непогашену дебіторську заборгованість;
3) збільшення розрахунків з постачальниками ;
4) збільшення розрахунків з покупцями
146. Рахунок 40 по відношенню до балансу:
1) активний;
2) активно-пасивний;
3) пасивний;
4) за балансовий.
147. Рахунок 40 в балансі відображається:
1) в першому розділі пасиву;
2) в першому розділі активу;
3) в четвертому розділі активу;
4) в третьому розділі пасиву.
148. Шостий клас плану рахунків по відношенню до балансу:
1) активні;
2) пасивні;
3) активно-пасивний;
4) позабалансовий.
149. Сьомий клас плану рахунків по відношенню до балансу:
1) активний;
2) пасивний;
3) активно-пасивний;
4) позабалансовий.
150. Дев’ятий клас плану рахунків по відношенню до балансу:
1) активний;
2) пасивний;
3) активно-пасивний;
4) за балансовий.
151. В балансі дебіторська заборгованість відображається за:
1) первісною вартістю;
2) залишковою вартістю;
3) чистою вартістю реалізації;
4) фактичною вартістю.
152. В основу оцінки придбаних засобів підприємств України покладено:
1) їх фактичну собівартість;
2) норму використання;
3) ціну реалізації;
4) покупну вартість.
153. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються:
1) за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;
2) за зносом;
3) не обліковуються;
4) за покупною вартістю.
154. Який метод калькулювання собівартості продукції доцільно використовувати при виробництві (виготовленні) одного виду продукції:
1) простий;
2) попроцесний;
3) позамовний;
4) нормативний.
155. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із:
1) купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;
2) купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;
3) транспортних витрат;
4) купівельної вартості.
156. Оцінка – це:
1) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;
2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху джерел утворення господарських засобів;
3) спосіб вираження з допомогою трудового вимірника наявності та руху господарських засобів;
4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
157. Калькулювання – це:
1) спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;
2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;
3) витрати , пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
158. Оцінка та калькуляція є елементами:
1) системи рахунків;
2) балансу;
3) подвійного запису;
4) методу бухгалтерського обліку.
159. Застосування вартісної оцінки дає можливість:
1) порівняти витрати підприємства з доходом;
2) зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;
3) визначити результат;
4) визначити рух господарських засобів.
160. Купівельна вартість – це:
1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
4) первісна вартість.
161. Продажна вартість – це:
1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
4) первісна вартість.
162. Собівартість готової продукції або послуг – це:
1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;
4) первісна вартість.
163. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети при придбанні оцінюють:
1) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;
2) за цінами продажу;
3) за первісною вартістю;
4) за чистою вартістю реалізації.
164. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція при придбанні оцінюються:
1) за первісною вартістю;
2) за цінами реалізації;
3) за їх фактичною собівартістю;
4) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.
165. За характером виробництва калькуляції класифікують:
1) галузеві і повні;
2) попередні і виконавчі;
3) масові (періодичні), індивідуальні, проміжні;
4) загальні і параметричні.
166. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:
1) окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;
2) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;
3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
4) спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.
167. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:
1) інвентаризацію;
2) калькуляцію;
3) баланс;
4) подвійний запис.
168. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування:
1) калькуляції;
2) звітності;
3) подвійного запису;
4) вартісної оцінки.
169. Інвентаризація – це:
1) перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;
2) перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
3) перевірка наявності працюючих на підприємстві;
4) систематична перевірка фінансового стану підприємства
Що підлягає інвентаризації?
1) все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;
2) тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;
3) основні засоби підприємства;
4) трудовий колектив підприємства.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 2851; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!