Вага кожної теми в межах одного модуля є однаковою.



Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів (40), яку повинен набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі .

Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студентам надається можливість одноразового перескладання незадовільних поточних оцінок до дня проведення підсумкового модульного контролю під час консультацій за регламентом, затвердженим на методичному засіданні кафедри. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, деканатом дозволяється відпрацювати не більше місячного об’єму занять за узгодженим графіком.

Навчальні заняття, пропущені без поважних причин, за дозволом деканату мають бути відпрацьовані до дня складання підсумкового модульного контролю.

Форми проведення підсумкового контролю стандартизовані, включають контроль теоретичної та практичної підготовки, які оцінюються по 40 балів кожна.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50балів.

В к а з і в к А

Для самостійної роботи студентів

 

Самостійна позаурочна робота студентів включає самостійну підготовку до практичних занять в домашніх умовах, читальних залах університетської, міських, гуртожитських бібліотек, а також в навчальних аудиторіях кафедри анатомії людини. Для цього рекомендується використання лекційного матеріалу, підручників з анатомії та анатомічних атласів, різного виду унаочнення.

Особливо ефективною є самостійна робота студентів у навчальних аудиторіях кафедри, яка здійснюється при консультативній допомозі чергових викладачів кафедри. З цією метою на кафедрі щодня (з понеділка до п’ятниці) з 17 до 22 години відкрита навчальна лабораторія, у якій у чергового лаборанта можна отримати необхідні для самопідготовки таблиці, муляжі, сухі та вологі анатомічні препарати. У цей час можна вивчати будову людського тіла на трупі, препарувати. Крім того, для самопідготовки можна використовувати демонстраційні препарати музею кафедри. У ці дні з 17 до 19 години кожен студент може отримати консультативну допомогу у чергового викладача. Позаурочна самопідготовка студентів у навчальних кімнатах передбачає набуття не тільки знань з тієї чи іншої теми, а й оволодіння відповідними практичними навичками та вміннями. Студент повинен навчитися малювати запропоновані до кожного заняття схеми.

На самостійну позаурочну роботу студентів при вивченні матеріалу модуля-3 у навчальних аудиторіях кафедри з використанням консультативної допомоги чергових викладачів відводиться 72 години.

Для повноцінної самопідготовки до кожного практичного заняття рекомендується керуватися методичними вказівками (№№ 73-110), кожна із яких розкриває мету заняття, містить перелік вмінь, якими необхідно оволодіти та контрольні питання, на які слід дати відповідь.

Крім того, самопідготовка студентів у позаурочний час передбачає можливість розширення знань студентів за рахунок ознайомлення з результатами наукових досліджень, які проводились чи проводяться співробітниками кафедри у різних підрозділах анатомії.

Для більш поглибленого вивчення та кращого засвоєння матеріалу студентам пропонуються домашні реферативні завдання на різноманітні теми, серед яких:

1. Будова вегетативної нервової системи.

2. Кровоносні судини серця.

3. Сучасні дані про розподіл і будову кровоносних судин.

За підготовлений реферат та виклад його змісту на практичному занятті студент отримує відповідний бал (від 1 до 3).

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

ЗАНЯТТЯ № 73

 

Тема: «I, II, VIII ПАРИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) формування, хід, топографію та функцію I пари черепних нервів; 

б) формування, хід, топографію та функцію IІ пари черепних нервів;

в) формування, хід, топографію, будову та функцію VIIІ пари черепних нервів.

 

Знати:      а) формування, хід, топографію та функцію нюхового нерва;

б) провідний шлях нюхового аналізатора;

в) формування, хід, топографію та функцію зорового нерва;

г) зоровий провідний шлях;

д) формування, хід, топографію та функцію слухової частини присінково-слухового нерва;

е) слуховий провідний шлях;

є) формування, хід, топографію та функцію присінкової частини присінково-слухового нерва;

ж) провідний шлях статокінетичного аналізатора;

з) зв’язки статокінетичного аналізатора.

