ГЕОЛОГО-ГІДРОГЕОЛОГІІЧНИЙ РОЗРІЗ

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

Для його побудови по-перше провадиться розбивка висотної сітки, що являє собою серію паралельних горизонтальних ліній, віддалених одна від одної на 1 см.

Кількість ліній визначається розмахом абсолютних відміток гирл і вибоїв свердловин, через які проводиться лінія розрізу. Відстані між свердловинами дорівнюють 100 м.

В залежності від варіанту завдання (таблиці 9, 10) провадиться розмітка вертикальних осей свердловин, на яких відкладаються величини абсолютних відміток їх гирл і ці точки з’єднуються плавною лінією, що характеризує рельєф поверхні Землі по лінії розрізу.

Від гирл свердловин на їх вертикальних вісях відкладаються потужності шарів гірських порід згідно з даними таблиць 9, 10, 11. Однойменні за віком шари з’єднуються від свердловини до свердловини плавною лінією. Гірські породи зображуються в умовних позначеннях. З лівої і правої сторони розрізу підписується орієнтація, а нижче лінії рельєфу зліва і справа – цифри вертикального масштабу через 20 м.

Над розрізом робиться напис “Геолого-гідрогеологічний розріз”, під яким вказується горизонтальний і вертикальний масштаби. Над кожною свердловиною підписується її номер та абсолютна відмітка її гирла. Якщо під час побудови розрізу з’ясується, що в одній із свердловин відсутній якийсь шар гірської породи, це виклинення зображується на середині відстані між сусідніми свердловинами.

Спочатку потрібно вибрати його горизонтальний та вертикальний масштаби. Рекомендуються масштаби: горизонтальний – 1:5000 та вертикальний – 1:2000. Через 1см проводяться горизонтальні лінії із вказанням їх абсолютних відміток в залежності від масштабу.

Розмічаються вертикальні осі 5 свердловин з відстанями між ними 250м.

Від горизонталей на осях свердловин відкладаються абсолютні відмітки їх гирл. Гирла свердловин з’єднуються плавною лінією, що утворює лінію рельєфу поверхні землі. Від гирла свердловини послідовно вниз у масштабі відкладаються потужності шарів осадових гірських порід.

Далі проводиться паралелізація шарів і контакти однойменних шарів з’єднуються плавними лініями.

В завданні приведені абсолютні відмітки першого безнапірного водоносного горизонту. Ці відмітки відкладаються на вертикальних осях свердловин і потім з’єднуються лініями, що відповідає рівню безнапірних вод.

Розріз виконується в умовних позначеннях (дивись стор. 31), вказується його орієнтація. Приклад на рисунку 3.2.

Масштаб 1:5000

Рисунок 3.2 – Геолого-гідрогеологічний розріз

Умовні позначення дивись на стор. 31

Таблиця 9 - Порядок розташування свердловин в геологічних розрізах

Номер завдання

Порядок розташування свердловин

Таблиця 10 - Результати буріння свердловин

№№ свердловини і абсолютні відмітки гирла

№ шару гірських порід

Глибини залягання, м

Покрівлі шару

Підошви шару

+115,6

0,00

5,00

37,10

43,40

56,50

79,10

95,40

115,10

119,80

+120,0

0,00

4,00

34,00

42,20

60,50

78,70

87,90

97,20

116,60

120,40

+106,0

0,00

3,00

33,80

40,90

59,20

78,80

95,20

119,40

125,40

№№ свердловини і абсолютні відмітки гирла

№ шару гірських порід

Глибини залягання, м

Покрівлі шару

Підошви шару

+119,4

0,00

5,00

37,80

44,80

62,30

80,70

100,40

118,50

122,60

+131,5

0,00

6,00

37,40

46,30

66,20

83,70

96,20

105,70

125,60

131,80

Таблиця 11 - Опис гірських порід, перебурених геологорозвідувальними свердловинами

№№ шарів	Опис гірських порід	Вік гірських порід
1	Грунтово-рослинний шар та делювіальні відклади	Q_IV
2	Пісок світло сірий, середньо-зернистий, алювіальний	al₂Q_IV
3	Глина сіра, піщана	al₁Q_IV
4	Суглинок бурий, тонко-шаруватий, з рослинними залишками	N₂
5	Пісок бурувато сірий, крупнозернистий	N₂
6	Супісок темно жовтий, тонко-шаруватий	N₂
7	Глина сіра, слюдиста, з фосфори-товими конкреціями	J₃
8	Вапняк світло сірий, хемогенний, щільний, масивний	С₂
9	Алевроліт сірий, дрібно-зернистий, шаруватий	С₂

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

ПОБУДОВА КАРТИ ГІДРОІЗОГІПС

Мета роботи: навчитися будувати карту гідроізогіпс і визначати по ній глибину залягання водоносного горизонту та напрям руху водного потоку.

Карта гідроізогіпс відображає характер залягання першого від поверхні безнапорного водоносного горизонту грунтових вод.

Гідроізогіпса – лінія, що з’єднує точки з однаковими відмітками рівней безнапоного водоносного горизонту.

Для побудови карти попередньо розмічається квадратна сітка з 25 свердловин з відстанню між свердловинами 250м (5см у М 1:5000) (рисунок 3.5). Поруч із свердловиною із індивідуальних завдань наносять зліва у вигляді дробі номер свердловини (чисельник) і абсолютну відмітку гирла свердловини (знаменник). З правої сторони виписуються абсолютні відмітки безнапорного водоносного горизонту (чисельник ) і підошви вугільного пласта (знаменник). Ізолінії рельєфу земної поверхні переносяться на карту гідроізогіпс з геологічної карти. Ізолінії статичного рівня безнапорного водоносного горизонту і ізогіпси підошви вугільного пласта проводяться по точках однакових абсолютних відміток, що знаходяться за допомогою палетки (рисунок 2.3).

