Поняття ушкоджень. Класифікація ушкоджень в залежності від діючих факторів. Травматизм та його види.



З медичної точки зору тілесним пошкодженням, або травмою, називається порушення анатомічної цілості або фізіологічної функції тканин, органів, систем, що виника­ють внаслідок дії чинників навколишнього середовища (механічних, хімічних, біологічних та психічних).

Класифікація пошкоджень.

1. За характером чинників навколишнього середо­вища всі пошкодження можна розподілити на фізичні, хімічні, біологічні і психічні.

1. Пошкодження фізичними чинниками, до яких нале­жать: а) механічна травма від дії тупих, гострих предметів, знаряддя, вогнепальної зброї, а також усі види меха­нічної асфіксії; б) термічна травма від дії високих і низьких темпера­тур; в) електрична травма від дії атмосферної і технічної електрики; г) променева травма від дії іонізуючого випромінюван­ня, д) барометрична травма від змін атмосферного тиску.

2. Пошкодження хімічними чинниками, до яких відно­сять хімічні опіки та отруєння.

3. Пошкодження біологічними чинниками (інфекційни­ми, бактеріальними токсинами) за умов введення їх штуч­ним шляхом, або насильним позбавленням людини їжі та води, внаслідок чого настає розлад здоров'я або смерть.

4. Пошкодження психічними чинниками (психічна трав­ма внаслідок страху, переляку, сильного душевного хви­лювання).

2. За властивостями пошкодження поділяють на ана­томічні (рани, садна, синці, переломи кісток, пошкоджен­ня внутрішніх органів, розділення тіла на частини) і функ­ціональні (біль, шок, струс головного мозку, серця). Функ­ціональні пошкодження нерідко поєднуються з анатоміч­ними.

3. За наслідками пошкодження є смертельні і несмер­тельні. Смертельні пошкодження призводять до смерті людини, несмертельні поділяють на тяжкі, середньої тяж­кості і легкі тілесні пошкодження (відповідно до ст.ст. 101, 102, 106 Кримінального кодексу України).

На практиці одні пошкодження спостерігаються рідко, інші за певних умов — часто.

Виникнення однорідних травм у людей, що перебу­вають у подібних умовах праці і побуту, називається травматизмом.

Найбільш доцільною є класифікація травматизму на:1) транспортний, до якого належать травми, спри­чинені різного виду транспортними засобами; 2) виробничий — промисловий і сільськогоспо­дарський; 3) побутовий; 4) шкільний; 5) спортивний; 6) військовий; 7) інші види.

 

Ушкодження тупими предметами, їх класифікація. Механізм дії тупих предметів.

Пошкодження, заподіяні тупими твердими предмета­ми, найчастіше спостерігаються в практиці судово-медич­ної експертизи внаслідок різноманітності таких предметів (палиця, молоток, обух сокири, поліно, грудка землі, шма­ток заліза тощо) в зв'язку з чим вони в будь-який момент можуть використовуватись для захисту або для нападу в навколишньому середовищі.

Серед тупих предметів виділяють тупу зброю, тупе знаряддя і власне тупі предмети.

Тупа зброя — це найчастіше саморобні предмети, при­значені виключно для нанесення пошкоджень (кастет, нунчак тощо).

Тупе знаряддя — численні предмети, що використову­ються в техніці, виробництві, побуті, господарстві як при­строї, засоби праці (лом, молоток, качалка тощо).

Власне тупі предмети — це такі, що не мають спец­іального призначення (наприклад, палка, камінь, кілочок, дошка, цегла) або мають спеціальне призначення (стілець), проте не належать до зброї або до знарядь праці, які за певних умов можуть використовуватись для нанесення пошкоджень. Тобто це велика кількість предметів, що постійно оточують людину, яка може ними навмисно або ненавмисно заподіяти пошкодження.

Тупі предмет и за формою і виглядом дуже різноманітні. Вид пошкоджень, спричинених тупими предметами, зу мовлений характером, формою поверхні цих предметів, їхніми масою і щільністю, швидкістю руху, а також особли­востями травмованої тканини.

Відповідно до іншої класифікації, розрізняють такі види тупих предметів: 1) з плоскою переважаючою поверхнею (плита, поверхня стола, підлога тощо); 2) з плоскою обмеженою поверхнею (молоток, обух сокира); 3) з сферичною поверхнею (гантель, гиря); 4) з циліндричною поверхнею (ціпок, водопровід­на труба); 5) з тригранним кутом (кут стола); 6) з ребром або двогранним кутом (край цегли, край поверхні молотка). До тупих предметів належать також голова людини, якщо нею заподіяна травма, рука стиснена в кулак, зуби, взута в чобіт нога, коліно тощо.

Виділяють чотири види механізму дії тупих предметів: удар, стискання, розтягування, тертя.

Удар — поштовх, виникає внаслідок короткочасної дії тупого предмета на тіло людини під прямим або близьким до прямого кутом. Залежно від сили удару можуть виника­ти синці, садна, рани, переломи кісток, розриви внутрішніх органів. Якщо удар наноситься з великою силою предметом, що має достатньо травмуючу поверхню, то виникає струс тіла або його частин (головного мозку, серця), розри­ви внутрішніх органів, масивні крововиливи в порожнини тощо.

Стискання відбувається тоді, коли протягом деякого часу сили тупих предметів спрямовані назустріч одна одній. Тяжкість травми залежить від маси і площі предмета, яким заподіяна травма. Стискання може спричиняти деформа­цію частини тіла (наприклад, голови при перекочуванні колеса вантажного автомобіля), пошкодження внутрішніх органів, кісток.

При розтягуванні сили травмуючих предметів, що діють на тіло людини, спрямовані в протилежних напрям­ках. При цьому утворюються тріщини, надриви шкіри, рвані рани, відриви частин тіла, кінцівок.

Тертя виникає в разі сковзання тіла по предмету або під час руху тупого предмета під кутом до ділянки тіла. В таких випадках утворюються садна, неглибокі рани. При трива­лому волочінні тіла можуть утворюватись ділянки стиран­ня шкіри або "спилювання" шкіри і м'яких тканин, аж до кісток.

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 531; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!