Статут Спілки аудиторів України
Додаток 1
АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я 21.06.2007 N 180
Про Статут Аудиторської палати України
З метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України Статуту Аудиторської палати України Аудиторська палата України ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Статут Аудиторської палати України в новій редакції.
2. Відмінити рішення АПУ від 07.05.2007 N 177 та від 21.12.2006 N 169/7 "Про Статут Аудиторської палати України".
3. Завідувачу секретаріату Аудиторської палати України Довгоруку П.Г. забезпечити державну реєстрацію Статуту Аудиторської палати України в установленому чинним законодавством України порядку.
4. Контроль за виконанням даного рішення залишаю за собою. Голова Аудиторської палати України С.О.Столярова
СТАТУТ
Аудиторської палати України
1. Загальні положення
1.1. Аудиторська палата України (далі - АПУ) є незалежним органом, створеним згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність" для забезпечення регулювання і вдосконалення аудиторської діяльності в Україні як системи незалежного фінансового контролю.
1.2. АПУ функціонує на засадах самоврядування і здійснює свою діяльність на підставі Закону України "Про аудиторську діяльність", інших законодавчих актів та цього Статуту.
1.3. АПУ є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність, має свою печатку, емблему та іншу атрибутику, рахунки в банках, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може набувати майнові та немайнові права, виступати засновником та учасником інших юридичних осіб, бути позивачем та відповідачем у суді, мати у власності рухоме та нерухоме майно, що необхідне їй для виконання статутних завдань та організації своєї діяльності.
|
|
|
1.4. АПУ набуває повноважень юридичної особи з дня реєстрації її у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та цього Статуту.
1.5. АПУ є неприбутковою організацією. У своїй діяльності АПУ не переслідує комерційних цілей і не має на меті отримання прибутку.
1.6. Найменування:
українською мовою:
повне - Аудиторська палата України;
скорочене - АПУ;
російською мовою:
повне - Аудиторская палата Украины;
скорочене - АПУ;
англійською мовою:
повне - The Auditors' Chamber of Ukraine;
скорочене - The AChU.
1.8. Місцезнаходження АПУ - м. Київ.
2. Повноваження АПУ
2.1. Повноваження АПУ визначаються Господарським кодексом України, Законом України "Про аудиторську діяльність", цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами України.
2.2. Завданням АПУ є методологічне і нормативно-правове забезпечення аудиту в Україні, регулювання та контроль аудиторської діяльності.
|
|
|
2.3. Для виконання статутних завдань АПУ здійснює такі повноваження:
2.3.1. затверджує стандарти аудиту та визначає перелік послуг, які можуть надавати аудитори відповідно до стандартів аудиту;
2.3.2. здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;
2.3.3. здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;
2.3.4. регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення;
2.3.5. розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів (аудиторських фірм) з питань її компетенції;
2.3.6. визначає порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру;
2.3.7. здійснює організацію взаємодії між суб'єктами аудиторської діяльності, координацію їх взаємовідносин з державою в особі її органів;
|
|
|
2.3.8. бере участь у розробці проектів нормативно-правових актів у сфері аудиторської діяльності відповідно до чинного законодавства України;
2.3.9. готує пропозиції з питань регулювання аудиторської діяльності в Україні та вносить їх до органів державної влади та місцевого самоврядування, суб'єктів законодавчої ініціативи, інших суб'єктів владних повноважень, аудиторського та наукового загалу;
2.3.10. сприяє виданню нормативних, методологічних та інших матеріалів з питань аудиторської діяльності;
2.3.11. розробляє та затверджує локальні нормативні акти АПУ;
2.3.12. затверджує порядок сертифікації аудиторів, порядок продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України та, за погодженням з Національним банком України, порядок сертифікації та порядок продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам, які здійснюватимуть аудит банків;
2.3.13. здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, та продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України;
2.3.14. встановлює та затверджує розмір плати за проведення сертифікації осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, за продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України, за включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів;
|
|
|
2.3.15. затверджує програми підготовки аудиторів та, за погодженням з Національним банком України, програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;
2.3.16. здійснює програмне та методичне забезпечення удосконалення професійних знань аудиторів України;
2.3.17. затверджує програми науково-методологічної, інформаційно-методичної, експертної роботи і викладацької діяльності членів АПУ та кошториси програм;
2.3.18. затверджує Регламент АПУ;
2.3.19. створює на території України регіональні відділення АПУ, визначає їх повноваження і контролює їх діяльність;
2.3.20. веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, визначає порядок його ведення та забезпечення;
2.3.21. бере участь у роботі національних та міжнародних організацій з питань аудиту;
2.3.22. здійснює організаційні заходи щодо скликання та проведення з'їзду аудиторів України;
2.3.23. здійснює інші повноваження, передбачені Законом України "Про аудиторську діяльність" та цим Статутом.
2.4. Перелік повноважень АПУ, визначений пунктом 2.3 цього Статуту, не є вичерпним.
2.5. АПУ щорічно отримує від аудиторських фірм та аудиторів звіти про виконані ними роботи за формою, затвердженою АПУ, здійснює їх аналіз та подає до Кабінету Міністрів України узагальнену інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.
2.6. АПУ для реалізації повноважень організовує:
2.6.1. за погодженням з Міжнародною федерацією бухгалтерів переклад на державну мову, експертизу, редагування та видання стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів;
2.6.2. переклад матеріалів з питань бухгалтерського обліку та аудиту, що надходять до АПУ від Міжнародної федерації бухгалтерів, Європейської федерації бухгалтерів малого та середнього бізнесу, інших міжнародних організацій та міжнародних науково-практичних конференцій;
2.6.3. розробку, затвердження та оприлюднення програм підготовки аудиторів, програм кваліфікаційних іспитів для отримання сертифікату аудитора, програм сертифікації аудиторів в Україні, програм постійного обов'язкового підвищення кваліфікації аудиторів в Україні, програм удосконалення професійних знань аудиторів, тестів та ситуаційних завдань, науково-методичних роз'яснень з питань аудиту, форм річної звітності аудиторів про виконані ними роботи та інших документів з питань організації та діяльності аудиторів та аудиторських фірм;
2.6.4. розробку, впровадження та супроводження програмного забезпечення для ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, бази даних сертифікованих аудиторів України, прийняття, перевірки, аналізу та узагальнення звітів аудиторських фірм та аудиторів про виконані ними роботи.
2.7. АПУ забезпечує розробку, затвердження, видання та впровадження в практику аудиторської діяльності стандартів аудиту.
2.8. АПУ вирішує питання методичного та фінансового забезпечення, організації та проведення контролю якості аудиторських послуг, дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог чинного законодавства, стандартів аудиту, норм професійної етики та рішень АПУ, а також заходів по забезпеченню незалежності аудиторів.
2.9. АПУ надає, у окремо визначеному АПУ порядку, суб'єктам аудиторської діяльності офіційну інформацію щодо дотримання ними професійних стандартів.
2.10. Для виконання своїх функцій, здійснення контролю якості аудиторських послуг, дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог чинного законодавства, стандартів аудиту, норм професійної етики, заходів по забезпеченню незалежності аудиторів, забезпечення якості документів або прийнятих АПУ рішень, АПУ може створювати експертні ради, комісії, робочі групи із числа членів АПУ та залучених фахівців, які не є членами АПУ.
2.11. За виконання робіт, перелік яких затверджує АПУ, фахівцям відшкодовуються витрати згідно з кошторисом та/або виплачується винагорода в розмірах, затверджених АПУ, в межах чинного законодавства.
2.12. Для забезпечення прозорості фінансової сторони своєї діяльності АПУ оприлюднює на власному сайті річний кошторис та звіти про його виконання не рідше одного разу на рік.
3. Порядок формування АПУ
3.1. АПУ формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів.
3.2. Загальна кількість членів АПУ становить двадцять осіб.
3.3. Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата України та Головне контрольно-ревізійне управління України.
3.4. До складу АПУ від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.
3.5. Право аудиторів обирати представників до складу АПУ і бути обраними реалізується через рішення, які приймаються на з'їзді аудиторів України.
3.6. Порядок делегування представників до АПУ визначається відповідно з'їздом аудиторів України, колегією державних органів або іншим вищим керівним органом.
3.7. Призначення нових членів АПУ замість вибулих здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про аудиторську діяльність".
3.8. Повноваження члена АПУ можуть бути припинені достроково за рішенням органу, який його делегував.
4. Члени АПУ, їх права та обов'язки
4.1. Члени АПУ набувають відповідних повноважень з дня їх делегування до АПУ в порядку і на умовах, визначених Законом України "Про аудиторську діяльність" та цим Статутом.
