Поняття трансформації фразеологічних одиниць, види трансформацій.
Nbsp; Лекція з дисципліни «Стилістичні функції тексту»
Тема: «Експресивно-емоційна роль фразеологічних зворотів у різних видах засобів масової комунікації»
Виконала:студентка 3 курсу
групи 3335
Стасюк Анастасія Олександрівна
Перевірила:
Кандидат філологічних наук, доцентПлеханова Тетяна Миколаївна
План
1. Особливості уживання прислів’їв, приказок, крилатих висловів, афоризмів, сентенцій, парадоксів, літературних цитат та ремінінсценцій у мас-медійних текстах.
2. Поняття трансформації фразеологічних одиниць, види трансформацій.
3. Контамінація фразеологізмів як стилістичний прийом.
4. Особливості використання ідіом у мові засобів масової комунікації.
5. Специфіка відтворення фразеологічних одиниць у перекладах з однієї мови на іншу.
Особливості уживання прислів’їв, приказок, крилатих висловів, афоризмів, сентенцій, парадоксів, літературних цитат та ремінінсценцій у мас-медійних текстах.
У стилістичному плані використовуються не тільки стійкі поєднання в їх різновидах (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення), а й інші фразеологічні засоби, до яких належать прислів'я, приказки, «крилаті слова», афоризми, сентенції, парадокси, літературні цитати та ремінісценції.
Образну силу прислів'їв відзначав ще Н.В. Гоголь: «в прислів'ях наших видна незвичайна повнота народного розуму, який умів зробити все своїм знаряддям: іронію, насмішку, наочність, влучність живописного зображення ...» М. Горький говорив, що «прислів'я і пісні завжди короткі, а розуму і почуття вкладено в них на цілі книги ».
|
|
|
У публіцистиціприслів'я і приказки залучаються для підсилення виразності, політичної загостреності думки. Суспільно-політична фразеологія поповнюється влучними виразами відомих політичних діячів.
Жартівливі прислів’я є одним із найпоширеніших комічних жанрів у сучасній газеті. Вони утворюються шляхом різкого зсуву в структурі й семантиці протоприслів’їв (прислів’я-основи). Наприклад:«Одна голова добре, а тіло – краще» (ТВ, від 19.09.2013) – Одна голова добре, а дві краще. Подібні висловлювання, незважаючи на створений комічний ефект, не позбавлені деякого узагальнювального, повчального змісту.
«Застав депутата Богу молитися…» (Відсікання в другій частині прислів’я − «так він і лоба розіб’є» − лише підсилює іронію в оцінці постанови Верховної Ради України); корисні поради: «Не родись красивою» («ВЖ») − відсікання другій частині прислів’я «Не родись красивою, а родись щасливою» призвело до зміни її значення, сенс нового афоризму − «краса веде до нещастя».
|
|
|
Аналогічні жартівливим прислів’ям за механізмом комічного є крилаті вирази предикативного типу, наприклад: «Людина створена для щастя, як птах для бульйону» (ВЖ+, від12.11.2013) – Людина створена для щастя, як птах для польоту.
Варто зауважити, що в газетах як автономні (незалежні від контексту) висловлювання, тобто як самостійний комічний мовний жанр, використовують також жартівливі трансформації різних стійких виразів предикативного типу, наприклад, назви кінофільмів, літературних творів: «Картина «Дівчина з Персії» (ТВ, від 12.12.2013) – Дівчина з персиками (назва картини В. Сєрова). Подібні жартівливі звороти не виражають судження, позбавлені узагальнювального змісту, а тому не можна розглядати їх як різновид жартівливого афоризму.
Жартівлива дефініція відповідно до логічної структури визначення як такого містить у своєму складі слово або словосполучення, що позначає означення понять, або словосполучення, що позначає поняття, або словосполучення, за допомогою якого здійснюється визначення (через вказівку на вид або видову відмінність). Можливо, найвіддаленішу позицію від центру поля афористики займають жартівливі газетні заголовки афористичного типу.
|
|
|
За своїми жанровими ознаками вони можуть збігатися з будь-яким із перерахованих видів комічного афоризму(найчастіше з жартівливою сентенцією, жартівливим прислів’ям чи жартівливою крилатою фразою), однак їх об’єднує особливе місце і специфічна функція в газетному тексті. Не будучи неодмінно повчальними за змістом, вони своєю «вписаністю» у конкретний текст нагадують афоризм (навчальний вислів, що має автора і співвіднесеність із конкретною ситуацією), зберігаючи при цьому відносну смислову самостійність, наприклад: «Чим менше знаємо ми закони, тим більше люблять «вони нас» (ТВ, від 16.08.2013) – заголовок публікації,спрямований протисудового свавілля, «Добре сміється той, хто сміється без наслідків» (С, від 15.06.2014).
