Основні групи хімічних антисептиків
1. Група галоїдів
ЙОД - 1-5-10% спиртова настойка. Антисептична речовина зовнішнього застосування. Використовується для обробки шкіри навколо рани при перев'язці, для обробки ссадин, подряпин, поверхневих ран. Володіє вираженою дублячою дією.
ЙОДИНОЛ - 1% розчин, «синій йод». Антисептична речовина зовнішнього застосування. Використовується для обробки операційного поля. ПОВИДОН - ЙОДИН - органічна сполука йоду (1% вільного йоду). Антисептична речовина зовнішнього застосування. Використовується для обробки шкіри при перев'язках, а також обробки ран (аерозоль).
РОЗЧИН ЛЮГОЛЯ - містить йод і йодид калію, може використовуватися водний і спиртовой розчин. Препарат комбінованої дії. Як дезинфікуючий засіб використовується для стерилізації кетгута. Як хіміотерапевтичний засіб - для лікування захворювань щитовидної залози.
ХЛОРАМІН Б - 1-3% водний розчин. Дезинфікуючий засіб. Використовується для дезинфекції предметів догляду, гумових інструментів, приміщень.
2. Солі важких металів
СУЛЕМА - в концентрації 1:1000 використовується для дезинфекції рукавичок, предметів догляду, як етап в стерилізації шовку. Однак на цей час в зв'язку з токсичністю практично не застосовується.
ОКСИЦИАНІД РТУТІ - дезинфікуючий засіб. У концентрації 1:10000, 1:50000 застосовують для стерилізації оптичних інструментів.
НІТРАТ СРІБЛА - антисептичний засіб зовнішнього застосування. У вигляді 0,1-2% розчинів використовується для промивання кон'юнктиви, слизових оболонок. 5-20% розчин володіє припікаючою дією і використовується для обробки надмірних грануляцій, прискорення рубцювання пупка у новонароджених.
|
|
|
ПРОТАРГОЛ, КОЛЛАРГОЛ - антисептичні речовини зовнішнього застосування. Володіють дублячою дією. Використовуються для змазування слизових оболонок, промивання сечового міхура при наявності запального процесу.
ОКСИД ЦИНКУ - антисептичний засіб зовнішнього застосування. Входить до складу багатьох присипок і паст, володіє протизапальним ефектом, запобігає розвитку мацерацій.
3. Спирти
ЕТИЛОВИЙ СПИРТ - використовується як дезинфікуючий засіб (стерилізація шовного матеріалу, обробка інструментів) і як антисептичний засіб зовнішнього застосування (обробка рук хірурга і операційного поля, країв рани при перев'язках, для компресів). 70% етиловий спирт володіє антисептичною дією, а 96% - ще і дубить. В цей час широке застосування для обробки рук хірурга і хірургічних інструментів знайшли препарати АХД - 2000 (активні речовини етанол і ефір поліольної жирної кислоти) і АХД - 2000 специаль (в склад додатково входить хлоргексидин).
4. Альдегіди.
ФОРМАЛІН - 37% розчин формальдегиду Сильний дезинфікуючий засіб. 0,5 - в 5% розчини використовуються для дезинфекції рукавичок, дренажів, інструментів. Ефективний проти ехінокока. Застосовується також при фіксації препаратів для гістологічного дослідження. У сухому вигляді застосовується для стерилізації в газових стерилізаторах, зокрема, оптичних інструментів.
|
|
|
ЛІЗОЛ - сильний дезинфікуючий засіб. 2% розчин використовується для дезинфекції предметів догляду, приміщень, замочення забруднених інструментів. В цей час практично не застосовується.
5. Феноли
КАРБОЛОВА КИСЛОТА - сильний дезинфікуючий засіб. 2-3% розчин в минулому використовували для дезинфекції рукавичок, предметів догляду. Зараз застосовується тільки в комплексі з іншими препаратами. ПОТРІЙНИЙ РОЗЧИН - містить 20 г. формаліну, 10г. карболової кислоти, 30г. соди і води до літра. Сильний дезинфікуючий засіб використовують для обробки інструментів, предметів догляду, холодної стерилізації ріжучих предметів.
