Закріплення свердловин трубами.



Тема №10

«СПЕЦІАЛЬНІ РОБОТИ ПРИ БУРІННІ СВЕРДЛОВИН»

План:

1. Основні поняття про спеціальні роботи при бурінні свердловин на воду.

 

2. Закріплення свердловин трубами.

 

3.Тампонування міжтрубного і позатрубного простору свердловини.

 

 

Основні поняття про спеціальні роботи при бурінні свердловин на воду.

Спеціальні роботи виконуються як в процесі буріння свердловин, так і по їх завершенню.

 

До спеціальних робіт при спорудженні свердловин на воду слід віднести наступні:

закріплення свердловин трубами;

тампонуванняміжтрубного та позатрубного простору свердловини;

влаштування фільтрів (або облаштування водоприймальної частинибесфільтрових) свердловин;

розглинизацію свердловин споруджених обертовими промивними способами;

облаштування оголовка, камер та павільонів насосних станцій;

проведення відкачок води;

облаштування зон санітарної охорони підземного джерела та водозабірних споруд;

виконання комплексу робіт по передачі свердловин в експлуатацію.

Деякі з вищенаведених спеціальних робіт виконуються після завершення буріння свердловин (Наприклад,розглинизація водоносного горизонту, влаштування фільтру, облаштування оголовка та приміщень насосних станцій, зон санітарної охорони передача свердловин в експлуатацію та пробні відкачки), а цілий ряд спеціальних робіт починають виконувати вже під час буріння (Наприклад,закріплення стінок свердловини трубами, тампонування, будівельні відкачкитощо).

Перелік і обсяг спеціальних робіт при спорудженні свердловини визначається :

• обраним способом та технологією буріння,

обладнанням , яке для цього застосовується,

гідро-геологічними умовами буріння;

• обраною конструкцією свердловини.

 

Спеціальні роботи є відповідальним етапом у спорудженні свердловини, тому у проектній документації поряд з описом технології буріння наводять як окремий розділ перелік заходів для виконання спеціальних робіт.

 

Конструкця свердловини та рекомендації щодо її вибору.

Конструкцією свердловини називається схема її устрою, у якій указуються зміни діаметрів буріння по мірі заглиблення, діаметри й глибини спуску колон обсадних труб, а також місця й способи тампонування(термінологічний словник до теми № 10).

 

Вихідними даними для вибору конструкції свердловини служать:

Ä фізико-механічні властивості порід   геологічного розрізу,

Ä мета буріння свердловини;

Ä спосіб буріння свердловини,

Ä глибина буріння;

Ä кінцевий діаметр свердловини

Кінцевий діаметр гідрогеологічної свердловини визначається діаметром установленого в ній фільтру й габаритами водопідйомника, які у свою чергу залежать від розрахункової продуктивності свердловини(термінологічний словник до теми № 10).

 

Для свердловинмалоїпродуктивності (до 10 м3/год.) кінцевийдіаметрприймається100…150 мм, для свердловин середньоїпродуктивності (до 50 м3/год.) –200…250 мм, для високопродуктивнихсвердловин –250…400 мм.

 

Після вибору величини кінцевого діаметра намічаються інтервали, що вимагають закріплення стінок свердловини установкою колон обсадних труб, або одним з безтрубних способів, які ґрунтуються на фізико-хімічних процесах, що протікають при спеціальній обробці порід.

 

До безтрубнихспособівкріпленнявідносять:

· створеннягідростатичноготискупромивноїрідинина стінкисвердловини таутворення на них щільноїглинистоїкірки при промиваннісвердловиниглинистимрозчином;

· тампонуваннясвердловини з використаннямцементу, бітумуабосинтетичних смол;

· електрохімічнезакріплення.

Закріплення свердловин трубами.

 

Колони обсадних труб установлюються в свердловині концентричноі кожна з них виводиться на денну поверхню.


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 319; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!