Сентенції– афоризми, що мають повчальний зміст; життєві повчання: Увійти в роль легше, ніж вийти з неї (Олег Келлер). Населення - це народ, який нікуди не йде (Олег Келлер). За власні переконання страждають одиниці, за чужі-мільйони (Олег Келлер).
Парадокси– думки, що розбігаються з усталеними поглядами й спершу нібито суперечать здоровому глуздові: Партія, не спроможна зібратися на з'їзд для саморозпуску, – невмируща (Віктор Радіонов). Придатні до виховання породи тварин, проте людей можна лише дресирувати (Володимир Державин). Смертну кару скасовують для того, щоб люди могли спокійніше вбивати один одного (Володимир Голобородько). У боротьбі влади з мафією мафія - на боці влади (Воодимир Черняк).
|
|
|
Літературні (фольклорні та ін.) ремінісценції – відлуння в тексті якихось мотивів, образів іншого твору, натяки на них тощо: Рукописи не горять, не рецензуються й не повертаються (Невідомий автор. Натяк на вислів М.Булгакова з роману "Майстер і Маргарита" "Рукописи не горять"). Телебачення належить народові. Так йому й треба (Марія Арбатова. Натяк на вислів В.Леніна "Мистецтво належить народові").
Поняття трансформації фразеологічних одиниць, види трансформацій.
Дослідження різноманітних способів трансформації фразеологічних одиниць вже довгий час перебуває в центрі уваги мовознавців. Подібні стилістичні прийоми зумовлені насамперед екстралінгвістичними чинниками. Трансформовані фразеологічні одиниці демонструють невичерпні можливості мови і творчий потенціал її носіїв, вони є виразниками національної специфіки культури, мовної картини світу і зумовлені змінами суспільних орієнтирів, потребою в найменуванні нових явищ. Зацікавленість мовознавців проблемою трансформації фразеологізмів у художньому тексті і в публіцистиці зумовлена тим, що зміна структури і семантики мовної одиниці, однією з категоріальних властивостей якої є стійкість, завжди мотивована тими чи іншими авторськими інтенціями, виражає авторський задум, тобто поява структурно-семантичних перетворень фразеологічних одиниць зумовлена комунікативними і прагматичними факторами. Змінюючи структуру фразеологічних одиниць, автор намагається подолати абстрактність, зруйнувати стереотип їхнього сприйняття, поновити мікрообраз і представити фразеологічні одиниці в новому стилістичному світлі.
Зміни фразеологізмів дозволяють журналістам уникати штампів, оскільки в цих випадках «фразеологізм отримує, крім властивостей, що закладені в ньому самому (а інколи всупереч їм), нові експресивні властивості». Слід зазначити, що найчисленнішими фразеологічними одиницями, які утворилися внаслідок трансформацій, виявляються просторічні і жаргонні. Саме такі сталі вирази найчастіше з’являються в публіцистичних текстах і виконують функцію підсилення емотивної виразності. Зміна емотивного забарвлення, емотивної інтенсивності при максимальній економії мовних засобів можуть бути чинниками, які зумовлюють до певної міри появу фразеологічних трансформацій.
Усі види трансформації можна розбити на два розділи: трансформацію неаналітичну (семантичну, смислову) і аналітичну.
Семантична трансформація
При семантичній трансформації склад фразеологізму залишається незмінним: у нього чи вносяться нові відтінки смислу, або виникає гра слів у результаті сполучення прямих і переносних значень, і тоді досягається певний експресивний ефект: «А ви нагострили лижі?»– заголовок про підготовку до зимового спортивного сезону . Виділяють два типи створення фразеологічного образу шляхом семантичних перетворень.
Нерідко для вираження іронії з приводу того, що відбувається або досягнення комічного ефекту автор використовує фразеологізм (створює фразеологічний каламбур), підбираючи контекст таким чином, що компоненти фразеологізму сприймаються в буквальному значенні.
Наприклад: «Достоєвському втерли ніс» – читач, заінтригований можливістю творчого суперництва з великим письменником, дізнається, що всього-на-всього пройшов літературний суботник біля пам'ятника Достоєвському, де відомі письменники займалися прибиранням «визначних місць, овіянихлітературною славою».
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 612; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!