Характеристика Ямайської валютної системи
Контури нової валютної системи, яка функціонує і розвивається у світовій економіці донині, були визначені на нараді представників країн — членів МВФ, що відбулася в м. Кінгстоні на Ямайці у січні 1976р.
Кінгстонська угода започаткувала утворення Ямайської валютної системи. Ця система почала функціонувати після відповідних ратифікацій зазначеної угоди державами-учасницями у квітні 1978 p.
Визначальні принципи Ямайської валютної системи.
1. Проголошено повну демонетизацію золота у сфері валютних відносин: скасовано офіційний золотий паритет, офіційну ціну на золото і фіксацію масштабу цін (вмісту золота) національних грошових одиниць; знято будь-які обмеження його приватного використання. Міжнародний валютний фонд припинив публікувати дані про золотий вміст окремих валют. Унаслідок цих дій золото перетворилося на звичайний товар, ціна якого у паперових (кредитних) грошах визначається на ринку згідно з попитом і пропозицією. Відповідно у Нью-Йорку, Чикаго, Токіо та інших центрах світової торгівлі сформувалися міжнародні ринки золота.
2. Висунуто мету перетворити створену ще в 1969 p. міжнародну платіжну одиницю СПЗ на основний резервний актив та міжнародний засіб розрахунків і платежу. Йдеться про те, що система "золото — долар — національна валюта", на якій ґрунтувалася Бреттон-Вудська угода, трансформувалася у нову систему "СПЗ — національна валюта". У цій структурі СПЗ отримувала статус альтернативи не лише золота, а й долара як міжнародних грошей. Сьогодні СПЗ визначають на основі кошика валют країн, частка яких у сфері міжнародної торгівлі найвища. Починаючи з 1981 р. до складу так званого стандартного кошика входять п'ять валют: долар США — 42 %, німецька марка — 19, французький франк, єна і фунт стерлінгів — по 13 %. Реальна практика валютних відносин, що здійснювалися згідно з Кінгстонською угодою, не підтвердила можливості повного витіснення долара з позиції ключової міжнародної валюти.
|
|
|
3. Важливою ознакою механізму нової системи є запровадження "плаваючих" валютних курсів національних грошових одиниць. Така система має два протилежні аспекти. З одного боку, вона надає валютним відносинам гнучкості, забезпечує можливість ефективно реагувати на постійні зміни співвідношень у вартості національних валют, точніше відбиває внутрішній стан економіки окремих країн загалом і платіжного балансу зокрема. З іншого боку, коливання валютних курсів порушують стабільність торговельних зв'язків, породжують спекулятивні операції. У цьому зв'язку Кінгстонською угодою передбачено збереження елементів регулювання системи валютних співвідношень завдяки здійсненню відповідних операцій на валютному ринку.
|
|
|
Слід ураховувати також, що в режимі безпосередніх співвідношень ("плавання") функціонують валюти лише провідних країн — США, Японії, Німеччини, Канади, Великобританії, Франції. Більшість валют інших країн, зокрема економічно слаборозвинених, прив'язані до міжнародних розрахункових одиниць або окремих валют. Так, до американського долара прив'язано валюти близько 40 країн, французького франка — 13, до СПЗ — валюти 8 країн.
Європейська валютна система.
ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА (ЄВС)- форма організації відносин країн - членів ЄС у валютній сфері, що має на меті забезпечити стійке співвідношення курсів національних валют цих держав і тим самим сприяти стабілізації їх зовнішньоекономічних зв'язків в цілому. ЄВС базується на трьох основних елементах. Перший - зобов'язання країн - учасниць підтримувати коливання ринкового курсу своїх валют у межах вузького діапазону - від взаємного центрального курсу. Другий елемент ЄВС - спеціальна Європейська валютна одиниця (ЕКЮ), що базується на кошику національних валют. Третій елемент ЄВС - механізм надання кредитної та взаємної фінансової допомоги тим урядам, які відчувають фінансові труднощі при підтримці ринкового курсу своєї валюти в межах узгодженого діапазону відхилень. Цей механізм складається з двох частин: системи короткостроковій (до 75 днів) взаємодопомоги центральних банків на двосторонній основі і системи валютної підтримки на багатосторонній основі із спеціального фінансового фонду ЄЕС на умовах короткострокового кредитування (до трьох місяців з правом пролонгації кредиту ще на такий же термін) і середньострокового фінансування (від 2 до 5 років). ЄВС діє з 1979 р.
|
|
|
Що вступило в силу в березні 1979 р. угоду про економічне та валютне співробітництво між державами - членами Європейського економічного співтовариства було першим кроком до утворення Європейської валютної системи (ЄВС). Його основний і найважливішою особливістю є режим валютних курсів, призначений для стабілізації курсів валют держав-учасниць в певних межах.
Цілі створення Європейської валютної системи:
- Встановити підвищену валютну стабільність всередині співтовариства і створити зону європейської стабільності з власною валютою у противагу Ямайської валютної системи, що заснована на доларовому стандарті;
- Стати головним елементом стратегії росту в умовах стабільності;
- Спростити конвергенцію процесів економічного розвитку та надати новий імпульс європейського процесу;
- Забезпечувати стабілізуючий вплив на міжнародні економічні та валютні відносини;
- Обмежити “Загальний ринок” від експансії долара.
ЄВС офіційно почала функціонувати 13 березня 1979 У число її держав - учасниць ЄВС входили Бельгія, Данія, Франція, Федеративна Республіка Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 384; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!