4.2. Повноваження члена АПУ не можуть передаватися іншим особам.
4.3. Термін повноважень члена АПУ становить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до АПУ більше двох термінів підряд.
4.4. Члени АПУ мають право:
- вносити питання на порядок денний засідань АПУ, пропозиції та проекти рішень для розгляду на засіданнях АПУ;
- приймати участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданнях АПУ;
- брати участь у прийнятті рішень АПУ шляхом голосування;
- одержувати від Голови АПУ та працівників Секретаріату АПУ інформацію про діяльність АПУ, в тому числі про витрачання коштів за кошторисом;
- користуватися матеріально-технічною базою АПУ для виконання своїх функціональних обов'язків члена АПУ;
- здійснювати науково-методологічні розробки з аудиту за програмою АПУ;
- брати участь у підготовці та сертифікації аудиторів, розробці інформаційно-методичних матеріалів, експертизі проектів нормативно-правових актів;
- брати участь у здійсненні контролю якості аудиту та аудиторських послуг, здійснювати за дорученням АПУ перевірку аудиторських фірм та аудиторів з питань дотримання ними вимог чинного законодавства, стандартів аудиту, норм професійної етики та рішень АПУ, а також заходів по забезпеченню незалежності аудиторів;
- отримувати відшкодування витрат згідно із затвердженими АПУ кошторисами та винагороду в межах чинного законодавства за науково-методологічну, викладацьку, інформаційно-методичну, експертну роботу, виконану за затвердженими АПУ програмами;
- звертатися до суб'єктів аудиту в Україні із запитами та за роз'ясненнями щодо їх професійної діяльності.
Члени АПУ мають інші права на підставі відповідних рішень АПУ.
4.5. Члени АПУ зобов'язані:
- додержуватися Конституції України, Господарського та інших кодексів України, Закону України "Про аудиторську діяльність", інших законів України, а також інших законодавчих та нормативно-правових актів, виданих відповідно до чинного законодавства України, положень цього Статуту, стандартів аудиту та Кодексу професійної етики, рішень АПУ;
- бути чесними, об'єктивними та неупередженими при розв'язанні професійних конфліктів інтересів, прилюдно захищати імідж професійного аудитора та пропагувати його перед суспільством;
- бути присутніми на засіданнях АПУ та приймати активну участь у роботі АПУ;
- періодично звітувати перед АПУ про виконання своїх повноважень;
- члени АПУ мають інші обов'язки на підставі відповідних рішень АПУ.
4.6. Члени АПУ несуть відповідальність за здійснення повноважень, визначених Законом України "Про аудиторську діяльність", цим Статутом, Регламентом АПУ, Положеннями про комісії АПУ.
4.7. АПУ на своїх засіданнях у разі необхідності може заслуховувати члена АПУ про виконання ним своїх повноважень та окремих доручень АПУ.
4.8. Члени АПУ, за винятком Голови АПУ, виконують свої обов'язки на громадських засадах. Витрати членів АПУ на службові відрядження за рішенням АПУ відшкодовуються за рахунок коштів АПУ в межах чинного законодавства та затверджених АПУ кошторисів.
5. Засідання та прийняття рішень АПУ
5.1. Рішення АПУ приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів, за винятком випадків, передбачених Законом України "Про аудиторську діяльність" та цим Статутом.
5.2. Рішення з питань затвердження Статуту, внесення змін та доповнень до нього приймається двома третинами голосів від загальної кількості членів АПУ.
5.3. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував Голова АПУ, а при відсутності Голови АПУ на черговому засіданні - головуючий на цьому засіданні.
5.4. Головує на засіданнях АПУ Голова АПУ, а за його відсутності на черговому засіданні - один із членів АПУ. Порядок обрання головуючого, за відсутності голови АПУ, визначається Регламентом АПУ.
5.5. Порядок проведення засідань АПУ, підготовки питань до розгляду та прийняття рішень визначаються Регламентом АПУ, який затверджується АПУ.
5.6. В окремих випадках, на підставі письмової пропозиції не менше п'яти членів АПУ, рішення можуть прийматись шляхом письмового опитування всіх членів АПУ.
5.7. Порядок проведення письмового опитування членів АПУ з метою прийняття відповідних рішень визначається Регламентом АПУ.
5.8. Рішення АПУ набувають чинності та підлягають оприлюдненню в журналі "Аудитор України" чи іншому виданні та на офіційному сайті АПУ в порядку, визначеному Регламентом АПУ.
5.9. Рішення АПУ може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством України. Порядок оскарження визначається Регламентом АПУ та чинним законодавством України.
5.10. Порядок роботи, засади формування і організації діяльності методологічних та експертних рад, комісій, робочих груп із числа членів АПУ та залучених фахівців, які не є членами АПУ, та інших аналогічних формувань визначається Регламентом АПУ.
6. Голова АПУ
6.1. Голова АПУ обирається із числа її членів на термін здійснення своїх повноважень члена АПУ більшістю голосів від загальної кількості членів АПУ.
6.2. Голова АПУ виконує свої повноваження на професійній основі.
6.3. Голова АПУ:
6.3.1. здійснює керівництво АПУ у відповідності з вимогами чинного законодавства України в порядку, визначеному цим Статутом, Регламентом АПУ та іншими локальними нормативними актами АПУ, несе відповідальність за організацію виконання рішень АПУ;
6.3.2. організовує розробку та затвердження Концепції діяльності АПУ, Програми діяльності АПУ, Регламенту АПУ, кошторисів АПУ, програм науково-методологічної, викладацької, інформаційно-методичної, експертної роботи, положень про структурні підрозділи і Регіональні відділення АПУ та інших аналогічних документів;
6.3.3. координує діяльність членів АПУ при здійсненні ними своїх повноважень згідно з вимогами чинного законодавства та цього Статуту;
6.3.4. представляє АПУ у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами, а також із національними та міжнародними організаціями;
6.3.5. здійснює поточний контроль за діяльністю Секретаріату АПУ;
6.3.6. готує пропозиції по забезпеченню ефективної роботи АПУ;
6.3.7. розглядає проекти матеріалів, підготовлених на засідання АПУ, і складає, на підставі отриманих від членів АПУ та власних пропозицій, проект порядку денного засідання АПУ;
6.3.8. головує на засіданнях АПУ;
6.3.9. підписує протоколи, рішення АПУ, документи та листи від імені АПУ, фінансові та банківські документи АПУ, якщо інше не буде визначено відповідними Рішеннями та Регламентом АПУ;
6.3.10. забезпечує контроль за виконанням прийнятих рішень АПУ;
6.3.11. забезпечує організаційні заходи щодо формування нового складу АПУ;
6.3.12. періодично звітує АПУ про виконання своїх повноважень;
6.3.13. здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Статутом.
6.4. Голова АПУ несе відповідальність за забезпечення організаційних заходів щодо виконання плану роботи АПУ, кошторису АПУ та концепції розвитку аудиту в Україні і регулярно інформує членів АПУ про стан виконання прийнятих рішень.
6.5. Голова АПУ може мати заступників, які обираються АПУ зі складу її членів.
6.6. Голова АПУ може бути достроково звільнений з посади за рішенням АПУ прийнятим більшістю голосів від загальної кількості членів АПУ та в інших випадках, передбачених законодавством України. Порядок прийняття рішення про дострокове звільнення Голови АПУ з посади (відкликання) та підстави для його прийняття визначаються Регламентом АПУ.
7. Секретаріат АПУ
7.1. Ведення поточних справ та своєчасне інформаційне забезпечення роботи членів АПУ здійснює Секретаріат, який очолює завідувач.
7.2. Завідувач Секретаріату АПУ призначається і звільняється рішенням АПУ за поданням Голови АПУ. Порядок призначення і звільнення завідувача Секретаріату АПУ визначається Регламентом АПУ. Завідувач Секретаріату підпорядковується Голові АПУ.
7.3. Повноваження завідувача Секретаріату АПУ, його права та обов'язки визначаються Положенням про Секретаріат АПУ, яке затверджується АПУ.
7.4. Завідувач Секретаріату несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів АПУ і створення належних умов для виконання членами АПУ своїх обов'язків, визначених чинним законодавством України, цим Статутом, Регламентом АПУ та іншими локальними нормативними актами АПУ.
7.5. Завідувач Секретаріату АПУ має право без доручення діяти від імені АПУ в межах своїх обов'язків, визначених чинним законодавством України, цим Статутом, Регламентом АПУ, Положенням про Секретаріат АПУ та іншими локальними нормативними актами АПУ, у тому числі укладати господарські договори та інші угоди, необхідні для забезпечення діяльності АПУ, представляти АПУ в стосунках з юридичними та фізичними особами з питань забезпечення діяльності та рішень АПУ.
