Змістовий модуль 2. Фармацевтична термінологія і рецептура



           Фармацевтична термiнологiя складається з назв лiкарських засобiв, лiкарських форм та галенових препаратiв, латинських ботанiчної та хiмiчноi номенклатур, рецептурних фраз та спецiальних виразiв.

           При вивченні цього модулю студенти мають засвоïти теоретичний матерiал роздiлу “Фармацевтична термiнологiя”, набути навичок в аналiзуваннi, написанні назв лiкарських препаратiв, перекладi фармацевтичних термiнiв, виписуваннi, читаннi та перекладi рецептiв. Окрiм зазначеного студенти мають засвоïти певний обсяг лексичного мiнiмуму та греко-латинських словотворчих елементiв.

            

Заняття 8. Структура фармацевтичного терміну

            

        Фармацевтичнi термiни за своєю структурою можуть бути: простими (Analgīnum, Vaselīnum), складними, які складаються з кiлькох коренiв або основ (Cardiovalēnum, Haemostimulīnum), та складеними, тобто багатослiвними.

 

Основнi моделi складених термiнiв

 

1) iменник в Nom. + iменник в Gen.

unguentum Tetracyclīni – мазь тетрациклiну

2) iменник в Nom. + прикметник

unguentum ophthalmĭcum – очна мазь

3) iменник в Nom. + iменник в Gen. + прикметник

unguentum Tetracyclīni ophthalmĭcum – очна мазь тетрациклiну

 

NB! У багатьох складених термiнах неузгоджене означення перекладається украïнською мовою як прикметник:

oleum Vaselīni – вазелiнова олiя ( олiя вазелiну)

sirūpus sacchări – цукровий сироп (сироп цукру )

Пам’ятайте також, що назва лiкарської речовини або рослини завжди пишеться з великої лiтери.

 

Тривiальнi назви лiкарських засобів

            

        Лiкарськi засоби, що являють собою хiмiчнi речовини, можуть мати хiмiчнi назви (acĭdum citrĭcum, Кalii chlorĭdum etc.), якi застосовуються в медичнiй практицi при виписуванні рецептiв, в аптечнiй торгiвлi тощо.

57
54
Але бiльшiсть хiмiчних сполук (крiм наукової, систематичної назви, що вiдповiдає їхнiй структурi) мають iншу назву – тривiальну, тобто умовну. Це пояснюється тим, що в багатьох випадках науковi назви хiмiчних речовин складнi, довгi та незручнi для практичного використання. Тому в цих випадках застосовують тривiальнi (вiд лат. trivialis,e – звичайний, буденний) назви, що не вiдображають хiмiчну структуру речовини, а являють собою, так би мовити, власне ім’я конкретного лiкарського засобу:

        умовна назва:                 Анальгiн

        хiмiчна назва:                  1-2,3 дiметил-4 метиламiно-пiразолон-

                                                 5-N-метансульфонат натрiю

Усi тривiальнi назви – це iменники II вiдмiни середнього роду, в Nom. Sing. мають закiнчення –um, в Gen. Sing. –i (досить рiдко зустрiчаються назви iз закiнченням –а,: No-spa, ae f; Bromcamphǒra, ae f). Українською мовою цi назви транслiтеруються та вимовляються так само, як латинською, за вiдсутнiстю латинського закiнчення –um. Пишуться тривiальнi назви лiкiв з великоi лiтери: Validōlum – валiдол, Synoestrōlum – синестрол. Назви закордонних лiкарських препаратiв звичайно пишуться без закiнчення –um, але умовно їх теж вiдносять до iменникiв II вiдмiни, тобто в Gen. Sing. цi назви вживають iз закiнченням –i:

Enzystal – Enzystāli ( Gen. Sing.)

Основною складовою частиною тривiальних назв є частотнi вiдрiзки (терміноелементи). Це коренi, префiкси, суфiкси, або просто елементи давньогрецьких та латинських слiв, що мають певне значення. В тривiальних назвах лiкарських засобiв вони можуть вказувати на фармакологiчну дiю препарату, частково на його хiмiчний склад, на джерело отримання тощо:

           Anaesthesīnum (an – вiдсутнiсть, aesthes – чутливiсть) –

                                          анестезуючий, обезболюючий препарат

 Cardiovalēnum (cardi – серце) – серцевий препарат

 Aethazōlum     – препарат, що мiстить етильну групу (aeth-) та азот (-az-)

Thiobutālum      – наявнiсть сiрки (thio-) в хiмiчному складi

Menthōlum        – препарат, отриманий з м’яти (menth-)

Частотнi вiдрiзки визначають також значення прикметникiв, що характеризують лiкарськi засоби за iх фармакологiчною дiєю:

anaesthetĭcus,а,um          – знеболюючий

cardiăcus,а,um  – серцевий

За допомогою цих прикметникiв утворюються назви груп лiкарських засобiв за фармакологiчною дiєю. В цих назвах прикметники можуть вживатися з iменником remedia (Nom. рl. вiд iменника remedium, i n) “засоби”, а також самостiйно, без iменника. В обох випадках прикметник узгоджується з iменником remedia:

