Характеристика і судово-медична діагностика СО.
Оксид вуглецю (вугільний ангідрид, двоокис вуглецю) - газ без кольору і запаху, відносно легше повітря, що утворюється при неповному згорянні органічних і вуглець містять речовин.
Смертельні отруєння ним є в основному результатом нещасних випадків: при пожежі, порушенні правил топки печей, перебування потерпілого в погано вентильованому гаражі, коли в ньому знаходиться автомобіль з працюючим двигуном, деяких інших ситуаціях. За частоті отруєння оксидом вуглецю поступаються лише отруєнь алкоголем і його сурогатами.
Карбоксигемоглобін - вкрай стійке з'єднання, нездатне виконувати функції переносника кисню тканинам, а тому обумовлює розвиток їх гострого кисневого голодування. Перші ознаки отруєння виникають, коли зміст карбоксигемоглобіну досягає 30%, якщо воно перевищує 60%, як правило, настає смерть потерпілого.
Спочатку з'являються головний біль, запаморочення, шум у вухах, потім нудота, блювання, прискорене серцебиття. Артеріальний тиск падає, виникає швидко прогресуюча м'язова слабкість і сонливість, що переходить у втрату свідомості і кому, що супроводжується судомами і приводить до смерті потерпілого. У рідкісних випадках отруєння протікає приховано: постраждалий тривалий час практично не відчуває нічого незвичайного, а потім відразу втрачає свідомість.
Якщо отруєння не закінчилося смертю потерпілого, протягом деякого часу в нього можуть спостерігатися розлад психіки, порушення серцевої діяльності, рухові і чутливі розлади.
Слід пам'ятати, що іноді початковий період отруєння може нагадувати алкогольне сп'яніння, зокрема в тих випадках, коли потерпілий збуджений, балакучий, погано орієнтований в навколишній обстановці, робить недоцільні вчинки з явною небезпекою для себе і оточуючих.
При дуже високій концентрації оксиду вуглецю в навколишньому середовищі (понад 1%) можливий розвиток блискавичної форми отруєння, що характеризується миттєвою втратою свідомості, судомами нетривалими і швидкої зупинкою дихання.
Специфічним ознакою отруєння оксидом вуглецю є рожевий колір шкірного покриву і яскраво-червоне забарвлення трупних плям, крові, м'яких тканин і внутрішніх органів.
|
|
|
Наявність карбоксигемоглобіну в крові встановлюють так званими попередніми пробами з їдкими лугами або формальдегідом (проби Гоппе-Зейлера, Лімбана) або спектроскопічно, а його процентне співвідношення - газохроматографічний дослідженням. У разі блискавичної форми отруєння карбоксигемоглобін можна виявити лише в крові з порожнини лівого шлуночка серця або грудної частини аорти.
Внаслідок своєї значної стійкості карбоксигемоглобін виявляється в трупі, в тому числі і через тривалий час після смерті. Його можна виявити також в висушеної крові та її плямах. При цьому негативний результат дослідження не виключає отруєння оксидом вуглецю, зокрема при блискавичній формі отруєння або швидкому видаленні постраждалого із зони з підвищеним вмістом оксиду вуглецю. Він може бути обумовлений також проведенням лікувальних заходів або впливом на труп високої температури (карбоксигемоглобін термолабилен).
При впливі оксиду вуглецю на осіб, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, відбувається підсумовування токсичної дії на організм оксиду вуглецю і етилового спирту.
|
|
|
Судово-медична класифікація харчових отруєнь. Бактеріальні та небактеріальні отруєння (отруйними рослинами, грибами, ягодами, насінням, корінням).
Деякі харчові продукти можуть спричинити отруєння зі чначним розладом здоров'я, а іноді і смертельним наслідком. Розрізняють харчові отрути бактеріального і не-ґшктеріального походження. Харчові отрути бактеріального походження — це мікроорганізми та їх токсини. Вони спричиняють харчові токси-коінфекції, збудниками їх найчастіше є сальмонели — мікроби паратифозної групи. Особливе місце серед цих чпрчових отруєнь бактеріального походження посідає ботулізм — тяжка хвороба, пов'язана з потраплянням у харчові продукти (ковбаси, м'ясні страви, риба, різні консерви) анаеробних мікроорганізмів, що виробляють ботулінічний токсин — один із найсильніших токсинів у природі. Бацили ботулізму — анаероби розмножуються і виробляють токсин без доступу кисню. Внаслідок цього зараження ботулізмом найчастіше спричиняється запакованими продуктами. Бацили розмножуються окремими колоніями і містяться лише в окремих частинах продуктів. Тому при споживанні одного продукту кількомалюдьми можуть захворіти не всі, а лише окремі особи. Судово-токсикологічне дослідження не дозволяє виявити ботулічний токсин. Потрібно проводити біологічне (шляхом зараження на тваринах) і санітарно-гігієнічне дослідження трупного матеріалу та залишків їжі, де може бути виявлений збудник ботулізму. Крім цього, слід вивчити обставини справи і клінічну картину отруєння.