7.6. Діловодство, бухгалтерський облік та інші види робіт із забезпечення діяльності АПУ виконують окремі фізичні (наймані працівники) або юридичні особи на договірних умовах.
7.7. Тривалість та розпорядок робочого дня визначаються внутрішнім розпорядком, затвердженим Головою АПУ. Порядок надання відпусток, враховуючи додаткові, та інші умови праці визначаються трудовим законодавством України.
7.8. Штатний розпис, вимоги до професійного і кваліфікаційного складу працівників, форми, системи, порядок і розміри оплати праці, призначення додаткових пільг визначається АПУ і передбачається кошторисом надходжень і витрат АПУ, який затверджується в порядку, визначеному Регламентом АПУ.
7.9. АПУ здійснює контроль за діяльністю Секретаріату АПУ, а також виконання ним своїх функцій відповідно до Положення про Секретаріат АПУ згідно із Регламентом АПУ.
8. Регіональні відділення АПУ
8.1. Регіональні відділення АПУ створюються на території України рішенням АПУ і є підрозділами АПУ.
8.2. Порядок створення та діяльності регіональних відділень визначається Регламентом АПУ.
8.3. Порядок формування, фінансування та повноваження регіонального відділення АПУ визначається Положенням про регіональне відділення, яке затверджується АПУ.
8.4. АПУ здійснює контроль за діяльністю Регіональних відділень згідно із Регламентом АПУ.
9. Фінансово-матеріальне забезпечення АПУ
9.1. Джерелами фінансування діяльності АПУ можуть бути:
- плата за проведення сертифікації фізичних осіб на право зайняття аудиторською діяльністю та за продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України;
- плата за включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а також плата за продовження терміну дії Свідоцтва;
- добровільні внески, що надходять від професійних організацій аудиторів України;
- надходження у вигляді дивідендів та інших пасивних доходів від господарської діяльності юридичних осіб, створених за участю АПУ;
- інші джерела, не заборонені законодавством України.
9.2. Майно АПУ формується за рахунок власних коштів і становить її власність. АПУ може мати у своїй власності будівлі, споруди, устаткування, комп'ютерну та офісну техніку, транспортні засоби, грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті, цінні папери та інше майно.
9.3. Кошти і майно АПУ використовуються виключно для здійснення статутних завдань АПУ, на оплату праці працівників АПУ та залучених осіб і не підлягають розподілу між членами АПУ та аудиторами.
9.4. Законне та ефективне використання коштів і майна АПУ забезпечує Секретаріат.
9.5. Напрямки та обсяги використання майна і коштів АПУ визначаються кошторисами, затвердженими в установленому порядку. Завідувач Секретаріату АПУ до першого листопада кожного року надає членам АПУ проект кошторису на наступний рік у термін визначений АПУ та доповідає на засіданні АПУ про виконання кошторису за звітний період.
9.6. Перевірки використання коштів відповідно до кошторису АПУ, а також виконання Секретаріатом АПУ своїх функцій відповідно до Положення про Секретаріат АПУ здійснюються щорічно. У разі необхідності до такої перевірки, окрім членів АПУ, за рішенням АПУ можуть залучатися незалежні аудиторські фірми, окремі експерти.
9.7. Майно АПУ у разі її реорганізації чи ліквідації має бути передано в установленому законом порядку іншій неприбутковій організації відповідного виду.
10. Облік та звітність
10.1. Фінансово-господарська діяльність АПУ здійснюється відповідно до планів та кошторисів, які затверджуються АПУ.
10.3. АПУ здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також складає фінансову та статистичну звітність і подає її у встановленому порядку та обсязі уповноваженим державним органам.
10.2. Перевірки фінансово-господарської діяльності АПУ здійснюються державними органами відповідно до законодавства України.
11. Порядок внесення змін до Статуту АПУ
11.1. Внесення змін до Статуту є компетенцією АПУ. Порядок прийняття рішення про внесення змін до Статуту АПУ визначається Регламентом АПУ.
11.2. Рішення АПУ з питань змін у Статуті АПУ підлягають реєстрації у встановленому чинним законодавством України порядку.
12. Заключні положення
12.1. АПУ припиняє свою діяльність у випадках, визначених чинним законодавством.
12.2. Спори, що виникають між АПУ і українськими та іноземними юридичними особами, а також громадянами, вирішуються у відповідності із чинним законодавством у судовому порядку.
12.3. На період до погодження та затвердження цього Статуту, Регламенту АПУ, локальних нормативних актів АПУ і внутрішніх документів діють раніше затверджені Статут та інші документи в частині, що не суперечить Закону України "Про аудиторську діяльність".
Додаток 2
АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ
С Т А Т У Т від 04.06.92 Зареєстровано Міністерством м.Київ юстиції України 4 червня 1992 року vd920604 Свідоцтво N 251 Перереєстровано 24 березня 1993 року, зі змінами і доповненнями, погодженими Мін'юстом України 19 травня 1995 року та 26 травня 1998 року
Статут Спілки аудиторів України
( Зі змінами і доповненнями, внесеними 2 з'їздом САУ 29 червня 1993 року, зі змінами і доповненнями, внесеними 3 з'їздом САУ 22 жовтня 1994 року, зі змінами і доповненнями, внесеними позачерговим з'їздом САУ 4 березня 1998 року ) Прийнятий з'їздом аудиторів України 14 лютого 1992 року протокол N 1, зі змінами 1 доповненнями, внесеними 2 з'їздом САУ 29 червня 1993 року, зі змінами і доповненнями, внесеними 3 з'їздом САУ 22 жовтня 1994 року, зі змінами і доповненнями, внесеними позачерговим з'їздом САУ 4 березня 1998 року
( n0002230-98 )
1. Загальні положення
1.1. Спілка аудиторів України (надалі - Спілка) є Всеукраїнською професійною громадською організацією, яка об'єднує сертифікованих аудиторів України.
1.2. Спілка створена на підставі Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України "Про аудиторську діяльність"( 3125-12 ) та інших законодавчих актів України. Повноваження
Спілки визначаються Законами України "Про аудиторську діяльність","Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) та цим Статутом.
1.3. Діяльність Спілки поширюється на територію України.
1.4. У своїй діяльності Спілка не переслідує комерційних цілей і не ставить перед собою завдань щодо отримання прибутку з метою перерозподілу між своїми членами.
1.5. Спілка аудиторів України може відкривати місцеві осередки (територіальні відділення) при наявності в них не менше п'яти сертифікованих аудиторів, які є членами Спілки.
1.6. У Спілці забезпечується демократизм внутрішньоспілкових відносин. Спілка створена і діє на принципах самоврядування, виборності та підзвітності керівних органів, аудиторів, законності і гласності.
1.7. Спілка не несе відповідальності по зобов'язаннях своїх членів та територіальних відділень, як і члени Спілки та територіальні відділення не відповідають по зобов'язаннях Спілки.
1.8. Спілка є юридичною особою. Має самостійний баланс,печатку, штампи та символіку, зразки якої затверджуються РадоюСпілки і реєструються згідно з встановленим законодавством України
порядком, а також рахунки в установах банку (в тому числі валютний).
1.9. Місцезнаходження центральних керівних органів Спілки -місто Київ, вул. Підгірна1
2. Мета та завдання
2.1. Мета діяльності Спілки полягає в об'єднанні зусиль аудиторів для захисту своїх законних прав та інтересів та сприяння розвитку аудиторської діяльності в Україні.
2.2. Для досягнення поставленої мети Спілка у визначеному порядку вирішує такі завдання: - представляє законні інтереси своїх членів в органах державної влади та управління України;
- вносить пропозиції до органів влади і управління з питань
аудиторської діяльності;
- сприяє дотриманню законності і проведенню профілактики
правопорушень серед своїх членів;
- у разі необхідності бере участь у формуванні та виконанні
національних програм соціально-економічного розвитку;
- здійснює співробітництво з державними і громадськими об'єднаннями, підприємствами і установами, а також з приватними особами як на території України, так і за її межами з питань, що відносяться до статутних завдань Спілки;
- здійснює правовий і соціальний захист своїх членів;
- забезпечує членів Спілки необхідними видами інформаційних, консультативних та інших послуг;
- інформує громадськість про роботу Спілки.