6. Барвники
ДІАМАНТОВИЙ ЗЕЛЕНИЙ - антисептичний засіб зовнішнього застосування. 1-2% спиртовий (або водний) розчин використовується для обробки поверхневих ран, зсадин, слизової порожнини рота, шкіри. МЕТИЛЕНОВИЙ СИНІЙ - антисептичний засіб зовнішнього застосування. 1-2% спиртовий (або водний) розчин використовується для обробки поверхневих ран, зсадин, слизової порожнини рота, шкіри, 0,02% водний розчин - для промивання ран.
|
|
|
7. Кислоти
БОРНА КИСЛОТА - антисептичний засіб зовнішнього застосування. 2-4% розчин її один з основних препаратів для промивання і лікування гнійних ран.
САЛІЦИЛОВА КИСЛОТА - антисептичний засіб зовнішнього застосування. Володіє кератолітичною дією. Застосовують у вигляді кристалів (для лізису тканин), входить до складу присипок, мазей.
8. Луги
НАШАТИРНИЙ СПИРТ - антисептичний засіб зовнішнього застосування.
Раніше 0,5% розчин використовувався для обробки рук хірурга (метод Спасокукоцького - Кочергіна)
9. Окислювачі
ПЕРЕКИС ВОДНЮ - антисептичний засіб зовнішнього застосування. 3% розчин - основний препарат для промивання гнійних ран при перев'язках. Основні властивості: антисептик (активний агент - атомарний кисень); гемостатик (сприяє зупинці кровотечі); дезодорант; викликає піноутворення, поліпшуючу очищення рани. Входить до складу первомура і є важливою дезинфікуючою речовиною (6% розчин).
ПЕРМАНГАНАТ КАЛІЮ - антисептичний засіб зовнішнього застосування. 2- 5% розчин використовується для лікування опіків і пролежнів (володіє коагулюючою дією). 0,02% - розчин - для промивання ран і слизових оболонок. Володіє дезодоруючою дією.
|
|
|
9. Детергенти (поверхово-активні речовини)
ХЛОРГЕКСИДИНА БІГЛЮКОНАТ - антисептичний засіб зовнішнього
застосування. 0,5% спиртовий розчин використовується для обробки рук хірурга і операційного поля. 0,1-0,2% водний розчин один з основних препаратів для промивання ран і слизових оболонок, лікування гнійних ран. Входить до складу розчинів для обробки рук і операційного поля («Пливасепт», АХД - специаль).
ЦЕРІГЕЛЬ - антисептичний засіб зовнішнього застосування. Використовується для обробки рук (плівкоутворюючий антисептик).
ДЕГМИД, ДЕГМИЦИД - антисептичний засіб зовнішнього застосування. Використовується для обробки рук і операційного поля.
«АЙСТРА», «НОВИНА» - компоненти миючих розчинів для дезинфекції інструментів.
11. Похідні нітрофурану
ФУРАЦИЛІН - антисептичний засіб зовнішнього застосування. Розчин 1:5000 один з основних препаратів для лікування гнійних ран, промивання ран і слизових оболонок.
ЛИФУЗОЛЬ - містить фурацилин, линетол, смоли, ацетон (аерозоль). Антисептичний засіб зовнішнього застосування. Наноситься у вигляді плівки. Застосовується для захисту післяопераційних ран і дренажних отворів від екзогенної інфекції, а також для лікування поверхневих ран.
ФУРАДОНІН, ФУРАГІН, ФУРАЗОЛІДОН - хіміотерапевтичні засоби, так звані «уроантисептики». Крім інфекції сечовивідних шляхів використовується при лікуванні кишкових інфекцій.
12. Похідні 8-оксихіноліна
НІТРОКСОЛІН (5-НОК) - хіміотерапевтичний засіб, «уроантисептик». Застосовується при інфекції сечостатевих шляхів.
ЕНТЕРОСЕПТОЛ, ІНТЕСТОПАН - хіміотерапевтичні засобу, що застосовуються при кишкових щфекціях.