(remedia) anaesthetĭca – анестетики, знеболюючi

(лiкарськi засоби )

58
(remedia) antipyretĭca  – антипiретики, жарознижуючi

(лiкарськi засоби)

(remedia) spasmolytĭcа – спазмолiтики, спазмолiтичнi

 (лiкарськi засоби)

 

55
Лексичний мінімум та тренувальні вправи

 

medicamentum, i n       – ліки, медикамент; лекарство, медикамент

remedium, i n                – лікарський засіб; лекарственное средство

analgetĭcus, a, um         – болезаспокійливий; болеутоляющий

antipyretĭcus, a, um       – жарознижуючий; жаропонижающий

cardiăcus, a, um                            – серцевий; сердечный

cholagōgus, a, um          – жовчогінний; желчегонный

diuretĭcus, a, um                             – діуретичний, сечогінний;

                                          диуретический, мочегонный

sedatīvus, a, um                                – седативний, заспокійливий;

                                          седативный, успокаивающий

solutio, ōnis f                   – розчин; раствор

spasmolytĭcus, a, um     – спазмолітичний; спазмолитический

oleum, i n                        – олія; масло

oleōsus, a, um                 – олійний; масляный

spirĭtus, us m                  – спирт; спирт

aethylĭcus, a, um            – етиловий; этиловый

spirituōsus, a, um             – спиртовой; спиртовый

tabuletta, ae f                  – таблетка; таблетка

obductus, a, um               – покритий оболонкою; покрытый оболочкой

unguentum, і n                – мазь; мазь

ophthalmĭcus, a, um       – очний; глазной

Частотні відрізки

aeth-                                 – етильна група; этильная группа

meth-                               – метильна група; метильная группа

phen-                                – фенильна група; фенильная группа

andr-, test-, vir-               – препарати чоловічих статевих гормонів;

                                          препараты мужских половых гормонов

oestr-                              – препарати жіночих статевих гормонів;

                                          препараты женских половых гормонов

-asa, -asum, -(en)zym- – ферментні препарати;

                                          ферментные препараты

cillin-                                – антибіотики-пеніциліни;

                                          антибіотики-пенициллины

cycl-                                – цикл, коло; антибіотики, похідні тетрацикліну

59
                                          цикл, круг; антибіотики, производные тетрациклина

morph-                             – похідні морфіну; производные морфина

phyll-                                – лист; лист

pyr-                                   – жар; жар

the(o)-                              – чай; чай

 

56
Вправа І

        Прочитати, видiлiти термiноелементи, вказати їх значення:

Laevomycetīnum, Synoestrōlum, Aethazōlum, Cyclodōlum, Testoviron, Cholenzymum, Pyrophēnum, Synthomycīnum, Haemostimulīnum, Dipro-phyllīnum, Theobromīnum, Microcīdum, Methicillīnum, Cocarboxylāsum, Tetracyclīnum, Platyphyllīnum, Algopyrīnum, Olemorphocyclīnum.

 

Вправа ІІ

        Записати латинською мовою, звертаючи увагу на термiноелементи:

           Церебролiзин, Метациклiн, Еуфiлiн, Антипiрин, Етимiзол, Феноцилiн, Полiдез, Октестрол, Ронiдаза, Морфоциклiн, Ензистал, Парацетамол, Оксацилiн, Гiдрокортизон, Цiанокобаламiн, Тиреоiдин, Еритромiцин, Тестостерон, Теофiлiн, Гематоген.

 

Вправа ІІІ

        Перекласти латинською мовою :

1.Таблетки фуразолiдону. 2. Очна мазь дибiомiцину. 3. Таблетки “Аллохол”, покритi оболонкою. 4. Дийодтирозин в таблетках. 5. Лiнiмент стрептоциду. 6. Мазь гiдрокортизону. 7. Вазелинова олiя. 8. Масляний розчин нiтроглiцерину. 9. Серцевi засоби. 10. Спазмолiтики. 11. Сечогiнний лiкарський засiб. 12. Жовчогiннi лiки. 13. Корвалол – седативний та серцевий лiкарський засiб. 14. Циклопропан, кетамiн – анестетики.        

                                       

Заняття 9. Дієслово

(для самостійного позааудиторного засвоєння)

 

Латинське дієслово мае такі граматичні категорії: 2 числа(numĕrus singulāris, plurālis),3 особи (persōna prīma, secunda et tertia), 2 стани (genus actīvum, passīvum), 3 способи(modus indicatīvus–дійсний спосіб, modus imperatīvus–наказовий спосіб, modus conjunctīvus –умовний спосіб), 6 часів (у медицині використовується тільки теперiшній час –tempus praesens).

Латинські дієслова мають 4 дієвідміни, приналежність до яких визначається за закінченням основи інфекта. Основа інфекта визначається за формою інфінітива (неозначена форма дієслова), якщо відкинути від неї закінчення –re (I, II, IV дієвідміни) та –ĕre (III дієвідміна). Інфінітив є частиною словникової форми дієслова.

 
60


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 230; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!