Класифікація грипу, діагностичні критерії



Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей

ГРВІ ­–гострі захворювання респіраторного тракту, викликані вірусами, що характеризуються катаральним та інтоксикаційним синдромами.

 

Парагрип – гостре вірусне захворювання респіраторного тракту, що характеризується помірною інтоксикацією, переважним ураженням слизових оболонок гортані і носа.

Аденовірусна інфекція – гостре респіраторне вірусне захворювання, що характеризується гарячкою, помірною інтоксикацією, ураженням слизових оболонок дихальних шляхів, нерідко – кон’юнктиви очей, а також лімфоїдної тканини.

Респіраторно-синцитіальна інфекція– гостре респіраторне захворювання, що перебігає із переважним ураженням нижніх дихальних шляхів та дуже частим розвитком бронхітів, бронхіолітів та інтерстиціальної пневмонії у дітей віком до 1 року.

Риновірусна інфекція (заразний нежить) – гостре вірусне захворювання дихальних шляхів, що перебігає з переважним ураженням слизової оболонки порожнини носа.

Етіологія Вірус родини параміксовірусів (парагрип); аденовіруси, РС-віруси, риновіруси.

 

Епідеміологія – Джерело – хворі на ГРВІ, вірусоносії (аденовірусна інфекція)

– Шлях передачі – повітряно-краплинний, фекально-оральний (для аденовірусної інфекції)

– Сприйнятливість – діти раннього віку, з 6 міс., заразність висока (40-80%)

Патогенез - Вторгнення вірусів в епітеліоцити верхніх дихальних шляхів, кон’юнктиву, лімфовузли

- Місцеве розмноження вірусу

- Розвиток запального процесу у верхніх дихальних шляхах, деструктивні зміни

- Запуск імунних реакцій

 
   

 


видалення збудника пригнічення ймовірна вірусемія

імунних факторів

ураження органів

бактерійні і систем

ускладнення

· Спорадична захворюваність, зростає взимку.

· Інкубаційний період 2-7 діб.

· Гострий початок.

· Слабко виражений інтоксикаційний синдром.

· Слабко виражені катаральні явища.

· Часто першим проявом є синдром крупа (діти 2-5 років)

· Основна клінічна ознака – катар верхніх дихальних шляхів.

· Лабораторне підтвердження: змиви з носоглотки на вірусні включення, ІФА, ІФ, РСК, РГГА, РН

Діагностичні критерії аденовірусної інфекції

· Спорадична захворюваність та епідемічні спалахи.

· Зимова сезонність, ймовірні спалахи влітку.

· Інкубаційний період 2-12 діб.

· Гострий початок.

· Перший прояв – катар верхніх дихальних шляхів, інтоксикаційний синдром помірно виражений.

· Кон’юнктивіт.

· Лімфопроліферативний синдром.

· Інтестінальний синдром.

· Виділення вірусу зі змивів з носоглотки, фекалій, крові: ІФ, РСК, РГГА.

Діагностичні критерії РС-інфекції

 

· Інкубаційний період 3-7 днів.

· Зимова сезонність, гострий початок.

· Легкий перебіг у дітей старшого віку (по типу гострого бронхіту).

· Розвиток бронхіоліту у немовлят.

· Розвиток синдрому крупа.

· Виділення вірусу із змивів з носоглотки, ІФ, РСК, РГГА

Діагностичні критерії риновірусної інфекції

· Епідемічні спалахи (взимку, восени).

· Інкубаційний період 1-5 діб.

· Слабко або помірно виражений інтоксикаційний синдром.

· Катар верхніх дихальних шляхів.

· З першої доби – розвиток риніту зі значними виділеннями.

· Часто – приєднання бактерійної інфекції.

· Згідно стандартів лікування та затверджених наказом МОЗ України №354 від 09.07.2004 протоколів діагностики та лікування ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ наступні:

КЛІНІЧНІ:

- катаральний синдром (закладеність носа, виділення з носа, часто рясні, біль у горлі, гіперемія зіву, гіперемія та зернистість задньої стінки глотки, можлива сиплість голосу, сухий чи з виділенням харкотиння кашель, гіперемія кон’юнктив).

- помірно виражене порушення загального самопочуття (головний біль, зниження апетиту, млявість, адинамія).

-

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Виявлення антигену вірусу із змиву з носоглотки за допомогою реакції імунофлуоресценції;

2. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв’язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів.

 

Етіологічний діагноз виставляється лише після лабораторної розшифровки. При її відсутності ставиться діагноз „ГРВІ” з вказанням провідного клінічного синдрому.

Лікування

 

Базисне (до клінічного одужання):

- режим, харчування збагачене вітамінами, легкозасвоюване

- посилене пиття напоїв з вітаміном С, лужне пиття

Легкий ступінь тяжкості:

· Жарознижуючі (парацетамол, тайленол, ефералган)

· відхаркуючі, бронхолітики (мукалтін, бромгексин)

· вітамін С, полівітаміни

· антигістамінні (діазолін, супрастін, піпольфен)

· парові інгаляції (дітям старше 2 років)

При тяжкому та середньотяжкому ступені:

Етіотропне лікування: (2-3 дні)

1. Донорський імуноглобулін: до 2 р. – 1,5 мл, 2-7 р. – 3 мл, > 7 р. 4,5-6 мл, при гіпертоксичних формах повторити через 12 годин.

 

Інтенсифікація

1. Інтерферон 3-5 кр в ніс кожні 15-20 хв. протягом 3-4 год, далі – 4-5 р/добу протягом 3-4 діб, інтертрахеально 2-3 ампули (аерозоль).

2. Лаферон – інтраназально по 2-3 кр. в кожен носовий хід 3-6 р/добу протягом 3-5 діб ( для новонароджених 20-50 тис. МЕ/мл, для решти – 100 тис. МЕ/мл), допустиме введення у носові ходи у вигляді змочених ватних турунд почергово на 10-15 хв.