2.3. Для виконання поставлених завдань Спілка в порядку, встановленому чинним законодавством:
- розробляє на основі узагальнення практики науково обґрунтовані методи та рекомендації з питань аудиторської діяльності;
- бере участь у навчальній та просвітницькій діяльності, сприяє підготовці кадрів, проведенню наукового та ділового
туризму, обміну досвідом, у тому числі за кордоном;
- може здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ та організацій зі статусом юридичної особи, засновувати підприємства;
- розвиває міжнародне співробітництво, бере участь у роботі міжнародних громадських (неурядових) організацій;
- створює цільові фонди для здійснення соціальних гарантій та фінансової підтримки діяльності, що відповідає цілям та завданням Спілки;
- бере участь у об'єднанні інтелектуальних та матеріальних ресурсів, у формуванні системи інформаційного забезпечення аудиторської діяльності;
- створює спільні ради з аудиторськими організаціями інших країн, представляє в них законні інтереси своїх членів, може вступати в міжнародні громадські (неурядові) організації аудиторів;
- організовує видавництво газет, журналів, учбової, методичної та довідкової літератури, книг з питань аудиторської діяльності.
2.4. У порядку, встановленому Законом України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 ) та цим Статутом, Спілка має право:
- делегувати своїх представників до Аудиторської палати України та достроково їх відкликати;
- порушувати клопотання про припинення повноважень членів Аудиторської палати, які делеговані Міністерством фінансів України, Головною державною податковою інспекцією України, Національним банком України, Міністерством статистики України та Міністерством юстиції України;
- вносити на розгляд Аудиторської палати проекти норм і стандартів аудиту.
3. Члени Спілки аудиторів України, їх права та обов'язки
3.1. Спілка аудиторів України має фіксоване членство в особі окремих аудиторів або їх колективів.
3.2. Індивідуальними членами Спілки можуть бути громадяни України, які мають сертифікат аудитора, визнають Статут Спілки, відповідно з ним виконують взяті на себе зобов'язання та сплачують членські внески. Колективними членами Спілки можуть бути трудові колективи аудиторських фірм.
3.3. Прийом в індивідуальні члени Спілки здійснюється територіальним відділенням Спілки на підставі письмової заяви аудитора. Прийом у колективні члени Спілки здійснюється Радою Спілки на підставі рішення трудового колективу аудиторської фірми.
Заява вступника розглядається в місячний термін з дня її подання.
3.4. Члени Спілки мають право:
- добровільно вступати до Спілки та виходити з неї за письмовою заявою;
- обирати та бути обраними до керівних органів Спілки;
- брати участь в обговоренні всіх питань діяльності Спілки;
- вносити пропозиції щодо організації виконання Спілкою своїх завдань;
- звертатись за допомогою до Спілки для захисту своїх законних інтересів;
- користуватися інтелектуальним надбанням, матеріально-технічною, інформаційною та організаційною базою Спілки, відповідно до обсягу свого вкладу в її створення.
3.5. Члени Спілки зобов'язані:
- брати активну участь у реалізації завдань Спілки, своєчасно та якісно виконувати прийняті рішення;
- інформувати Спілку про свою діяльність. Надавати пропозиції щодо вирішення існуючих проблем правовими та організаційними заходами;
- дотримуватися вимог Статуту Спілки, брати активну участь в її діяльності, виконувати доручення і рішення керівних органів;
- членам Спілки забороняється бути членами інших організацій, які ставлять перед собою завдання, альтернативні САУ;
- своєчасно сплачувати членські внески.
3.6. За активну участь у роботі Спілки та вагомий внесок у розвиток аудиту в Україні членам Спілки можуть присвоюватись почесні звання Спілки аудиторів України, вони можуть заохочуватись іншими засобами Спілки, а також представлятись до державних нагород і почесних звань.
3.7. За порушення цього Статуту до члена Спілки можуть бути застосовані такі заходи впливу, як попередження та виключення зі Спілки.
3.8. Членство у Спілці припиняється у випадках:
- виходу зі Спілки за письмовою заявою;
- виключення зі Спілки.
3.9. Підставами для виключення можуть бути:
- невиконання вимог Статуту;
- вчинення дій, що дискредитують діяльність аудитора;
- непродовження строку дії сертифіката аудитора, або після зупинення його дії.
Виключення з членів Спілки здійснюється територіальним відділенням Спілки.
Член Спілки має право протягом трьох місяців оскаржити рішення про його виключення в Раді Спілки, яка приймає з цього питання остаточне рішення.
Подання скарги зупиняє виконання рішення територіального відділення.
4. Структура Спілки аудиторів України та її керівних органів
4.1. Основою діяльності Спілки є добровільність і рівноправність її членів, самоврядування, законність і гласність. Спілка будується за професійними та територіальними принципами.
4.2. Основу Спілки складають територіальні відділення, місцеві осередки, які здійснюють свою роботу на підставі своїх положень, що не суперечать Статуту Спілки, приймаються їх керівними органами та затверджуються Радою Спілки. Територіальні відділення обирають свої керівні органи на власних зборах. Чисельність керівного органу, форму його обрання, строк повноважень, а також форми роботи визначаються зборами територіального відділення, а також Положенням про відділення. Територіальні відділення можуть набувати статусу юридичної особи в разі їх реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади.
4.3. Вищим керівним органом Спілки є з'їзд делегатів Спілки, який скликається один раз на рік. Час та місце проведення, норми представництва і порядок обрання делегатів встановлюється Радою Спілки за місяць перед з'їздом. Позачерговий з'їзд скликається за ініціативою Ради Спілки або вимогою не менше третини територіальних відділень.
4.4. З'їзд вважається правомірним у разі присутності двох третин обраних делегатів. Рішення з'їзду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше ніж половина присутніх делегатів.
4.5. З'їзд Спілки:
- розглядає та затверджує Статут Спілки, вносить зміни та доповнення до нього;
- обирає Президента Спілки, Раду Спілки, Ревізійну комісію та Комісію з питань аудиторської етики терміном на чотири роки;
- визначає головні напрямки діяльності Спілки;
- розглядає апеляції на рішення Ради Спілки;
- заслуховує і затверджує звіти Президента Спілки, Ревізійної комісії та Комісії з питань аудиторської етики;
- за поданням Ради Спілки припиняє діяльність територіальних відділень (місцевих осередків) Спілки;
- вирішує питання щодо реорганізації або ліквідації Спілки;
- реалізує право власності на майно та кошти Спілки, делегуючи право розпорядження в період між з'їздами Ради Спілки.
4.6. В період між з'їздами керівним органом Спілки є Рада Спілки, яка обирається на три роки. Кількісний склад Ради Спілки визначається з'їздом. На засідання Ради Спілки запрошуються голови регіональних відділень (місцевих осередків) Спілки з правом дорадчого голосу.
Рада Спілки:
- керує діяльністю Спілки в період між з'їздами;
- скликає з'їзд Спілки, попередньо розглядає питання, які виносяться на з'ізд;
- здійснює господарське управління майном та коштами Спілки;
- утворює постійні комісії, секції та групи для виконання завдань, що стоять перед Спілкою;
- приймає рішення про утворення територіальних відділень (місцевих осередків) Спілки та координує їх діяльність;
- робить подання на з'їзд про припинення діяльності територіальних відділень;
- затверджує Положення про територіальні відділення, Ревізійну комісію та Комісію з питань аудиторської етики;
- призначає виконавчого директора;
- за поданням виконавчого директора затверджує штат
Виконавчого комітету Спілки та затверджує Положення про нього;
- затверджує бюджет та кошторис витрат;
- затверджує зразки печатки, штампів, емблеми та іншу символіку;
- встановлює розміри вступних та членських внесків;
- розглядає скарги про виключення з членів Спілки;
- приймає рішення про присвоєння почесних звань Спілки аудиторів України;
- відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" (3125-12) приймає рішення з питань делегування та призупинення повноважень членів Аудиторської палати України з наступним затвердженням на з'їзді;
- приймає рішення про створення підприємств та організацій для забезпечення положень Статуту Спілки;
- приймає на свій розгляд інші питання, що випливають з цього Статуту, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції з'їзду.
4.7. Засідання Ради Спілки проводяться не частіше одного разу в два місяці і вважаються правомірними, якщо з'явилося не менше двох третин членів Ради Спілки. Рішення Ради Спілки приймаються простою більшістю голосів.
4.8. Вищою посадовою особою Спілки є Президент, який обирається з'їздом на три роки. Президент є одночасно головою Ради Спілки.
Президент Спілки:
- здійснює загальне керівництво Спілкою;
- представляє Спілку у взаємовідносинах з державними органами, громадськими всеукраїнськими та міжнародними (неурядовими) організаціями;
- скликає та організовує роботу Ради Спілки;
- забезпечує виконання рішень з'їзду Спілки;
- як перша особа має право підпису фінансових документів;
- розглядає всі інші питання, що стосуються діяльності Спілки.
4.9. Здійснення виконавчих функцій покладається на Виконавчий комітет Спілки, працівники якого працюють на контрактній основі.
