Властивості сечі за умов норми та патології
Кількість сечі.За умов норми впродовж доби у здорової людини виділяється 1 200 – 1 800 мл сечі, що становить 50 – 80 % від об’єму вжитої рідини. Ця величина (добовий діурез) значною мірою залежить від віку, статі, характеру харчування, кількості вжитої рідини, способу життя, праці тощо.
Відхилення від середніх (нормальних) величин у бік збільшення називають поліурією, а в бік зменшення – олігурією, а повне припинення виділення сечі – анурією. Ці явища пов’язані з нирковими (ренальними) і позанирковими (екстраренальними) чинниками.
Характер харчування та водно-сольовий режим впливають на діурез. Так, до поліурії призводить вживання великої кількості рідини (чаю, пива), кавунів, гарбузів, які не тільки містять велику кількість води, але й мають сечогінні властивості. Обмежене вживання рідини, посилене потовиділення викликають олігурію. Такі кількісні відхилення від норми у виділенні сечі не пов’язані із захворюваннями і належать до фізіологічних.
За умов норми вдень виділяється більше сечі ніж уночі (у співвідношенні 4:1 – 3:1). При серцевій декомпенсації, цисто пієлітах сеча більшою мірою виділяється вночі, такий стан називають ніктурією.
Поліурія виникає внаслідок порушення концентраційної здатності нирок при хронічних нефритах і пієлонефритах, добовий діурез при цьому може перевищувати 2 500 мл. Надмірне виділення сечі як компенсаторна реакція організму на підвищення осмотичного тиску і розвиток ацидозу (гіперглікемія і кетонемія) характерне і для цукрового діабету. Чим вища концентрація глюкози та кетонових тіл у крові при діабеті, тим більше розвивається відчуття спраги. Випита вода виводиться нирками разом з глюкозою і кетоновими тілами. Одночасно з виділенням води нирками у кров знову надходить глюкоза і знову розвивається спрага, яка потребує вживання нових порцій води. Таким чином поліурія при цукровому діабеті досягає 7–10 л сечі за добу.
|
|
|
При нецукровому діабеті виникнення поліурії (до 10 л сечі і більше за добу) пов’язане з порушенням нейро-гуморального механізму регуляції водного обміну: канальцева реабсорбція води зменшується внаслідок недостатнього виділення задньою часткою гіпофізу вазопресину.
Поліурія може виникати і під впливом сильних емоцій, неприємних переживань (страх, хвилювання), при захворюваннях ЦНС (епілепсія, істерія).
Олігуріяяк патологічне явище супроводжує гострі дифузні нефрити і нефрози, недостатність кровообігу, підвищену гідрофільність тканин та зв’язуванням ними води (деякі токсикози вагітних, порушення натрієвого обміну).
Ануріяможе мати реальне походженння, пов’язане з порушенням утворення сечі (тяжкі нефрити, отруєння сулемою, токсикози, шок) та екстраренальне, пов’язане з механічними перешкодами в сечовивідних шляхах (камені, рубці, пухлини, травми). Тривалість анурії понад 5 діб може призвести до смерті.
|
|
|
Густина сечі.У дорослих здорових людей густина сечі коливається в межах 1,012 – 1,025 і залежить від періодичності приймання їжі та води, втрати рідини організмом (потовиділення). За зміною густини сечі можна судити про концентраційну здатність нирок.
У клініці значну увагу приділяють не тільки густині сечі, а й її коливанням. За фізіологічних умов поліурія може супроводжуватися низькою густиною, тоді як олігурія характеризується високими її показниками. Дуже низька густина сечі (1,005 і нижче) спостерігається при нецукровому діабеті, особливо у випадках значної поліурії, коли вона наближається до густини води (1,002 – 1,001). Постійна низька густина (гіпостенурія) характеризує втрату нирками концентраційної здатності (хронічні нефрити, зморщені нирки).
При тяжких і запущених формах нефросклерозу густина сечі наближається до густини ультрафільтрату, тобто первинної сечі (1,010 – 1,011) і утримується на цьому рівні незалежно від характеру спожитої їжі та кількості рідини. Це явище називаютьізостенурією, воно вказує на втрату нирками здатності виконувати осмотичну роботу.
|
|
|
Наявність білка в сечі (понад 5 – 7 %), солей (подагра, нирковокам'яна хвороба) підвищують густину сечі. На кожні 4 % білка густина сечі збільшується на 0,001. Вміст 1 % цукру підвищує густину сечі на 0,04. Проте при цукровому діабеті густина сечі може залишатися в межах норми (1,012—1,020).
