Клініко-діагностичне значення



     АлАТ і АсАТ зарекомендували себе як найбільш чутливі індикатори пошкодження паренхіми печінки (особливо АлАТ). Активність АлАТ, що перевищує в 10 і більше разів верхню межу норми, спостерігається переважно при гострих гепатитах (вірусному і токсичному), підвищення активності ферменту в 5-10 разів характерне для гострих (вірусного, алкогольного, медикаментозного) гепатитів, загострення хронічного активного гепатиту і пухлин печінки. Показники, що перевищують нормальні в 1,5-5 разів, спостерігаються при всіх перерахованих вище захворюваннях, а також в перший тиждень гострої обтурації загального жовчного протоку.

     Активність АсАТ змінюється подібно до АлАТ, але з меншими потенційними можливостями (менша частота виявлення і більш низький рівень зміни активності).

     Визначення активності амінотрансфераз в сироватці крові має виключно важливе значення для діагностики захворювань серця. В початковому періоді інфаркту міокарда через 4-6 годин спостерігається підвищення активності АсАТ, через 24-36 годин воно чітко виражене і лише на 3-7 день активність ферменту знижується до норми. Зміни АлАТ при цьому невеликі.

 

Нормальні величини активностей ферментів в сироватці крові:

АсАТ – 8 – 40 Од/мл, або 0,1-0,45 ммоль/мл·год.

АлАТ – 5 – 30 Од/мл, або 0,1-0,7 ммоль/мл·год.

Література

   1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.


Заняття № 17

Тема: ДЕТОКСИКАЦІЯ АМІАКУ ТА СИНТЕЗ СЕЧОВИНИ.  

Актуальність теми: Аміак, як один з кінцевих продуктів обміну амінокислот, токсичний для організму людини. Знешкодження аміаку в орнітиновому циклі з утворенням сечовини має важливе значення для збереження здоров'я. Вуглецевий скелет деяких амінокислот (кетогенних) перетворюється на метаболіти, зокрема ацетил-КоА та ацетоацетил - КоА, які використовуються в ЦТК. Інші ж амінокислоти (глюкогенні) перетворюються на метаболіти, які використовуються в процесі глюконеогенезу.

Навчальні цілі:

Знати: механізми знешкодження аміаку в організмі і шляхи катаболізму вуглецевого скелету амінокислот.

      Вміти: визначати вміст сечовини в біологічних рідинах та трактувати одержані дані.   

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1. скласти схему знешкодження аміаку в різних тканинах і органах.

2. написати рівняння реакцій орнітинового циклу сечовини, зазначити ферменти.

3. скласти схему включення вуглецевого скелету амінокислот у ЦТК.

4. підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення сечовини в сироватці крові”.

Контрольні питання

1. Метаболізм аміаку. Шляхи утворення і знешкодження аміаку в різних органах і тканинах.

2. Орнітиновий цикл синтезу сечовини: рівняння реакцій, ферменти, зв”язки з циклом трикарбонових кислот, регуляція процесу.

3. Спадкові порушення синтезу сечовини. Вроджені і набуті гіперамоніємії.

4. Інші шляхи знешкодження аміаку: синтез глутаміну, відновне амінування кетокислот, утворення солей амонію.

5. Катаболізм вуглецевого скелету амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.

Самостійна аудиторна робота

Дайте відповіді на поставлені запитання.

1. Травма мозку викликала підвищене утворення аміаку. Яка амінокислота бере участь у видаленні аміаку з цієї тканини?  

A. Тирозин 

B. Аспарагінова 

C. Глутамінова 

D. Триптофан 

E. Лізин 

2. Яка речовина є транспортною формою для аміаку від м'язів до печінки? 

A. Оксалоацетат 

B. Фумарат 

C. Аланін 

D. Аспартат  

E. Аспарагін 

Заповніть таблицю:”Характеристика орнітинового циклу утворення сечовини”.

Реакція № Вихідна речовина Продукт реакції Фермент Порушення
         

     Виконати лабораторну роботу “Визначення сечовини в сироватці крові”і захистити протокол.

                 Принцип методу. Метод базується на здатності сечовини утворювати з диацетилмонооксимом в присутності солей заліза і при нагріванні комплекс червоного кольору. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна концентрації сечовини в досліджуваній сироватці і визначається фотометрично.

     Хід роботи. В пробірку №1 наливають 0,2 мл сироватки крові, в пробірку №2 додають 0,2 мл стандартного розчину сечовини, в обидві пробірки добавляють 0,8 мл Н2О, 1 мл ТХО. Центрифугують 10 хвилин при 1500 об/хв. В пробірку №1 відбирають 0,5 мл надосадової рідини, додають 5 мл кольорового реактиву, в пробірку №2 - 0,5 мл надосадової рідини, додають 5 мл кольорового реактиву. В контроль беруть 0,5 мл Н2О і 5 мл кольорового реактиву. Пробірки ставлять на водяну баню на 20 хвилин, охолоджують водопровідною водою. Колориметрують при зеленому світофільтрі проти контролю.

Розрахунок проводять за формулою:

                                                                            

Едос.

Х= ———X 16,65

Ест.

 

В нормі в сироватці крові здорової людини міститься 3,38 – 8,32 ммоль/л сечовини та не більше як 50 мкмоль/л аміаку.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 279; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