Виконавчий комітет Спілки:
- забезпечує виконання рішень Ради Спілки;
- складає бюджет Спілки і подає його на затвердження Радою Спілки;
- забезпечує виконання фінансово-господарської діяльності Спілки.
Очолює Виконавчий комітет Спілки виконавчий директор, який працює на контрактній основі.
Виконавчий директор:
- здійснює фінансово-господарські функції по забезпеченню діяльності Спілки;
- укладає господарські договори;
- підписує господарські документи і представляє Спілку з питань, що відносяться до компетенції Виконавчого комітету;
- в межах штатного розпису призначає та звільняє персонал Виконавчого комітету Спілки.
4.10. Ревізійна комісія:
- проводить ревізію господарсько-фінансової діяльності Спілки;
- готує та подає результати перевірок на засідання Ради і з'їзду Спілки;
- здійснює контроль за дотриманням керівними органами Спілки вимог Статуту та інших нормативних документів Спілки.
4.11. Комісія з питань етики обирається з'їздом Спілки терміном на п'ять років у складі п'яти осіб і підзвітна тільки з'їзду. Комісія з питань етики діє на підставі Положення, яке затверджується Радою Спілки.
4.12. Спілка, створені нею установи та організації зобов'язані вести оперативний бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової адміністрації та вносити до бюджету платежі в порядку і розмірах,передбачених законодавством.
5. Кошти Спілки аудиторів України
5.1. Кошти Спілки формуються з:
- вступних та членських внесків Спілки;
- добровільних внесків та відрахувань трудових колективів,підприємств, організацій та громадян;
- прибутків від видавничої, господарської та іншої комерційної діяльності, створених госпрозрахункових установ і організацій, заснованих підприємств.
5.2. Кошти Спілки не можуть перерозподілятись між членами Спілки і використовуються у відповідності з чинним законодавством на проведення заходів, передбачених Статутом,організаційно-господарські потреби та утримання штатного апарату.
5.3. Спілка може мати у власності приміщення, споруди,інвентар, обладнання, транспортні засоби, цінні папери, кошти (також в іноземній валюті) та інше майно, необхідне для діяльності Спілки, реалізації її цілей та завдань.
5.4. Кошти та інше майно Спілки, в тому числі в разі її ліквідації, не можуть перерозподілятися між її членами і використовуються для виконання статутних завдань або благодійних цілей, а у випадках, передбачених законодавством, актами та рішенням суду спрямовуються в доход держави.
6. Припинення діяльності Спілки аудиторів України
6.1. Припинення діяльності Спілки може проводитися шляхом реорганізації або ліквідації у відповідності з чинним законодавством.
6.2. Реорганізація Спілки здійснюється за рішенням з'їзду Спілки. Ліквідація Спілки здійснюється за рішенням з'їзду або за рішенням суду.
6.3. Для вирішення питань, пов'язаних з ліквідацією Спілки,створюється ліквідаційна комісія, яка контролює отримання коштів від дебіторів для торгів та розпродаж майна Спілки.
6.4. Після припинення діяльності Спілки одержане у безкоштовне користування або в оренду майно повертається власникам.
Додаток 3
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів
України
від 11 серпня 1994 р. N 69
ІНСТРУКЦІЯ
по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків
1. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ), для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство) незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 115 ( z0339-00 ) від 26.05.2000 )
2. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.
3. Проведення інвентаризації є обов'язковим:
а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;
б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;
в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);
г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);
д) за приписом судово-слідчих органів;
е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);
є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;
ж) у разі ліквідації підприємства.
4. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).
5. У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.
6. У разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії.
7. Основними завданнями інвентаризації є:
а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;
б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделів, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;
д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
8. У разі проведення раптових інвентаризацій всі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках - завчасно. Вони повинні бути згруповані, розсортировані та розкладені за назвами, сортами, розмірами, у порядку, зручному для підрахунку.
9. Інвентаризація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння проводиться відповідно до Інструкції Міністерства фінансів України про порядок одержання, витрачання, обліку, зберігання та транспортування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підприємствах, в об'єднаннях, установах і організаціях,
затвердженої 29 грудня 1992 року.
10. Проведення інвентаризації у випадках, передбачених підпунктом "а" пункту 3 цієї Інструкції, та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. N 158 ( 158-93-п ).
11. Проведення інвентаризації в інших випадках та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється в порядку, наведеному в пункті 10 цієї Інструкції, з урахуванням таких особливостей.
11.1. Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.
11.2. На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.
11.3. Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
проводять профілактичну роботу по забезпеченню збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій в міжінвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;
перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обгрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;
при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;
розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб, винних у нестачах, втратах і лишках та про вжиті до них заходи.
11.4 Робочі інвентаризаційні комісії:
здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;
оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списанню нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих
заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
11.5. Якщо матеріально відповідальні особи виявляють після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження проводить виправлення помилок.
11.6. Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитись постійно діючою інвентаризаційною комісією з участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу (комори, секції тощо), де проводилась інвентаризація. При цьому
перевіряються з опису найбільш цінні матеріальні цінності та ті, що користуються підвищеним попитом.
При виявленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.
Керівник підприємства повинен терміново по доповіді постійно діючої інвентаризаційної комісії розглянути питання про відповідальність першого складу робочої інвентаризаційної комісії, яка допустила порушення при проведенні інвентаризації цінностей.
Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом (додаток N 1). Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі (додаток N 2).
11.7. В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. При інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них. При виявленні придатних для використання об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, постійно діючою (робочою) інвентаризаційною комісією оформлюється пропозиція про визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості. ( Абзац перший підпункту 11.7 пункту 11 із змінами згідно з Наказом Мінфіну N 731 ( z1560-04 ) від 22.11.2004 )
При перевірці фактичної наявності цінних паперів установлюються правильність їх оформлення, реальність вартості відображених у балансі підприємства цінних паперів, повнота і своєчасність відображення в бухгалтерському обліку доходів з
фінансових інвестицій.
Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості, термінів їх погашення.
Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних організацій.
(Підпункт 11.7 пункту 11 в редакції Наказу Мінфіну N 115 ( z0339-00 ) від 26.05.2000)
11.8. При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:
а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбується і комісія переходить у наступне приміщення;
б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);
в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;
г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записані ці цінності;
д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка, та вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;
е) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.
11.9. При інвентаризації незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту:
а) в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт;
б) сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах;
в) кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві, визначається технічними розрахунками у порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції;
г) інвентаризаційна комісія повинна перевірити чи не значиться у складі незавершеного капітального будівництва устаткування, що передане до монтажу, а фактично не розпочате монтажем, а також стан об'єктів, що законсервовані, і будівництво яких тимчасово припинено, виявити причини і підстави для їх консервації;
д) на збудовані об'єкти, що фактично введені в дію повністю або частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними документами, а також на завершені, але з якихось причин не введені в дію об'єкти в окремих інвентаризаційних актах вказуються причини затримки оформлення здачі в експлуатацію вказаних об'єктів.
11.10 Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів полягає в перевірці обгрунтованості залишку вказаних сумм на дату інвентаризації, відповідності затвердженому розпорядчим документом керівника підприємства переліку створюваних резервів, для чого:
а) залишок резерву на оплату відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.
Середньоденна оплата праці визначається відповідно до законодавства. { Абзац другий підпункту "а" підпункту 11.10 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 115 ( z0339-00 ) від 26.05.2000; в редакції Наказу Міністерства фінансів N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }
Кількість днів невикористаної відпустки всіма працівниками підприємства, на яку створюється резерв, не може бути обчислена більш як за два роки із зменшенням на кількість авансованої відпустки в тих випадках, коли чергова відпустка частково надана в рахунок майбутнього (невідпрацьованого) періоду;
б) при інвентаризації резерву на виплату передбаченої законодавством винагороди за вислугу років уточнюється розмір резерву, який не повинен перевищувати суми нарахованої винагороди, і підлягає віднесенню на витрати виробництва і обігу;
в) до суми резервів на оплату відпусток і винагороди за вислугу років додаються відрахування за встановленими нормативами на державне соціальне страхування з цих сум;
г) інвентаризація страхового резерву небанківської фінансової установи, що створюється для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, полягає в обгрунтуванні відповідності залишку вказаного резерву граничному розміру такого резерву на дату інвентаризації, який обчислюється за Методикою визнання кредитів (інших видів заборгованості) нестандартними при створенні небанківськими фінансовими установами страхового резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за такими кредитами (іншими видами заборгованості), затвердженою постановою
Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997р N 1182 ( 1182-97-п ); ( Підпункт "г" пункту 11.10 в редакції Наказу Мінфіну N 268 ( z0601-97 ) від 05.12.97 )
д) залишку резерву на виробничі затрати для підготовчих робіт на підприємствах промисловості з сезонним виробництвом на кінець року не повинно бути. При складанні річного звіту затрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням виробництва, які були включені до собівартості продукції у кошторисно-нормалізованому порядку, що визначається галузевими інструкціями з планування, обліку і калькулювання собівартості, повинні бути приведені у відповідність з фактичними витратами на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничими і загальногосподарськими витратами;
е) інвентаризаційна комісія за документами встановлює і включає до опису суму, що підлягає відображенню на рахунку обліку витрат майбутніх періодів і резерву сумнівних боргів.
