Класифікація грипу, діагностичні критерії
Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей
ГРВІ –гострі захворювання респіраторного тракту, викликані вірусами, що характеризуються катаральним та інтоксикаційним синдромами.
Парагрип – гостре вірусне захворювання респіраторного тракту, що характеризується помірною інтоксикацією, переважним ураженням слизових оболонок гортані і носа.
Аденовірусна інфекція – гостре респіраторне вірусне захворювання, що характеризується гарячкою, помірною інтоксикацією, ураженням слизових оболонок дихальних шляхів, нерідко – кон’юнктиви очей, а також лімфоїдної тканини.
Респіраторно-синцитіальна інфекція– гостре респіраторне захворювання, що перебігає із переважним ураженням нижніх дихальних шляхів та дуже частим розвитком бронхітів, бронхіолітів та інтерстиціальної пневмонії у дітей віком до 1 року.
Риновірусна інфекція (заразний нежить) – гостре вірусне захворювання дихальних шляхів, що перебігає з переважним ураженням слизової оболонки порожнини носа.
Етіологія Вірус родини параміксовірусів (парагрип); аденовіруси, РС-віруси, риновіруси.
Епідеміологія – Джерело – хворі на ГРВІ, вірусоносії (аденовірусна інфекція)
– Шлях передачі – повітряно-краплинний, фекально-оральний (для аденовірусної інфекції)
– Сприйнятливість – діти раннього віку, з 6 міс., заразність висока (40-80%)
–
Патогенез - Вторгнення вірусів в епітеліоцити верхніх дихальних шляхів, кон’юнктиву, лімфовузли
|
|
|
- Місцеве розмноження вірусу
- Розвиток запального процесу у верхніх дихальних шляхах, деструктивні зміни
- Запуск імунних реакцій
видалення збудника пригнічення ймовірна вірусемія
імунних факторів
ураження органів
бактерійні і систем
ускладнення
· Спорадична захворюваність, зростає взимку.
· Інкубаційний період 2-7 діб.
· Гострий початок.
· Слабко виражений інтоксикаційний синдром.
· Слабко виражені катаральні явища.
· Часто першим проявом є синдром крупа (діти 2-5 років)
· Основна клінічна ознака – катар верхніх дихальних шляхів.
· Лабораторне підтвердження: змиви з носоглотки на вірусні включення, ІФА, ІФ, РСК, РГГА, РН
Діагностичні критерії аденовірусної інфекції
· Спорадична захворюваність та епідемічні спалахи.
· Зимова сезонність, ймовірні спалахи влітку.
· Інкубаційний період 2-12 діб.
· Гострий початок.
· Перший прояв – катар верхніх дихальних шляхів, інтоксикаційний синдром помірно виражений.
· Кон’юнктивіт.
· Лімфопроліферативний синдром.
· Інтестінальний синдром.
· Виділення вірусу зі змивів з носоглотки, фекалій, крові: ІФ, РСК, РГГА.
Діагностичні критерії РС-інфекції
|
|
|
· Інкубаційний період 3-7 днів.
· Зимова сезонність, гострий початок.
· Легкий перебіг у дітей старшого віку (по типу гострого бронхіту).
· Розвиток бронхіоліту у немовлят.
· Розвиток синдрому крупа.
· Виділення вірусу із змивів з носоглотки, ІФ, РСК, РГГА
Діагностичні критерії риновірусної інфекції
· Епідемічні спалахи (взимку, восени).
· Інкубаційний період 1-5 діб.
· Слабко або помірно виражений інтоксикаційний синдром.
· Катар верхніх дихальних шляхів.
· З першої доби – розвиток риніту зі значними виділеннями.
· Часто – приєднання бактерійної інфекції.