3. Аденовірусна інфекція:

· 0,5 % ДНК-аза 1-2 кр. х 3 р. в кон’юнктивальний мішок (при кон’юнктивіті)

· 0,2 % водний р-н оксоліну 1-2 кр. х 3 р. чи 0,25 % оксолінову мазь; 20-30% р-н альбуциду.

3. РС-інфекція: рибавірин (аерозоль) – інгаляції по 12-18 год. 3-7 днів, антибіотики при ускладненні пневмонією.

 

Синдромальна терапія (до ліквідації загрозливого синдрому)

- фізичне охолодження; при спазмі судин – зігрівання кінцівок, ніжні ванни, спазмолітики (папаверин, но-шпа)

- протисудомні (літична суміш 0,1 мл/кг, сібазон 0,3 мг/кг, ГОМК 50-100 мг/кг, дроперидол 0,05-0,1 мг/кг)

- серцеві гліюкозиди (корглікон, строфантин 0,012 мл/кг)

- гідрокортизон 5-10 мг/кг, лазікс 1-3 мг/кг, маніт 1-1,5 мг/кг (при набряку мозку)

- зняття обструктивного синдрому (еуфілін 5-10 мг/кг)

- покращення реологічних властивостей крові (реополіглюкін 10-20 мл/кг)

- дезінтоксикація (альбумін, кріоплазма, 5-15 мл/кг, 5% глюкоза, фізрозчин)

 

Згідно стандартів лікування та затверджених наказом МОЗ України №354 від 09.07.2004 протоколів діагностики та лікування:

1. Базисна терапія.

Всім хворим на ГРВІ, незалежно від тяжкості хвороби, призначають:

- ліжковий режим до нормалізації температури;

- молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;

- вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;

- при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужувальні дитячі краплі для носа, але застосовувати їх не довше 3 днів;

- при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові засоби (декстраметорфан та ін.);

- при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні препарати (амброксол, ацетилцистеїн, гвайфенозин тощо);

- при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);

- температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 град.С. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати підвищення температури тіла вище 38 град.С. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Дітям до 12 років протипоказане застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури.

-

Противірусна терапія.

- можливе застосування арбідолу, тілорону, інозину, пранобексу.

3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів:

бронхіоліт; гостра дихальна недостатність; серцева недостатність;

синдром крупу.

Показання до призначення антибіотиків при ГРВІ:

- приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).

Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.

Профілактика

· Ізоляція хворих на 5-7 діб, допуск в дитячі колективи після одужання.

· Провітрювання і дезинфекція предметів догляду.

· Носіння марлевих пов’язок.

· Щоденний огляд дітей, кварцування приміщень.

· Інтерферон 3-5 крап. в ніс 2 рази на добу 2-3 тижні.

Грип у дітей

Грип –дуже заразна гостра інфекційна хвороба, що викликається РНК-вмісними вірусами і характеризується симптомами специфічної інтоксикації та катаром верхніх дихальних шляхів. Грип– гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та порушенням загального стану.

Етіологія РНК-вмісний вірус з родини ортоміксовірусів, типи: А, В, С.

 

Епідеміологія – Джерело – хворий на типові та атипові форми грипу

– Шлях передачі – повітряно-краплинний

– Сприйнятливість – загальна, висока

Патогенез

1. Вторгнення вірусу в епітеліоцити верхніх дихальних шляхів

2. Деструкція і некроз епітелію

3. Запуск імунних реакцій (дезорганізація, елімінація збудника, часто неповна)

4. Вірусемія

5. Токсична дія на нервову та судинну систему ® нейротоксикоз, абдомінальний синдром

6. Пригнічення захисних факторів ® бактерійні ускладнення

7. Алергізація вірусними частками ® аутоалергічні ускладнення

 

Класифікація грипу, діагностичні критерії

Етіологія Критерії діагностики Форма тяжкості Критерії тяжкості Характер перебігу

Грип А

Грип В

Грип С

1. Епідемічний ріст захворюваності

2. Виражені синдроми інтоксикації.

Гострий початок, пропасниця, біль голови, м’язові болі при слабо виражених катаральних явищах; нейротоксикоз, судомний синдром, енцефалітні реакції

3. Характерні зміни з боку дихальної системи (бронхіт, сегментарний набряк легень, синдром крупа, геморагічний набряк легень)

4. Позитивні результати ІФ та ІФА

Легка (включаючи стерті, субклінічні) t° тіла нормальна чи в межах до 38,5 °С, синдроми токсикозу слабо виражені чи відсутні

1. Гладкий, без ускладнень.

 

2. З виникненням вірус-асоційованих ускладнень (енцефаліт, серозний менінгіт, неврити)

 

3. З виникненням бактеріальних ускладнень (пневмонія, отит, гнійно-некротичний ларинготрахео-бронхіт)

Середньотяжка t° тіла в межах 38,5-39,5°С інфекційний токсикоз яскраво виражений, ймовірні: круп, сегментарний набряк легень, абдомінальний с-м та ін.
Тяжка t° 40-40,5 °С короткочасне потьмарення свідомості, марення, судоми, галюцинації, блювання
Гіпертоксична Гіпертермічний синдром менінгоенцефальний синдром, геморагічний синдром

За типом :

–– типові форми (катаральна, субтоксична, токсична, токсико-катаральна)

- атипові форми (стерта, гіпертоксична)

Варіанти (за провідним синдромом):

n синдром крупу,

n астматичний синдром,

n первинне ураження легенів,

n сегментарне ураження легенів,

n церебральний синдром

n абдомінальний синдром

n геморагічний синдром


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 281; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