13. Похідні хіноксаліну
ДІОКСИДИН - антисептичний засіб зовнішнього застосування. 0,1-1% водний розчин використовується при промиванні гнійних ран, слизових оболонок, особливо при неефективності антибіотиків і інших антисептиків. При сепсисі і важких інфекціях може вводитися і внутрішньовенно, краплинно.
14.Похідні нітроімідозолу.
МЕТРОНІДОЗОЛ (метрагіл, флагіл, трихопол) - хіміотерапевтичний засіб широкого спектра дії, ефективний відносно простіших, бактероідів і ряду анаеробів.
15. Дьогті, смоли
ДЬОГОТЬ БЕРЕЗОВИЙ - антисептичний засіб зовнішнього застосування.. Входить як компонент до складу мазі Вішневського.
ІХТИОЛ, НАФТАЛАН - використовується у вигляді мазей, володіє протизапальною дією.
16. Антисептики рослинного походження.
ФІТОНЦИДИ, ХЛОРОФИЛЛИПТ, ЕКТЕРИЦИД, БАЛИЗ, КАЛЕНДУЛА в основному застосовуються як антисептичні речовини зовнішнього застосування для промивання поверхневих ран, слизових оболонок, обробки шкіри. Володіють протизапальним ефектом.
17. Сульфаніламіди
Хіміотерапевтичні засоби, надають бактеріостатичну дію. Використовуються для пригнічення різних вогнищ інфекції в організмі, звичайно таблетировані препарати, також входять до складу мазей і присипок.
СТРЕПТОЦИД, ЕТАЗОЛ, СУЛЬФАДИМЕЗИН короткої дії.
СУЛЬФАЗИН - середнього терміну дії.
СУЛЬФАДІМЕТОКСИН - тривалої дії.
СУЛЬФАЛЕН - надтривалої дії.
БІСЕПТОЛ (БАКТРИМ) - комбіновані препарати.
БІОЛОГІЧНА АНТИСЕПТИКА - це антисептика, яка полягає у підвищенні
захисних сил організму в боротьбі з інфекцією, що проникла. Розрізняють
специфічну і неспецифічну біологічну антисептику. Специфічні види
введення специфічних вакцин, сироваток, гамма-глобуліну. Неспецифічна
біологічна антисептика - переливання крові, плазми, введення вітамінів,
гормонів, стероїдів, ензимів.
Вакцини - препарати, одержувані з мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності з метою активної імунізації (профілактичній чи лікувальній).
Існує ряд вакцин, що поділяються на 1) живі, 2) вбиті, 3) токсини і екзотоксини, 4) хімічні.
У залежності від складу антигенів вакцини поділяються на:
а) моновакцини - препарат для імунізації проти одного мікроорганізму (холерна, черевнево-тифозна);
б) дівакцина - для імунізації від двох видів мікроорганізмів (черевно-тифозна і дизентерійно-холерний антиген).
Сироватки - імунні препарати, одержувані з крові тварин імунізованих будь-яким антигеном мікробного і мембранного походження, що містять специфічні антитіла (протиправцева, протигангренозна сироватки та ін.).
Антибіотики
Антибіотик – це речовини мікробного,тваринного, рослинного походження, а також одержані синтетичним шляхом, які могуть пригнічувати ріст, розвиток та розмноження мікроорганізмів.
Термі «антибіотик» (проти життя) був запропонований у 1942 р. американським вченим Ваксманом для визначення речовин, які зупиняють розмноження (бактеріостатичність) та знищують мікроорганізми (бактерицидність).
Основні групи антибіотиків
Пеніцилліни (інгібірують синтез клітинної стінки мікроорганізму (МО), в основному - широкий спектр дії): пеніцилін (натрієва і калієва сіль бензилпеніциліна), полусинтетичні: оксацилін, метицилін, ампіциллін, амоксіциллін, пролонговані біциллін, біциллін - 3, біциллін - 5, комбіновані: ампіокс (ампіциллін + оксациллін), аугментин (амоксициллін + калієва сіль клавулоновоі кислоти), уназин (ампициллін + сульбактам).