( Підпункт "е" підпункту 11.10 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 115 ( z0339-00 ) від 26.05.2000 )
( Абзац другий підпункту "е" пункту 11.10 виключено на підставі Наказу Мінфіну N 268 ( z0601-97 ) від 05.12.97 )
є) перевірка правильності визначення залишку інших видів резервів на кінець року проводиться відповідно до галузевих вказівок, погоджених з Міністерством фінансів України.
11.11. При інвентаризації розрахунків:
а) всім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки про їх заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісій для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані протягом десяти днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення;
б) на суми заборгованості постачальників з невідфактурованих поставок після їх перевірки бухгалтерія повинна зажадати від постачальників розрахунково-платіжні документи. Постачальники зобов'язані подати покупцям такі документи або повідомити причини щодо їх неподання чи про відсутність такої заборгованості;
в) на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися виключно погоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишились не з'ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними.
Зацікавлена сторона зобов'язана передати матеріали про розбіжності на вирішення відповідних органів;
г) суми за розрахунками з установами банків, фінансовими і податковими органами повинні бути погоджені з ними. Залишення в обліку неурегульованих сум за цими розрахунками не допускається;
д) до акта інвентаризації розрахунків додається довідка про дебіторську і кредиторську заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, із зазначенням осіб, винних у минуванні терміну позовної давності дебіторської заборгованості, а також назви і адреси дебіторів або кредиторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості.
11.12. При регулюванні інвентаризаційних різниць:
а) взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.
Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковки тари);
б) у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.
Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб. { Абзац другий підпункту "б" підпункту 11.12 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }
Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів; { Абзац третій підпункту "б" підпункту 11.12 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }
в) протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства;
г) затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.
12. У примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій за формою, що наведена у додатку N 3. ( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 115 ( z0339-00 ) від 26.05.2000 )
13. Міністерства і відомства України можуть, враховуючи галузеві особливості, розробляти вказівки по застосуванню цієї Інструкції.
Додаток 4
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 січня 1996 р. N 116
ПОРЯДОК
визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,
знищення (псування) матеріальних цінностей
1. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.
2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Р = [(Б - А) х І + ПДВ + А ] х 2 + В + В ,
3 в інф зб п р
де Р - розмір збитків (у гривнях);
3
Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);
А - амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях);
І - загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку
інф
експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом
індексів інфляції;
ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);
А - розмір акцизного збору (у гривнях);
зб
В
п - фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);
В - фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку
р
матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).
Показники В та В застосовуються для визначення розміру
п р
збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.
{ Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1393 ( 1393-2009-п ) від
16.12.2009 }
3. Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
4. Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на добавлену вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на добавлену вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
5. У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.
6. Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.
7. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:
5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;
50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.
{ Порядок доповнено пунктом 7 згідно з Постановою КМ N 1009 ( 1009-96-п ) від 27.08.96 }
8. Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється:
із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері;
у п'ятитисячократному розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої захисної стрічки.{ Порядок доповнено пунктом 8 згідно з Постановою КМ N 1402
( 1402-97-п ) від 15.12.97 }
9. У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
{ Порядок доповнено пунктом згідно з Постановою КМ N 34 ( 34-97-п ) від 20.01.97 }
10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та. вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.
{ Порядок доповнено пунктом згідно з Постановою КМ N 34 ( 34-97-п ) від 20.01.97; в редакції Постанови КМ N 1393 ( 1393-2009-п ) від 16.12.2009 }
Додаток 5
Зразок листа-пропозиції на проведення аудиту
___________________________________________________________
______________________________________________________
(назва, реквізити клієнта , поштова адреса, телефони клієнта)
| ___№______ | Директору _____________________ (назва аудиторської фірми) |
| На № ____від «__»_______2010р. | (ПІБ) _____________________________________ (адреса) |
ПРО ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ЗА 20___ РІК
Просимо провести аудит ріної звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності нашого підприємства за 20____ рік з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти, відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам та видачі відповідного висновку.
Ми гарантуємо аудитору доступ до будь-яких записів, документації та іншої інформації, необхідної для проведення аудиту.
Відповідальність за початкові залишки станом на 1.01.20 р. беремо на себе.
Питання щодо терміну проведення аудиторської перевірки та її оплати буде обумовлено в договорі при позитивному рішенні питання щодо співпраці.
Додатково повідомляємо, що за попередні роки аудит проводила фірма______________________
Директор ______________ _____________________
Підпис прізвище, імя та по батькові
Додаток 6
Анкета нового клієнта
Аудиторська фірма________________________________
| Повна назва підприємства | |
| Ідентифікаційний код підприємства | |
| Юридична адреса | |
| Банківські реквізити | |
| Телефон | |
| Електрона адреса | |
| Керівник | |
| Головний бухгалтер | |
| Дата реєстрації | |
| Орган реєстрації | |
| Форма власності | |
| Організаційно-правова форма власності | |
| Дата початку функціонування | |
| Чисельність, чол. | |
| Види діяльності (із зазначенням коду зовнішньоекономічної діяльності) | |
| Система оподаткування (перелічуються податки, що сплачуються) | |
| Органи державної податкової служби, в якому підприємство зареєстроване як платник податків, характер відносин з податковими органами | |
| Дата останньої перевірки органами Державної податкової служби та перевірений період | |
| Вид діяльності із зазначенням відповідних кодів | |
| Частка іноземних інвесторів у статутному капіталі | |
| Виручка від всіх видів реалізації за звітний рік | |
| Частка експортних операцій в загальному обсязі виручки | |
| Наявність структурних підрозділів, філіалів тощо із зазначенням їх фактичних адрес | |
| Підрозділі, які здійснюють ведення бухгалтерського обліку (кількість, найменування, чисельність працівників) | |
| Форма бухгалтерського обліку, ступінь його автоматизації, реєстри обліку | |
| Наявність підрозділів, (служб) внутрішнього контролю, його структура, чисельність працівників | |
| Наявність фінансових вкладень, їх структура (депозитні вклади, цінні папери, внески в статутні фонди інших підприємств) | |
| Наявність одержаних кредитів із зазначенням виду (довгострокові, короткострокові) та валюти одержання | |
| Причини до звертання в АФ (у випадку ініціативного аудиту) | |
| Причини зміни попереднього аудитора, якщо такий факт має місце | |
| Відомості про зміну керівництва за досліджуваний період | |
| Перспективи скорочення діяльності чи банкрутства |
Додаток 7
Договір на проведення аудиту фінансової звітності
Місто Дата
Суб`єкт аудиторської діяльності в Україні, незалежна аудиторська фірма _______________ (свідоцтво про внесення до Реєстру аудиторських фірм та практикуючих аудиторів Аудиторської палати України______ від______) надалі по тексту - Виконавець, в особі ___________, діючого на підставі __________ та суб`єкт підприємницької діяльності в Україні _________________в особі __________ діючого на підставі __________ , надалі Замовник з другої сторони, відповідно до чинного законодавства України уклали цей договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1 Замовник доручає а Виконавець бере на себе зобов`язання здійснити аудиторську перевірку фінансової звітності Замовника у відповідності до вимог чинного законодавства України.
1.2 Аудиторська перевірка охоплює діяльність Замовника, результати якої відображені у його звітності, за період з ________по_________.
1.3 Початок робіт _______ закінчення _________.
1.4 Мета аудиту - висловлення незалежної професійної думки у формі аудиторського висновку стосовно відповідності фінансової звітності Замовника вимогам чинного законодавства, прийнятій обліковій політиці, адекватності відображення результатів господарювання за відповідний період.
1.5 Маштаб аудиту - перевірка буде здійснюватися шляхом застосування процедур отримання достатніх аудиторських свідчень за національними (та міжнародними стандартами аудиту) в повному обсязі, необхідному для формування аудиторського висновку (незалежної професійної думки).
Надана Замовником інформація а також отримані в ході перевірки дані будуть тестуватися на наявність та одночасно на відсутність суттєвих (матеріальних) розбіжностей між показниками звітності та данними бухгалтерського обліку Замовника.