|
|
|
В разі підозри на харчові отруєння або інтоксикації потрібна участь у судово-медичній експертизі державного санітарно-харчового інспектора. Харчові отрути небактеріального походження — це неякісні продукти рослинного або тваринного походженьця, а також продукти, які містять випадкові отруйні домішки.
|
|
|
Серед отрут рослинного походження особливе місце посідають отруйні гриби. Найчастіше трапляються отруєння сморжами, блідою поганкою і мухомором.
Сморжі за виглядом нагадують неотруйні гриби зморжки. І ті, й інші, з'являються в квітні-травні. Тому сморжі плутають із зморжками, внаслідок чого й настає отруєння. Сморжі — сумчасті гриби із зморщеною шапкою бурого кольору і куцою ніжкою. В них міститься гельвелова кислота, що є сильною гемолітичною отрутою і спричиняє токсичний гепатит. У випадках отруєння сморжами, як правило, через 1-2 і од після їх вживання (іноді пізніше) виникає блювання, різкий біль у животі, втрачається свідомість, спостерігаються марення, судоми, жовтяничне забарвлення шкіри. Смерть настає на другу-третю добу. При судово-медичному дослідженні трупа особливих морфологічних змін не виявляють. Судово-токсикологічне дослідження не дозволяє встановити отруєння сморжами. Виявлені в шлунку і кишках частинки грибів слід підправити на ботанічну експертизу для встановлення їх ниду і роду.
Бліда поганка — пластинчастий гриб. Шапка його, і їластинки під шапкою і тоненька ніжка білуватого кольору, іноді з слабим буруватим відтінком. У блідій поганці міститься найсильніші отруйні токсини — аманітотоксин (деструктивної дії). Проте аманітогемолізин легко руйнується при нагріванні до 70°С і під дією шлункового соку, в той час як аманітотоксин стійкий щодо дії цих чинників. Через 5-6 год. після вживання блідих поганок виникає біль у животі, блювання, розвивається коматозний стан. Смерть, як правило, настає на другу-третю добу, іноді через два тижні. Внаслідок дегенеративного переродження скелетних м'язів трупного заклякання звичайно не спостерігається. Під час розтину трупа під серозними оболонками і в слизовій оболонці травного каналу, а також у тканинах мозку, легенях і нирках виявляють численні дрібні крововиливи. У паренхіматозних органах — жирове переродження. Кров рідка, гемолізована. Судово-токсикологічне дослідження не дозволяє виявити аманітотоксин. Діагноз отруєння встановлюють на підставі ботанічного дослідження частинок грибів, виявлених у блювотних масах та вмісті шлунка і кишок.
Мухомор — це пластинчастий гриб з яскраво-червоною з білястими плямами шапкою, яка сидить на білій ніжці, що має білий обідок і складчасте стовщення у нижній її частині. Отруєння мухомором спостерігається рідко, тому що отруйні властивості цього гриба широко відомі. Основною причиною отруєння мухомором є мускарин. Симптоми отруєння виникають через кілька годин після вживання грибів. Спостерігається блювання, біль у животі, пронос із домішкою крові у калі. Внаслідок ураження центральної нервової системи з'являються галюцинації, марення, судоми. Під час розтину трупа не виявляють будь-яких характерних морфологічних змін. Діагноз отруєння мухомором можна встановити тільки після ботанічного дослідження його часточок, виявлених у блювотних масах, вмісті шлунка і кишок.
Іноді трапляються отруєння деякими отруйними рослинами—болиголовом плямистим, цикутою, аконітином тощо. При дослідженні трупів у цих випадках виявляються лише загальноасфіксичні ознаки смерті. В діагностиці отруєння важливе значення мають результати судово-токсикологічного і ботанічного дослідження. Отруєння продуктами тваринного походження спостерігається в випадках вживання в їжу деяких риб, що мають отруйну ікру і молоко, які після вживання спричиняють прояви гострого гастроентериту. Проте смертельні випадки спостерігаються рідко. Отруйні домішки до харчових продуктів можуть бути різними. Клініко-морфологічні прояви отруєнь залежать від токсичних властивостей отрут. При масових харчових отруєннях проводиться судово-медична експертиза за участю епідеміологів, бактеріологів, токсикологів та інших фахівців.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 321; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!