· Згідно стандартів лікування та затверджених наказом МОЗ України №354 від 09.07.2004 протоколів діагностики та лікування ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ наступні:
КЛІНІЧНІ:
- катаральний синдром (закладеність носа, виділення з носа, часто рясні, біль у горлі, гіперемія зіву, гіперемія та зернистість задньої стінки глотки, можлива сиплість голосу, сухий чи з виділенням харкотиння кашель, гіперемія кон’юнктив).
- помірно виражене порушення загального самопочуття (головний біль, зниження апетиту, млявість, адинамія).
-
ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:
1. Виявлення антигену вірусу із змиву з носоглотки за допомогою реакції імунофлуоресценції;
|
|
|
2. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв’язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів.
Етіологічний діагноз виставляється лише після лабораторної розшифровки. При її відсутності ставиться діагноз „ГРВІ” з вказанням провідного клінічного синдрому.
Лікування
Базисне (до клінічного одужання):
- режим, харчування збагачене вітамінами, легкозасвоюване
- посилене пиття напоїв з вітаміном С, лужне пиття
Легкий ступінь тяжкості:
· Жарознижуючі (парацетамол, тайленол, ефералган)
· відхаркуючі, бронхолітики (мукалтін, бромгексин)
· вітамін С, полівітаміни
· антигістамінні (діазолін, супрастін, піпольфен)
· парові інгаляції (дітям старше 2 років)
При тяжкому та середньотяжкому ступені:
Етіотропне лікування: (2-3 дні)
1. Донорський імуноглобулін: до 2 р. – 1,5 мл, 2-7 р. – 3 мл, > 7 р. 4,5-6 мл, при гіпертоксичних формах повторити через 12 годин.
Інтенсифікація
1. Інтерферон 3-5 кр в ніс кожні 15-20 хв. протягом 3-4 год, далі – 4-5 р/добу протягом 3-4 діб, інтертрахеально 2-3 ампули (аерозоль).
|
|
|
2. Лаферон – інтраназально по 2-3 кр. в кожен носовий хід 3-6 р/добу протягом 3-5 діб ( для новонароджених 20-50 тис. МЕ/мл, для решти – 100 тис. МЕ/мл), допустиме введення у носові ходи у вигляді змочених ватних турунд почергово на 10-15 хв.
3. Аденовірусна інфекція:
· 0,5 % ДНК-аза 1-2 кр. х 3 р. в кон’юнктивальний мішок (при кон’юнктивіті)
· 0,2 % водний р-н оксоліну 1-2 кр. х 3 р. чи 0,25 % оксолінову мазь; 20-30% р-н альбуциду.
3. РС-інфекція: рибавірин (аерозоль) – інгаляції по 12-18 год. 3-7 днів, антибіотики при ускладненні пневмонією.
Синдромальна терапія (до ліквідації загрозливого синдрому)
- фізичне охолодження; при спазмі судин – зігрівання кінцівок, ніжні ванни, спазмолітики (папаверин, но-шпа)
- протисудомні (літична суміш 0,1 мл/кг, сібазон 0,3 мг/кг, ГОМК 50-100 мг/кг, дроперидол 0,05-0,1 мг/кг)
- серцеві гліюкозиди (корглікон, строфантин 0,012 мл/кг)
- гідрокортизон 5-10 мг/кг, лазікс 1-3 мг/кг, маніт 1-1,5 мг/кг (при набряку мозку)
- зняття обструктивного синдрому (еуфілін 5-10 мг/кг)
- покращення реологічних властивостей крові (реополіглюкін 10-20 мл/кг)
- дезінтоксикація (альбумін, кріоплазма, 5-15 мл/кг, 5% глюкоза, фізрозчин)
Згідно стандартів лікування та затверджених наказом МОЗ України №354 від 09.07.2004 протоколів діагностики та лікування:
1. Базисна терапія.