Частота перетину ізоліній залежить від коливання значень абсолютних відміток рельєфу та рівня безнапорного водоносного горизонту і повинна бути кратною 2, 5, 10, 20, 50 тощо з такою умовою, щоб на площі таких ізоліній було не більше 3-5.

По карті гідроізогіпс визначаємо:

- напрямок руху водного потоку (по нормалі до гідроізогіпс в сторону зменшення їх абсолютних відміток);

- гідравлічний ухил І по (по напрямку водного потоку) формулі 1.1:

, (1.1)

де Н₂ і Н₁ – абсолютні відмітки гідроізогіпс, що перетинаються лінією водного потоку, м;

l – довжина відрізку між гідроізогіпсами, м;

- приведену (уявну) швидкість руху водного потоку :

V_пр= І∙K (1.2)

де К – коефіцієнт фільтрації, м/доб (наводиться в завданні);

- дійсна швидкість руху водного потоку :

V_д = V_пр∙n (1.3)

де n – ефективна пористість в долях одиниці;

- глибину залягання водоносного горизонту в любій точці шахтного поля, як різниця відміток поверхні Землі і водоносного горизонту.

1 – гирло свердловини і її номер; 2 – горизонталь рельефа та її абсолютна відмітка; 3 – гідроізогіпса та її абсолютна відмітка;

4 – ізогіпса підошви вугільного пласта та її абсолютна відмітка; 5 – лінії току води

Масштаб 1:5000

Рисунок 3.5 – Приклад побудови карти гідроізогіпс

Дані для побудови карти гідроізогіпс

№ свер.	Номер варіанту, абсолютні відмітки безнапірного водоносного горизонту, м
№ свер.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	308	298	305	200	95	206	178	245	238	242	202	177	140
2	307	296	303	198	94	203	181	243	234	236	201	171	141
3	309	300	300	199	95	201	180	242	233	243	200	170	139
4	309	295	302	196	93	200	181	244	232	241	198	175	140
5	310	290	303	202	93	202	179	245	233	238	203	174	139
6	307	296	298	199	99	198	178	246	234	242	201	177	141
Продовження таблиці 3.1
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
7	304	302	295	198	97	197	179	243	235	241	197	165	140
8	300	300	299	197	95	198	177	241	233	242	204	165	138
9	302	291	301	196	102	197	182	242	235	235	201	170	140
10	306	296	301	192	105	201	177	239	236	236	196	169	138
11	307	298	296	196	104	196	179	250	241	240	198	165	140
12	307	294	293	199	102	193	180	248	239	249	200	166	141
13	301	289	292	191	100	194	181	246	237	244	202	165	140
14	300	289	296	188	99	194	178	247	238	246	204	164	138
15	290	292	296	189	101	194	180	246	237	249	203	163	140
16	289	284	299	193	109	199	177	245	232	247	205	163	143
17	290	289	295	194	107	195	179	244	228	245	204	162	142
18	288	273	294	196	106	192	180	243	233	244	199	161	141
19	286	289	292	191	105	194	181	241	239	246	198	160	140
20	288	292	291	198	101	202	179	249	247	250	204	164	138
21	287	295	302	195	111	201	178	251	242	251	207	171	141
22	289	300	301	193	112	198	176	249	240	252	208	170	142
23	289	301	300	192	108	198	177	250	217	249	205	168	143
24	287	300	301	190	99	199	181	251	216	250	200	169	141
25	285	298	301	195	96	196	179	249	215	248	204	167	140

Продовження таблиці 3.1

№ свердл.	Номер варіанту, абсолютні відмітки безнапірного водоносного горизонту, м
№ свердл.	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25
1	216	151	134	110	113	179	149	180	170	177	196	99
	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25
2	208	150	134	100	112	177	147	183	167	168	195	97
3	200	153	132	102	112	179	146	179	169	177	192	96
4	192	154	131	103	113	177	147	178	167	175	191	99
5	186	153	130	111	112	181	145	177	166	176	194	98
6	215	150	127	108	101	182	139	180	171	179	201	100
7	203	152	130	111	111	180	150	1811	170	177	200	98
8	205	148	129	110	112	178	149	182	168	178	198	95
9	203	149	135	110	113	176	146	183	167	173	197	96
10	192	151	136	109	112	175	146	182	168	174	198	97
11	220	153	134	112	110	176	152	184	171	173	196	98
12	217	148	132	111	113	179	151	180	170	181	195	99
13	214	152	133	110	112	180	150	181	168	176	192	98
14	205	125	131	109	111	181	145	182	167	176	193	90
15	197	124	134	110	109	179	150	183	166	176	194	91
16	226	123	132	114	110	174	147	180	171	181	210	93
17	223	124	134	113	108	174	149	177	170	180	204	91
18	220	122	129	112	108	179	148	176	169	178	202	93
19	210	121	137	114	109	182	148	178	170	179	202	94
20	202	120	136	113	108	187	152	182	169	177	201	97
21	230	148	133	115	112	185	151	175	171	176	211	96
22	229	152	131	113	111	184	148	175	173	178	212	95
23	224	151	132	116	112	178	150	176	171	179	210	94
24	216	154	133	114	111	181	147	176	169	177	213	93
25	204	151	131	112	108	180	148	175	168	179	215	96

П – пісковик; Ал – алевроліт, Ар – аргіліт, В – вапняк.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 538; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!