Соціально-політичні погляди Джон Локка
Передумови виникнення філософії Нового часу
В Новий час матеріалізм виникає спочатку в Англії. Він був представлений поглядами таких філософів: Ф.Бекон, Т.Гоббс, Д.Локк та ін.
Матеріалізм цього часу - це не стихійний матеріалізм старо-давнього світу, а матеріалізм, який спирався на великі â³äêриття природничих наук. Розвиток буржуазного укладу, нових продуктивних сил обумовив значний прогрес механіки, математики, хімії, медицини, експериментальної біології. Новий лад вимагав нових конкретних знань, тому бурхливий розвиток наук об’єктивно підвів до вивчення світу із його конкретності, в деталях. Цей спосіб мислення приніс багато користі, він сприяв розквіту конкретних наук, вів до нагромадження оптичного матеріалу. Але абсолютизована, перетворена в звичку, перенесена з природознавства в філософію потреба "зупиняти" історичний процес, розглядати його по частинах привела до історичної обмеженості цього часу - пізнання метафізичного способу мислення. Тому весь матеріалізм ХУП-ХУІІІ століть носив переважно метафізичний характер. Це була перша ознака філософії того часу. Якщо і були якісь діалектичні здогадки, то вони були все ж в рамках діалектики руху, а не розвитку.
Але якщо потреби практики вимагали нових знань, то це об'єктивно вело до необхідності узагальнення їх, до розвитку теорії, в току числі і філософії, і перш за все таких її розділів як теорія пізнання, методи пізнання тощо. Тому другою характерною ознакою розвитку філософії Нового часу було та, що саме в цей час складаються два неначе протилежні, але взаємообумовлені напрями в теорії пізнання - емпіризм і раціоналізм.
|
|
|
Щотакеемпіризм? Розкрийте метод наукової індукції.
Емпіри́зм (грец. έμπειρία — досвід) — напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що все знання ґрунтується на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму. При цьому, інша пізнавальна здатність людини — розум — розглядається в емпіризмі тільки як сполучення і перекомпонування того матеріалу, що даний нам у досвіді, а також як здатність, що у принципі нічого не додає до змісту нашого знання. У методологічному плані емпіризм — це принцип, відповідно до якого життєва практика, мораль і наука повинні базуватися винятково на відповідному досвіді.
Індукція (від лат. inductio - наведення)-форма умовиводу, за якої на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне, спосіб міркування, за допомогою якого встановлюється обґрунтованість висунутого припущення. Френсіс Бекон вважав, що метод індукції може дати достовірне знання тільки тоді, коли свідомість буде звільнена від помилкових суджень ("ідолів", "привидів"). Таких ідолів Бекон поділяє на чотири групи: "ідоли роду", "ідоли печери", "ідоли площі", "ідоли театру". "Ідоли роду" - це перешкоди, зумовлені спільною для всіх людей природою, недосконалістю самого людського розуму; "ідоли печери" - спотворення, джерелом яких є індивідуальні особливості розуму індивідів; "ідоли площі"-перешкоди, що виникають унаслідок спілкування між людьми; "ідоли театру" - перешкоди, породжені сліпою вірою людей в авторитети, стародавні традиції, хибні думки. Людині звільнитися від таких ідолів-помилок дуже важко, повинна допомогти філософія. Творчість Френсіса Бекона мала значний вплив на розвиток філософії та науки. Однак Френсіс Бекон робив надто великий акцент на емпіричних методах дослідження, недооцінюючи роль раціонального моменту в пізнанні людини та навколишнього світу.
|
|
|
Сенсуалізм. Первинні та вторинні якості.
Сенсуалізм (від фр. sensualisme, лат. sensus — сприйняття, почуття, відчуття) — напрямок в теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання. Суперечить раціоналізму. Основний принцип сенсуалізму — «немає в розумі нічого такого, чого б не було в почуттях». Принцип сенсуалізму належить до чуттєвої форми пізнання, до якої крім відчуття входить також уява.
|
|
|
Дія речей зовнішнього світу на наші органи чуття, на думку Локка, може давати адекватні та неадекватні уявлення про них. Наприклад, наші ідеї про рух, спокій, фігури, маси, числа, протяжність і т.д. – це адекватні ідеї, які є копіями властивостей речей зовнішнього світу, це первісні якості. Виникнення вторинних якостей пов'язане зі специфікою наших органів чуття, за допомогою яких сприймаємо запах, кольори, смак, тепло, звук і т.д.. Вторинні якості не існують незалежно від суб'єкта і тому є неадекватними, вони не відображають адекватно властивості самих речей. В речах є тільки здатність викликати в нас ці відчуття. Хоч і первинні, і вторинні якості є результатом дії речей на наші органи чуття, проте за своїм змістом вторинні якості є суб'єктивними і, тому тут виникає загроза відриву чуттєвих образів від матеріального світу. Поділ усіх якостей на об'єктивні та суб'єктивні, первинні та вторинні є характерним для філософії Нового часу і відображає рівень розвитку науки того часу. Об'єктивними та дійсними вважалися механіко-геометричні властивості речей, усі інші відносились до сфери суб'єктивної уяви.
|
|
|
Соціально-політичні погляди Джон Локка
Основною метою людей при встановленні держави за взаємною угодою являється, по Локку, збереження їх невід'ємних прав і власності, які не гарантовані в природному стані. На відміну від Гоббса він стверджує, що повної відмови від природних прав і природної свободи при укладенні договору бути не може. Індивід лише настільки обмежує свою природну свободу і свої природні права, наскільки це треба для охорони його особи і майна. Звідси Локк робить висновок про те, що влада правителя не може бути абсолютною. Абсолютна монархія, на його думку, гірше, ніж природний стан, оскільки над абсолютному монархом немає суду і він знаходиться як би в природному стані по відношенню до своїх поданих. Проміняти природний стан на абсолютну монархію - це те ж, говорить Локк, що щоб уникнути шкоди, що наноситься тхором або лисицею, віддати себе в кігті лева. Вчення Локка про природне право і громадський договір стало обгрунтуванням сталої в Англії конституційної монархії.
Цьому ж служать його ідеї про розподіл влади, яку він висунув одним з перших і які потім знайшли своє втілення в політичних теоріях французькою і американською буржуазних революцій XVIII ст. Роз'яснюючи принцип розподілу влади, він вказує, що треба розрізняти три влади: законодавчу, сумлінну і федеральну. Законодавча влада (парламент) здійснює право видавати закони, сумлінна (уряд) - проводити закони в життя, а федеральна (король і міністри) займається питаннями зовнішньої політики. Влада, на думку Локка, нерівноправна. Законодавча влада - верховна, вона повинна керувати іншою владою. У своєму трактаті Локк також ставить питання про можливість опору суверену (правителеві), коли він зловживає своєю прерогативою. Тоді його піддані мають право відмовитися від договору
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 685; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!