Соціальний захист і соціальна безпека людини
Соціальний захист— це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення життя, здоров'я і добробут населення за конкретних економічних умов.
Метою'соціального захисту е забезпечення життєвого рівня непрацездатних громадян, не нижчого від встановленого державою прожиткового мінімуму та запобігання соціальній напруженості в' суспільстві, яка може бути зумовлена майновою, расовою, культурною, релігійною чи соціальною нерівністю. Гуманітарний захист спрямований на попередження та допомогу людині за обставин, які визначаються її взаємодією з природою, впливом природних, (екологічних, техногенних, гуманітарних) катастроф, станом самої прнроди та людини.
Соціальна безпека людини — це певний стан її життєдіяльності, убезпечений комплексом оргашзаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на реалізацію соціальних інтересів, формуванню демографічної ситуації, збереження генофонду держави та трансформацію трудових ресурсів відповідно до ринкових вимог. Гарантування соціальної безпеки окремої людини і всього суспільства є одним із завдань'соціального захисту.
Превентивна та реабілітаційна функції соціального захисту
Соціальних захист виконує дві основні функції реабілітаційну і превентивну. Перша з них є методом пасивної підтримки бідних верств суспільства, шляхом надання їм короткострокових адресних допомог, а друга – активним заходом подолання бідності у зв’язку їз втратою працездатності чи самої роботи завдяки запровадженню методів соціального страхування для акумуляції на майбутнє.
|
|
|
Напрями, форми і складові соціального захисту
Модель соціального захасту повинна бути;
> цілісною;
> структурованою;
> динамічною;
> багатовимірною.
Система соціального захисту має три складові:
> соціальну допомогу;
> соціальне страхування;
> соціальну справедливість. .
Соціальна допомога — це підвищення рівня споживання економічно слабких сімей шляхом 'зниження рівня споживання економічно сильніших сімей через надання першим адресним допомог.
Соціальне страхування — це захист громадян від настання соціальних ризиків, зокрема втрати працездатності та самої роботі!, шляхом участі в программах соціального страхування, в яких страхові виплати щільно пов'язані зі страховими внесками.
Соціальна справедливість — матеріальна або фінансова компенсація особам, які постраждали від нгпередбачуваних подій (природних і техногенних катастроф тощо).
|
|
|
Окрім трьох означених основних складових, до системи соціального захисту входять:
> захист прав людини;
> рання імунізація;
> сприяння освіті та підвищенню кваліфікації населення
> соціальна робота в неблагополучних сім'ях1 та з обслуговування одиноких непрацездатних громадян;
л соціальне обслуговування дітєй-інбшіідш; ' - •
> зкткігп'а політики ка ртсттку пратті: '
> тендерна політика;
> підготовка кадрів соціальних працівників. . ...' •
Перерозподіл коштів за ринкової економіки відбуваєгься,-;.відповідно до утилітаристської теорії щастя: бідніші родини є бенєфщіарами, а багаті— донорами
КОШТІВ. • , ,. . ;ОІ. . ••
•. ;: • Сучасні'.системи соціального захисту охоплютать'весьжитгєвй:й.ідшсзі людини:
від її народження до смерті.
Особливості соціального захисту протягом життєвого циклу людини
Сучасні системи соціального захисту охоплюють весь життєвий.цикл людини, . передбачаючи відповідні заходи, спрямовані на підтримання ц> добробуту –від народження до смерті. Окрім соціального страхування і соціальної допомоги, де — сімейна розширена політика, а саме: захист прав дитини; матеріальна підтримка малозабезпечених сімей з дітьми; - рання імунізація; сприяння ^різним ступеням освіти, в тому числі вищій; зміцнення духовних, соціальних, моральних і матері альних устоїв сім'ї; вирішення суперечностей, що виникли між державою та сім'єю;
соціальна робота у неблагополучних сім'ях і соціальне обслуговування дітей-
інвалідів. Пріоритетними серед них є формування умов для відтворення природно-історичного характеру функціонування сімейно-шлюбних відносин," адекватних сучасним реаліям суспільного буття, сучасній- системі прогресивних цінностей і норм сімейної організації суспільства. Близькою до сімейної є так звана гендерна політика, спрямована на усунення дискримінації за статевою ознакою, забезпечення реальної рівноправності чоловіків і жінок у суспільстві. " •
|
|
|
Соціальний захист неповно справних передбачає не лише їх матеріальне
забезпечення та медичне обслуговування, доступ до робочих місць, закладів
культури, освіти, дозвілля на рівні зі здоровими людьми, а й створення у суспільстві таких умов, за яких кожен інвалід міг'би відверто сказати будь-якому повно- справному його членові: "Дивись на мене, як на рівного". -Соціальне обслуговування охоплює насамперед людей похилого віку, зокрема одиноких непрацездатних громадян (пенсіонерів), в тому числі одиноких (бездітних) подружніх пар та інвалідів І—її груп незалежно від віку, які частково або остаточно втратили здатність до самообслуговування і не мають працездатних родичів, зобов'язаних, згідно з- чинним законодавством, їх утримувати.
|
|
|
Не залишаються без компенсацій втрати доходу тимчасові (хвороби),
довготривалі чи постійні періоди непрацездатності (калііггво чи професійне
захворювання) та випадки, пов'язані із втратою годувальника. .•_.._ "_
Надзвичайно важлива активна складова соціальної політики, яка сприяє створенню умов для ефективної зайнятості працездатного населення, відтворення та всебічної реалізації трудового потенціалу народу, саморєалізації кожної із особистостей. Важливими завданнями системи соціального страхування є забезпечення гідних умов життя у непрацездатному віці та відходу людини до Бога.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 542; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!