2. Зобов`язання сторін
2.1.Виконавець в ході провірки та по її результатам зобов`язаний:
- дотримуватися вимог чинного законодавства України, Національних (або Міжнародних нормативів аудиту, Кодексу професійної етики аудитора України;
- уникати прилюдної оцінки дій посадових осіб Замовника або його персоналу, власників (учасників) та не використовувати ім`я Замовника і закриті за його рішенням данні в засобах массової інформації;
- зберігати комерційну таємницю відносно отриманої в ході перевірки інформації;
- не вступати в комерційні відносини з клієнтами Замовника;
- дотримуватися доброзичливості і нейтральності до персоналу Замовника та до його діяльності в цілому;
- повідомляти керівництво Замовника про суттєві невідповідності (відхилення) безпосередньо після їх виявлення та ідентифікації в ході перевірки;
- не отримувати від Замовника його продукцію, роботи або послуги до та в ході аудиторської перевірки.
2.2 Замовник в ході перевірки та по її результатам зобов`язаний:
- забезпечити Виконавцю доступ до будь-якої інформації, потрібної останньому для виконання робіт за цим договором;
- сприяти отриманню в разі потреби інформації в будь-яких третіх осіб;
- своєчасно та у будь-якому обсязі надавати Виконавцю усі необхідні йому для перевірки данні, регістри обліку, звітність, адміністративні та інші документи;
- не втручатися в методику перевірки, організацію роботи персоналу Виконавця та відмовитисья від тиску на Виконавця з метою зміни його професійної думки;
- своєчасно прийняти та сплатити роботу Виконавця по цьому договору у відповідності з його умовами.
3. Порядок здачі і прийому результатів робіт
3.1 Результатом робіт по цьому Договору сторони визначають незалежне професійне судження Виконавця про відповідності звітності Замовника вимогам облікової політики, та вимогам чинного законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
3.2 Результат робіт за цим Договором приймається Замовником у формі аудиторського висновку незалежно від його виду (позитивне, умовно-позитивне, негативне, відмова від видачі заключення) у друкованому вигляді складеному у відповідності до вимог Національних нормативів аудиту ( або інших вимог спеціальних органів, наприклад ДКЦПФРУ, НБУ тощо).
3.3 В ході робіт та по їх завершенню Виконавець знайомить Замовника з попередніми результатами перевірки (попередні висновки). Попередні висновки є неофіційними. Вони можуть обговорюватися Замовником та Виконавцем за залученням третіх осіб. По закінченню терміну дії договору (або раніше) Виконавець у 3-х денний термін надає Замовнику офіційний текст аудиторського заключення (висновку) скріплений печаткою Виконавця. Заключення (висновок) передається у друкованому виді в одному екземплярі. Другий екземпляр зберігається у Виконавця на протязі 3 років.
3.4 Аудиторська гарантія. Під аудиторською гарантією сторони розуміють надійність суджень (незалежної професйної думки) Виконавця з предмету цього договору для Замовника та третіх осіб. Абсолютна аудиторська гарантія згідно Національних нормативів аудиту не надається.
3.5 В разі незгоди Замовника з видом висновку або його окремим положеннями, суперечки з цього приводу вирішуються в судовому порядку. При цьому Замовник зобов`язаний повідомити письмово Виконавця про незгоду з висновком.
4.Вартість робіт та порядок розрахунків
4.1 За виконання робіт за цим договором Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі ________ гривень з ПДВ, ПДВ грн.
4.2 Оплата здійснюється виключно у національній валюті України та в безготівковій формі.
4.3 Замовник авансує виконавця у розмірі % вартості робіт за цим договором на протязі 3-х днів з дати підписання договору.
4.4 Оплата роботи Виконавця Здіснюється Замовником незалежно від характера аудиторського висновку ( позитивний, умовно-позитивний, негативний. Відмова від висновку) у відповідності до умов п. 2.1-2.2 цього договору.
5. Права сторін
5.1 Кожна з сторін цього договору має право припинити його дію. Для цього одна з сторін повинна письмово сповістити іншу про наміри припинити роботи за цим договором з обгрунтованим поясненням свого рішення. При цьому таке повідомлення сторона - ініциатор припинення дії договору зобов`язана здійснити повідомлення другої сторони не пізніше ніж в 3 дні після початку робіт. Якщо цей термін буде порушено, то сторона - ініциатор припинення дії договору виплачує іншій стороні договору компенсацію у розмірі % від загальної варості робіт за п. 2.1 цього договору.
5.2.1 За письмовою згодою сторони можуть припинити дію цього договору без взаємних фінансових (матеріальних) компенсацій.
6. Відповідальність сторін
6.1 Відповідальність Виконавця регламентується статтями 22-26, а відповідальність Замовника статтями 28-30 Закону України “Про аудиторську діяльність”, іншим чинним законодавством України.
6.2 Замовник та Виконавець несуть відповідальність за дотримання своїх зобов`язань (розділ 2) викладених в цьому договорі.
6.3 За неякісне виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору Виконавець та Замовник несуть матеріальну відповідальність згідно вимог чинного законодавства, а суперечки між ними вирішуються в судовому порядку.
7. Інші особливі умови
7.1 Замовник додатково несе відповідальність за достовірність наданої Виконавцю інформації, її повноту, точність та правильність оформлення (юридичну силу); за виявленні в ході перевірки відхилення від вимог чинного законодавства, облікової політики та методології обліку; за фінансові результати та за звітність по ним; за початкові залишки на рахунках бухгалтерського обліку та показники звітності які не перевірялися до цієї перевірки або перевірялися іншими аудиторами; за невиконання пропозицій аудиторів по усуненню виявлених невідповідностей (відхилень, помилок, тощо).
7.2 В зв`язку з сутністю перевірки та притаманних аудиту обмежень, існує імовірність і можливість того, що окремі, навіть суттєві відхилення (помилки, відмінності, тощо) можуть бути не виявлені в ході перевірки, за що у відповідності до Національних нормативів аудиту Виконавець відповідальності не несе.
8. Реквізити сторін
Додаток 8
ДОГОВІР№___
На інформаційно-довідкове обслуговування
Місце,дата
Суб’єкт аудиторської діяльності в Україні, незалежна аудиторська фірма _________________ (свідоцтво про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів №_____________________________ від _____________________), надалі по тексту – Виконавец, в особі _________________, діючого на підставі ____________ та суб’єкт підприємницької діяльності _________________________________в особі__________________, діючого на підставі ________________________, надалі Замовник з другої сторони, відповідно до чинного законодавства України уклали цей договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання з виконання __________________________________________________________________
(інформаційного, консультаційно-довідкового, одноразового, абонентного та інш.)
обслугуговування з ____________________________________________________
_____________________________________________________________________
(характер консультації, зміст довідки)
2. Обовязки Виконавця
2.1. Виконавець бере на себе зобов’язання забезпечувати Замовника такими видами інформаційного обслуговування:
2.1.1 Забезпечує у ________________________________________термін інформацією, яка цікавить Замовника _________________________________
(форма повідомлення)
_____________________________________________________________________
2.1.2Регулярно протягом терміну дії договору повідомляє Замовника про наявність інформації, що його цікавить, відповідно до п.1.1 цбого Договору.
2.1.3 Надає абонентові (одноразові) консультаційно-довідкові послуги з ______
_____________________________________________________________________
(характер консультації, зміст довідки)
3. Обовязки Замовника
3.1. Оплачувати роботу Виконавця у розмірі та у термін, передбачений розділом 4 цього договору.
3.2. Своєчасно забезпечувати Виконавця необхідними для виконання договору __________________________________________________________________
(матеріально-технічними засобами)
3.3 Надавати Виконавцеві відомості про використання одержаної інформації.
3.4. Не передавати без дозволу Виконавця доручену інформацію іншим користувачам.
4. Розмір і порядок оплати
4.1. Вартість наданої одноразової послуги , згідно з п.__договору, складає ___________грн, яка перераховується на поточний рахунок Виконавця не пізніше ______________________________________________________________
4.2.Варітсть абонементного обслуговування, передбаченого.п.__ договору складає ________грн і вноситься на поточний рахунок Виконавця одноразовим перерахуванням протягом ___________ з дня укладання договору, або _________ грн. щомісячно не пізніше _________ числа, що передує оплаті місяця.
Гроші, сплачені за абонементне обслуговування, не повертаються
4.3. У випадку укладення угоди з використанням наданої Виконавцем інформації Замовник сплачує Виконавцеві суму у розмірі ___________________ або ___% від суми договору.