 

Вміти: а) показати нюховий нерв, його місце входу із носової порожнини у порожнину черепа;

б) показати провідний шлях нюхового аналізатора;

г) показати зоровий нерв, його місце входу із очної ямки у порожнину черепа;

д) показати провідний шлях зорового аналізатора;

е) показати присінково-слуховий нерв, його місце входу у порожнину черепа;

є) показати провідний шлях слухового аналізатора;

ж) показати провідний шлях статокінетичного аналізатора та його зв‘язки.

 

Повторити: а) основу головного мозку;

б) носову порожнину;

в) будову очниці та оболонок очного яблука;

г) будову зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха;

д) топографію ядер VІІІ пари черепних нервів у ромбоподібній ямці;

е) провідні шляхи нюхового, зорового, слухового та статокінетичного аналізаторів.

Контрольні питання:

1. Нюховий нерв, формування, хід, топографія, функція.

2. Провідний шлях нюхового аналізатора.

3. Зоровий нерв, формування, хід, топографічні частини, функція.

4. Провідний шлях зорового аналізатора.

5. Слухова частина присінково-слухового нерва, хід, топографія, функція.

6. Провідний шлях слухового аналізатора.

7. Присінкова частина присінково-слухового нерва, хід, топографія, функція.

8. Провідний шлях статокінетичного аналізатора.

9. Зв’язки статокінетичного аналізатора.

ЗАНЯТТЯ № 74

 

Тема: «III, IV, VI, ХІ і ХІІ ПАРИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ. ВІЙКОВИЙ ВУЗОЛ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) формування, хід, топографію та функцію III пари черепних нервів;

б) формування, хід, топографію та функцію IV пари черепних нервів;

                в) формування, хід, топографію та функцію VI пари черепних нервів;

г) формування, хід, топографію та функцію ХІ пари черепних нервів;

    д) формування, хід, топографію та функцію ХІІ пари черепних нервів;

   е) будову і функцію війкового вузла.

   

Знати:  а) ядра, вихід із мозку, хід, топографію, поділ на гілки, ділянки іннервації окорухового нерва;

                   б) війковий вузол, будову, топографію, корінці та гілки, об’єкт іннервації;

              в) ядро, вихід із мозку, хід, топографію, ділянку іннервації блокового нерва;

г) ядро, вихід із мозку, хід, топографію, ділянку іннервації відвідного нерва;

д) ядра, вихід із мозку, хід, топографію, ділянки іннервації додаткового нерва;

е) ядро, вихід із мозку, хід, топографію, ділянки іннервації під’язикового нерва.    

                          

Вміти:     а) показати окоруховий нерв, його ядра, місце виходу із мозку і з черепа;

                      б) показати блоковий нерв, його ядро, місце виходу із мозку і з черепа;

                      в) показати відвідний нерв, його ядро, місце виходу із мозку і з черепа;

                      г) показати додатковий нерв, його ядра, місце виходу із мозку і з черепа;

                      д) показати під‘язиковий нерв, його ядро, місце виходу із мозку і з черепа;

 е) показати очне яблуко та його зовнішні м’язи;

 є) показати на препараті язик;

 ж) показати трапецеподібний та грудинноключичнососкоподібний м’язи;

 з) показати м’язи підпід’язикової групи.

 

 

Повторити: а) зовнішню та внутрішню основу черепа;

б) нижню поверхню головного мозку;

в) топографію ядер III, IV, VI, ХІ і ХІІ пар черепних нервів у ромбоподібній ямці;

г) оболонки очного яблука;

д) м’язи очного яблука;

е) м’язи язика;

є) м’язи шиї.

 

Контрольні питання:

1. Окоруховий нерв, ядра, вихід із мозку та з порожнини черепа, топографія, поділ на гілки, ділянки іннервації. 

2. Війковий вузол, будова, топографія, парасимпатичний та симпатичний корінці, гілки, об’єкт іннервації.

3. Блоковий нерв, ядро, місце виходу з мозку та з порожнини черепа, топографія, ділянка іннервації.

4. Відвідний нерв, ядро, місце виходу з мозку та з порожнини черепа, топографія, ділянка іннервації.

5. Зовнішні м’язи очного яблука, будова, іннервація.

6. Взаємозв’язок між ядрами ІІІ, ІV і VІ пар черепних нервів, який забезпечує співдружність у їх функції.