Колір сечі. Колір нормальної свіжої сечі може коливатися від солом'яно-жовтого до насичено жовтого, залежить від вмісту в ній урохрому (сечового пігменту), уроеритрину та уробіліногену та змінюється одночасно з густиною і кількістю сечі. Сеча насиченого жовтого кольору найчастіше концентрована, має високу густину і виділяється у відносно невеликій кількості, тоді як солом’яно-жовта сеча зазвичай має низьку густину і виділяється у великій кількості.
При патологічних станах забарвлення сечі може бути викликане наявністю крові, гемоглобіну та продуктів його розпаду, жовчних пігментів. Іноді колір сечі змінюється під впливом незвичайних продуктів білкового обміну (алкаптонурія), деяких лікарських речовин.
Сеча кольору м'ясних помиїв або крові буває при гемоглобінурії, гематурії (гострий дифузний нефрит, нирковокам'яна хвороба, інфаркт нирок, туберкульоз нирок і сечовивідних шляхів, травми). Кров у сечі може появитися при цинзі (скорбут) та геморагічному діатезі.
|
|
|
Слід відрізняти червоний колір сечі, спричинений наявністю в ній крові, від забарвлення її деякими лікарськими препаратами (сульфоналом, антипірином, тріоналом ).
Зеленувато-жовтий і темно-коричневий кольори сечі, які нагадують колір пива, спостерігають при появі в ній жовчних пігментів (білірубіну). У таких випадках при збовтуванні сеча піниться темно-жовтою або світло-коричневою піною. Ці кольори сечі можуть зумовлюватись ще прийманням препаратів, що містять хризофанову кислоту (ревінь, олександрійський лист), а також сантоніном, препаратом фенолу тощо.
Синюватий колір сечі спостерігається при значній індиканурії, коли індикан розкладається в сечовивідних шляхах з утворенням синього індиго. Виділення метиленової синьки з сечею можетакожбути причиною досить інтенсивного синього забарвлення сечі.
Темно-бурий і чорний колір сечі буває при меланомах, рідше – при малярійній кахексії, алкаптонурії, а також після приймання деяких лікарських препаратів (фенолу, нафтолу, крезолу,резорцину, тимолу, хініну).
Молочний колір сечі зумовлюєтьсяпотраплянням до неї хілусу (хілурія) або сперматурією.
Блідо-жовта або зовсім безбарвна сеча буває при цукровому і нецукровому діабетах, поліурії на тлі хронічного нефриту, нефроангіосклерозі, швидкому розсмоктуванні набряків.
Прозорість. Нормальна свіжа сеча прозора. При відстоюванні в ній з’являється каламуть у вигляді хмаринки. При охолодженні з неї випадають слиз і епітелій, а згодом – урати. Під час тривалого відстоювання сеча злужнюється внаслідок бактеріального розкладу сечовини, з неї випадають в осад урати.
Каламутна сеча може бути при гнійних процесах в сечовивідних шляхах (наявність гною, бактерій, лейкоцитів) або при випаданні в осад солей (аморфних уратів і фосфатів). Для диференціації цих явищ сечу підігрівають (розчиняють урати) і підкислюють (розчиняють фосфати). Наявність каламуті при цьому свідчить про піурію (гній у сечі). Каламутно-молочний колір сечі спричинюється хілурією.
Запах сечі. Свіжа сеча має специфічний запах летких речовин. При відстоюванні внаслідок розкладу сечовини з’являється запах аміаку. Цей запах сечі характерний і для циститів (розклад сечовини коками), пієлітів, пієлонефрозів, туберкульозного пієліту з вторинною інфекцієютощо.
Під час гангренозних процесів у сечовивідних шляхах сеча набуває гнилісного запаху. При діабеті через наявність в сечі ацетону вона має плодовий (яблучний) запах. Споживання хрону та часнику надає сечі неприємного запаху.
Реакція сечі. Свіжа сеча при змішаному харчуванні слабокисла або кисла (рН 5,3 – 6,5), але реакція сечі залежить від характеру харчування та вмісту мінеральних солей, лікарських речовин. При споживанні вегетаріанської їжі виділяється лужна сеча (переважають двозаміщені фосфати або бікарбонати калію чи натрію), а при споживанні їжі, багатої на білки і продукти тваринного походження – кисла (переважають однозаміщені фосфати).
Дуже кисла сеча виводиться з організму при гарячці, сечокислому діатезі, діабеті, голодуванні, вираженій недостатності нирок (внаслідок втрати нирками здатності утворювати аміак, який нейтралізує сечу), туберкульозі нирок. При ацидозах рН сечі знижується до 4,6, а при діабетичній комі – навіть до 4,2.
Лужна реакція сечі спостерігається після частого блювання та промивання шлунка (внаслідок зменшення в організмі кислот), при розсмоктуванні ексудатів і транссудатів, при циститахяк наслідок бактеріального розкладу сечовини з утворенням аміаку.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 672; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!