5. Відповідальність сторін
5.1. У випадку невиконання умов договору Виконавець сплачує штраф у розмірі ___грн
5.2. За неповідомлення Виконавця про використання отриманої інформації Замовник сплачує штраф (неустойку) у розмірі ____грн , або __% від суми договору.
5.3. За передачу без дозволу Виконавця наданої інформації іншим користувачам Замовник сплачує штраф у розмірі __________________ грн.
6. Термін дії договору, підстави його припинення
6.1. Цей договір діє ____________________________________________________
(термін виконання послуг)
протягом_____________________________________________________________
(термін абонементного обслуговування)
6.2. Договір може бути розірваний достроково при невиконанні однією зі сторін умов договору з відшкодуванням завданних збитків.
6.3. Договір може бути змінено за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатково.
7. Додаткові умови
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
8.Юридичні адреса сторін
Додаток 9
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИКОНАННЯ РОБІТ
| Назва робіт | Термін виконання | Ціна |
| 1. Вивчення стану бухгалтерського обліку | ||
Додаток 10
ПРОТОКОЛ УЗГОДЖЕННЯ ДОГОВІРНОЇ ЦІНИ ПО ВИКОНАННЮ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ №_______
За договором №______ від «__»______20__р.
ЗАМОВНИК і ВИКОНАВЕЦЬ посвідчують, що сторонами досягнута угода про розміри договірної ціни за виконання аудиторських послуг по даному договору в сумі : ________________________________
Договірна ціна може бути збільшена або зменшена за взаємним узгодженням сторін шляхом підписання додаткового узгодження або на підставі п.4 даного договору. Даний протокол є основою для взаємних розрахунків між ВИКОНАВЦЕМ і ЗАМОВНИКОМ.
Керівник робіт Керівник робіт
ЗАМОВНИКА ВИКОНАВЦЯ
________________ _______________
Додаток 11
| Додаток | |||||||
| до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 | |||||||
| (Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, | |||||||
| із змінами, внесеними наказом від 25.11.2002 р. № 989) | |||||||
| Коди | |||||||
| Підприємство ____ТОВ «ЗОРЯ»_________________ | Дата (рік, місяць, число) |
|
| 01 | |||
| Територія ____________________________________ | за ЄДРПОУ | 31040569 | |||||
| Форма власності ______колективна_______________ | за КОАТУУ | 5323481801 | |||||
| Орган державного управління ____________________ | за КФВ | 20 | |||||
| Галузь _с/г (вирощування зернових)_______________ | за СПОДУ | 7774 | |||||
| Вид економічної діяльності ______________________ | за ЗКГНГ |
| |||||
| Одиниця виміру: тис. грн. | за КВЕД | 01110 | |||||
| Контрольна сума |
| ||||||
| Адреса __________________________________________________________________ | |||||||
| БАЛАНС | |||||||
| на _______________________ 20 __ р. | |||||||
| Форма № 1 | код за ДКУД | 1801001 | |||||
| Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||||
| I. Необоротні активи |
|
|
| ||||
| Нематеріальні активи: |
| ||||||
| залишкова вартість | 010 | 36,0 | 36,4 | ||||
| первісна вартість | 011 | 38,0 | 39,3 | ||||
| накопичена амортизація | 012 | (2,0 ) | (2,9) | ||||
| Незавершене будівництво | 020 | 31,0 | 1395,7 | ||||
| Основні засоби: |
| ||||||
| залишкова вартість | 030 | 1543,0 | 3329,7 | ||||
| первісна вартість | 031 | 1863,0 | 4053,0 | ||||
| знос | 032 | (320,0) | (723,3) | ||||
| Довгострокові фінансові інвестиції: |
| ||||||
| які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 040 |
|
| ||||
| інші фінансові інвестиції | 045 |
|
| ||||
| Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 |
|
| ||||
| Відстрочені податкові активи | 060 |
|
| ||||
| Гудвіл | 065 |
|
| ||||
| Інші необоротні активи | 070 |
|
| ||||
| Усього за розділом І | 080 | 1610,0 | 4761,8 | ||||
| II. Оборотні активи |
|
|
| ||||
| Запаси: |
| ||||||
| виробничі запаси | 100 | 560,0 | 1109,6 | ||||
| тварини на вирощуванні і відгодівлі | 110 |
|
| ||||
| незавершене виробництво | 120 | 1314,3 | 2674,8 | ||||
| готова продукція | 130 | 5705,0 | 7073,4 | ||||
| товари | 140 | 35,0 | 78,5 | ||||
| Векселі одержані | 150 |
|
| ||||
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
| ||||||
| чиста реалізаційна вартість | 160 | 586,0 | 1191,7 | ||||
| первісна вартість | 161 | 586,0 | 1191,7 | ||||
| резерв сумнівних боргів | 162 |
|
| ||||
| Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
| ||||||
| з бюджетом | 170 | 225,0 | 885,1 | ||||
| за виданими авансами | 180 | 34 |
| ||||
| з нарахованих доходів | 190 |
|
| ||||
| із внутрішніх розрахунків | 200 |
|
| ||||
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 141,0 | 590,3 | ||||
| Поточні фінансові інвестиції | 220 |
|
| ||||
| Грошові кошти та їх еквіваленти: |
| ||||||
| в національній валюті | 230 | 395,0 | 282,3 | ||||
| в іноземній валюті | 240 | 322,0 | |||||
| Інші оборотні активи | 250 | ||||||
| Усього за розділом II | 260 | 9317,3 | 13887,6 | ||||
| III. Витрати майбутніх періодів | 270 | 213,0 | 26,2 | ||||
| БАЛАНС | 280 | 11140,3 | 18675,6 | ||||
| Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||||
| I. Власний капітал |
| ||||||
| Статутний капітал | 300 | 11800,0 | 11800,0 | ||||
| Пайовий капітал | 310 | ||||||
| Додатковий вкладений капітал | 320 | ||||||
| Інший додатковий капітал | 330 | 583,3 | 551,9 | ||||
| Резервний капітал | 340 | 959,0 | |||||
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 959,0 | 2298,9 | ||||
| Неоплачений капітал | 360 | (9173,0) | (2691,4) | ||||
| Вилучений капітал | 370 | ( ) | ( ) | ||||
| Усього за розділом I | 380 | 4169,3 | 129181,4 | ||||
| II. Забезпечення наступних витрат і платежів |
| ||||||
| Забезпечення виплат персоналу | 400 | ||||||
| Інші забезпечення | 410 | ||||||
| Страхові резерви | 415 | ||||||
| Частка перестраховиків у страхових резервах | 416 | ( ) | ( ) | ||||
| Цільове фінансування | 420 | ||||||
| Усього за розділом II | 430 | ||||||
| III. Довгострокові зобов’язання |
| ||||||
| Довгострокові кредити банків | 440 | ||||||
| Довгострокові фінансові зобов’язання | 450 | ||||||
| Відстрочені податкові зобов’язання | 460 | ||||||
| Інші довгострокові зобов’язання | 470 | 1551,0 | 1550,8 | ||||
| Усього за розділом IІI | 480 | 1551,0 | 1550,8 | ||||
| IV. Поточні зобов’язання |
| ||||||
| Короткострокові кредити банків | 500 | 2122,5 | |||||
| Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями | 510 | ||||||
| Векселі видані | 520 | ||||||
| Кредиторська заборговааність за товари, роботи, послуги | 530 | 453,0 | 354,7 | ||||
| Поточні зобов’язання за розрахунками: |
| ||||||
| з одержаних авансів | 540 | 4813,0 | 1727,8 | ||||
| з бюджетом | 550 | 11,0 | |||||
| з позабюджетних платежів | 560 | ||||||
| зі страхування | 570 | 3,0 | 1,4 | ||||
| з оплати праці | 580 | 120,0 | |||||
| з учасниками | 590 | ||||||
| із внутрішніх розрахунків | 600 | 5,0 | |||||
| Інші поточні забов’язання | 610 | 15,0 | |||||
| Усього за розділом IV | 620 | 5420,0 | 4206,4 | ||||
| V. Доходи майбутніх періодів | 630 | ||||||
| БАЛАНС | 640 | 11140,3 | 18675,6 | ||||
| Керівник ________________________________ | |||||||
| Головний бухгалтер ___________________________ | |||||||
Додаток 12
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3
| Коди | |||||
| Дата (рік, місяць, число) | 01 | ||||
| Підприємство ___________________________________за ЄДРПОУ |
| ||||
| Територія _____________________________________за КОАТУУ |
| ||||
| Орган державного управління ______________________ за СПОДУ |
| ||||
| Галузь_________________________________________________________за ЗКГНГ |
| ||||
| Вид економічної діяльності _______________________________________ за КВЕД |
| ||||
| Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума |
 Мы поможем в написании ваших работ! | ||||