7. Додатковий нерв, ядра, місце виходу з мозку та з порожнини черепа, топографія, ділянки іннервації.

8. Під’язиковий нерв, ядро, місце виходу з мозку та з порожнини черепа, топографія, гілки, ділянка іннервації.

9. Скелетні та власні м’язи язика, будова, іннервація.

10. Шийна петля, формуванння, топографія, гілки, об’єкт іннервації.

11. Інфрагіоїдна група м’язів шиї, будова, іннервація. 

 

 

ЗАНЯТТЯ № 75

 

Тема: «V ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ».

 

Мета заняття:

Вивчити:    а) формування (чутливий і руховий корінці) та топографію трійчастого нерва;

                 б) будову та топографію трійчастого вузла;

                 в) хід, топографію та функцію очного нерва (І гілки п’ятої пари черепних нервів);

г) хід, топографію та функцію верхньощелепного нерва (ІІ гілки п’ятої пари черепних нервів);

д) хід, топографію та функцію нижньощелепного нерва (ІІІ гілки п’ятої пари черепних нервів).

 

Знати: а) топографію ядер трійчастого нерва у ромбоподібній ямці, їх функціональний розподіл;

                б) чутливий та руховий корінці (порції) трійчастого нерва, склад, місце виходу із мозку;

                в) трійчастий ганглій, будову, топографію, гілки;

     г) очний нерв, хід, топографію, поділ на гілки, ділянки іннервації;

д) верхньощелепний нерв, хід, топографію, поділ на гілки, ділянки іннервації;

е) нижньощелепний нерв, хід, топографію, поділ на гілки, ділянки іннервації.

 

Вміти:  а) показати ядра трійчастого нерва;

               б) показати вихід трійчастого нерва з мозку;

в) показати на черепі місце знаходження трійчастого вузла;

г) показати вихід з черепа гілок трійчастого нерва;

д) показати стінки та сполучення очниці;

е) показати стінки та сполучення крилопіднебінної ямки;

є) показати очне яблуко;

ж) показати жувальні м’язи.                                

 

Повторити: а) зовнішню та внутрішню основи черепа;

                    б) місце виходу з мозку трійчастого нерва;

                   в) місце виходу з черепа гілок трійчастого нерва;

 г) стінки та сполучення очниці;

д) стінки та сполучення крилопіднебінної ямки;

е) будову очного яблука, кон’юктиви, слізного та захисного апарату;

 є) анатомічну будову верхньої та нижньої щелеп і зубів;

 ж) жувальні м’язи.

Контрольні питання:

1. Трійчастий нерв, топографія ядер, їх функціональна характеристика.

2. Чутливий та руховий корінці трійчастого нерва, склад, вихід з мозку.

3. Трійчастий вузол, будова, топографія, гілки.

4. Очний нерв, природа, формування, вихід з черепа, поділ на гілки. 

5. Лобовий нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

6. Сльозовий нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації;

7. Носовійковий нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

8. Війковий вузол, топографія, чутливий корінець, гілки.

9. Оболонки очного яблука, іннервація. 

10. Верхньощелепний нерв, формування, вихід з черепа, гілки.

11. Підочноямковий нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

12. Мала гусяча лапка, гілки, ділянки іннервації.

13. Зуби верхньої щелепи, іннервація.

14. Виличний нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

15. Крилопіднебінні нерви, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

16. Крилопіднебінний вузол, топографія, чутливий корінець, гілки, ділянки іннервації;

17. Нижньощелепний нерв, формування, вихід з черепа, групи гілок.

18. Рухові гілки нижньощелепного нерва, хід, топографія, ділянки іннервації.

19. Чутливі гілки нижньощелепного нерва, хід, топографія, ділянки іннервації.

20. Вушний вузол, топографія, чутливий корінець.

21. Підщелепний та під’язиковий вузли, топографія, чутливий корінець.

22. Нижній альвеолярний нерв, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

23. Зуби нижньої щелепи, іннервація.

24. Іннервація шкіри лиця.

25. Жувальні м’язи, будова, топографія, іннервація.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 76

 

Тема: «VII ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ. КРИЛОПІДНЕБІННИЙ,


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 369; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!