ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ



НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // ВВВ України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (з наступними змінами).

2. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.

3. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 28 березня 20011 року Н/9991/10/11 про перегяд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 року у справі №2а-102-1/06 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради про зобов’язання забезпечити безоплатну передачу та приватизацію земельної ділянки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14525090

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Адміністративне судочинство України : підручник / О. М. Пасенюк, О. Н. Панченко, В. Б. Авер’янов та ін. ; за заг. Ред. О. М. Пасенюка. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.

2. Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. Посіб. / Е. Ф. Демський. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.

3. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України : навч. Посіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 531 с.

4. Кузьменко О. В. Адміністративно-процесуальне право України : підручник / О. В. Кузьменко, Т. О. Гуржій ; за ред. О. В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2008. – 416 с.

5. Кузьменко О. В. Курс адміністративного процесу : навчальний посібник / О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2012. – 208 с.

6. Матвійчук В. К. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України. В 2-х тт. / В. К. Матвійчук, І. О. Хар; за заг. Ред. В. К. Матвійчука. – К. : Алерта, КНТ, 2008. – 787 с.

7. Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України / О. М. Пасенюк, О. Н. Панченко, В. Б. Авер’янов та ін. ; за заг. Ред. О. М. Пасенюка. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 704 с.

8. Перепелюк В. Г. Адміністративне судочинство : проблеми практики / В. Г. Перепелюк. – К. : Конус –Ю, 2007. – 272 с.

9. Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес : монографія / В. С. Стефанюк. – Х. : Консум, 2003. – 464 с.

10. Фурсов Д. А. Теория правосудия в кратком трехтомном изложении по гражданским делам. Том второй: Гражданское судопроизводство как форма отправления правосудия / Фурсов Д. А., Харламова И. В. – М. : Статут, 2009. – 599 с.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Буцьких О. О. Нововиявлені обставини як підстава перегляду судових рішень в адміністративному судочинстві / О. О. Буцьких // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 142–145 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12boovac.pdf.

2. Сиротіна О. Перегляд Вищим адміністративним судом України судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами / О. Сиротіна // Вісник податкової служби України. – 2012. – № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/363.


Тема 15. Конфліктні адміністративні провадження

Тема 16. Неконфліктні адміністративні провадження

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 8 (2 год.)

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Поняття та види юрисдикційних (конфліктних) та неюрисдикційних (неконфліктних) адміністративних проваджень.

2. Конфліктні адміністративні провадження:

2.1. Провадження в адміністративному суді: поняття, загальна характеристика стадій.

2.2. Виконавче провадження: загальна характеристика.

2.3. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: загальна характеристика.

3. Неконфліктні адміністративні провадження:

3.1. Реєстраційні провадження як вид адміністративних проваджень: поняття, їх види та особливості.

3.2. Атестаційні провадження: поняття, види та характеристика.

 

При вивченні даної теми слід мати на увазі, що хоча більша частина проваджень, що становлять структуру адміністративного процесу, спрямована на вирішення справ “позитивного” характеру, що виникають у ході виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів, проте значне місце в цій діяльності займає також розгляд справ про правопорушення, інші правові спори по суті та прийняття по них відповідних рішень. У процесі такої діяльності вирішується юридична справа, здійснюється правовий захист порушених або оспорюваних інтересів, виноситься юридично-владне рішення щодо застосування відповідної правової санкції, відновлення порушеного права. Ця діяльність має назву “адміністративна юрисдикція”, яка характерна для адміністративного процесу. Тому частина проваджень у структурі адміністративного процесу характеризується як юрисдикційні адміністративні (адміністративно-юрисдикційні) провадження.

До того ж студентам варто врахувати, що наукова дефініція поняття адміністративних неюрисдикційних проваджень залежить від визначення їх місця в адміністративному процесі, критеріїв класифікації проваджень, співвідношення таких понять як процес, процедура та провадження. Необхідно розуміти, що сьогодні серед сучасної наукової думки не існує єдиного підходу до цього питання, адже визначення поняття адміністративних неюрисдикційних проваджень залежить від того, який зміст науковці вкладають в поняття адміністративного процесу та прибічниками якої концепції вони є.

Cтудентам слід звернути увагу на те, що на думку деяких вчених, зокрема, С. Гусарова та В. Білоуса, адміністративний процес не можна розглядати в широкому розумінні, адже в такому випадку він суперечить теорії Ш.Л. Монтеск’є, яка відображена в ст. 6 Конституції України, про поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. Тому, що адміністративний процес в широкому розумінні включає юрисдикційний вид адміністративних проваджень (за участю органів судової гілки влади) та адміністративні провадження позитивного виду (за участю органів виконавчої влади), що в свою чергу суперечить вказаному принципу поділу влади, тому ці науковці схиляються до визначення адміністративного процесу у вузькому значенні як такого, що відповідає сучасним тенденціям розвитку адміністративної науки. Натомість, до позиції широкого розуміння адміністративного процесу, яке дедалі частіше використовується в сучасній науці, схиляються такі провідні вчені як О. М. Бандурка, М. М. Тищенко, О.В. Кузьменко та В.К. Колпаков.

Студентам необхідно звернути увагу на те, що переважна більшість науковців сьогодні погоджується з тим, що поділ адміністративного процесу необхідно здійснювати за ознакою наявності або відсутності конфлікту в правовідносинах учасників процесу. Саме у роботах професора М.М. Тищенка, який є прибічником широкого розуміння адміністративного процесу, використовується два види проваджень в межах адміністративного процесу: юрисдикційні (конфліктні) та неюрисдикційні (неконфліктні), а Ю.М. Козлов називає їх адміністративно-юрисдикційний та адміністративно-процедурний види відповідно. Якщо аналізувати юрисдикційну концепцію адміністративного процесу, то її прибічники (С.І. Котюргін, О.А. Дьомін, О.В. Самійленко та ін.) вважають, що під адміністративним процесом слід розуміти суто юрисдикційні провадження, а під адміністративною процедурою – провадження неконфліктного характеру.

З цього виходить, що такі правові категорії як «процес», «процедура» та «провадження» тісно пов’язані між собою, та потребують вивчення не лише з науково-правової точки зору, але й з практичної сторони даного питання.

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 183; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!