Інструменти соціальної політики
Головним суб'єктом-координатором соціальної політики
держави є д виконавчий- інститут — Уряд, який володіє найважливішими державними інструментами-реалізації соціальної політики.
Оподаткування. Податкова (фіскальна) політика визначає не тільки тих, хто платить, а й'умови цих платежів. Сплата податків е найголовнішим джерелом . формування фондів соціальної політики.
Фінансові •трансферти. Трансферти — прямі виплати особам, які їх потребують, є досить поширеними. Традиційно прямі бюджетні трансферти бувають трьох видів: бюджетні дотації, бюджетні субсидії та бюджетні субвенції.
Права і:правові титули. Поняття "права" визначають'обов'язки держави щодо об'єкта соціальної політики, які передаються через суд. "Заслуги" — це права суспільства, застережені спеціальними актами у -формі конкретних коштів. У нашому суспільстві 'останнім часом спостерігається зростання синдрому "менталітету: заслуг". Громадяни починають багато вимагати від держави, незважаючи на реальні труднощі з фінансуванням соціальних заходів.
Прямі послуги або ваучери (кредити) на оплату послуг. Заміна фінансових трансфертів прямим чи непрямим наданням специфічних послуг є однією з форм активної соціальної політики .(виплати на перепідготовку .і перекваліфікацію, пільгові кредити для відкриття особою власного підприємства, доступ до інформації
Нефінансові та близькі до готівки винагороди охоплюють "концесійні" картки для отримання товарів і послуг*за зниженими цінами, "картки на харчування" — ваучери для придбання продуктів; безкоштовне харчування дітей у закладах освіти тощо.
|
|
|
Заборона або обмеження певних дій, зокрема, дискримінаційної поведінки роботодавців при ^прийомі на роботу або створення ними виснажливих умов праці. Соціальна політика.може-чинити на-вих конкретний вплив, якщо імовірні негативні результати цих дій можна спрогнозубати та оцінити.
Права на приватні вимоги та захист. Соціальна політика забезпечує певний фізичний і соціальний захист непрямими способами, наприклад, регуляцією умов праці або наданням працівникам права переривати процес праці, якщо її виконання не забезпечує належного захисту від шкідливих умов і наслідків. При цьому на працівників не накладаються стягнення з боку працедавців.
Консультації, рекомендації та заохочення тієї чи іншої діяльності через широку мережу консультативних і рекомендаційних програм (наприклад, програми фізичний та духовний етан нації).
Одним із :3асобів підвищення або -збереження соціального добробуту
суспільства або стримування небезпечної поведінки є впровадження спеціальних стягнень за вживання алкоголю чи паління, які формуються за рахунок накладання митних зборю, штрафів чи додаткових податків або ліцензування діяльності, пов'язаної з виробництвом і реалізацією цих товарів.
|
|
|
Складові соціальної політики.
Соціальна політика —Це система програм служб та заходів спрямованих на досягнення соціальних цілей. Соціальна політика охоплює усі сфери життєдіяльності людей – виробничу, соціальну духовну та регулює стосунки між суспільством, колективом, громадою, особою у кожній з цих сфер та зонах їх взаємодії. Втілення в життя навіть най досконалої програми може гальмуватися неузгодженням її політичних напрямів і задекларованого характеру державної соціальної політики її складових Конституції Хартії прав. Міжнародні угоди та конвенції міжнародні торговельні угоди. Законодавчі акти. Політичні інститути які діють у просторі законодавчої влади, угоди між окремими юрисдикції
Конституція України – основний закон України який закріплює суспільно – політичний і державний устрій права, свободи та обов’язки громадян України. Але найважливішою статтею є стаття 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захисту, що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин. А також у старості та інших випадках передбачених законом. Деякі базові соціальні заходи як у середині країни так і за її межами, регламентується різноманітними міжнародними угодами та конвенціями.
|
|
|
Міжнародні угоди – це конвенції ООН, але для легітимізації їхній зміст потрібно узгодити не лише з Конституцією України і а й з чинним законодавством про місцеве самоврядування.
Міжнародні договори – договори які укладаються з іноземними державами та міжнародними організаціями від імені України, Уряду, міністерств та інших центральних органів державної влади.
Міжнародна організація праці (МОП) – заснована в 1919 році і стала першою спеціалізованою агенцією ООН у 1946 році. Вона формулює міжнародні трудові стандарти викладені в конвенціях і рекомендаціях встановлює мінімальні норми основних прав у сфері праці таких як свобода об’єднання ведення колективних переговорів, скасування примусової праці різні можливості й ставлення надає технічну допомогу в основному з питань трудового законодавства та управління політики зайнятості соціально – трудових відносин умов праці та здоров’я, сприяє розвитку незалежних організацій роботодавців та працівників надає їм послуги з навчання та консультування МОП має унікальну тристоронню структуру, в якій представлені роботодавці та наймані працівники як рівні партнери урядів країн. На формування та здійснення соціальних програм помітно впливають міжнародні торговельні угоди.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 465; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!