Дослідження спеціалізованих шляхів утворення та знешкодження аміаку. Біосинтез сечовини.
Шляхи утворення аміаку в організмі:
1. Окисне дезамінування амінокислот.
2.Дезамінування фізіологічно активних амінів і азотистих основ.
3.Всмоктування аміаку з кишечника (деградація білків кишковими мікроорганізмами призводить до утворення аміаку).
4. Гідролітичне дезамінування AMФ в мозку (фермент – аденозиндезаміназа)
Аміак є одним з джерел азоту в організмі. Азот використовується для підтримання азотистої рівноваги, в тому числі для синтезу білку, побудови небілкових азотовмісних сполук (пуринових та піримідинових основ, холіну, креатину, глюкозоамінів). Але частина азоту зв'язується в формі аміаку, який для організму є токсичним. Отруєння ним не відбувається, так як в організмі він активно знешкоджується. Важливе місце у процесі знешкодження належить глутаміновій кислоті та її похідним.
Так, α-кетоглутарова кислота може зв'язувати одну молекулу аміаку з утворенням глутамінової кислоти. В свою чергу глутамінова кислота може зв’язувати ще одну молекулу аміаку з утворенням аміду-глутаміну. При цьому аміак приєднується по місцю карбоксильної групи. Такий же процес протікає з участю аспарагінової кислоти.
Таким шляхом проходить зв'язування аміаку в місцях його безпосереднього утворення (клітини печінки, мозку) і можливе повторне використання азоту. Утворена глутамінова кислота і глутамін включається в різноманітні процеси обміну, в тому числі в реакції синтезу пуринових та піримідинових основ, що входять до складу нуклеїнових кислот.
|
|
Детоксикація аміаку в печінці шляхом утворення глутаміну, аспарагіну, аланіну.
Однак основним шляхом зв’язування аміаку є синтез сечовини, яка виводиться з організму з сечею. Сечовина утворюється з двох молекул аміаку і молекули вуглекислого газу і цей процес відбувається в клітинах печінки.
Механізм знешкодження аміаку.
· Токсичність аміаку
· Транспортні форми аміаку
· Нейтралізація аміаку в нирках та збереження іонів Na+ та K+
Тема заняття №19. Дослідження шляхів використання амінокислот в біосинтетичних процесах.
Біосинтез порфіринів тісно пов'язаний з амінокислотним метаболізмом: попередниками в утворенні піролових кілець порфіринів є гліцин та сукциніл-КоА.
Порфірії – група рідкісних спадкових захворювань з генетично детермінованим зниженням активності одного з ферментів-каталізаторів в ланцюзі біосинтезу гема. Внаслідок цього відбувається накопичення порфіринів і їх попередників в усіх тканинах організму, що і викликає характерну клінічну симптоматику.
Встановлено, що кожна нозологічна форма порфірії залежить від дефекту активності одного ферменту (крім синтетази δ-АЛК), закодованого в одному гені.
|
|
Форми порфірій
залежно від рівня порушення активності ферментів
1 – порфірія обумовлена дефіциом дегідрогенази; амінолевулінової кислоти;
2 – гостра переміжна порфірія;
3 – вроджена еритропоетична порфірія;
4 – пізня шкірна порфірія, токсична порфірія;
5 – вроджена копропорфірія;
6 – гардеропорфірія;
7 – варієгатна порфірія;
8 – протопорфірія.
Тип успадкування
Аутосомно-рецесивний
- вроджена еритропоетична порфірія;
-порфірія спричинена дефіцитом дегідра тази δ-АЛК;
Аутосомно-домінантний -гостра переміжна порфірія;
- пізня шкірна порфірія;
- вроджена копропорфірія;
- гардеропорфірія;
- варієгатна порфірія;
- протопорфірія.
Виявлення дефектного гена потребує проведення електрофоретичного дослідження з денатуруючим агентом.
На сьогодні відомо, що ген порфобіліногендезамінази локалізований в хромосомі 11, а ген уропорфіриноген декарбоксилази – в хромосомі 1.
Класифікація
I.За локалізацією порушення метаболізму порфіринів:
а) печінкові;
б) еритропоетичні.
II.За клінічним перебігом:
|
|
а) гострі порфірії - з домінуванням важких неврологічних порушень;
б) порфірії з переважним ураженням шкіри.
Підвищена чутливість до світла (фотосенсибілізація) властива практично усім формам порфірії, проте ступінь вираженості її коливається в широких межах. Пацієнти із чутливістю до дії сонячного світла мають високий рівень порфірину у плазмі крові, який, залежно від типу порфірину, виникає у печінці або кістковому мозку. Ультрафіолетові промені, вступаючи у взаємодію із порфірином, пошкоджують тканини шкіри.
Креатин- азотиста сполука, яка у вигляді креатинфосфату має важливе значення в енергозабезпеченні функції м'язів.
Біосинтез креатину відбувається за участю амінокислот гліцину, аргініну та метіоніну. Процес синтезу складається з двох стадій:
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 2156; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!