Клавулонат натрію і сульбактам - інгібітори пеніциллінази, що виробляється мікроорганізмами.
Стрептоміцини (пригнічують функцію рибосом МО) - широкий спектр дії, ото-, нефро-, гепатотоксичні, пригнічують гемопоез): стрептоміцин.
Тетрацикліни (пригнічують функцію рибосом МО) - широкий спектр дій: тетрациклін, полусинтетичні: метациклін, доксициклін.
Макроліди (порушують синтез білка МО) - гепатотоксичні, можливе порушення функції ШКТ: еритроміцин, олеандоміцин, рокситроміцин, азитроміцин, кларитроміцин.
Аміноглікозіди (порушують синтез клітинної стінки МО) - широкий спектр дії, ото- і нефротоксичні: канаміцин, гентаміцин, тобраміцин, сизоміцин, полусинтетичні: амікацин, нетроміцин.
Левоміцетіни (порушують синтез білка в МО) - широкий спектр дії, пригннічують гемопоез: левоміцетін.
Ріфампіцини (порушують синтез білка в МО) - широкий спектр дії, викликають гиперкоагуляцію, гепатотоксичні: ріфампіцин.
Противогрибкові антибіотики: леворин, нистатин.
Поліміксин В (впливає на грам-негативні МО, в тому числі на паличку синьо-зеленого гною).
Лінкозаміни (порушують синтез білка в МО): лінкоміцин, клиндаміцин.
Цефалоспоріни (порушують синтез клітинної стінки МО) широкий спектр дії, нефротоксичні у високих дозах):
1- е покоління: цепорін, цефалексин, цефазолін, цефамезин, кефзол
2- е покоління: цефамандол, цефметазол, цефокситин, цефаклор, цефокситин, цефуроксим, цефотетан
3- е покоління: цефтриаксон, цефотаксим, цефиксим, цефтибутен, цефпирамид, цефтазидим
4- е покоління: цефпіром (кейтен).
Фторхінолони (пригнічують ДНК-гідразу МО) - широкий спектр дії:
3- е покоління: офлоксацин, ципрофлоксацин,
4- е покоління: левофлоксацин, флероксацин, тосуфлоксацин.
Карбопенеми (порушують синтез клітинної стінки МО) широкий спектр дії: імипенем, меропенем, комбінований: тиенам (імипенем + целастатин натрію).
Глікопептіди - ванкомицин.
Одними з самих поширених антибіотиком є так звані β- лактамні. До них відносяться пеніцилліни і цефалоспоріни.
При контакті з цими антибіотиками деякі мікроорганізми починають виробляти фермент, що розщеплює їх (пеніцилліназа, цефалоспоріназа або β - лактамаза 1, 3, 5).
Менш частіше подібні ферменти виробляються на нові препарати останніх поколінь, що визначає їх високу активність і широкий спектр дії. Крім того, в антибіотики додатково вводять інгібітори лактомаз (клавулонат натрію в аугментині, сульбактам в уназині).
Крім представленої класификации по групах антибіотики поділяють на препарати широкого і вузького спектра дії.
В клінічній практиці, виділяють антибіотики першої черги (пеніцилліни, макроліди, аміноглікозиди), другої черги (цефалоспоріни, полусинтетичні аміноглікозиди, уагментин) і резервні (фторхінолони, карбопенеми).
По терміну дії виділяють антибіотики короткої і пролонгованої дії. Так, для підтримки бактерицидної концентрації в плазмі пеніцилін потрібно вводити кожні 4 години, а роцефин (цефалоспорин 3 покоління) - 1 раз на добу.
Виділяють антибиотики із суворо регламентованою дозою застосування (лінкозаміни, аміноглікозиди) і препарати, дозу яких можна збільшувати в залежності від вираженості інфекційного процесу (пеніцилліни, цефалоспоріни).
Показання до використання антибіотиків
Головним призначенням до застосування антибіотиків є присутність в макроорганізмі патогенної флори, яка викликає гострі або хронічні запалення.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 557; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!