Всім хворим на ГРВІ, незалежно від тяжкості хвороби, призначають:
- ліжковий режим до нормалізації температури;
- молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;
- вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;
- при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужувальні дитячі краплі для носа, але застосовувати їх не довше 3 днів;
- при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові засоби (декстраметорфан та ін.);
- при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні препарати (амброксол, ацетилцистеїн, гвайфенозин тощо);
- при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);
- температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 град.С. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати підвищення температури тіла вище 38 град.С. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Дітям до 12 років протипоказане застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури.
-
Противірусна терапія.
- можливе застосування арбідолу, тілорону, інозину, пранобексу.
3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів:
бронхіоліт; гостра дихальна недостатність; серцева недостатність;
синдром крупу.
Показання до призначення антибіотиків при ГРВІ:
- приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).
Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.
Профілактика
· Ізоляція хворих на 5-7 діб, допуск в дитячі колективи після одужання.
· Провітрювання і дезинфекція предметів догляду.
· Носіння марлевих пов’язок.
· Щоденний огляд дітей, кварцування приміщень.
· Інтерферон 3-5 крап. в ніс 2 рази на добу 2-3 тижні.
Грип у дітей
Грип –дуже заразна гостра інфекційна хвороба, що викликається РНК-вмісними вірусами і характеризується симптомами специфічної інтоксикації та катаром верхніх дихальних шляхів. Грип– гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та порушенням загального стану.
Етіологія РНК-вмісний вірус з родини ортоміксовірусів, типи: А, В, С.
Епідеміологія – Джерело – хворий на типові та атипові форми грипу
– Шлях передачі – повітряно-краплинний
– Сприйнятливість – загальна, висока
–
Патогенез
1. Вторгнення вірусу в епітеліоцити верхніх дихальних шляхів
2. Деструкція і некроз епітелію
3. Запуск імунних реакцій (дезорганізація, елімінація збудника, часто неповна)
4. Вірусемія
5. Токсична дія на нервову та судинну систему ® нейротоксикоз, абдомінальний синдром
6. Пригнічення захисних факторів ® бактерійні ускладнення
7. Алергізація вірусними частками ® аутоалергічні ускладнення
Класифікація грипу, діагностичні критерії
| Етіологія | Критерії діагностики | Форма тяжкості | Критерії тяжкості | Характер перебігу |
| Грип А Грип В Грип С | 1. Епідемічний ріст захворюваності 2. Виражені синдроми інтоксикації. Гострий початок, пропасниця, біль голови, м’язові болі при слабо виражених катаральних явищах; нейротоксикоз, судомний синдром, енцефалітні реакції 3. Характерні зміни з боку дихальної системи (бронхіт, сегментарний набряк легень, синдром крупа, геморагічний набряк легень) 4. Позитивні результати ІФ та ІФА | Легка (включаючи стерті, субклінічні) | t° тіла нормальна чи в межах до 38,5 °С, синдроми токсикозу слабо виражені чи відсутні | 1. Гладкий, без ускладнень.
2. З виникненням вірус-асоційованих ускладнень (енцефаліт, серозний менінгіт, неврити)
3. З виникненням бактеріальних ускладнень (пневмонія, отит, гнійно-некротичний ларинготрахео-бронхіт) |
| Середньотяжка | t° тіла в межах 38,5-39,5°С інфекційний токсикоз яскраво виражений, ймовірні: круп, сегментарний набряк легень, абдомінальний с-м та ін. | |||
| Тяжка | t° 40-40,5 °С короткочасне потьмарення свідомості, марення, судоми, галюцинації, блювання | |||
| Гіпертоксична | Гіпертермічний синдром менінгоенцефальний синдром, геморагічний синдром |
За типом :
–– типові форми (катаральна, субтоксична, токсична, токсико-катаральна)
- атипові форми (стерта, гіпертоксична)
Варіанти (за провідним синдромом):
n синдром крупу,
n астматичний синдром,
n первинне ураження легенів,
n сегментарне ураження легенів,
n церебральний синдром
n абдомінальний синдром
n геморагічний синдром
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 739; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!