Категорії трупів, які підлягають судово-медичній експертизі (дослідженню). Різниця між судово- медичним та паталогоанатомічним дослідженням трупів.
Розтину підлягають трупи осіб (частини трупів), що померли насильною смертю, раптово або за нез'ясованих обставин, наприклад, у разі смерті в медичних закладах, якщо діагноз не був встановлений, після будь-яких травм, отруєнь, трупи новонароджених, смерть яких настала за межами медичних закладів, і невстановлених осіб, а також у випадках надходження в слідчі органи заяви щодо неправильних дій медичних працівників, внаслідок яких настала смерть хворого.
Розрізняють два види розтину трупів - патологоанатомічний і судово-медичний. Патологоанатомічному розтину за призначенням головного лікаря підлягають трупи осіб, які померли в стаціонарах. Під час його проведення потрібно підтвердити клінічне встановлену причину смерті, її генез, зіставити морфологічний і клінічний діагноз, виявити можливі дефекти або недоліки діагностики та лікування, які надалі розглядаються на клініко-патологоанато-мічних конференціях лікувального закладу. Результати патологоанатом розтину фіксуються у "Протоколі розтину", який закінчується клініко-патологоанатомічним епікризом. Як правило, під час патологоанатомічного розтину трупа присутній лікар, який обов 'язково доповідає та уточнює деталі перебігу хвороби. Якщо ж під час розтину трупа патоморфолог виявляє ознаки насильної смерті, то розтин негайно припиняють і далі його має продовжувати судово-медичний експерт. На виконану частину розтину складають протокол, де вказують підставу для наступного виконання судово-медичного розтину.
|
|
Судово-медичний розтин трупау всіх перелічених випадках є обов'язковим! передбачає розв'язання ширшого кола питань: встановлення причини смерті, часу її настання, визначення характеру травми, її механізму, зажиттєвості і давності нанесення; наявності і ступеня алкогольного сп'яніння; можливості дій після отримання травми. Різноманітні питання виникають при дослідженні трупів новонароджених, а також розчленованих і скелетованих осіб. Для розв'язання цих та інших питань судово-медичне дослідження потребує огляду трупа на місці його виявлення, детального обстеження одягу, знарядь травми, різноманітних слідів, вилучених з місця події, вивчення обставин справи, атакожвикористання результатів різнихлаборатор-них досліджень. При наявності "Постанови про призначення судово-медичної експертизи" судово-медичний експерт складає "Висновок експерта", ауразі направлення слідчих органів — "Акт судово-медичного дослідження трупа".
Судово-медична класифікація смерті. Роль судово-медичного експерта у визначенні роду насильницької та ненасильницької смерті.
|
|
Вивченням проблеми вмирання і смерті займається така галузь медичної науки, як танатологія (від грец. tanhatos — смерть, logos — вчення). Цей термін введений у медицину І.І.Мечниковим (1903). Під танатологією розуміють вчення про процеси вмирання організму від початкових проявів до повного розпаду трупа. Сучасна танатологія вивчає термінальні стани, динаміку процесу вмирання (танатогенез), клінічні, біохімічні і морфологічні зміни, які супроводжують настання смерті. За змістом розрізняють загальну та спеціальну танатологію. Загальна танатологія вивчає питання діагностики смерті, динаміку її розвитку, трупні зміни та їх залежність від впливу навколишнього середовища, особливості дослідження трупа для визначення причини смерті, засоби штучної консервації і поховання. Спеціальна танатологія займається розробкою тих самих питань стосовно до різних хвороб і причин смерті.
З біологічної точки зору прийнято розрізняти природну і неприродну смерть.
Природна смерть — це закономірне припинення діяльності організму внаслідок повного вичерпання його фізіологічних можливостей, що спостерігається при глибокій старості, значній недоношеності або наявності несумісних з життям вад анатомофізіологічного розвитку. Неприродна смерть настає внаслідок хвороби або пошкодження від дії чинників навколишнього середовища.
|
|
В судово-медичному і соціально-правовому відношенні класифікація смерті передбачає встановлення її категорії, виду і роду. Завданням судово-медичного експерта після дослідження трупа є встановлення категорії і виду смерті.
Виходячи з принципів протиправності, наміру, необережності та випадку за категорією смерть може бути насильною або ненасильною. Насильна смерть настає від дії зовнішніх чинників різного походження. Непосильна смерть зумовлюється на відміну від насильної тільки внутрішніми причинами, тобто хворобами.
Вид смерті визначають або за чинником навколишнього середовища, або за хворобою системи органів, які призвели до настання смерті.
За родом насильна смерть може бути вбивством, самогубством і нещасним випадком. Ці поняття не є медичними, і тому рід насильної смерті встановлюється слідством або судом. В окремих випадках судово-медичний експерт за сукупністю і характеристикою пошкоджень може встановити ознаки дії власної руки.
Ненасильна смерть за родом об'єднує раптову (наглу) смерть, яка настає несподівано, серед уявного здоров 'я, від хвороби, що перебігала приховано для оточуючих, а також ' так звану фізіологічну смерть і смерть від діагностованих за життя хвороб.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 399; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!